Державні будівельні норми україни

Скачать 0.76 Mb.

Название	Державні будівельні норми україни
страница	2/8
Дата публикации	22.03.2015
Размер	0.76 Mb.
Тип	Документы

100-bal.ru > География > Документы

1 2 3 4 5 6 7 8

Склад проекту

3.1.Проект полігона ТПВ згідно з ДБН А 2.2.-3 має складатися з таких розділів:

1) Загальна пояснювальна записка;

2) Технологічний розділ: розрахунок місткості, технологічна схема з урахуванням черговості будівництва, подовжній і поперечний технологічні розрізи, режим експлуатації, розрахунок потреби в експлуатаційному персоналі, машинах і механізмах, рекомендації щодо рекультивації ділянки після закриття полігона ТПВ;

3) Генеральний план ділянки: вертикальне планування, упорядкування, дороги, спеціальні гідротехнічні споруди (водовідвідні нагірні канави, дамби, водонепрохідні основи і т.п.);

4) Архітектурно-будівельний розділ

5) Санітарно-технічний розділ

6) Електротехнічний розділ;

7) Основні техніко-економічні показники;

8) Звідний кошторис;

9) Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС);

10) Санітарно-захисна зона і система моніторингу;

11) Санітарно-технічний паспорт полігона ТПВ

Інженерні дослідження території полігона ТПВ

3.2 На ділянці території, виділеної під полігон ТПВ, повинні бути виконані комплексні інженерні вишукування, які включають топо-геодезічну зйомку, геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні, екологічні та санітарно-гігієнічні дослідження.

ДБН В.2.4-2-2005 С. 5

3.3 Для проектування полігона ТПВ необхідно мати план всієї ділянки в масштабі 1:500 ÷ 1:2000 в залежності від ступеню складності рельєфу та план ділянки господарської зони в масштабі 1:500. Ситуаційний план складається в масштабі 1:5000 ÷ 1:25000 в залежності від розміру очікуваної зони впливу на навколишнє середовище та ступеню її відображення.

3.4 Інженерні дослідження виконуються, як правило, у два етапи, на першому етапі –з метою обгрунтування вибору ділянки розміщення полігона ТПВ за варіантами, на другому – з метою одержання вихідних даних для розроблення необхідної проектної документації. Склад і обсяг інженерних досліджень установлюється технічним завданням.

Розрахунок місткості полігона ТПВ

3.5. Проектна місткість полігона ТПВ розраховується для обгрунтування розмірів ділянки складування ТПВ. Розмір земельної ділянки, що відводиться під складування ТПВ, визначається в залежності від:

строку експлуатації полігона ТПВ;
чисельності населення району, що обслуговується, з урахуванням перспективи його зростання;
норми накопичення ТПВ та їх щільності;
обсягу всіх інших відходів, що складуються з ТПВ (вуличний змет, будівельні відходи, деякі промислові відходи, які дозволено складувати разом з ТПВ та інші);
геометричної форми ділянки та допустимої висоти складування відходів;
метода, який приймається для ущільнення відходів при складуванні;
напрямку подальшого використання земельної ділянки після закриття та рекультивації полігона ТПВ.

3.6. З урахуванням продуктивності застосовуваних на полігонах ТПВ машин і механізмів установлюється така класифікація споруд залежно від річного об’єму прийнятих ТПВ (у тис. м³/рік): до 50, 51-100, 101-500, 501-1000, більше 1000.

Розрахунок потреби у засобах механізації (вітчизняного виробництва) для полігона ТПВ наведений у додатку Г.

3.7. Площа ділянки складування ТПВ орієнтовно визначається діленням проектної місткості полігона ТПВ (в м³) на середню висоту складування відходів (в м), з урахуванням їх ущільнення. Площа ділянки, яка відводиться під полігон ТПВ, розраховується, як правило, за умови його експлуатації протягом не менше 15-20 років. Орієнтовна площа ділянки складування ТПВ залежно від середньої чисельності населення, що обслуговується, наведена в табл.3.1.

