Стандарт высшего учебного заведения
Скачать 462.97 Kb.
|
Система стандартів з організації навчального процесу ТЕКСТОВІ ДОКУМЕНТИ У СФЕРІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ Загальні вимоги до виконання СТВУЗ-ХПІ-3.01-2010 НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХПІ» Харків 2010 СТВУЗ-ХПІ-3.01-2010 ПЕРЕДМОВА 1 ЗАТВЕРЖДЕНИЙ ТА ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ наказом ректораНТУ «ХПІ» № 118-І від 24.02.2010 р.2 РОЗРОБЛЕНИЙ Методичною Радою НТУ «ХПІ» 3 ВВЕДЕНИЙ на заміну СТВУЗ-ХПІ-3.01-2006 ВИКОНАВЦІ Л.Л.Товажнянський, д-р техн. наук (голова МР); Є.І.Сокол, д-р техн. наук (зам. голови МР); Ю.Д.Сакара, канд. техн. наук (член МР); О.Х.Раб, канд. техн. наук (голова МК зі стандартизації); Г.Г.Крупа (керівник навчально-методичного відділу стандартизації); Л.М.Молдовану ________________________________________________________________ Цей стандарт не може бути повністю чи частково передрукований, тиражований та поширений як офіційне видання без дозволу НМВС НТУ «ХПІ» II СТВУЗ-ХПІ-3.01-2010ЗМІСТВступ IV 1 Сфера застосування 1 2 Нормативні посилання 1 3 Загальні положення 2 4 Вимоги до оформлення документів 3 5 Вимоги до виконання структурних елементів документа 4 5.1 Загальні вимоги 4 5.2 Реферат 4 5.3 Зміст 5 5.4 Перелік позначень та скорочень 6 5.5 Вступ 7 5.6 Основна частина 7 5.7 Висновки 7 5.8 Список джерел інформації 8 5.9 Додатки 9 6 Правила викладу тексту документа 11 6.1 Загальні вимоги 11 6.2 Структура тексту 11 6.3 Елементи тексту 15 Додаток А Приклад виконання списку джерел інформації 28 Додаток Б Приклади бібліографічного опису джерел інформації 29 Додаток В Правила запису у таблицях 36 Додаток Г Правила виконання діаграм 40 III СТВУЗ-ХПІ-3.01-2010ВСТУПСтандарт "ССОНП. Текстові документи у сфері навчальногопроцесу. Загальні вимоги до виконання" розроблений з урахуванням наступних стандартів:ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у галузі науки і техніки. Структура і правила оформлення; ДСТУ 1.5-2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів; ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам. У стандарті систематизовані, узагальнені та використані найбільш оптимальні вимоги зазначених національних та міждержавних стандартів. Приведені правила і дана методика виконання та оформлення текстових документів, що застосовуються у навчальному процесі. IV
Чинний від 01.07.20101 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯЦей стандарт визначає вимоги до виконання та оформлення текстових документів, що розробляються та застосовуються у навчальному процесі. Стандарт обов’язковий для застосування всіма навчальними підрозділами НТУ «ХПІ». 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯУ даному стандарті наведені посилання на наступні стандарти і рекомендації: ДСТУ 1.5-2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту стандартів ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у галузі науки і техніки. Структура і правила оформлення ДСТУ 3582-97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила ДСТУ 3651.0-97 Метрологія. Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення ДСТУ 3651.1-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці. Основні поняття, назви та позначення ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовим документам ГОСТ 2.301-68 ЕСКД. Форматы ГОСТ 2.304-81 ЕСКД. Шрифты чертежные ГОСТ 2.321-84 ЕСКД. Обозначения буквенные ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання ГОСТ 7.9-95 СИБИД. Реферат и аннотация. Общие требования ГОСТ 7.11-78 СИБИД. Сокращения слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании ГОСТ 7.12-93 СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила Р 50-77-88 Рекомендации. ЕСКД. Правила выполнения диаграмм 3 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1 Текстові документи (курсові роботи та проекти, звіти всіх видів та інші документи), що виконуються з усіх дисциплін на загальнотехнічних і спеціальних кафедрах НТУ “ХПІ”, належать до науково-технічних документів. Науково-технічні документи (далі - документи) мають виконуватись згідно з вимогами даного стандарту. 