Інструктивно-методичні матеріали щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів
Скачать 1.22 Mb.
|
Основними принципами безбального навчання є: критеріальність; пріоритет самооцінки; безперервність; гнучкість і варіативність інструментарію оцінки; поєднання якісної та кількісної складових оцінки; природність процесу контролю та оцінки. Критеріальність. Змістовий контроль та оцінка будуються на основі вимог до навчальних предметів. Кожному з критеріїв відповідають показники, які є зрозумілими для учнів. Наприклад, працюючи в прописах (зошитах для письма та розвитку мовлення) над написанням елементів літер, роботу можна оцінити за різними показниками: дотримання нахилу; висота елементів букв; дотримання відстані між елементами та ін. При списуванні речень можуть бути виділеними такі показники: написання великої літери на початку речення; ставлення крапки (знака оклику, знака питання) в кінці речення; пропуск літер та ін. Пріоритет самооцінки. Одним із завдань безбального навчання є формування в учнів навичок самостійного оцінювання результатів власної навчальної діяльності. Важливою умовою формування таких навчальних дій є дотриманя такої послідовності: спочатку учень сам оцінює свою роботу, а потім робота оцінюється однокласниками або вчителем. Таким чином, внутрішня самооцінка повинна передувати зовнішній. Це дозволить дитині побачити, що будь-яка навчальна робота виконується, в першу чергу, для себе, а не для вчителя. Дотримання вказаної послідовності оцінювання допоможе в майбутньому сформувати в учнів ціннісне ставлення до процесу і результату навчальної роботи. Основною функцією самоконтролю і самооцінки учнів на даному етапі навчання є самостійне визначення власних потенційних можливостей, навчальних досягнень, а також усвідомлення проблем, необхідних для вирішення у процесі навчання. Для формування адекватної самооцінки важливим є застосування двох самооцінок учнів: прогностичної (оцінка попередньої роботи) і ретроспективної (оцінка виконаної роботи). Неперервність. Контролю та оцінці підлягають не лише результати навчання, але й сам процес. З урахуванням неперервності процесу навчання важливо перейти від традиційної оцінки кінцевого результату до оцінювання процесу наближення до результату навчання. При цьому учень має право на помилку, яка може бути ним виправлена, що забезпечить прогрес у навчанні. Наприклад, при засвоєнні правопису ненаголошених голосних у корені слова, оцінюючи кінцевий результат, вчитель фіксує лише наявність помилки. Для оцінювання процесу навчання виділяємо таку послідовність кроків (операцій): постановка наголосу; виділення букви, що позначає ненаголошений голосний звук; виділення кореня слова; підбір однорідних слів; підбір перевірного слова; визначення правильного написання. Або, на навчальних заняттях з музичного мистецтва у 3-4 класах учитель виділяє такі етапи роботи над твором: - освоєння тексту музичного твору; - усвідомлення змісту музичного твору, пошук його основної ідей; - створення плану виконання твору; - робота над необхідними вокальними і хоровими навичками виконання твору; - виразне виконання твору. На уроках образотворчого мистецтва, наприклад, при лінійно-конструктивній побудові композиції виділяють такі етапи: - вибір величини зображення по відношенню до площини (формату); - визначення центру композиції, гармонійного заповнення формату зображеннями; - відтворенн форми, пропорцій, конструкцій зображуваних об'єктів; - відтворення стану природи засобами композиції (під час зображення пейзажу, сюжетної композиції). При кольоровому виконанні композиції учитель виділяє такі кроки: - моделювання об'єктів з урахуванням законів лінійної перспективи, освітлення (теплі, холодні кольори); - передачі настрою в картині (при зображенні пейзажу, сюжетної композиції). Вчитель оцінює уміння учнів здійснювати кожний крок. У разі помилки у виконанні певної операції, вправи вчитель організовує диференційовану роботу для її опрацювання і уникнення в майбутньому. Організовуючи навчання на уроках з основ здоров’я, вчитель визначає такі складники здоров’язбережувальної компетентності:
На уроках з фізичної культури вчитель, організовуючи навчання, визначає такі аспекти:
- рівень розвитку фізичних якостей. Оцінювання якості підготовки учнів з предмету «Сходинки до інформатики» здійснюється в двох аспектах:
