Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський





НазваниеОновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський
страница1/16
Дата публикации01.03.2016
Размер2.07 Mb.
ТипДокументы
100-bal.ru > География > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


Волинська обласна рада

Вищий комунальний навчальний заклад

«Володимир-Волинський педагогічний коледж

ім. А.Ю. Кримського»




ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ, ФОРМ І МЕТОДІВ

СУЧАСНОЇ ОСВІТИ
Матеріали четвертої міжвузівської

студентської наукової конференції

13 травня 2010 року

Володимир-Волинський

УДК 372

ББК 72

О 59
ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ, ФОРМ І МЕТОДІВ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ: матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової

конференції 13 травня 2010 року. – ВВПК, 2010. – 186с.
Рецензенти: Гавда Н.М., викладач-методист, методист Володимир-Волинського педагогічного коледжу ім. А.Ю. Кримського;

Юринець О.О., заступник директора з навчальної роботи Володимир-Волинського педагогічного коледжу ім. А.Ю. Кримського.
Збірник містить матеріали доповідей студентів педагогічних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Волині, Львівщини та Рівненщини. У публікаціях висвітлені актуальні питання соціально-гуманітарних наук, педагогіки, психології, методики навчання окремих дисциплін дітей дошкільного та шкільного віку, особливості розробки та використання програмного забезпечення в освіті та науці.

Для студентів і викладачів педагогічних ВНЗ та працівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів
Рекомендовано до друку рішенням педагогічної ради коледжу (протокол № 5 від 12.04.2010р.)
УДК 372

ББК 72

О 59
© ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж

ім. А.Ю. Кримського», 2010

© Автори, 2010

ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ
УДК 882

Бойко Наталія,

студентка 2-Г курсу,

секція “Українська мова та методика навчання”

студентського наукового товариства

ВКНЗ “Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А.Ю.Кримського”

Науковий керівник – Шостак Г.С.,

викладач-методист української мови
БЕЙРУТСЬКЕ ОТОЧЕННЯ АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО
Резюме. У статті досліджується період перебування А.Ю. Кримського у науковому відрядженні у Бейруті. Автор описує оточення ученого, його стосунки із бейрутцями, вивчення наріч арабської мови, збирання народної творчості, спостереження та опис народних свят, традицій. Робота написана на основі аналізу епістолярної спадщини А.Ю.Кримського (листи, щоденник).
На початку жовтня 1896 року Агатангел Юхимович приїхав до Одеси, чекаючи на пароплав до Бейрута, а вже в 20-х числах він оселився у батьків свого московського знайомого Михайла Осиповича Аттая. Квартира не зовсім влаштовувала молодого вченого, бо йому була відведена вітальня господарів, де постійно товклись то гості, а то й ті араби, що приходили просто подивитись на «москоба». Не міг він звикнути і до харчування, в основному рослинного походження. Особливо відчував нестачу рідкої гарячої їжі і чаю, але це згодом навчився замінювати чудовими сортами винограду, апельсинів, ананасів, бананів.

Вибрав квартиру Аттаїв Агатангел Юхимович не випадково. Для нього важливо було жити в середовищі арабів, вивчати їх звичаї. А головне – розмовляти. Знаючи літературну арабську мову, вчений по приїзді до Бейрута стикнувся з повним нерозумінням у спілкуванні з місцевим населенням. У листі до батька від 20-22 жовтня він висловив припущення що «досконало розмовляти арабською мовою, боюсь, ніколи не навчусь (вона страшенно далека від засвоєної мною із книг літературної мови)» [1; 19] Але наполегливості Агатангелу Юхимовичу не треба було позичати . Терплячи від низької культури оточення, він залишається жити серед арабів. Крім того, вивчати розмовну арабську мову йому допомагає вчитель Нажиб ібн-Насим Трад, який викладав у православній школі Трьох Святителів, сам навчався в єзуїтів. Чудово розмовляв по-французьки, захоплювався філософією. І, безперечно, спілкуватись з ним Кримському було дуже цікаво: «Бесіди наші мені приносили не лише задоволення, але й користь. Тому що я завжди стараюсь наводити розмови на східну мораль, світогляд, історію» [1;73].Такі розмови відбувались щодня після обов’язкових двохгодинних занять з мови. Але й решта дня була також зайнята навчанням( книг арабських Агатангел Юхимович не випускав із рук): «Зубрю підручник новоарабськоїмови цілими днями», - сповіщав він братові у листі від 23/Х 1896 року. Та й постійне спілкування з бейрутцями давало можливість засвоїти назви овочів, фруктів, предметів побуту. Багато зусиль доводилось докладати, аби засвоїти орфоепічі норми: «Серед гортанних звуків арабської мови є один особливо гортанний… Я його добре вимовляю. Але давно почав помічати, що (певне, від нього) часто страждаю хрипотою. Скажете, не треба вимовляти цей звука? Але це неможливо : не із почуття гордості неможливо (хоча є чим і гордитись, тому що багато європейців вік свій живуть у Сирії і не можуть навчитись вимовляти цей звук), а просто тому,що інакше мене не зрозуміють»[1; 21]. Тому будь-яка неувага до вимови арабських слів іншими була не лише незрозумілою для Кримського, але й розглядалась як знущання над живою розмовною мовою».

