Затверджую
Скачать 0.98 Mb.
|
Міністерство юстиції України Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ) 01025, м. Київ, вул.. В.Житомирська, 19; (044) 212 21 91, 212 22 94 ЗАТВЕРДЖУЮ Директор Київського НДІ судових експертиз ________________О. Круть 2004. . . ЗВІТ ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ «Вдосконалення методики дослідження холодної зброї. Уточнення критеріїв її визначення.» Керівник НДР зав. сектору ___________________ В.Самусь 2004.__. __ . 2004 Рукопис закінчено ___ жовтня 2004 р. Результати роботи розглянуто Вченою радою КНДІСЕ, протокол від 2004.11.___. № ____ СПИСОК АВТОРІВ Керівник НДР завідувач сектору ________________В. Самусь 2004.11.___. старший науковий співробітник ____________О. Ягодін 2004.11.___. РЕФЕРАТ Звіт про НДР: 90 с., 13 додатків. Об’єкти дослідження – холодна зброя та конструктивно схожі з нею вироби, методика їх дослідження. Мета роботи - вдосконалення методики дослідження холодної зброї. Утворення системи понятійного апарату криміналістичного дослідження холодної зброї та уточнення критеріїв її визначення. Методи дослідження – аналіз та синтез експертної практики, систематизація та структуризація положень існуючої „Методики”. Проаналізовано положення діючої методики виходячи з практики її застосування. Показані недоліки в структурі побудови „Методики”, систематизації криміналістичних вимог. Розроблені наукові рекомендації щодо вдосконалення методики криміналістичного дослідження холодної зброї, системи її понятійного апарату та уточнення критеріїв її визначення. Результати даної роботи можуть бути корисними судовим експертам, оперативно-слідчим працівникам, суддям, адвокатам та студентам юридичних факультетів ВУЗів. ХОЛОДНА ЗБРОЯ. ЗМІСТ Вступ ……………………………………………………………...............….. 5 Обґрунтування вдосконалення „Методики криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів”................................................................................................................... 8 Пропоновані зміни до „Методики криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів”................................. 11 „Методика криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів” з пропонованими змінами ....................17 Криміналістичні вимоги до деяких найбільш розповсюджених об’єктів досліджень (Додатки до „Методики”) ................................................................. 53 Підсумок ......................................................................................................... 90 ВСТУП Криміналістичне дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів завжди мало значну питому вагу в загальному обсязі трасологічних експертиз. Це зумовлено великою різноманітністю видів такої зброї та подібних до неї виробів, що призводить до їх залучення в кримінальне судочинство як об’єктів злочинного застосування та носіїв доказової інформації щодо об’єктивної сторони злочинів. Кваліфікація злочинних дій багато в чому залежить від того, наскільки правильно буде встановлена групова належність досліджуваного предмета з метою його віднесення до холодної зброї, встановлення її виду, типу, технічного стану. Розмаїтість видів та типів холоднї зброї, специфіка форми, розмірів, конструктивних та інших особливостей потребує обширних та глибоких спеціальних познань для їх криміналістичної оцінки. Проблеми експертизи холодної зброї на протязі десятиріч були в центрі уваги науковців в галузі судової експертизи та працівників органів розслідування та суду. Науковими розробками зазначеної експертизи, зокрема, криміналістичним вченням про холодну зброю, визначенням криміналістичного поняття і системи її класифікації та методикою дослідження займалися видатні вчені – криміналісти, як то А. І. Устинов, М. Е. Портнов, Є .І. Денисов, І. М. Каплунов, Ю. П. Голдванський, Х .