До навчальних досягнень учнів початкових класів з предмета, які підлягають покроковому змістовому безбальному оцінюванню, належать: теоретичні: початкові уявлення про базові поняття інформатики, зокрема повідомлення, інформація та дані, інформаційні процеси, комп'ютер та інші пристрої, що використовуються для роботи з повідомленнями і даними, сфери їх застосування у житті сучасної людини в інформаційному суспільстві; про різні програмні засоби підтримки вивчення інших предметів початкової школи, а також для розв'язування практичних завдань із цих предметів; про можливості використання глобальної мережі Інтернет, пошук потрібних відомостей; алгоритмічне, логічне та критичне мислення; технологічні: вмикає та вимикає комп'ютер; вибирає об'єкти та переміщує їх із використанням маніпулятора миші; виконує операції над об'єктами, зокрема, над вікнами, файлами, папками; запускає програму на виконання та завершує роботу з нею; використовує клавіатуру для введення символів, слів, речень, текстів; здійснює підготовку та редагування нескладних текстів невеликого обсягу в середовищі текстового редактора; працює із графічними об'єктами у середовищі графічного редактора, створює елементарні малюнки та змінює значення властивостей створених малюнків; працює з комп'ютерними програмами підтримки вивчення навчальних предметів; створює прості презентації (3-5 слайдів) на підтримку власної проектної діяльності; телекомунікаційні: одержує, створює і надсилає електронні листи; виконує пошук в Інтернеті зображень і текстів за вказаною темою; зберігає результати пошуку; алгоритмічні: складає алгоритми дій із повсякденного життя, з використанням матеріалу навчальних предметів (математики, української мови тощо); аналізує текст задачі; складає, записує і виконує найпростіші алгоритми для виконавців у визначеному середовищі, розрізняє основні алгоритмічні конструкції. Гнучкість і варіативність інструментарію оцінки. У навчальному процесі використовуються різноманітні шкали змістової оцінки, які дають можливість гнучко реагувати на динаміку навчальних досягнень і розвитку учня; на яких фіксується результат виконаної роботи за певними показниками, різноманітні форми графіків, таблиць, листів індивідуальних досягнень, «чарівні лінієчки», «сходинки зростання», позначення «+», «-» тощо. Обов'язковими умовами використання будь-якої оціночної шкали є попередня самооцінка та участь учнів у визначенні показників кінцевої оцінки. Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочками, квіточками, прапорцями тощо), оскільки при цьому функцію оцінки бере на себе цей предметний малюнок і ставлення дитини до нього ідентичне ставленню до оцінки в балах. Поєднання якісної та кількісної складових оцінки. Якісна складова оцінки відображає рівень особистісного розвитку учнів, зокрема, таких важливих характеристик особистості, як самостійність, відповідальність, комунікативність, уміння працювати в групі, в парі, ставлення до навчальної праці, рівень прикладених зусиль, індивідуальний стиль мислення та ін. Кількісна складова дозволяє вибудувати шкалу індивідуальних досягнень учнів, порівнювати сьогоднішні досягнення учня з його попередніми успіхами. Поєднання якісної та кількісної складових оцінки забезпечує найбільш повну картину динаміки розвитку кожного учня з урахуванням його індивідуальних здібностей і особливостей. Природність процесу контролю та оцінки. Контроль та оцінка повинні застосовуватися у природних для учнів умовах, які знижують стрес і напруження. Контроль та оцінка результатів навчальної діяльності У процесі навчання важливо застосовувати такі види контролю: за місцем у процесі навчання: попередній контроль, що дає можливість визначити висхідний рівень підготовки учнів з навчальних дисциплін; поточний контроль, що носить навчальний характер і супроводжує процес засвоєння кожної теми, що вивчається, та дозволяє визначити ступінь зростання учнів у засвоєнні навчального матеріалу. Його результати дають можливість учителю вчасно реагувати на недоліки, виявляти їхні причини та приймати необхідні заходи для їх подолання, повернутися до недостатньо засвоєних дій, операцій і способів діяльності; тематичний контроль дозволяє здійснити перевірку результативності засвоєння учнями матеріалу певної теми чи розділу навчальної програми за змістом: прогностичний (плануючий) контроль визначає послідовність виконання операцій навчальної дії чи кількість таких операцій; поопераційний контроль керує правильністю, повнотою і послідовністю виконання операцій, що входять до складу