Перебуваючи серед арабів, А.Ю. Кримський змушений був одночасно розмовляти і французькою мовою на перших порах (з місцевими жителями, бо вони її розуміють), і російською (з учителями інституту Сюрсок, сім’єю Гагаріних), і арабською. З приводу цього він зробив цікаві спостереження психологічного характеру: « Людина може не лише розмовляти, але й думати декількома мовами. Я, наприклад, в перший місяць мого бейрутського життя думав, безперечно, по-російськи, наступного місяця, коли став рідко чути російську мову і нічого не читав російською, а замість того почав читати по-малоросійськи, - став і думати по-малоросійськи частіше всього. Після російської розмови, після російського читання думка знову починає працювати по-російськи; але варто дати інший поштовх – і знову вселяється малоруська мова в думці.., але найцікавіше те, що іноді я суцільно думаю і по-французьки, це буває виключно тоді, коли я думаю про бейрутців і про своє ставлення до них, - саме до тих, з ким я говорю не по-арабськи, а по-французьки»[1; 89].

А.Ю. Кримський вів постійні спостереження за звичаями та традиціями бейрутців. У його листах до батька, брата Юхима Юхимовича та старшої сестри Марії( він писав їх у формі щоденника) знаходимо цікаві описи весілля у православній сім’ї з усіма деталями обряду, опис першої неділі посту, що називається в арабів «понеділок монахів», бо необхідно, за звичаєм , зустріти на заміській дорозі якого-небудь монаха. (або переодягти когось монахом, посадити верхи на осла і з тріумфом ввезти його у місто; це означало, що настав час посту – царство монахів, байрем.)[1; т.5; кн.. 2; 89] .А яке захоплення викликала страсна неділя: Свої обряди у католиків, свої – у православних. У страсну суботу священикам у церкві роздавались пальмові гілки, а мирянам – маслинові. Вони розкішно прикрашались стрічками, що утворювали дивовижні узори. Сама ж гілка огортала святкову свічку, яку тримали прихожани під час літургії. А коли народ виходив із церкви, повітря шуміло від трепету крил: це випускались на волю птахів, що були прив’язані до гілок. Та не всі вони знову поринуть у неосяжний простір: одні вже сил не мають, а інші довго б’ються крильми під куполами церкви.

Коли ж навколо церкви обносять плащаницю, то жінки, що хочуть позбутися безпліддя, стараються прошмигнути під нею.

Неодноразово Агатангел Юхимович у листах згадує про втомливі арабські церемонії. « При зустрічі потрібно разів п’ять питати про здоров’я («Як твоє здоров’я?», «Який у тебе стан?», «Яке твоє харчування?» і т.д.), а також про здоров’я родичів. Ці церемонії іноді чиста мука, особливо коли людина знервована чи прибула у справі і поспішає, їй спішно, а заговорити про справу не можна, поки п’ять хвилин пройде в компліментах»[1; 142].

Перші враження від способу життя корінних бейрутців були в Агатангела Юхимовича далеко не позитивні. Бруд на вулицях і в будинках, прагнення обманути на ринку, недбалість у приготуванні їжі, безпардонність у стосунках - все це Кримського, людину делікатну та інтелігентну, вражало на кожному кроці. Але це стосувалось не всіх арабів. Люди, що живуть біля міста, у сільській місцевості, зовсім прості і чесні, з ними приємно спілкуватись. У квітні 1897 року А.Ю. Кримський пише: «І до людей тутешніх звик. Звичайно, всі тут, в Бейруті, торгаші великі і малі, і тому, по суті, добрі шахраї, але багато з цих шахраїв досить розумні і милі, і я з ними чудово живу. Порядних, інтелігентних також багато»[1; 142].

Постійне спілкування з бейрутцями сприяло засвоєнню розмовної мови. Агатангел Юхимович постійно дивувався способу мислення арабів, а їх вміння пересипати мову мудрими висловами філософського характеру підказали вченому необхідність збирати ці перлини усного мовлення: « Приказки я збираю дуже скрупульозно. Дізнавшись про це моє заняття, до мене постійно приходять люди із приказками. Це підстава турбувати мене і провести у мене в кімнаті деякий час. Так прийти, ні з чим , вже совісно (я засвоїв звичку виживати гостей мовчанкою), - ну ось і годяться приказки, щоб я залишався з відвідувачем ввічливим»[1; 155].

У Бейруті була невелика російська колонія (8 чоловік), що включала учителів інституту Сюрсок «Бакурет ель-іхсан» , російського консула та його заступника князя Гагаріна.

Очолювала інститут для дівчат – арабок Лябіба Шахшан, а російськими учителями керувала Катерина Іванівна Шмідт. Дівчата – учителі мали гарну освіту (закінчили гімназію Стоюніної в Петербурзі), володіли, крім російської, французькою мовою. Тому тут Агатангел Юхимович знаходив відпочинок у розмовах про рідний далекий край, переконував співвітчизниць, що слід не цуратися чудових арабських пейзажів, а пізнати їх і полюбити.