Таблиця 3.1 (рекомендована) - Орієнтовна площа ділянки складування ТПВ (га)

Термін експлуатації - 15 років

Середня чисельність населення, що обслуго-вується, тис.чол.	Середня висота складування ТПВ, м
Середня чисельність населення, що обслуго-вується, тис.чол.	12	20	25	35	45	60
50	6,5	4,5-5,5	-	-	-	-
100	12,5	8,5	6,5-7,5	-	-	-
250	31,0	21,0	16,0	11,5-13,5	-	-
500	61,0	41,0	31,0	23,0	16,5-20	-
750	91,0	61,0	46,0	34,0	26,0	-
1000	121,0	81,0	61,0	45,0	35,0	27,0-32,0

Примітка: Для попередніх розрахунків розмір ділянки приймається - 0,020,05 га на кожні 1000т/рік ТПВ, що складуються.
С. 6 ДБН В.2.4-2-2005

3.8. Полігони ТПВ, що мають загальну висоту (для полігонів ТПВ у котлованах і ярах - глибину) понад 20 м і навантаження на використовувану площу понад 10 т/м², (або 100 тис. т/га), відносяться до категорії високонавантажених полігонів ТПВ. Площу ділянки (F) для високонавантаженого полігона ТПВ (при попередніх розрахунках) можна обчислити за емпіричною формулою:

, га, (3.1)
де N - середня чисельність населення, яке буде обслуговуватися за розрахунковий термін

експлуатації, тис.чол.;

T - розрахунковий термін експлуатації полігона ТПВ, років

3.9. Проектування полігона ТПВ здійснюється на основі плану відведеної земельної ділянки та прийнятої технології складування. Фактична місткість полігона ТПВ визначається на основі технологічних планів і розрізів.

Схема полігона ТПВ.
3.10. Основними елементами полігона ТПВ (рис. 3.1) є: під'їзна дорога, ділянка складування ТПВ, господарська зона, інженерні споруди і комунікації.

3.11. Під'їзна дорога з'єднує автомобільну дорогу загального користування з ділянкою складування ТПВ. Під'їзну дорогу розраховують на двосторонній рух . Категорія й основні параметри під'їзної дороги визначають відповідно до розрахункової інтенсивності руху (автомобілів/добу).

3.12. Основна споруда полігона ТПВ - ділянка складування ТПВ, вона займає, як правило, до 85-95% загальної площі полігона ТПВ (залежно від об’єму ТПВ, що приймаються).

Господарська зона, обвалування, зелені насадження, інженерні комунікації займають, як правило, 5-15 % загальної площі полігона ТПВ.

Ділянку складування розбивають на черги експлуатації з урахуванням забезпечення приймання відходів на кожній черзі протягом 3-5 років. У складі першої черги виділяють пусковий комплекс на перші 1-2 роки.

Складування відходів на першій, другій і, якщо дозволяє площа ділянки, на третій черзі ведеться на висоту у 2-3 яруси (висота ярусу приймається рівною 2,0 - 2,5 м).

3.13. Наступна черга експлуатації здійснюється шляхом збільшення рівня насипу ТПВ до проектної позначки з подальшим складуванням шарами висотою 2,0-2,5 м. Розбивка ділянки складування на черги виконується з урахуванням рельєфу місцевості та річної кількості ТПВ, що складуються.

3.14. Територія полігона ТПВ, у тому числі ділянка складування і господарська зона, має бути захищеною від затоплення зливовими та талими водами з вище розташованих земельних масивів (ділянок). Для забезпечення запобігання попаданню стоку зливових і талих вод, а також фільтрату з території полігона у зовнішні водовідвідні споруди, проектується комплекс гідротехнічних споруд.

Поверхневі (зливові та талі) води з території полігона збирають в секційний контрольно-регулюючий ставок. Місткість кожної секції слід розраховувати на об’єм максимального добового дощу, що повторюється 1 раз в 10 років.