дії; контроль за результатом здійснюється після виконання дії; за суб’єктами контрольно-оцінної діяльності: зовнішній контроль здійснюється учителем чи однокласниками (взаємоконтроль і взаємооцінка); внутрішнй (рефлексивний) контроль здійснюється учнем/ученицею (самоконтроль і самооцінка). Змістовий контроль та оцінка відображають якісний результат процесу навчання. Результати навчальної діяльності розглядаються відносно особистісних показників кожного окремого учня. Індивідуальна динаміка розвитку учня і ступінь засвоєння ним знань та вмінь визначаються у співставленні з його власними результатами, отриманими попередньо і не допускають порівнянь його з іншими дітьми. Предметом контрольно - оцінної діяльності є: - ступінь оволодіння знаннями і уміннями учнів з навчальних дисциплін; - рівень особистісного розвитку учнів. Контроль та оцінювання знань та умінь учнів Усний контроль здійснюється з використанням фронтальної, групової, парної та індивідуальної форм. Слід ураховувати, що монологічне мовлення учнів початкових класів тільки формується, тому неприпустимо зловживати індивідуальним усним опитуванням молодших школярів. Самостійні роботи проводяться в рамках здійснення поурочного контролю і дозволяють фіксувати ступінь засвоєння навчального матеріалу в процесі його вивчення. Перевірні роботи спрямовані на перевірку засвоєння окремих питань навчальної теми. Згідно з навчальною програмою вчитель визначає з кожної теми об’єм знань, умінь та навичок, на основі чого складаються та проводяться перевірні роботи. Контрольні роботи спрямовані на виявлення результативності засвоєння учнями матеріалу визначеної теми чи розділу навчального предмета. Тестові завдання можуть бути використані при формуванні самостійних, перевірних і контрольних робіт. Завдання тестових робіт допомагають встановити наявність чи відсутність в учнів певних знань і умінь. Контроль та оцінка рівня особистісного розвитку учнів. Змістовий контроль та оцінка рівня особистісного розвитку учнів спрямовані на виявлення індивідуальної динаміки розвитку учнів від початку навчального року до його закінчення. Основними показниками особистісного розвитку учнів є: - сформованість загальнонавчальних умінь та навичок; - сформованість основних ціннісних орієнтирів, які визначають мотиваційну основу особистості; - сформованість навчально - пізнавальних інтересів; - здатність до узгоджених дій з урахуванням іншої позиції; - самостійність дій, суджень, критичне ставлення до власних та інших дій; - адекватність самооцінки; - вираження творчості у різних видах діяльності. Динаміка розвитку учнів визначається вчителем спільно з шкільним психологом на основі результатів психолого-педагогічного моніторингу. Відкрита демонстрація своїх досягнень учнями передбачає пред’явлення накопичених протягом року результатів навчальної праці (презентації усіх робіт учнів організовуються в різних формах (виставки, різні заходи), у тому числі з використанням інформаційно - комунікаційних технологій. Організація контрольно - оцінної діяльності У навчальному процесі поєднуються контрольно - оцінна діяльність учителя, контрольно - оцінна діяльність учня у відношенні один одного (взаємоконтроль та взаємооцінка) і контрольно - оцінна діяльність учнів відносно процесу і результату власної діяльності (самоконтроль і самооцінка). Для того, щоб оцінка стала засобом розвитку активності та ініціативи самого учня, він повинен навчитися самостійно здійснювати контроль та оцінку. Тому головним завданням вчителя є цілеспрямоване формування самостійності учнів у здійсненні контрольно - оцінної діяльності. Формування адекватної самооцінки учня – дуже складний процес. З перших днів навчання учнів у школі вчитель працює з учнями над формуванням навичок співпраці, найпростіших методів самооцінки та самоконтролю. У першому класі закладаються основи діяльності з самооцінки: - перш, ніж оцінювати виконану дію, необхідно визначити разом з учнями показники, по яких буде здійснюватися оцінювання; - оцінка будь-якої дії спочатку здійснюється дитиною і тільки потім дорослим (пріоритет самооцінки); - обговорення можливих причин розбіжності оцінок дорослого і дитини проводиться індивідуально в довірливому середовищі. На уроках музичного та образотворчого мистецтва у 2-4 класах учні можуть використовувати оціночні таблиці, що дозволяють фіксувати наявність уявлень у сфері музичного та образотворчого мистецтва, ступінь сформованості практичною