Серед них своєю увагою Агатангел Юхимович виділяв Марію Олексіївну Каменську, що походила з досить відомого польсько-українського роду, мала хорошу освіту, навчалася в Женеві, дуже любила подорожувати (об’їздила чи не всю Європу), працювала у різних видавництвах. Жвава, енергійна, запальна, трохи нетерпелива, вона зразу ж після знайомства сподобалась А.Ю. Кримському. Вже на початку грудня 1896 року у листі до брата він просить його дізнатись у Марії Олексіївни після її приїзду до Москви, чи не згодилася б вона вийти за нього заміж. Але виконати цю місію Юхиму Юхимовичу не довелося, бо Агатангел Юхимович в останню хвилину перед її від’їздом освідчився у своїх почуттях, але на жаль, вони не знайшли відгуку у серці Марії Олексіївни, залишивши в серці А.Ю. Кримського болюче почуття гіркої образи: «Відповіді Марії Олексіївни на те питання, яке я просив тебе задати їй, не сповіщай мені: я його і так вже знаю. Останнє слово, з яким вона на пароплаві розлучилась зі мною, було: «Ви збожеволіли!»

Сталось це за декілька секунд до відплиття пароплава. Всі, хто проводжав її, встигли швидко повторити їй свої побажання щасливої дороги і розцілуватись з нею. Я був останній, хто з нею попрощався, і, на своє питання, отримав вищезгадану відповідь. Що- небудь заперечити не було часу. Підбіг помічник капітана і досить нетерпляче крикнув: «Проводжаючі, залиште пароплав! Зараз третій гудок!» Ми кинулись до трапа, метушливо збігли в свою фелюку. Пароплав заричав і рушив на північ, а наша фелюка – до набережної. Каменська стояла на палубі пароплава, біля поручнів, і дивилася на нас. В нашому човні молода арабка Марям Оде, котра дуже прив’язалась до М.О. Коменської, простягала до неї свої руки і ридала: «Прощайте Маіріє Олексіївно! Навіки!» Я суворо дивився у воду, а не на пароплав. Він зробив поворот – і Каменської не стало видно. Дівчата в човні мовчали. Тільки їх начальниця, стара Катерина Іванівна Шмідт, процідила крізь зуби, начебто для себе: «Освідчуватися під звуки третього гудка, та й ще на людях, на виду у всіх…наче в Бейруті на березі часу не було…це, звичайно, божевілля»

Що ж, я насправді збожеволів

Однак це і добре, що мене так різко присадили. Така різкість виключно добре виліковує людину. Краще від холодного душу» [1; 69].

Може, це і стало причиною появи ряду елегійних поезій, з яких очевидно, що таке відповідь Каменської глибоко вразлива Агатангела Юхимовича. Зовнішньо він залишався спокійний, але тяжко переживав, не бажаючи комусь чи навіть собі зізнатись у душевних терзаннях. І тільки на папері з’являлися слова правдиві, що йшли із серця, бо не були призначені для читання кимось чужим. Між іншим, під багатьма із них поет змінив дати жовтня – грудня 1896 року на 1900 рік, тим самим прагнучи відмежувати їх зміст від своїх стосунків з М.О. Каменською. Уже в віці 56 років Агатангел Юхимович якось у розмові зауважив, що якби вони й одружились, то, напевно, не стали б щасливою подружньою парою. Аргументи, які наводив А.Ю.Кримський, свідчать про його глибоку порядність. Він вважав, що Марія Олексіївна була дуже гарною на вроду, а він – ні. Обоє вони нервові, а він сам «самолюбиво ревнивий». Отже, одружившись, за місяців два розійшлися б, залишивши якнайгіршу пам'ять одне про одного, а так вийшло все на добре. Але серце не слухало раціонального розуму, і з’являлись на папері рядки ніжні, болючі і тривожні.

То впала зірка… Задрижав

На небі слід вогненний

Замлів я весь… Не зірка то!

То ти летиш до мене!

І чую вже я шепіт твій,

І п’ю твоє дихання.

Одна лиш мить… І знов я сам,

І знов саме страждання.

Подружився А.Ю. Кримський у Бейруті з сімєю російського дипломата, заступника консула князем Гагаріним. Ученому приємно було проводити час серед інтелігентних людей, які з повагою ставились до його праці. У князя була чудова бібліотека, якою дозволяли А.Ю.Кримському користуватись. Господар подарував йому старий сирійський рукопис, декілька дворогих книг, які були необхідні вченому для роботи. Дружина князя, Марія Яківна Гагаріна, донька барона Вревського, туркестанського генерал-губернатора і англійки, дізнавшись про захоплення Кримського філателією, подарувала йому досить рідкісну афганську марку. Гагаріни приймали у себе і вчителів із інституту Сюрсок, вважаючи, що роблять добру благодійну справу, як пояснював сам князь, щоб підняти їх авторитет в очах арабів. Такі розмови заставляли і Агатангела Юхимовича задуматись, чи не з такою ж метою запрошують і його в гості. Але у Кримському Гагарін вбачав ще й вигоду: саме завдяки вченому Гагарін був обраний членом Археологічного Товариства. Все це бачив Агатангел Юхимович, але не нехтував товариством Гагаріних, бо ж таких хвилин вишуканого спілкування було небагато в період його бейрутського життя.

Тут він зустрічався з багатьма відомими своїми співвітчизниками. У листах до рідних та друзів залишились цікаві спогади про них. Василь Миколайович Хітрово, секретар православного Палестинського товариства, наприклад, не викликав у нього симпатії, заслуживши трохи в’їдливу характеристику вченого – мухомор.