3.2 У загальному випадку документ містить: 1) титульний аркуш, який виконують за відповідним стандартом на визначений документ; 2) реферат; 3) зміст; 4) перелік позначень та скорочень (при наявності); 5) вступ; 6) основну частину; 7) висновки; 8) список джерел інформації; 9) додатки (при наявності). 4 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ 4.1 Документи виконують на аркушах друкарського паперу формату А4 (297х210 мм). При виконанні таблиць, ілюстрацій та додатків допускається використовувати формат А3 (297х420 мм). Аркуш формату А3 підшивається в документ по стороні 297 мм та складається до формату А4. На аркушах мають бути залишені поля: ліве, нижнє та верхнє – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм. 4.2 Аркуші документа нумерують арабськими цифрами, проставляючи їх у правому верхньому кутку аркуша без будь-яких знаків. Нумерація аркушів повинна бути наскрізною для всього документа. На титульному аркуші (ТА), що є першим аркушем документу, номер не ставлять, але враховують його у загальну нумерацію. 4.3 Текст документа виконують на одному боці аркуша одним зі способів: а) машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) – через півтора інтервали, кегль шрифта 14 п., для елементів тексту (таблиць, приміток та ін.) допускається шрифт 12 п., рекомендований шрифт - Times New Roman; б) рукописним – чітким, розбірливим почерком або креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304 з висотою літер і цифр не менше 2,5 мм. Щіль- ність запису повинна бути однаковою. Допускається окремі елементи тексту (формули, таблиці, ілюстрації, а також тексти програм) виконувати способом, відмінним від основного. Наприклад, у тексті, який виконано рукописним способом, текст програми виконується машинним способом або у тексті, який виконано машинним способом, ілюстрації виконуються від руки; або текст програми виконано іншим шрифтом. 4.4 Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою. 5 ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ДОКУМЕНТА5.1 Загальні вимоги 5.1.1 Структурні елементи документа "РЕФЕРАТ", "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ", "ДОДАТОК" повинні починатися з нових сторінок. Найменування структурних елементів є їхніми заголовками, які розташовують симетрично тексту. Заголовки виконують великими літерами, не нумерують, точку у кінці не ставлять і не підкреслюють. 5.2 Реферат 5.2.1 Реферат це стислий виклад змісту тексту документа, який містить основні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з документом (ГОСТ 7.9). 5.2.2 Реферат повинен містити: відомості про обсяг документа; перелік ключових слів; текст реферату. Ці складові реферату рекомендується відділяти один від одного вільним рядком. Обсяг реферату не має перевищувати однієї сторінки. 5.2.3 До відомостей про обсяг документа включають: кількість сторінок документа, кількість ілюстрацій, таблиць, джерел інформації та додатків. Форма запису подана у прикладі. Приклад Звіт про виконання ДР: 80 с., 12 рис., 4 табл., 16 джерел, 3 додатки 5.2.4 Перелік ключових слів повинен давати уявлення про зміст тексту документа, що реферується, і включати від 5 до 15 слів (словосполучень) у називному відмінку, виконаних у рядок через кому великими літерами. Форма запису дана у прикладі. Приклад Ключові слова: ГІДРОПРИВОДИ, КЛАС ЧИСТОТИ РОБОЧОЇ РІДИНИ, ГІДРОБАК, НАДІЙНІСТЬ, ГІДРОРОЗПОДІЛЬНИКИ Ключовим словом називається слово або словосполучення з тексту документа, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Як ключові слова використовуються загальноприйняті науково-технічні терміни. 5.2.5 Текст реферату повинен відображати основний зміст документа, включаючи такі аспекти, як об’єкт (предмет), мета, методи, результати дослідження або розробки. Текст реферату на пункти не поділяють. 5.2.6 Сторінки реферату не нумерують та в загальне число сторінок документу не включають. 