музичною та образотворчою діяльністю. При визначенні критерію важливо враховувати позицію, в якій учень здійснює музичну діяльність, оскільки кожній із позицій відповідають певні показники (правильно, точно – для слухання; виразно, емоційно – для виконання; оригінально – для творчої роботи тощо). Критерій визначається до початку діяльності. Обов’язковою умовою є відповідність критерію реальним можливостям учнів. Наприклад, до початку співу, слід встановити, яким повинно бути виконання (виразним, відображаючим настрій, характер музики; емоційним, що передає ставлення виконавця до виконуючого твору). На основі висунутих критеріїв здійснюється прогностична оцінка, в ході якої учні відповідають на такі питання: чи можна під час співу передати характер і настрій музики під час співу? Чи можемо передати своє ставлення до пісні? Зміст критерію і прогностичної оцінки повинні співпадати. Слід звернути увагу, що критерій учнем не озвучується, вони оперують показниками, зрозумілими для них і не вимагають пояснень. Виконавська діяльність здійснюється після проведення прогностичної оцінки. Закінчивши виконання, учні здійснюють самооцінку, відповідають на питання: чи змогли ми передати характер, настрій музики під час співу. Чи змогли передати своє ставлення до пісні. Після самооцінки учитель коментує процес і результат здійснення виконавської діяльності. Слід розрізняти ретроспективну (після виконання завдання) і прогностичну (до виконання роботи) самооцінку. Першочергово ведеться робота з формування ретроспективної самооцінки. Тільки тоді, коли здійснення контролю і оцінки стане звичною нормою для учнів, можна переходити до формування прогностичної самооцінки. Вчитель може висловлювати оціночні судження в різних формах: словесній: Ти правильно виконав завдання. Ти правильно розв’язав задачу. Ти акуратно виконав роботу. Твоя робота достойна високої оцінки тощо); графічній (лінієчки самооцінки; сходинки зростання, графіки тощо), знакової (знаки «+», «-» та ін.). При оцінюванні в балах рекомендується використовувати в контрольно-оцінній діяльності повний алгоритм оцінювання, що включає словесно-оціночне судження і виставлення оцінки в балах Орієнтовні вимоги до ведення та оцінювання учнівських зошитів Для навчальної роботи в початкових класах використовуються зошити, що відповідають чинним в Україні стандартам, з такими видами графічної сітки:
– з горизонтальними лініями; – у клітинку з нормою лініювання 5,0 х 5,0 мм. На кожній сторінці зошита із зовнішнього боку вертикального зрізу залишається поле завширшки 2 см, відмежоване вертикальною лінією червоного кольору. У 2-4-х класах для навчальних класних і домашніх завдань з української та інших мов, математики рекомендується вести по два зошити (для періодичної заміни їх під час перевірки вчителем). Для контрольних робіт з мов і математики використовується окремий зошит, у якому учні виконують також роботу над помилками. За потреби можна також використовувати зошити з друкованою основою з інших предметів інваріантної складової, що разом із підручником становлять єдиний навчальний комплект. Кожна письмова робота, виконана учнем початкових класів в зошитах (у т. ч., в зошитах з друкованою основою), перевіряється до наступного уроку. У 1 та 2 класах зошити підписує вчитель, у 3-4 класах – це роблять учні за зразком, написаним учителем на дошці, наприклад:
Прізвище та ім’я учня/учениці записується в родовому відмінку однини. У кінці підпису зошита крапка не ставиться. У письмовій роботі з мов і математики рекомендується зазначати дату виконання роботи, яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, диктант, твір, переказ, задача тощо), заголовок зв’язного тексту (переказу, розповіді тощо). У кінці заголовків крапка не ставиться. На розсуд учителя у 1, 2 та 3 класах вид завдання можна не зазначати з метою економії часу на уроці. Дату та назву роботи учні записують, починаючи з 2 класу початкової школи. Наприклад:
У 4 класі дату виконання роботи з мови записують словами, з математики – на розсуд учителя. Дев’ятнадцяте квітня Класна робота Словниковий диктант У зошитах для контрольних робіт учні пишуть дату, вид завдання і заголовок тексту. Наприклад:
У 1-4 класах рекомендується використовувати для письма кулькові ручку з пастою синього або фіолетового кольору, а для креслення – олівець. Під час виконання письмової роботи учням рекомендується дотримуватися однакових інтервалів між словами, дописувати кожен рядок до кінця, орієнтуючись на правила переносу і не виходячи за межі рядка, дотримуватися абзаців. Якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправильно написану літеру чи цифру навскіс (справа наліво) і замість неї зверху написати потрібну літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення або числовий вираз, то його слід закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не брати в дужки, оскільки дужки є пунктуаційним знаком, і далі записати правильно. Виправлення (закреслення та поновлення) написаного треба робити ручкою, а не олівцем. Учні мають бережливо використовувати зошит: не починати новий, доки не списано попередній; користуватися обгортками; не бруднити сторінок; не виривати аркушів. Заміна зошитів блокнотами або окремими аркушами паперу не рекомендується. Усі записи в зошиті вчитель здійснює каліграфічно і грамотно. Ведення робочих зошитів з мов та математики оцінюється щомісяця протягом кожного семестру. При цьому рекомендується брати до уваги: - у зошитах з мов: каліграфію, грамотність, культуру оформлення письмових робіт і наявність робіт над помилками. За кожний параметр виставляється від 1 до 3 балів; - у зошитах з математики: охайність зошита та культуру оформлення робіт (дата, назва та вид роботи, розміщення завдань на сторінці, охайність креслень і виправлень, робота над помилками тощо). За мовні помилки оцінка не знижується. Також не впливають на цю оцінку математичні помилки – вони враховуються під час перевірки кожної письмової роботи. Оцінку за ведення зошитів заносять до класного журналу і враховують як поточну. Орієнтовні вимоги до оформлення письмових робіт з мов У період навчання грамоти учні 1 класу виконують навчальні завдання в зошиті з друкованою основою (зошити для письма і розвитку мовлення), де подано зразки написання літер, їх поєднань, окремих слів і речень, а також вправи на розвиток мислення і мовлення школярів. Щоб навчити першокласників орієнтуватись у розлініюванні зошита та для виконання індивідуальних, диференційованих вправ і завдань, починаючи з листопада (січня), можна паралельно практикувати виконання окремих завдань у шкільних зошитах з таким самим розлініюванням. Завдання, пов’язані з мовним аналізом (креслення схем речень, звуко-складової структури слів, «друкування» тощо), першокласникам рекомендується виконувати в окремому зошиті в клітинку. У 2 класі на уроках української та інших мов учні пишуть у зошитах в дві лінії з похилими лініями. У І семестрі 3 класу учні продовжують писати в таких самих зошитах або в зошитах у дві горизонтальні лінії без похилих ліній. У третьому класі учні поступово переходять на письмо в зошитах в одну лінію. Повний перехід усіх учнів класу на письмо в одну лінію може бути закінчений наприкінці 3 класу. Висота малих літер у цих зошитах повинна бути близько 1/2 висоти робочої лінії. Записи на новій сторінці зошита учні починають робити з першого робочого рядка. Початок запису тексту і його заголовок мають бути на одній сторінці. Якщо залишаються вільні рядки на сторінці, то їх можна використовувати для виконання інших завдань на розсуд учителя. Між датою і назвою роботи (класна, домашня), між назвою та видом роботи, а також між видом роботи та заголовком рядок не пропускають. У зошитах з графічними сітками у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності з похилими лініями та без них між кінцевим рядком тексту однієї письмової роботи і початком наступної рекомендуємо пропускати один робочий рядок; у зошитах з графічною сіткою з горизонтальними лініями - два робочі рядки для відокремлення однієї роботи від іншої та для виставляння оцінки і записів учителя. Орієнтовні вимоги до оформлення письмових робіт з математики Навчальні письмові завдання з математики учні виконують у зошитах у клітинку. Запис математичних завдань розпочинають на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита. Між записами дати, назви роботи та її виду в зошитах з математики пропускають одну клітинку. Між кінцевим рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної в зошитах з математики пропускають чотири клітинки для виставляння оцінки та для поміток учителя. Літери і цифри рекомендується писати у клітинці зошита похило, кожну цифру, знак і літеру записувати в окремій клітинці. Цифри в 1-4 класах записуються висотою в одну клітинку. Малі літери в 1-2 класах – висотою в одну клітинку, в 3-4 класах – 2/3 клітинки. Великі літери