На початку липня 1897 року, коли спека в Бейруті дійшла апогею, Агатангел Юхимович переїздить в селище Шуейр, яке знаходилось високо над морем, в долині, яку утворюють три вершини,за якою видніється гора Санин, вкрита блискучо-білим снігом Кримський, котрий завжди тонко відчував красу природи, був зачарований побаченим: «Яка краса! Ці кедрові ліси, ці скали, ці виноградники, ці звивисті стежини, ці монастирі на сусідніх горах (зовсім як середньовічні замки), цей Санин на півночі і це голубе море на заході. Не можу описати. Знаю лиш, що через чверть години мого перебування на одній з вершин я відчув, як у мене серце стислось від захоплення, потім я ладен був заплакати… Багрове сонце тонуло в морі. Море мало ніжний колір лазурі… Санин, звичайно білий, перетворився в передзахідному сонці в ніжно-рожевий. Скалисті гори виглядали то голубими, то фіалковими, а гори лісисті – переливались зеленими кольорами, як смарагд , і всі виблискували при останніх променях сонця. В долинах лежала ніжна тінь. Небо – голубе-голубе… О, як це все було гарно! – пише він братові зразу по приїзді в Шуейр.

Перші враження завше найсильніші. Вони відкладаються у найдальшому куточку пам’яті, а через багато літ раптом творять в уяві такі яскраві картини, що здається все тільки що бачили. Гірський Ліван зовсім не був подібним на Бейрут . Екзотика цього міста була все ж якоюсь задумливою. Ліван же чимось нагадував далеку Україну, хоча важко, на перший погляд, щось спільне знайти у цій гірській країні та лісах і степах України. Проте ознаки рідного краю Агатангел Юхимович вловлював то в захваті свіжого вітру, то в зелені: «Ліван багато в чому нагадує мені Україну, тобто клімат в ньому зовсім помірний, зелень дихає первозданною свіжістю. У Бейруті, навпаки, зелень зовсім не має того простого запаху свіжості, яка є тут. У Бейруті все рослинне нагадує собою якісь хитрощі, вишуканість – первозданності тут немає. Всі ці пальми, кипариси, банани, апельсини, померанці, датури-лампоцвіти, кактуси, екзотичні квіти, навіть маслини – все це разом захоплююче, але не освіжаюче. Ліван, навпаки, дихає свіжістю, запахом України, і тому я її не раз згадую, незважаючи на те, що гори Лівану і рівнини України не мають в собі ні найменшої схожості,» - пише вчений у листі до Юхима Юхимовича від 7 червня 1897 року [1; 116].

Найвищою точкою Ліванських гір є Санин. Вона піднімається над ними аж у піднебесся, там навіть влітку лежить сніг. А в передзахідному сонці гора надзвичайно красива. Шуейр, де жив Агатангел Юхимович, був розташований недалеко, і бажання зійти на неї виникла давно. 10 липня 1897 року учений, священик Ханна Мжаас і хлопець Ібрагім Згайб рушили в дорогу. Враження від цієї подорожі залишились у пам’яті Кримського на усе життя.

Список використаних джерел

  1. Кримський А.Ю. Твори в п’яти томах.—К.: Наукова думка, 1973. – Т.Б.

  2. Володимир-Волинський педагогічний коледж Ім. А.Ю. Кримського: Історія, сьогодення, перспективи. – Вол.-Вол.: ВВПК, 2009. – 66 с.



УДК

Крупеня Тетяна,

студентка 3-Р курсу,

секція “Діловодство”

студентського наукового товариства

ВКНЗ “Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А.Ю.Кримського”

Науковий керівник – Зілюк Н.В.,

викладач діловодства
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ
Резюме. У статті розкриваються основні вимоги до оформлення наукових публікацій на сучасному етапі.
Результати науково-дослідної роботи оформляють не лише у вигляді курсової або дипломної роботи. Вони узагальнюються також у кандидатських і докторських дисертаціях, авторефератах дисертацій, тезах доповідей, статтях, монографіях, методичних і практичних матеріалах, підручниках, навчальних посібниках тощо.

Для майбутнього фахівця, науковця дуже важливим є володіння методологією підготовки наукової публікації. Написання реферату, наукової статті, тез доповідей на конференції повинно відповідати вимогам жанру публікації і відповідно сприйматись читачами і слухачами. Це висуває певні вимоги до логіки побудови їх, форми, стилю і мови.

При написанні наукових публікацій для фахових видань, збірників конференцій, наукових журналів, необхідно пам'ятати про їх відповідність вимогам Вищої атестаційної комісії України (ВАК).

Види наукових публікацій:

  • Збірники наукових праць;

  • Автореферат (інформативний реферат);

  • Монографія;

  • Брошури;

  • Книги.

Згідно з вимогами ВАК України оригінальна публікаціяу фаховому виданні має складатися з таких розділів:

  • постановка проблеми;

  • актуальність дослідження;

  • зв'язок авторського доробку із важливими науковими та практичними завданнями;

  • аналіз останніх досліджень і публікацій;

  • виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;

  • новизна;

  • методологічне або загальнонаукове значення;

  • викладення основного матеріалу;

  • головні висновки;

  • перспективи використання результатів дослідження.

Вступ: постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття;

Постановка завдання формулювання цілей статті формулювання мети та методів дослідження проблеми, що розглядається у публікаці;

основний матеріал та результати Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

Висновки (наукова новизна, наукове та практичне значення результатів дослідження, перспективи подальших наукових розробок у цьому напрямку);

Список літератури (в першу чергу – журнальних статей, на які посилається автор у огляді останніх джерел досліджень і публікацій).