5.3 Зміст 5.3.1 Зміст складають, якщо документ містить два та більше розділів або один розділ і додаток при загальної кількості сторінок документа – не менше десяти. 5.3.2 До змісту в загальному випадку записують наступне: - перелік позначень та скорочень; - вступ; - найменування розділів, підрозділів і пунктів (при необхідності) основної частини; - висновки; - список джерел інформації; - додатки. Найменування розділів, підрозділів та пунктів указують разом з їх порядковими номерами, додатки – з їх позначенням та найменуванням. Усі найменування записують малими літерами з першої великої. 5.3.3 Номери та найменування підрозділів (пунктів) приводять після абзацного відступу, який дорівнює двом знакам (0,5 мм), відносно номерів розділів (підрозділів). При необхідності продовження запису найменування розділу, підрозділу, пункту на другий (наступний) рядок, його починають на рівні початку цього найменування на першому рядку, а при продовженні запису найменування додатка – на рівні запису позначення цього додатка. 5.3.4 Номери сторінок, на яких розміщуються найменування елементів, указують на рівні останнього рядка запису один під одним. Слово "сторінка" або його скорочення не пишуть. Закінчення найменувань елементів відділяють від номерів сторінок крапками. Приклад оформлення – дивись „Зміст” цього стандарту. 5.4 Перелік позначень та скорочень 5.4.1 Якщо у тексті документа застосовуються умовні позначення, скорочення, символи, одиниці вимірювання, які не передбачені чинними стандартами, а також специфічна термінологія, то їх перелік має бути поданий у вигляді окремого списку. 5.4.2 Перелік повинен розташовуватись стовпцем, у якому зліва в алфавітному порядку наводяться умовні позначення, скорочення тощо, а справа – їх детальна розшифровка. 5.4.3 Перелік наводять у такій послідовності: скорочення (у тому числі й абревіатурні); умовні (літерні) позначення; символи хімічних елементів та сполук; одиниці вимірювання; терміни. 5.4.4 Для літерних позначень встановлено наступний порядок запису: спочатку повинні бути наведені в алфавітному порядку умовні позначення українського (російського) алфавиту, потім – латинського й останнім – грецького. 5.4.5 Незалежно від наявності переліку при першому появленні у тексті позначень (скорочень) слід приводити їх розшифровку. 5.5 Вступ 5.5.1 У вступі необхідно подати стислу характеристику сучасного стану наукової (технічної) проблеми (питання), якій присвячена робота, відзначити актуальність та новизну розроблюваної теми. Історичні довідки, опис раніше надрукованих робіт та загальновідомі положення у вступі не наводять. 5.5.2 Вступ не повинен займати більше двох сторінок. Текст вступу на пункти не поділяють. 5.6 Основна частина 5.6.1 Зміст основної частини документа має бути визначений у методичних вказівках кафедри з певної спеціальності чи дисципліни, обсяг – відповідним документом університету або кафедри. 5.7 Висновки 5.7.1 У висновках повинні бути наведені стислі висновки з результатів виконаної роботи та пропозиції з її використання, а також дана оцінка техніко-економічної ефективності результату роботи і її впровадження. 5.8 Список джерел інформації 5.8.1 Список джерел інформації (СДІ) – це список цитованих, розглядуваних, згадуваних та використуваних джерел інформації (ДІ). Джерелами інформації є: книги, статті, нормативно-технічні документи (НТД), звіти про науково-дослідну роботу, дисертації, техніко-економічні нормативи та норми, прейскуранти, реферати і рецензії, опубліковані у вигляді окремих документів. 5.8.2 До списку джерел інформації включають ДІ, на які надані посилання у тексті *. 5.8.3 В списку джерел бібліографічні описи джерел інформації розташовують у тому порядку, в якому джерела вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у списку ДІ є номерами посилань на них. Приклад виконання СДІ наведено у додатку А. 5.8.4 Бібліографічний опис джерел інформації, що включають у список, складають у тім виді, у якому вони приведені в джерелі інформації (на титульному аркуші, звороті титульного аркуша та інших елементах документа, що містять вихідні та аналогічні їм відомості) з урахуванням вимог ДСТУ ГОСТ 7.1. 