Освітлені води після контролю їх якості слід спрямовувати:

чисті – на виробничі потреби, при відсутності споживача – на водоскид;
забруднені – до ставка-випарника або до загальних каналізаційних чи спеціальних (при полігоні ТПВ) очисних споруд стічних вод.

ДБН В.2.4-2-2005 С. 7

3.15. Як правило, на відстані 1...2 м від водовідвідної канави розміщується огорожа території полігона ТПВ. По периметру на смузі шириною 5...8 м проектується садіння дерев, прокладаються інженерні комунікації (водопровід, каналізація), встановлюються щогли електроосвітлення. За відсутності інженерних споруд, на цій смузі відсипаються кавальєри грунту, який буде використаний для ізоляції ТПВ.

Рис. 3.1 (рекомендований) - Схема розміщення основних споруд полігона ТПВ
а) при співвідношенні довжини і ширини полігона ТПВ менше 1:2; б) те саме, при співвідношенні понад 1:3;

1 - під'їзна дорога; 2 - господарська зона; 3 - нагірна канава; 4 - огорожа;

5 - зелена зона; 6 - грунт для ізолюючих шарів; 7 - майданчики складування ТБО;

I , II і III - черги експлуатації.

3.16. Господарська зона проектується на перетині під'їзної дороги з межею полігона ТПВ, що забезпечує можливість експлуатації зони на будь-якій стадії заповнення полігона ТПВ. У господарській зоні розміщуються адміністративні, побутові та виробничі будинки і споруди.

С.8 ДБН В.2.4-2-2005

Проектування ділянки складування
3.17. На ділянці складування передбачається створення котловану або траншеї. Глибина котловану, який риють в основі полігона ТПВ, залежить від рівня грунтових вод. Основа днища котловану повинна бути на 2 м вище прогнозованого рівня грунтових вод.

Грунт, що одержується при будівництві котловану, використовується для проміжної та остаточної ізоляції ТПВ.

3.18. Розміщення грунту з котлованів першої черги проектується в кавальєрах по периметру полігона ТПВ, з котлованів другої черги грунт подається на ізоляцію ТПВ на картах першої черги.

3.19. Днище котловану проектується, як правило, горизонтальним, що забезпечує розподіл фільтрату по всій площі основи полігона ТПВ, проте за необхідністю може бути з невеликим ухилом для стоку фільтрату в місце його збирання. Залежно від рельєфу місцевості і черговості складування ТПВ ділянка розбивається на кілька котлованів. На ділянках з ухилом понад 0,5 % проектується каскад котлованів (рис. 3.2 ).

3.20. Перепад верхнього і наступних проміжних котлованів, а також різниця відміток основ двох суміжних котлованів не повинні перевищувати 1 м (при більшій різниці потрібний розрахунок на стійкість дамб). За необхідності влаштування на поверхні проміжних дамб проектується тимчасова дорога для проїзду сміттєвозів. На ділянках, розміщуваних у ярах, каскад котлованів поділяється дамбами.

3.21. При проектуванні висотних полігонів ТПВ найбільш економічними є земельні ділянки, близькі за формою до квадрата, і такі, що припускають максимальну висоту складування ТПВ. Закладання укосів висотного полігона визначається розрахунками надійності в залежності від фізико-механічних характеристик ТПВ та грунтів кар”єрів, з яких будуть відсипатися огороджуючі споруди.

Схематично розріз висотного полігона ТПВ подано на рис. 3.3.

3.22. Дно і укоси котловану повинні мати протифільтраційні екрани з природних матеріалів з коефіцієнтом фільтрації води не більшим 10^-9 м/с і товщиною не меншою 1,0 м.