Обов’язкові елементи публікації:

    1. індекс УДК;

    2. заголовок;

    3. прізвища авторів;

    4. анотація – мовою публікації;

    5. ключові слова – мовою статті (слова з тексту статті, які з точки зору інформаційного пошуку несуть смислове навантаження. Ключові слова подаються у називному відмінку, загальна їх кількість — не менше трьох і не більше десяти);

    6. основний текст публікації;

    7. список використаної літератури.

Паперовий примірник матеріалів друкується у форматі А4 (210*297 мм) шрифтом Times New Roman, розмір 14, міжрядковий інтервал 1,5, поля: верхнє – 2,0 cм, нижнє – 2,0 cм, ліве – 2,5 cм, праве – 1,5 cм.

Текст оформляється у такому порядку:

  1. Індекс УДК, без абзацного відступу, вирівняно по лівому краю. Відомості про автора та керівника (справа під УДК). Після цього з нового рядка посередині великими літерами без абзацного відступу , (розмір 16) заголовок статті (шрифт напівжирний) .

  2. Анотація мовою статті публікації (без слова анотація, без абзацного відступу).

  3. Ключові слова (розпочинається словосполученням «Ключові слова:», без абзацного відступу, відступ зліва 1 см, вирівняно по ширині тексту.

  4. Основний текст статті друкується через 1,5 інтервал з абзацним відступом 1 см (Times New Roman Cyr, 14 pt). Текст вирівнюється по ширині.

  5. Публікація починається зі вступу. Слово “Вступ” друкується без нумерації, без абзацного відступу, жирними літерами. Після нього в цьому ж рядку викладається текст вступу, який повинен відповідати вимогам ВАК України до фахових публікацій.

  6. Назви розділів нумеруються арабськими цифрами починаючи від «1», з нової стрічки, без абзацного відступу, жирними літерами. Основний текст розділу починається з нової стрічки.

  7. Назви підрозділів — з подвійною нумерацією (перша цифра — номер розділу, друга — підрозділу), з нової стрічки без абзацного відступу. Назва підрозділу виділена жирними літерами. У цій же ж стрічці далі подається текст підрозділу.

  8. Формули даються в окремому рядку з відступом зліва 1 см, нумеруються послідовно арабськими цифрами в круглих дужках з правої сторони сторінки з вирівнюванням по правому краю. Додаткові відступи перед і після формул не робляться.

  9. Для набору формул використовувати вбудований у Word for Windows редактор формул Equation 3.0, налаштований наступним чином: Text – Times New Roman Cyr, 11 pt; Function – Times New Roman Cyr, 11 pt; Variable – Times New Roman Cyr, Italic 11 pt; L.C.Greek – Symbol, 11 pt; U.C.Greek – Symbol, 11 pt; Symbol – Symbol, 11 pt; Matrix/Vector – Times New Roman Cyr, bold, 11 pt; Numbers – Times New Roman Cyr, 11 pt. Розміри: Full – 11 pt; Subscript/Superscript – 70%; Sub- Subscript/Superscript – 50%; Symbol – 150%; Sub-Symbol – 100%.

  10.  Таблиці та ілюстрації нумеруються послідовно арабськими цифрами. Підписи до рисунків, назви та текст таблиць даються шрифтом Times New Roman Cyr, 9 pt. Слово “Таблиця ...” — в окремому рядку справа. З нового рядка вказується назва таблиці. Примітки до таблиці даються тільки в тексті. Не доцільно використовувати вертикальні надписи у колонках. Ілюстрації підписуються знизу. Підписи до таблиць та ілюстрацій центруються.

  11.  Пубдікація закінчується висновками. Слово “Висновки” друкується без нумерації, без абзацного відступу, жирними літерами. Після нього в цьому ж рядку викладається текст висновків, який повинен відпові­дати вимогам ВАК України до фахових публікацій.

  12. Список джерел подається в кінці статті під назвою «Використані джерела» в алфавітному порядку. Посилання в тексті на джерела подається в квадратних дужках із зазначенням їх порядкового номера.

Структура тексту публікації повинна відповідати вимогам Постанови Президії ВАК України від 15.01.2003 р.¬ № 7-05/1 (Бюлетень ВАК України № 1, 2003 р.).
Список використаних джерел

1. Закон України «Про інформацію» // Голос України. – 1992. - 13 листопада.

2. ДСТУ 2732-94. Діловодство й архівна справа. Терміни й визначення. - Чинний від 1995-01-01.-К: Держстандарт України, 1994.

3. ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. – Чинний від 1995-01-01. – К.: Держстандарт України, 1994.
УДК 371.321.2

Фандич Н.І., студент ІV курсу

Бродівського педагогічного коледжу

імені Маркіяна Шашкевича

Науковий керівник: Дзьобань В.Ф.
Використання ресурсів мережі Інтернет

У професійній діяльності вчителя
Резюме. Статтю присвячено шляхам покращення ефективності процесу навчання. Розглянуто актуальність та необхідність застосування Інтернет-ресурсів учителем. Визначено основні переваги та можливості використання ресурсів мережі Інтернет у роботі вчителя.
Сьогодні нові інформаційні технології - невід’ємна частина нашого життя. Маючи в своєму розпорядженні комп'ютер, можна інтенсифікувати процес навчання, зробити його більш наочним і динамічним, формувати уміння працювати з інформацією, готувати особистість "інформаційного суспільства", формувати дослідницькі уміння, розвивати комунікативні здібності. Це забезпечує швидке і міцне опанування навчального матеріалу, розвиває пізнавальні здібності та розумові якості учнів, сприяє активізації їх пізнавальної діяльності.