в 1-4 класах пишуть заввишки в півтори клітинки. Математичні вирази можна розміщувати в рядок або в стовпчик. Між виразами відстань добирають довільно (2-3 клітинки), але з дотриманням симетрії та економії паперу. Для полегшення пошуку способу розв’язання задачі пропонується записувати текст задачі коротко, використовуючи різноманітні форми: схему, таблицю, графічні умовні позначення, малюнок, орієнтуючись на опорні слова тексту. Добір форми скороченого запису задачі учень здійснює самостійно. Незначні неточності в записі короткої умови не впливають на оцінку. У запитанні задачі найменування одиниць величини пишуть повністю, наприклад: Скільки кілограмів картоплі в двох кошиках? Після чисел найменування пишуть скорочено (відповідно до Державного стандарту України «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила» (ДТСУ 3582-97), затвердженого наказом Держстандарту України від 4 липня 1997 р. № 391): – без крапки: 3 мм, 5 см, 7 дм, 9 м, 12 км; 2г, 7 кг, 9 ц, 10 т; 12 с, 17 хв, 15 год; 15 грн; – крапка ставиться після скороченого найменування грошової одиниці – копійки: 20 к. Одиниці швидкості скорочено записують так: 60 м/с (або 60 м за 1 с), 17 км/год (або 17 км за 1 год). Одиниці площі: 18 см2, 31 дм2, 73 м2 . Висота цифри 2 біля літери орієнтовно становить 1/2 клітинки. Назви предметів біля цифри записують за правилами скорочень: 8 д. (8 дерев), 14 гр. (14 грибів), 36 ябл. (36 яблук). У відповіді до задачі назви предметів пишуть повністю: учень прочитав 5 казок. У 1 і 2 класах відповідь задачі записують коротко, наприклад: 7 кг цукру. Повну відповідь рекомендується записувати, починаючи з 3 класу, її слід будувати за загальними правилами побудови речень (відповідей на запитання). У складеній задачі після кожної дії, окрім останньої, коротко записується пояснення, наприклад: 1) 18 + 9 = 27 (кг ) – зібрали яблук. 2) 27 : 3 = 9 (кг) Відповідь: в один ящик умістилось 9 кг яблук. Орієнтовні вимоги до перевірки письмових робіт Учителю рекомендується систематично перевіряти та оцінювати якість виконання учнями кожної письмової роботи, оскільки це дає можливість визначити рівень засвоєння знань, умінь та навичок і планувати на діагностувальній основі навчально-корекційну роботу. Усі письмові роботи навчального і контрольного характеру перевіряються до наступного уроку. Після перевіреної роботи рекомендується виконувати роботу над помилками колективно під керівництвом учителя чи самостійно. Кожен вид помилок як з мови, так і з математики потребує від учителя відповідного способу виправлення. Графічно неправильно написану літеру або цифру вчитель підкреслює і на полях чи в окремому рядку для практичного вправляння дає зразок правильного їх написання. Під час формування графічних навичок допускається виправлення форми літери чи цифри з метою вказування, де саме учень припускається помилки. Неправильність нахилу помічається похилою лінією поряд зі знаком, який дитина написала неправильно. Граматичні та пунктуаційні помилки вчитель підкреслює і виправляє власноруч. Стилістичні і лексичні - підкреслює хвилястою лінією. На наступних уроках найтиповіші з них колективно обговорюються, внаслідок чого неправильно побудовані речення удосконалюються і записуються в зошит. До виправлення помилок у письмових роботах учитель може підходити диференційовано: у зошитах учнів, які навчаються на достатньому і високому рівнях, підкреслити слово з помилкою, в інших учнів – підкреслити помилку. Саме виправлення пропонується зробити учням під час виконання роботи над помилками. Виправляти записи повністю бажано в зошитах учнів, які неспроможні зробити це самостійно. Такий підхід до перевірки учнівських зошитів потребує повторного їх перегляду. Помічену в обчисленнях помилку вчителю рекомендується тільки підкреслити, а учню - правильно обчислити й виправити її. У зошитах учнів, які самостійно не можуть виправити неправильний результат обчислення, учитель може закреслити його і зверху написати правильний. Виправляти неправильний результат по написаному не рекомендується. Якщо учень помилився під час розв’язування складеної задачі в доборі дії чи в обчисленнях у ній, бажано запропонувати, щоб він правильно розв’язав усю задачу і заново записав її розв’язання. Якщо задача розв’язана правильно, але неправильно сформульовано пояснення чи відповідь, варто підкреслити цей текст і запропонувати учневі правильно його сформулювати й записати заново. Усі записи, зроблені