3.23 Якщо протифільтраційний екран з мінерального грунту не відповідає вимогам п.3.22, застосовується штучний протифільтраційний екран з синтетичних матеріалів високої щільності, що мають коефіцієнт фільтрації води не більший за 10^-9 м/с, термін дії не менш, ніж 100 років, стійкий до можливих навантажень, ультрафіолетового випромінювання і пошкодження гризунами, завтовшки не менше 3 мм для категорії високонавантажених полігонів ТПВ. Для захисту синтетичної гідроізоляції від механічних ушкоджень на її поверхню насипають шар дрібного піску, подрібненого суглинку або дрібнозернистих промислових відходів (IV класу небезпеки) з розміром зерна не більше 0,5 мм, завтовшки не менше 0,5 м. Матеріал синтетичної гідроізоляції має бути хімічно стійким до тривалого впливу фільтрату.

3.24. Використання інших матеріалів для укладання протифільтраційних екранів допускається за умови, якщо вони мають коефіцієнт фільтрації води не більш 10^-9 м/с.

3

.25. Відведення земельної ділянки під складування ТПВ на території яру повинно включати його верхів'я, що гарантує збирання і видалення стоку талих і дощових вод найпростішими методами. Ділянка яру за довжиною розбивається, починаючи з верхів'я, на черги будівництва. Кожна черга будівництва зі зниженого боку захищається від зсувів земляною дамбою. На рис. 3.4. показано багатокаскадну схему складування ТПВ у яру.

Кожна дамба розраховується на екстремальні умови з урахуванням статичної стійкості утримуваних ТПВ, насичених водою.

3.26. Проект організації складування ТПВ у вироблених кар'єрах (глибоких котлованах) повинен забезпечувати влаштування протифільтраційного екрану (згідно з пп. 3.22 - 3.24) та з'їзд і розвантаження сміттєвозів на нижній відмітці з пошаровим заповненням кар'єру

по висоті. Якщо на відведеній під полігон ТПВ частині кар'єру з'їзду немає, то земельна ділянка під складування ТПВ у вироблених кар'єрах (глибоких котлованах) повинна включати майданчик для влаштування з'їзду (пандуса) у виїмці поза котлованом з ухилом 5%. Конструкція майданчика повинна також передбачати можливість розробки грунту для ізоляції.
ДБН В.2.4-2-2005 С. 9

Рисунок 3.2 (рекомендований) Розміщення котлованів в основі полігона ТПВ

кавальєр грунту; 2 - поверхня ділянки до розробки котловану; 3 - основа ділянки складування; 4 – дорога, РГВ – рівень грунтових вод.

Рисунок 3.3 (рекомендований) – Схема висотного полігона ТПВ
1- лісова смуга; 2 – бічний зовнішній ізолюючий шар; 3- проміжний ізолюючий шар; 4 – тверді побутові відходи, які укладаються на робочій карті; 5 – тимчасова тупикова дорога; 6 – тимчасовий проїзд з твердим покриттям; 7 – тверді побутові відходи; 8 – природна або штучна водонепроникна основа; 9 – насичені фільтратом відходи; РФ – рівень фільтрату, РГВ – рівень грунтових вод.

3.27. Частина пандуса безпосередньо в межах кар'єру проектується в одному з варіантів: з улаштуванням насипу з грунту або відходів будівництва, у напівнасипу - напіввиїмці в укосі котловану.

С. 10 ДБН В.2.4-2-2005

Рисунок 3.4 (рекомендований) - Високонавантажений полігон ТПВ

за багатокаскадною схемою

а) План; б, в) – розрізи; г) уступи із зворотнім схилом

1 – нагірна канава; 2 – дорога; 3 – земляна дамба; 4 – самосплавна каналізація фільтрату; 5 – збірно-розбірний фільтратопровід; 6 – напірний фільтратопровід; 7 – насосна станція фільтрату; 8 – протифільтраційний екран; 9 – господарча зона; 10- щогла електроосвітлення, 11 – огорожа

А – перший каскад першої черги; Б – другий каскад першої черги; В – друга черга; Г – ділянка на перспективу

3.28. Траншейна схема складування ТПВ застосовується для полігонів, що приймають не більше 120 тис м³/рік ТПВ. Траншейна схема складування ТПВ передбачає проектування на ділянці складування траншей завглибшки 3-6 м і завширшки в верхній частині 6-12 м. Траншеї

проектуються перпендикулярно до напрямку пануючих вітрів. Грунт з траншей використовується для ізоляції ТПВ. У кліматичних зонах, де можливе утворення фільтрату, основа траншеї повинна бути не менш ніж на 0,5 м заглиблена в глинисті грунти, а дно і укіс мати надійний протифільтраційний екран (згідно з вимогами пп. 3.22 - 3.24).