М. Тахо-Годі та ін. Особлививо великий вклад в розвиток та вдосконалення експертизи холодної зброї зробив Є. Н. Тихонов, який займався зазначеною проблемою на протязі всього життя і видав кілька фундаментальних праць з питань холодної зброї. Наприкінці 90-х років 20-го сторіччя на основі проведених наукових розробок експертна практика накопичила багатий досвід щодо дослідженя та оцінки холодної зброї. Однак цьому виду дослідження були притаманні певні недоліки, зумовлені як, частково, застарілістю поглядів на суть холодної зброї, протиріччями між багатьма методичними рекомендаціями щодо дослідження, викладеними в науковій літературі, так і неповною, або частковою, відсутністю ряду необхідних даних щодо деяких різновидів холодної зброї. Основним недоліком практики експертизи холодної зброї залишалася відсутність загальноприйнятої алгоритмізованої детермінованої методики її дослідження, що приводило до неоднакової криміналістичної оцінки одних і тих же ознак зброї чи предметів як криміналістами експертних установ різних відомств, так і експертами, які належали до установ одного відомства (чи то МВС, чи то МЮ України). Із здобуттям Україною незалежності питання щодо розробки, прийняття та використання загальноприйнятої методики дослідження холодної зброї постало перед науковцями та практичними працівниками з новою силою. Руйнуючи міжвідомчі перепони, у 1998 році була створена відповідна комісія з представників експертних установ МЮ України та МВС України, яка на основі сучасних наукових положень та здобутої експертної практики розробила „Методику криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів”, що була затверджена рішенням розширеного засідання секції НКМР Міністерства юстиції України з проблем трасології та судової балістики із залученням членів Координаційної ради з питань судової експертизи (Протокол від 15.01.99 року). З урахуванням потреб експертної практики щодо роз’яснень окремих положень „Методики”, доповнення її рекомендаціями про дослідження окремих видів зброї та виробів, з часу прийняття „Методики” до неї вносилися відповідні зміни та доповнення. Незважаючи на значний крок в розвитку експертизи холодної зброї, пов’язаний з прийняттям зазначеної „Методики”, практика її використання показала, що окремі її загальні положення та розділи мають суттєві вади. Зокрема, „Методика” вміщує недостатню кількість понять та термінів, що використовуються в експертизі холодної зброї. Деякі надані поняття не мають чіткого пояснення або визначення. Загальна система понятійного апарату надана непослідовно, що порушує логічність викладення та розташування окремих положень та дефініцій в тексті. Окрім цього, деякі критерії відношення предметів до холодної зброї потребують подальшого уточнення шляхом вдосконалення техніко-криміналістичних вимог до холодної зброї. Вирішення зазначених проблем і є метою представленої роботи. ОБҐРУНТУВАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ „МЕТОДИКИ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ ТА КОНСТРУКТИВНО СХОЖИХ З НЕЮ ВИРОБІВ” В існуючій „Методиці”, як показала практика її використання, система понятійного апарату має численні вади, які можливо віднести до 2-х основних груп, як то: а) недостатня кількість наданих понять і термінів або їх неповне пояснення та визначення, б) деяка непослідовність і нелогічність їх розташування в тексті. В зв’язку з цим було розроблено фактично новий розділ „Терміни та визначення”, який замість наявних 1,5 сторінок міститься на 16-ти аркушах, де вони розміщені у логічній послідовності, з посиланнями на пов’язані терміни та поняття. Також з метою уточнення понять в назві розділу 2 слово „вимоги” замінено на „критерії”, що більш точно відображує суть його змісту. В розділі 3, що стосується загальних техніко-криміналістичних вимог до холодної зброї з метою підкреслення правильного вимірювання конструктивних параметрів клинків, відповідні вимоги перенесені з приміток в основний текст. Автори вважають, що застосування єдиних вимог до конструктивно-міцнісних характеристик як заводських, так і саморобних клинків, є неправильним. Промисловому виробництву притаманне дотримання вимог конструкторської документації, яка, в свій час, спирається на стандарти, що регламентують відповідні параметри виробів, зокрема, твердість. В такому разі, криміналістична вимога щодо твердості, регламентованої нормативною базою виробництва, є обґрунтованою. В той же час, при виготовленні клинків саморобним способом не може й бути мови про дотримання будь-яких технологічних нормативів. Тому криміналістичні вимоги щодо твердості матеріалу саморобних клинків холодної зброї доцільно знизити до 70% відносно заводських, а під час дослідження визначальними вважати результати статичних та динамічних випробувань. У діючій „Методиці” одним з криміналістичних критеріїв є безпечність застосування холодної зброї. Цьому критерію відповідає наявність утиків чи обмежувачів, але мінімальні розміри цих елементів не конкретизовані, що викликає неоднозначність в оцінках різними експертами значущості цих ознак. Експертна практика свідчить про необхідність конкретизації розмірів і форми вказаних елементів, притаманних холодній зброї. Було проведено відповідне дослідження, в результаті якого встановлено оптимальні мінімальні розміри названих елементів. Уточнені криміналістичні вимоги до простої метальної зброї з клинковим уражуючим елементом, вони приведені у відповідність з вимогами до клинкової зброї. Зняті обмеження щодо міцнісних характеристик снарядів механічної метальної зброї, бо під час пострілу з луку чи арбалету навантаження на уражуючий елемент мають зовсім інший характер, ніж при застосуванні ручної клинкової зброї, при цьому міцність клинка стріли не має вирішального характеру. Уточнені і конкретизовані умови проведення динамічних випробувань клинкової колюче-рублячої та рублячої зброї. Уточнений об’єм випробувань ріжучої зброї при наявності заводської заточки з кутами, що не перевищують граничні. Змінено спосіб вимірювання проникнення уражуючого елемента в тіло мішені під час проведення динамічних випробувань простої метальної зброї замість заміру глибини нанесених ушкоджень пропонується замірювати глибину проникнення уражуючого елементу в мішень, що по суті те ж саме, але замір по елементу зробити простіше і точніше, ніж так, як регламентується діючою „Методикою”. Більш чітко викладений порядок проведення динамічних випробувань механічної метальної зброї, а також введено енергетичний критерій уражуючої дії кулеподібного арбалетного снаряду (він приведений до мінімального критерію ураження для вогнепальної зброї). Введено пункт, що містить в собі регламентацію динамічних випробувань предметів ударно-дробильної дії, тому що в існуючій на цей час методиці було надано лише їх загальні методичні засади, без конкретизації етапів проведення дослідження. Пропонується повний алгоритм проведення таких досліджень, таким же чином конкретизований, як і алгоритм проведення динамічних випробувань клинкової зброї. Уточнені параметри ножів мисливських загального призначення, ножів для виживання та ножів мисливських спеціальних подвійного призначення в відносно характеру і виду можливої заточки частини обуху. Також уточнений такий параметр кинджалів мисливських, як граничне максимальне відносне подовження клинка (відношення довжини до ширини), що відмежовує кинджали від стилетів. У зв’язку з тим, що у введеному новому розділі „Терміни та визначення” значно розширено коло понять, що стосуються холодної зброї, введено новий додаток (№13) до „Методики”, який являє собою алфавітний покажчик термінів та визначень, що використовуються. ПРОПОНОВАНІ ЗМІНИ ДО „МЕТОДИКИ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ ТА КОНСТРУКТИВНО СХОЖИХ З НЕЮ ВИРОБІВ”. п.п. 1.1. – 1.8.2. розділу „1 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ” вилучити і замінити на пропоновані п.