вчителем в учнівському зошиті (виправлення помилок, підкреслення, зразки письма, оцінка, фрази типу Правильно, Уже значно краще тощо), виконуються чітко, каліграфічно й охайно пастою червоного кольору. Далі наводимо рекомендації щодо особливостей оцінювання з окремих навчальних предметів. УКРАЇНСЬКА МОВА І МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН (мови навчання) Об’єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з мови навчання є складники комунікативної компетентності: – досвід мовленнєвої діяльності (аудіативні уміння, здатність вести діалог, будувати монологічні зв’язні висловлювання в усній і письмовій формах, уміння виразно читати і розуміти зміст прочитаного); – знання про мову і мовлення, мовні уміння й навички; – орфографічні і пунктуаційні вміння й навички; – графічні навички письма, техніка, швидкість письма, культура оформлення письмових робіт. І. Оцінювання досвіду мовленнєвої діяльності 1. Аудіювання (слухання і розуміння прослуханого) Перевірку аудіативних умінь рекомендуємо здійснювати фронтально в 2-4 класах у кінці кожного семестру. Перевіряються вміння: сприймати на слух незнайомий текст і розуміти в 2 класі елементи фактичного змісту (хто? що? де? коли? як?), запам’ятовувати послідовність подій; у 3-4 класах – фактичний зміст, причиново-наслідкові зв’язки, основну думку висловлювання, образний вислів. Для перевірки використовується незнайомий текст художнього стилю і запитання з варіантами відповідей. Обсяги текстів: у 2 класі – 120-200 слів, у 3 класі – 220-300 слів, у 4 класі – 320-400 слів. У 2 класі пропонується 4 запитання з двома варіантами відповідей на кожне, у 3 класі – 6 запитань з трьома варіантами відповідей, у 4 класі – 6 запитань з чотирма варіантами відповідей. У 2 класі за кожну правильну відповідь на запитання учень одержує 3 бали, в 3-4 класах – 2 бали. 2. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання) Перевірку сформованості усного (діалогічного і монологічного) мовлення вважаємо за доцільне здійснювати індивідуально в 2-4 класах наприкінці кожного семестру. Рівень сформованості діалогічного мовлення в 2-4 класах рекомендується перевіряти в першому семестрі. Перевіряються вміння: складати діалог на задану тему, використовувати формули мовленнєвого етикету, дотримуватись правил спілкування, норм літературної мови. Обсяги утворених діалогів повинні відповідати нормам: у 2 класі – 3-4 репліки на двох учасників розмови, в 3 класі – 4-5 реплік, у 4 класі – 5-6 реплік. Уміння вести діалог оцінюється за такими вимогами (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 21.08. 2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):
Перевірку усного монологічного мовлення рекомендується здійснювати в 2-4 класах у другому семестрі. У 2 класі перевіряється вміння будувати усний переказ, у 3-4 класах – усний твір. Писемне мовлення перевіряється в 3-4 класах. Письмовий переказ проводиться в 3 класі у кінці навчального року і в 4 класі – наприкінці першого семестру, письмовий твір – у кінці 4 класу. Рекомендовані обсяги текстів для переказів: у 2 класі – 40-50 слів, у 3 класі – 50-70 слів, у 4 класі – 70-100 слів; для творів: у 2 класі – близько 40 слів, у 3 класі – близько 60 слів, у 4 класі – 60-80 слів. За усне висловлювання (переказ, твір) доцільно ставити одну оцінку – за зміст. Вимоги до оцінювання грамотності письмового переказу і твору такі самі, як до оцінювання диктанту. Оцінювання змісту монологічного зв’язного висловлювання здійснюється за такими вимогами (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 21.08. 2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):
3. Читання Перевіркау сформованості вміння читати в 1 класі вбачається за доцільне здійснювати індивідуально наприкінці навчального року на матеріалі (готує вчитель), у якому використано всі букви алфавіту, склади різних типів. У 2-4 класах сформованість читацьких умінь може перевірятися на уроках літературного читання. При оцінюванні сформованості уміння читати в 1 класі беруться до уваги: спосіб читання (складами, цілими словамим); правильність читання; швидкість і розуміння прочитаного. ІІ. Оцінювання знань з мови, мовних умінь і навичок Оцінювання мовних знань і вмінь рекомендується здійснювати в 2-4 класах не менше як двічі на семестр після вивчення певного розділу (невеликі за обсягом розділи можна об’єднувати, а великі – перевіряти за логічно завершеними частинами). Перевірці підлягають