Одним із завдань вищої освіти є підготовка фахівця, який вільно орієнтується у світовому інформаційному просторі, який має знання та навички щодо пошуку, обробки та зберігання інформації, використовуючи сучасні комп’ютерні технології. Цей напрямок вважається перспективним, адже в цілому освіта характеризується як велика система, якісне функціонування якої неможливе без використання сучасних телекомунікаційних і комп’ютерних засобів зберігання, опрацювання, передавання, подання інформації [7].

Для вчителя важливо знати, де і як знайти потрібне джерело інформації, як вибирати з великого потоку потрібну та достовірну інформацію, аналізувати її, на основі отриманих і наявних знань вміло опрацьовувати та подавати в доступній формі інформацію відповідно до вікових та психологічних особливостей учнів. Тому незамінним помічником для педагога стають комп’ютерні технології як інструмент покращення педагогічної діяльності для розв’язання задач предметної галузі [4].

На сьогоднішній день однією з цілей освіти є формування високого рівня інформаційної культури. Особлива роль при цьому відводиться використанню ресурсів і можливостей мережі Інтернет в педагогічній практиці вчителя [11]

Безпосереднє застосування комп’ютерних мереж у сфері освіти пов’язано з розробкою новітніх освітніх та навчальних програм, застосуванням Інтернет-технологій у навчальному процесі, створенням електронних бібліотек, довідково-інформаційних систем, систем менеджмету в освіті, автоматизацією та інформаційним супроводженням документів про освіту, використанням спеціалізованих банків даних і знань, дистанційним навчанням [5].

Існує безліч різноманітних сайтів, які створенні для допомоги вчителю при підготовці до певного уроку. Ці сайти дають вчителеві змогу на достатньому рівні підготувати урок, відшукати найдостовірнішу та найцікавішу інформацію для учнів.

Сьогодні вже не викликає сумніву, що навчання школярів стає ефективнішим, якщо вчитель володіє Інтернет-технологіями і використовує ресурси і можливості Інтернету в своїй практичній діяльності.

Значення освітніх Інтернет-ресурсів – це необмежений доступ до професійної інформації, використання планів уроків, online курсів, Web-сайтів, співпраця з іншими вчителями, обмін інформацією з колегами і експертами з інших країн, об'єднання професійних ресурсів для вирішення спільних завдань.

Сучасний Інтернет пропонує багато ресурсів, для використання в освітніх цілях: це уроки в режимі online, ресурси для вчителів, ресурси для учнів, проекти online.

Немає потреби переконувати в тому, що така інформаційна база має бути використана професійно і раціонально. Це вимагає усвідомлення самими вчителями значущості такого потенціалу і активне використання Інтернет-ресурсів у педагогічній діяльності для досягнення кращих, вагоміших результатів у навчанні учнів.

Вчитель може використовувати ресурси мережі Інтернет наступним чином [10]:

  • самоосвіта, самостійне підвищення своєї кваліфікації на основі інформації, що міститься в мережі, вивчення досвіду своїх колег;

  • отримання нормативно-довідкових документів із серверів Міністерства освіти, обласних, міських і районних відділів освіти;

  • отримання інформації про новітні педагогічні технології;

  • використання на уроках і позакласних заходах методичних і дидактичних матеріалів, наявних в мережі;

  • розробка власних матеріалів і публікація їх в мережі;

  • тестування школярів на основі контрольно-оцінюваних матеріалів, що зберігаються в мережі;

  • знайомство з новими книгами, підручниками, методичною літературою і придбання їх в Інтернет-магазинах;

  • участь в заочних конференціях і конкурсах;

  • створення власного сайту вчителя;

  • пошук однодумців і колег в інших регіонах, листування з колегами і друзями.

Для перегляду Інтернет-ресурсів необхідні спеціальні програми – браузери. Браузер – це програма, яка знаходить потрібні веб-сторінки і відображає їх на екрані [6]. В даний час найбільш популярні наступні браузери: Windows Internet Explorer, Opera, Mozilla Firefox.

В мережі Інтернет є величезна кількість корисної інформації. Очевидно, що пошук інформації в Internet неможливий без спеціальних механізмів, що допомагають людині знайти в цьому безмежному просторі потрібну інформацію. Саме цим і займаються пошукові системи [2, 6]. У загальному випадку інформаційно-пошуковою системою називається система, що забезпечує пошук і добір необхідних даних на основі інформаційно-пошукової мови і відповідних правил.

Загалом, кожен користувач Internet шукає інформацію в мережі відповідно до своїх смаків і вподобань. Однак існують деякі загальні принципи, виходячи з яких можна швидше знайти необхідну інформацію.

Найпростіший спосіб почати пошук у Internet – звернутися до однієї з пошукових служб мережі. Сьогодні багато користувачів знаходять необхідні матеріали, звертаючи до послуг пошукових служб. Найбільш популярні наступні: “Гугл” (http://google.com.ua), "Яндекс" (http://yandex.ru), "Апорт" (http://aport.ru), "Рамблер" (http://rambler.ru).