5.8.5 Мова бібліографічного опису повинна відповідати мові вихідних відомостей (титульного аркуша, звороту титульного аркуша та ін.) джерела інформації. 5.8.6 Якщо необхідно вказати джерела, на які нема посилань у тексті документу, їх приводять у додатку 5.8.7 Скорочення слів, що використовуються у бібліографічному описі, повинні відповідати: на російській мові – ГОСТ 7.12, на українській – ДСТУ 3582, на іноземних європейських мовах – ГОСТ 7.11. ______________________ * Посилання виконують відповідно до п. 6.3.10.4. Приклади бібліографічних описів джерел інформації і вимоги до складання бібліографічних описів наведені у додатку Б. 5.9 Додатки 5.9.1 Ілюстраційний матеріал, таблиці, проміжні математичні докази, формули і розрахунки, текст допоміжного характеру, а також документи, які вийшли в світ як самостійні видання, можуть бути оформлені як додатки. 5.9.2 Додатки є продовженням документа і мають наскрізну нумерацію сторінок, спільну з документом. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Допускається розміщувати на одній сторінці два і більше послідовно розташованих додатків, якщо їх можна повністю розмістити на цій сторінці. 5.9.3 Додатки послідовно позначають великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Допускається позначати додатки літерами латинського алфавіту (у випадку використання усіх літер українського алфавіту), крім I та O. Літерні позначення надають в алфавітному порядку без повторення і, як правило, без пропусків. Наприклад, ДОДАТОК А, ДОДАТОК Б. При використанні усіх літер обох алфавітів допускається позначати додатки літерами з арабськими цифрами. Наприклад, ДОДАТОК А.1, ДОДАТОК А.2. Якщо додаток один, його теж позначають – ДОДАТОК А. Слово "ДОДАТОК ___" розташовують симетрично тексту. 5.9.4 Додаток повинен мати заголовок, який розташовують під словом "ДОДАТОК ___" симетрично тексту і виконують малими літерами з першої великої. Між словом „ДОДАТОК___” і заголовком повинен бути залишений один вільний рядок (21 пт.). 5.9.5 Текст кожного додатка може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти та підпункти, які нумерують у межах додатка. Наприклад: А.3 . . . . . .(третій розділ додатка А). Заголовки розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів у додатках виконують за загальними правилами. 5.9.6 Ілюстрації, таблиці та формули нумерують у межах кожного додатка. Якщо додаток розділено на розділи, то нумерація ілюстрацій, таблиць, формул має бути також у межах додатка. Якщо у додатку одна таблиця, рисунок чи формула, їх також нумерують. Приклади 1 Рисунок А.1 - перший рисунок додатка А. 2 Таблиця Б.4 - четверта таблиця додатка Б. 3 Формула (Г.5) – п’ята формула додатка Г. 5.9.7 При посиланні у тексті додатків на рисунки, таблиці та формули слід писати: "…на рисунку А.2" або "…на рис. А.2"; "…у таблиці Б.3" або "…у табл. Б.3"; "…за формулою (В.4)". 5.9.8 Переліки, примітки та посилання у тексті додатків оформлюють за загальними правилами. 5.9.9 Додатками можуть бути копії самостійних документів, які не відрізняються від оригіналу. У цьому випадку перед копією слід розмістити аркуш, на якому посередині пишуть слово „ДОДАТОК ___” та його найменування. Сторінки копій нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок документу. 5.9.10 У тексті документа на всі додатки повинні бути посилання. Додатки розміщують у порядку посилання на них. Усі додатки мають бути перелічені у змісті. 5.9.11 Додатки, при великому обсязі, можуть бути зброшуровані в окрему обкладинку, на якій розміщують найменування теми документу і нижче – слово „Додатки”. У цьому випадку додатки можуть мати „Зміст”. 6 ПРАВИЛА ВИКЛАДУ ТЕКСТУ ДОКУМЕНТА6.1 Загальні вимоги 6.1.1 Текст документа (далі – текст) має бути чітким, стислим і не допускати різних тлумачень. 6.1.2 У тексті повинні застосовуватись науково-технічні терміни, позначення та визначення, встановлені відповідними стандартами, а за їх відсутності – загальноприйняті в науково-технічній літературі. Якщо у тексті застосовується специфічна термінологія, то вона повинна бути пояснена у переліку позначень та скорочень. 6.1.3 У тексті забороняється застосовувати: 1) різні науково-технічні терміни, близькі за смислом (синоніми), для одного і того ж поняття; 2) тавтологічні словосполучення (прейскурант цін); 3) техніцизми та професіоналізми; 4) іноземні слова і терміни за наявності рівнозначних в українській мові (превалювати - переважати, лідирувати – очолювати); 5) індекси (ГОСТ, ДСТУ, ТУ) усіх категорій стандартів, технічних умов та інших нормативних документів без їх реєстраційного номера. 6.2 Структура тексту 6.2.1 Текст основної частини документа в залежності від його смислового змісту поділяють на розділи, за потреби – на підрозділи. Розділи та підрозділи поділяють на пункти; пункти, за потреби, – на підпункти. Пункти і підпункти можуть мати переліки. 6.2.2 Схема структури тексту наведена на рисунку 6.1.  Рисунок 6.1 6.2.3 Розділи, підрозділи, пункти, підпункти повинні мати порядкові номери. Номер записують з абзаца арабськими цифрами. Висота цифр повинна дорівнювати висоті великих літер у тексті. У кінці номера крапку не ставлять. 6.2.4 Розділи повинні бути пронумеровані у межах усього документа (1,2,3 і т.д.). Підрозділи у межах розділу (1.1, 1.2 і т.д.); пункти у межах розділу (1.1, 1.2 і т.д.) або підрозділу (1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 і т.д.); підпункти у межах пункту (1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д.). 6.2.5 Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, їх теж нумерують. 6.2.6 Якщо розділ або підрозділ поділено на пункти (або пункт поділено на підпункти), то включення у цей розділ, підрозділ (пункт) тексту, що передує першому пункту (підпункту) не допускається. 6.2.7 Переліки у тексті позначають одним зі способів: - арабськими цифрами з дужкою; - малими літерами української абетки з дужкою (крім літер є, з, і, ї й, о, ч, ь); - знаком дефіс. 6.2.8 Після слова, що передує перелікам, ставлять двокрапку. Текст переліків разом з позначенням починають з абзаца і виконують малими літерами, у кінці переліків ставлять крапку з комою (крім останнього, після якого ставлять крапку). Другі (подальші) рядки переліків слід починати від границі поля. 6.2.9 Допускається подальша деталізація переліків (другий рівень). У цьому випадку їх записують з абзаца відносно переліків першого рівня. Приклад 1)_________________________________________________________ 2)_________________________________________________________ ________________________________________________________________ а)____________________________________________________ б)____________________________________________________ ________________________________________________________________ 6.2.10 Якщо переліки складаються з декількох закінчених фраз, їх позначають арабськими цифрами без дужки і крапки, починають з великої літери і відокремлюють один від одного крапкою. Приклад За принципом дії автомобільні та мотоциклетні двигуни поділяються на дві основні групи. 1 Карбюраторні двигуни. До них відносятся двигуни автомашин та двигуни мотоциклів. 2 Дизельні двигуни. Це насамперед двигуни важких вантажних автомобілів, які працюють на дизельному паливі. 6.2.11 Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти, за необхідності, можуть також мати заголовки. Заголовки (найменування) розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів мають відображати їх зміст та бути короткими і точними. Крапку у кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовках не допускаються. 6.2.12 Заголовки розділів виконують великими літерами і розташовують симетрично тексту. Допускається розташовувати заголовки розділів з абзаца. 6.2.13 Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів виконують малими літерами з першої великої жирним шрифтом і розташовують з абзаца. 