п. 1.1. – 1.5.6.14. п.2. – „ВИМОГИ ДО” вилучити і замінити на „КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ”. п. 3.2.1. – доповнити: „Довжина клинків визначається вимірюванням відстані від вістря до обмежувача або утику руків’я.” п. 3.2.2. – доповнити: „Вимірювання товщини клинка провадиться у найтовщому його місці.” п. 3.2.3. – доповнити після слів „що виготовлений”: „промисловим способом” п. 3.2.4. – доповнити після слів „що виготовлений”: „промисловим способом” після п. 3.2.4. текст доповнити: „Примітка. Якщо предмет має всі ознаки кримінальної зброї (відповідає визначенню, наданому в даній Методиці), то криміналістичні вимоги до конструктивно - міцнісних характеристик, необхідні для визначення його холодною зброєю, знижуються до величини, що становить 50 % від зазначеного. Якщо предмет має всі ознаки саморобної зброї (відповідає визначенню, наданому в даній Методиці), то криміналістичні вимоги до твердості клинка, необхідні для визначення його холодною зброєю, знижуються до величини, що становить 70 % від зазначеного. Твердість клинків, виготовлених з кераміки, та методами порошкової металургії, не регламентується.” п. 3.2.5 – доповнити: „кут загострення вістря - не більше як 70 град.” після п. 3.2.5. з тексту вилучити: „Примітки: Довжина клинків визначається вимірюванням відстані від вістря до обмежувача (утику руків'я). Вимірювання товщини обуху провадиться у найтовщому місці клинка.” Текст доповнити: 3.2.6. Виступання обмежувача з однієї чи з двох сторін (сумарне) над держаком руків’я – не менше 5 мм. 3.2.7. Висота утику з однієї чи з двох сторін (сумарне) над держаком руків’я – не менше 5 мм. 3.2.8. Глибина підпальцевої виїмки, якщо вона на держаку одна - не менше 5 мм. 3.2.9. Глибина підпальцевих виїмок, якщо їх на держаку декілька - не менше 4 мм хоча б однієї. 3.2.10. Перебільшення у бочкоподібного чи клиноподібного держака максимального діаметра над діаметром в задній частині – не менше 8 мм. 3.2.11. Товщина виступаючої над держаком п’яти клинка, що слугує утиком, – не менше 3,5 мм, якщо п’ята не має в перерізі клиноподібної форми. П. 3.4.1. – - „4.2.1., 4.2.2., 4.2.3., 4.2.4.” замінити на „3.2.1., 3.2.2., 3.2.3., 3.2.4.”; - після „3.2.4.” доповнити: „3.2.5.”; - вилучити: „- з металевім уражуючим елементом або елементами – вимоги до уражуючих елементів згідно до п.п. 4.2.3, 4.2.4;” п. 3.4.2. – вилучити: „- з металевім уражуючим елементом або елементами – вимоги до уражуючих елементів згідно до п.п. 4.2.3, 4.2.4;” п. 4.1. – слово „приборів” замінити на слово „приладів”. п. 4.6.2.1., абзац 2 – доповнити: „ та кута загострення вістря”. Після п. 4.6.2.2. – - вилучити: „1”; - доповнити після слова „ознаки”: „військової”; - вилучити: „Примітка 2: Якщо предмет має всі ознаки кримінальної зброї (повністю відповідає визначенню, наданому в даній Методиці), то криміналістичні вимоги щодо конструктивно - міцносних характеристик, необхідні для визначення його холодною зброєю, можуть бути знижені до 50 % від зазначених у даній Методиці.” п. 4.7.1. – вилучити „(до 400 мм)” п. 4.7.2. – після слова „колючих” доповнити: „рублячих” п.4.7.2.1. - після слова „колючих” доповнити: „та рублячих” - після слів „При цьому” доповнити: „необхідно виконати умови” - після слів „до 50”- вилучити „разів” - після слів „діапазон напрямків” доповнити: „ударів” - після слів „орієнтація площини” - вилучити „осі” - після слова „поперечна.” текст доповнити: ”Примітка. Колючі удари наносяться по пласкому боку дошки, рублячі удари наносяться по ребру дошки.” - після слів „глибина проникнення” слово „ушкоджень” замінити словом „клинка” - абзац, що починається словами „Перевірка заточки клинків провадиться ...” надати в наступній редакції: „4.7.2.2. Наявність та ступінь заточки клинків провадиться ...” п. 4.7.2.2. – після слів „... для нанесення різаних ушкоджень” доповнити: „і випробування не проводяться” - після слів „... 