ДБН В.2.4-2-2005 С. 11

3.29. Довжина однієї траншеї має проектуватися так, щоб було забезпечене приймання ТПВ як у період плюсових температур, так і у період мінусових температур, коли промерзають грунти.

3.30. Закладання укосів траншеї повинно бути обгрунтоване з врахуванням фізико-механічних характеристик грунтів та влаштування на укосах екрану.

3.31. Розмір ділянки складування має забезпечувати приймання ТПВ із розміщенням їх в одному ярусі протягом не менше як 5 років. Висотна траншейна схема проектується з улаштуванням траншей у 2-3 яруси по висоті. Відмітка основи траншей 2-го ярусу виконується на 2,5 м вище відмітки основи 1-го ярусу.
Складування брикетованих ТПВ.
3.32. Сучасна технологія захоронення ТПВ передбачає їх попереднє брикетування. Брикети виробляють на спеціальних пресах з питомим тиском не менше 20 кг/см².

3.33. Підготовка основи полігона ТПВ для складування брикетованих ТПВ та інженерно-технічні рішення з улаштування дренажу суттєво не відрізняються від звичайних. Розрахунки тиску складованих брикетів на основу полігона ТПВ виконуються за відомими методиками.

3.34. На полігон ТПВ, призначений для приймання звичайних ТПВ, брикетовані відходи можуть бути прийняті тільки за умови організації окремих карт, призначених для складування брикетів.

Приймання на одній карті звичайних і брикетованих ТПВ не дозволяється.

3.35. Днище котловану проектується горизонтальним, забезпечуючи планувальну відмітку по всій площі основи полігона ТПВ. Враховуючи рельєф місцевості та черговість складання брикетів, ділянка складування поділяється на ряд котлованів. Різниця у відмітках двох спільних котлованів по дну повинна бути не менше 1 м.

3.36. При проектуванні доріг, у тому числі – тимчасових, слід враховувати проїзд по них великовантажних автомобілів, загальною масою до 25-30 т.

Розміри майданчика під розвантаження мають бути достатніми для розміщення та маневрування не менше ніж двох автопоїздів та двох розвантажувачів брикетів.

Ухил майданчика під розвантаження не повинен перевищувати 5%.

3.37. Укладання брикетів провадиться механізованим способом за допомогою автомобільних кранів, фронтальних телескопічних навантажувачів або гідравлічних екскаваторів-планувальників. Робота виконується послідовно: спочатку укладається перший шар, потім - другий, третій тощо.

3.38. Верхній шар брикетованих ТПВ покривається шаром грунту товщиною не менше 0,2 м.

На ізольовані таким чином брикети укладають плити для тимчасової дороги та майданчика розвантаження і продовжують укладати брикети наступного ярусу.

3.39. Допускається розташування не більше 3-х ярусів над поверхнею землі, щоб загальна їх висота не перевищувала 17-18 м.

3.40. Яруси слід розташовувати таким чином, щоб між верхнім і нижнім рядом наступного ярусу був транспортний проїзд шириною не менше 5 м для влаштування дороги.

3.41. Для вибору розвантажувального засобу слід враховувати такі технічні характеристики: вантажопідйомність, довжину стріли, найбільший виліт крюка.

3.42.. Визначення продуктивності та необхідної кількості розвантажувальної техніки для складування брикетованих відходів наведено у додатку Г.

Продуктивність розвантажувального засобу повинна бути такою, щоб на розвантаження одного напівпричепа витрачалось не більше однієї години.

С. 12 ДБН В.2.4-2-2005