6.2.14 Між заголовком розділу і заголовком підрозділу або наступним текстом повинен бути залишен один вільний рядок (21 пт.). Між заголовком підрозділу і заголовком пункту, а також між заголовком підрозділу (пункту, підпункту) і наступним текстом інтервал повинен бути таким, як у тексті. Між попереднім текстом і заголовком розділу або підрозділу повинен бути залишен один вільний рядок (21 пт.). Між попереднім текстом і заголовком пункту (підпункту) інтервал повинен бути таким, як у тексті. 6.2.15 Кожний розділ документа рекомендується починати з нового аркуша (сторінки). Не допускається розміщувати заголовок розділу, підрозділу, пункту або підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього вміщується усього один рядок тексту. 6.3 Елементи тексту 6.3.1 Загальні положення 6.3.1.1 Елементами тексту є: формули і рівняння; таблиці; ілюстрації; скорочення; числа і знаки; одиниці фізичних величин; приклади; примітки; посилання. 6.3.2 Формули і рівняння 6.3.2.1 Формули розташовують по тексту або окремими рядками. | ||||||
Добавить документ в свой блог или на сайт
Похожие:
 | План Кафедра основное структурное подразделение университета как... Кафедра – основное структурное подразделение университета как учебного заведения. Кафедра государственного и муниципального управления... | | Само здание учебного заведения было построено в 1934 году для Республиканских... ... |
| Программа учебной дисциплины подготовки бакалавров по направлению Нанотехнология Как предмет учебного плана высшего учебного заведения фк входит в число обязательных дисциплин цикла «Общие гуманитарные и социально–экономические... |  | Название высшего учебного заведения Основная образовательная программа высшего профессионального образования, реализуемая вузом по направлению подготовки 231000 Программная... |
| Теоретико-методологические основы управления конкурентоустойчивостью высшего учебного заведения Экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами – сфера услуг | | Российской федерации Итоговая аттестация выпускника высшего учебного заведения является обязательной и осуществляется после освоения образовательной программы... |
| Публичный доклад директора муниципального общеобразовательного учреждения... Уважаемые родители, учащиеся, выпускники, друзья и коллеги нашего учебного заведения! | | Основная образовательная программа высшего профессионального образования смк-п -01. 01-2011 Основная образовательная программа (ооп) высшего учебного заведения – это комплексный проект образовательного процесса в вузе по... |
| Образовательный стандарт высшего профессионального образования Алтгту образовательный стандарт Государственный образовательный стандарт по специальности 100103 «Социально-культурный сервис и туризм», утвержденный 27 марта 2000... | | Чельцов михаил Владимирович Формирование гражданской позиции студенческой... Рабочая программа по изобразительному искусству для 2 класса разработана на основе |
| Программа государственной итоговой аттестации Целью итоговой государственной аттестации является установление уровня подготовки выпускника высшего учебного заведения к выполнению... | | Основная образовательная программа высшего профессионального образования... Юриспруденция (далее – гос). Состав ооп как комплекта документов установлен в соответствии с требованиями Письма Минобразования РФ... |
| Образовательный стандарт высшего профессионального образования Алтгту образовательный стандарт Стандарт дисциплины разработан на основании фгос впо направления подготовки 080500 Бизнес-информатика (квалификация (степень) "бакалавр"),... | | Образовательный стандарт высшего профессионального образования Алтгту образовательный стандарт Стандарт дисциплины разработан на основании фгос впо по направлению подготовки (специальности) 080101 «Экономическая безопасность»,... |
| Учебного заведения и его местонахождение | | 1. 1 Цель преподавания дисциплины Нормы права контролируют практически все стороны деятельности человека. С ними он сталкивается постоянно и повсеместно. Поэтому,... |