30° і менше, провадяться” доповнити: „експериментальні” і вилучити слово „п’ятиразові” - після слів „стан, придатний для нанесення різаних ушкоджень,” слово „хиби” замінити на „зазначені недоліки” п. 4.7.3.1. – після слів „а глибина проникнення” слово „ушкоджень” замінити на „бойової частини” п. 4.7.3.2. – частину тексту, що починається словами: „Механічний метальний предмет (пристрій) визнається таким, що ...” і до кінця пункту, надати в наступній редакції: „Механічний метальний предмет (пристрій) визнається таким, що має достатні уражуючі властивості, якщо: а) при проведенні не менш як десяти експериментів не виникло будь-яких ушкоджень предмету (пристрою); б) глибина проникнення ушкоджень стрілоподібного уражуючого елемента в матеріал мішені сягає не менше як: - при дистанції 5 метрів - глибина не менше 20 мм; - при дистанції 10 метрів - глибина не менше 15 мм; - при дистанції 20 метрів – глибина не менше 10 мм; в) питома енергія кулеподібного уражуючого елемента сягає не менше як 0,5 Дж/мм2.” Ввести до тексту п. 4.7.4. у наступній редакції: „ 4.7.4. Динамічні випробування предметів ударно-дробильної дії. Динамічні випробування провадяться для встановлення можливості неодноразового ураження цілі при застосування досліджуваного предмету (пристрою) типовим для найближчого аналога (аналогів) холодної зброї способом (способами). В разі наявності ударної частини, що являє собою концентровану масу вагою до 1 Н (0,1 кГ), подальше дослідження не провадиться, а предмет визнається не холодною зброєю. В якості мішені для нанесення ударів використовується суха соснова дошка товщиною до 50 мм. При цьому необхідно виконати умови: - кількість ударів - до 50, але не менше 10; - сила ударів - максимальна; - кутовий діапазон напрямків ударів – від 30° до 90°. Якщо при проведенні не менш як десяти експериментів не виникло будь-яких ушкоджень предмету (пристрою), предмет (пристрій) визнається таким, що має достатні міцнісні властивості для ураження цілі. Якщо при нанесенні до 10 ударів виникають суттєві деформації та руйнування предмету (пристрою), які роблять неможливим подальше нанесення ударів у зв’язку з можливістю ушкодження експериментатора, експеримент припиняється і досліджуваний об’єкт визнається таким, що не відповідає вимогам технічної забезпеченості. Якщо при нанесенні до 10 ударів виникають незначні деформації та руйнування окремих фрагментів елементів об’єкту, які не виключають подальше нанесення ударів, додатково наноситься щонайменше 20 експериментальних ударів. Якщо при нанесенні серії додаткових ударів виникають суттєві деформації та руйнування предмету (пристрою), які роблять неможливим подальше нанесення ударів у зв’язку з повним або частковим (відокремлення елементів) руйнуванням об’єкту та/або можливістю ушкодження експериментатора, експеримент припиняється і досліджуваний об’єкт визнається таким, що не відповідає вимогам технічної забезпеченості. Якщо при нанесенні серії додаткових (більше 10) ударів зазначені деформації та руйнування предмету (пристрою) не виникають, досліджуваний об’єкт визнається таким, що відповідає вимогам технічної забезпеченості.” п. 5.1. – слово „Перевірка” замінити словом „Оцінка” До тексту „Додаток № 1. НОЖІ МИСЛИВСЬКІ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ” ввести п. 4.13. у наступній редакції: „4.13. Допускається заточка обуху та його скосу від вістря на довжину до 2/3 клинка.” До тексту „Додаток № 2. КИНДЖАЛИ МИСЛИВСЬКІ” ввести у п. 5.1. після слів „- товщина обуху не менша за 4 мм;” наступне: „- відносне подовження (відношення довжини до ширини) не більше за 6:1.” До тексту „Додаток № 3. НОЖІ МИСЛИВСЬКІ СПЕЦІАЛЬНІ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ” ввести п. 4.12. у наступній редакції: „4.12. Допускається заточка обуху та його скосу від вістря на довжину до 2/3 клинка.” До тексту „Додаток № 5. НОЖІ ДЛЯ ВИЖИВАННЯ” ввести п. 4.9. у наступній редакції: „4.9. Допускається заточка обуху та його скосу від вістря на довжину до 2/3 клинка.” До тексту методики ввести „Додаток № 13. АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК” „МЕТОДИКА КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ ТА КОНСТРУКТИВНО СХОЖИХ З НЕЮ ВИРОБІВ” З ПРОПОНОВАНИМИ ЗМІНАМИ.
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ |
Добавить документ в свой блог или на сайт