Без послуг цих систем сьогодні практично не можна знайти що-небудь корисне в ресурсах мережі. Усі ці відомі і популярні пошукові системи мають дуже простий інтерфейс, розрахований на недосвідченого користувача, мають безліч настроювань і досить прості у використанні. Як правило, у відповідь на запити видається список посилань на інформаційні джерела, на думку системи щонайкраще відповідають потребам користувача. Але від користувача залежить тільки формулювання запиту, пошук же здійснює вбудований механізм пошукової системи [6].

Однак, якщо вчителеві необхідно відшукати певну книгу то він може скористатись пошуковими системами, які спеціалізуються на пошуку книг:

  • "Пошук електронних книг" http://poiskknig.ru

  • "Букініст" http://bukinist.agava.ru

Освітні ресурси Інтернету величезні і постійно поповнюються. Вчитель, знайомлячись з цими ресурсами, отримує посилання на інші сайти, пов'язані з освітою. Таким чином, систематична робота з освітніми ресурсами приводить до постійного оновлення бази даних педагога.

Зараз створено багато освітніх порталів, на яких вчитель зможе не тільки знайти для себе цікаві розробки, але і розмістити свої навчальні матеріали, створивши власний сайт. Сайт – сучасний і доступний засіб представлення інформації. Це робить його привабливою формою представлення навчальних матеріалів, якими можна користуватися в локальній мережі або Інтернеті [9].

При створенні нового Інтернет-ресурсу переслідується така мета: підвищення пізнавальної активності учнів і, як наслідок, підвищення ефективності навчання. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання [12]:

  • Створити новий ресурс максимально професійно.

  • Представити матеріали, актуальні для учнів.

  • Оформити інформацію у вигляді, максимально зручному для сприйняття.

  • Зробити всю розміщену на сайті інформацію особистісно забарвленою, авторською.

Доречно на своєму сайті представити крім статичних Інтернет-сторінок інтерактивні сервіси. Наприклад "Електронний журнал", "Тестуючий модуль", "Навчальний форум". Їх використання дозволяє організувати інтерактивну взаємодію між учителем та учнем. Використовуючи сервіс, відвідувач сайту не тільки пасивно сприймає пропоновану інформацію, а й активно формує її. Усе це дозволяє створити та зберегти зацікавлену аудиторію сайту.

Навчальний форум можна використовувати для організації діалогу учень-учень, учень-учитель поза уроком. Таке інтерактивне спілкування додає процесу навчання нових фарб, дозволяє вирішити багато проблем. По-перше, учень на форумі вчиться коротко та зрозуміло викладати свою проблему. Уміння виділити свою проблему та грамотно сформулювати своє запитання - це важлива навичка сучасної людини, яка живе в інформаційному просторі. Також форум вчить відповідати на запитання, зрозуміло пояснювати складний матеріал. По-друге, використання форуму позбавляє вчителя від багаторазового пояснення складних моментів у практичній, домашній роботі. По-третє, працюючи над загальним проектом, учні одержують засіб для спілкування, для обговорення разом з учителем проблем і можливих шляхів їх вирішення.

Звичайно, тільки створити форум недостатньо, необхідно зробити так, щоб учні побачили у форумі корисний інструмент.

Також у професійній діяльності вчителя знадобиться невелика безкоштовна програма Skype. Вона дозволяє організовувати аудіовізуальні конференції між користувачами мережі Інтернет. Де б не знаходився співбесідник, вчитель завжди можете зв'язатися з ним через Skype з легкістю звичайного телефонного дзвінка, який абсолютно безкоштовний. Крім голосового зв'язку Skype дозволяє обмінюватися миттєвими текстовими повідомленнями, а за наявності веб-камери програма перетворюється на справжній відеотелефон, що робить її унікальною в секторі безкоштовного програмного забезпечення. Великий простір для використання дає можливість організації конференцій - підключення до розмови одночасно декількох користувачів (до 25 учасників).

У навчальному закладі ця програма може виконувати безліч завдань: від оперативного зв'язку між вчителями і адміністрацією до відеотрансляції відкритих уроків, дистанційного зв'язку з учнями. Використовуючи програму Skype, школи можуть віддалено обмінюватися досвідом, класні керівники – проводити дистанційні батьківські збори.

В даний час важко знайти вчителя, який був би не знайомий з електронною поштою [2, 6]. Використання електронної пошти дає вчителеві наступне:

  • Швидкий обмін інформацією з колегами без географічних обмежень.

  • Можливість передачі будь-яких файлів: текст, графіка, звук і відео (прикріплені файли).

  • Дистанційна освіта і підвищення кваліфікації без відриву від навчального процесу.

  • Можливість спілкування з віддаленими учнями (неможливість відвідування школи по хворобі або інвалідності) і їх батьками.

Звичайно, це далеко не повний перелік можливостей, які надає вчителеві електронна пошта.

Як правило, у даний час бурхливого розвитку комп'ютерних технологій електронні навчальні чи довідково-пошукові системи розробляються з використанням гіпертекстових і мультимедійних технологій. Такі системи називають інтерактивними навчальними Web-матеріали, та можуть знайти і знаходять широке застосування як в звичайних формах навчання, так і в достатньо новій формі навчання, як дистанційна освіта.

Робота будь-якого вчителя вимагає опрацювання літератури. Сучасна інформаційна технологія електронні бібліотеки однозначно має допомогти в цьому. Під електронною бібліотекою мається на увазі велика розподілена віртуальна колекція документів в електронній формі, доступна широкій аудиторії вчителів через глобальні мережі передачі даних.

Електронні бібліотеки являють собою сучасні складні інформаційні системи, що дозволяють надійно зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів (текстові, графічні, звукові, відео та ін.), локалізовані у самій системі, чи доступні їй через телекомунікаційні мережі, і представляє їх кінцевому користувачу в зручному для нього виді [8].

Незважаючи на переваги використання Інтернет-ресурсів малодосвідченні користувачі можуть зіткнутися з певними труднощами. До них можна віднести наступні [10]:

  • виникнення інформаційного перевантаження, викликаного великою кількістю джерел інформації і неможливістю охопити яку-небудь її значну частину;

  • безладне розташування інформації;

  • складний процес пошуку інформації;

  • безконтрольний доступ до антигуманної інформації;

  • наявність проблем інформаційної безпеки.

При роботі в Інтернеті потрібно постійно пам'ятати про віруси, які здатні завдавати великої шкоди комп'ютеру. Віруси можуть пошкодити не лише файли, що зберігається на комп'ютері, але і сам комп'ютер. Для захисту даних на комп'ютері необхідно дотримуватись наступних правил [2, 3, 6]:

  • встановити на комп'ютер антивірусне програмне забезпечення. Така програма повинна постійно знаходитися в оперативній пам'яті і сканувати всі скопійовані файли, що відкриваються, з метою пошуку вірусу;

  • періодично оновлювати антивірусну базу;

  • регулярно проводити повну антивірусну перевірку комп'ютера.

Щоб досягти ефективного поєднання власних педагогічних знахідок і освітніх Інтернет-ресурсів необхідна велика і цілеспрямована підготовка. А найголовніше, бажання вчителів удосконалювати свою педагогічну діяльність. І щоб знайти і оцінити якість інформації, що надається в мережі необхідне освоєння комп'ютерної грамотності на рівні не просто користувача, а активного користувача. Абсолютно очевидно, що розвиток Інтернету у школах ґрунтується на ініціативах знизу - витікаючих від вчителів. Вчитель - це головна фігура шкільного прогресу. Талант і рівень кваліфікації вчителя - запорука успіху в просуванні нових технологій. Саме вчителі повинні стати основною творчою силою впровадження Інтернету в сферу освіти і, в цілому, в життя суспільства.

Список використаних джерел

  1. Антонов В. М. Інтернет. Енциклопедичне видання: навч.-метод. посібник / АПН України; Інститут інформаційних технологій і засобів навчання. — К. : Редакція "Комп'ютер", 2008. — 127с.

  2. Браткевич В.В. та ін. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. О.І.Пушкаря. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. – 704с.

  3. Егоров Б.В. Методические рекомендации для учителя ОБЖ по использованию ИКТ.

.

  1. Жуковська А.Л. Комп’ютерні технології навчання як запорука якісної освіти у світлі сучасних новітніх інформаційних досягнень.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Добавить документ в свой блог или на сайт

Похожие:

Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconПрограмма по формированию навыков безопасного поведения на дорогах...
До основних принципів освіти відносять: пріоритетність освіти, демократизацію освіти, гуманізацію освіти, гуманітаризацію освіти,...
Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconПрограми для загальноосвітніх навчальних закладів Навчальні програми для профільного навчання
Головного управління змісту освіти Міністерства освіти І науки України Н. Прокопенко
Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconОлена Полякова, викладач кафедри
З 1 вересня 2012 року в перших класах загальноосвітніх навчальних закладів розпочинається впровадження Державного стандарту початкової...
Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconІнструктивно-методичні матеріали щодо контролю та оцінювання навчальних...
Міністерства освіти І науки від 21. 08. 2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових...
Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconПро Національну доктрину розвитку освіти
З метою визначення стратегії та основних напрямів дальшого розвитку освіти в Україні п о с т а н о в л я ю
Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconВпровадження компетентністно зорієнтованого підходу
Україні та розвинених країнах світу. Відомі міжнародні організації, що нині працюють у сфері освіти, останніми десятиліттями вивчають...
Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconПрограмма по формированию навыков безопасного поведения на дорогах...
Методика як сукупність форм, методів І прийомів роботи вчителя, тобто технологія професійної практичної діяльності. 3 Методика як...
Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconВиступ на міській науково-методичній конференції вчителів російської мови та літератури

Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconВиступ на міській науково-методичній конференції вчителів російської мови та літератури

Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconЗатверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. №450

Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconАтлас
Характерною прикметою сучасної енергетики України є рух в напряму розвитку екологічно чистої енергетики на основі нетрадиційних та...
Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconПрограмма по формированию навыков безопасного поведения на дорогах...
Підготовка національної символіки до урочистої лінійки, присвяченої початку навчального року
Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconСеминар для специалистов фармацевтического рынка 15. 04. 2010 Киев...
Актуальные вопросы выпуска таблетированных форм в фаРмацевтической промышленности
Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconВолков Ю. Г. Социология: учебник / Ю. Г. Волков. Изд. 3-е, перераб и доп
Матеріали підготовлені доцентом Макаренко В. А. – зам керівника науково-дослідного комітету сау «Джерелознавство та історіографія...
Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconПрограмма по формированию навыков безопасного поведения на дорогах...
Я, Янович Анастасія Євгеніївна, народилася 6 вересня 1997 року в місті Перевальськ Луганської області
Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський iconУ рефераті повинні бути відображеними
Реферат з обраної наукової спеціальності разом із відгуком передбачуваного наукового керівника вступник повинен подати разом з іншими...


Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
100-bal.ru
Поиск