знання і вміння з мови, необхідні для правильного і грамотного оформлення усних і письмових зв’язних висловлювань. Перевірка здійснюється фронтально в письмовій формі із застосуванням тестових завдань двох типів: 1) завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих варіантів відповідей; 2) відкриті завдання, що виконуються без опори на запропоновані варіанти відповідей (самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою, побудова речень тощо). У 2 класі учням пропонується п’ять завдань: три завдання закритого типу (з трьома варіантами відповідей на кожне) і два відкриті. Учням 3 класу – вісім завдань: чотири закритого типу (з трьома варіантами відповідей на кожне) і чотири відкриті. Учням 4 класу пропонується вісім завдань: чотири закритого типу (з чотирма варіантами відповідей на кожне) і чотири відкриті завдання. У 2 класі за кожне правильно виконане завдання закритого типу учень одержує два бали, за кожне відкрите завдання – три бали (якщо таке завдання виконане частково, то учневі зараховується від одного до двох балів). У 3-4 класах кожне закрите завдання оцінюється одним балом, відкрите – двома балами (якщо таке завдання виконане частково, то учневі зараховується один бал). У разі, якщо при виконанні відкритих завдань учень припустився орфографічних чи пунктуаційних помилок на вивчені правила, рекомендуємо від загальної суми набраних балів віднімати 1 бал за недотримання грамотності. |
Похожие:
 | Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів Програму підготували: М.І. Бурда, Г. В. Апостолова, В. Г. Бевз, В. В. Грінчук, Ю.І. Мальований, А. Г. Мерзляк, Є. П. Нелін, Н. А.... | | Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим... Вона є важливим чинником формування духовного світу особистості, її морально-естетичного розвитку |
| Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Проект навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою | | Програма російська мова (курс за вибором) для загальноосвітніх навчальних... Программа изучения курса русского языка по выбору предназначена для практического усвоения русского языка в общеобразовательных учебных... |
| Обучающая цель урока «Російська мова. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання». – Чернівці, 2005. Именно... | | Проект навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів... Современный курс русского языка в 5-9 классах – школьная дисциплина, предполагающая изучение языка как средства познания, общения... |
| Програми для загальноосвітніх навчальних закладів Навчальні програми для профільного навчання Головного управління змісту освіти Міністерства освіти І науки України Н. Прокопенко | | Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Программа изучения курса русского языка по выбору предназначена для практического усвоения русского языка в общеобразовательных учебных... |
| «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» Екологічна етика та гуманне ставлення до тварин І рослин має на меті ознайомити учнів з положеннями екологічної етики, прищипити... | | Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із українською мовою навчання Настоящая программа разработана для курса русского языка, который изучается в 5–9 классах общеобразовательных учебных заведений... |
| Програма 5 9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням... Сегодня изучение литературы призвано привлечь учащегося к процессу субъективизации знаний, познания окружающего мира и самого себя... | | Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із українською... Настоящая программа разработана для курса русского языка, который изучается в 5–9 классах общеобразовательных учебных заведений... |
| Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою... Программа представляет курс русского языка в общеобразовательных учебных заведениях с украинским языком обучения, который вводится... | | Олена Полякова, викладач кафедри З 1 вересня 2012 року в перших класах загальноосвітніх навчальних закладів розпочинається впровадження Державного стандарту початкової... |
| Методичні рекомендації щодо викладання російської мови І літератури в 2013 2014 навчальному році Методичні рекомендації щодо викладання російської мови І літератури в 2013 – 2014 навчальному році | | Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої... Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти: матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової |
