Анастасії Нових «Передбачення майбутнього І правда про минуле та сьогодення»
Скачать 0.96 Mb.
|
Новий світовий порядок - «Новий світовий порядок»?! - здивувався Володя. - Так Архонти ж... - Саме так. Вся ця ініціатива і плани «Нового світового порядку» виходила саме від Архонтів. Їх завдання - в процесі війн розділити весь світ на дві великі держави. А потім з'єднати їх в одне єдине з одним Всесвітнім урядом під їх керівництвом, з новим типом абсолютно слухняних їм людей (з повною домінантою якостей Тваринної сутності), що байдуже знищують усіх, хто став би суперечити даному урядові. Тому для досягнення цих цілей вони й ведуть таку роботу через свої підконтрольні товариства, таємні і явні. Причому зауважте, ворогом для Східного блоку фактично оголошуються народи країн США та Англії, а аж ніяк не та жалюгідна купка єврейських жерців, яка використовує уряди цих народів у своїх інтересах і сама нацьковує на них інші держави. - Обман на обмані! - з усмішкою промовив Віктор, як і ми вражений такою інформацією, що відкрилася. - А що ти хотів? Школа Арімана. Позитивні прагнення людей вони використовують, щоб перенаправляти їх в негативну сторону і використовувати в своїх цілях. Знання спотворюють до неймовірності. Ну ось вам простий приклад. Чому після нацистів стали популяризувати різко негативне ставлення до Шамбали, мотивуючи тим, що це «страшний бабай», який десь там, невідомо де і має владу над світом. Цю «легенду» розповіли нацистам ті ж «посвячені» ордена «Зелений дракон». Згідно з їхніми вигадкам, «тридцять чи сорок століть назад» в пустелі Гобі, що знаходиться у Центральній Азії, існувала високорозвинена цивілізація. У результаті катастрофи Гобі перетворилася на пустелю, а ті, що вижили в ній емігрували хто на північ Європи, хто на Кавказ. Нібито ці емігранти і являли собою головну расу людства, її арійський шар. Вчителі ж цієї високорозвиненої цивілізації, яких ще за володіння особливими знаннями називали «сини позамежного розуму», оселилися в печерах під Гімалаями. Там вони розділилися на дві групи. Одна пішла шляхом «правої руки», а інша - по шляяху «лівої руки». Центром правого шляху був Агарті - приховане місто добра, споглядання, «храм неучасті в мирських справах». А ось другий шлях проходив через Шамбалу - місто насильства і могутності, сили якого управляють не тільки стихіями, але й масами людей, прискорюють прихід людства до «шарнірного часу». І головне, посвячені «Зеленого Дракону» вказували, що маги-вожді різних народів можуть укладати з Шамбалою договір за допомогою клятв і жертвоприношень. На основі всієї цієї лжелегенди вони вселяли тому ж Хаусхоферу, а через нього і всьому німецькому народу думку про «необхідність повернення до витоків» через союзництво або завоювання всієї Східної Європи, Паміру, Тибету, Туркестану, Гобі, бо хто контролює ці «ключові регіони», той нібито буде контролювати усю земну кулю. - Ну й бредятина, - розсміявся Женька. - Нацистська верхівка, навпаки, це вважала «таємними знаннями». Найбільш гірке і смішне, що того самого «тибетського монаха», який носив зелені рукавички, з яким Гітлер і верхи таємних товариств «III Рейху» знаходилися в постійному контакті, називали не інакше, як «Зберігачем Ключа», і ходили вперті чутки, що він нібито знав вхід в Агарті (Аріану). - Аріману? Хто б у цьому сумнівався! - знову розсміявся Женька з колективом. - Чого ж вони так зпоганили інформацію про Шамбалу? - запитав Віктор у Сенсея. - Розумієш, у Шамбалі дійсно зосереджені дуже серйозні знання, вона є зберігачем Граалю між часами його глобального вибору. Архонти прекрасно знають, що це єдина сила, проти якої вони дійсно безсилі, тому всіляко намагаються очорнити Шамбалу в очах людей. І хоча сама Шамбала нейтральна до людського суспільства, бо розвиток суспільства - це особистий вибір самих людей, але в окремих випадках вона надає духовну допомогу людям, хоча ця допомога і носить не прямий характер. Шамбала несе у світ людей істину і знання. Але вибір сприйняття залишається за людьми. Це як світло. Якщо люди бажають бачити світло, вони не тільки сприймають його чистоту, але й передають її іншим людям. І з кожним новим спалахом світла, у світі стає все менше темряви. Якщо людина, побачивши світло, гасить його, то темрява розширює свої володіння. Кожен, хто сприйняв світ, є його носієм. І тільки особистий вибір людини визначає, наскільки більше стане світла навколо нього, а в цілому - в усьому світі. - М-да, особистий вибір кожного, - задумливо сказав Микола Андрійович. - Особистий вибір... Колектив дещо притих. - Так що Архонтам дуже вигідно перекручувати відомості, в тому числі і про Шамбалу.., - Сенсей трохи помовчав, а потім сказав: - Так, як вони розвели нацистів, - це треба ще вміти. Адже кінцева мета нацистів передбачала: створення «III Рейху» - тисячолітньої держави арійської раси, яка б стала основою у створенні Нового світового порядку; підготовка цивілізації до пришестя на трон світу «Великих Невідомих», якими, між іншим, іменують себе Архонти. - Ну ось... знову развод! - з усмішкою сказав Женя. Хлопці посміхнулися. - Отже, що стосовно Хаусхофера. Підкований «ідеями» ордена «Зелений дракон», він за особливим дорученням своїх наставників повертається до Німеччини, де перед ним відкриваються двері відразу декількох окультних товариств, у тому числі й однієї з активних лож «Вільних каменярів» - ордену «Золотий світанок». Там він знайомиться з необхідними для подальшої «таємної роботи» людьми, у тому числі й з засновником товариства «Туле» Рудольфом фон Зеботтендорфом. Сам засновує ще один орден «Брати світу», після перейменований у «Товариство Вріл», під яким об'єднав різні німецькі ордени: «Панове Чорного каменю», «Чорні лицарі», «Чорне Сонце», що стало потім ядром СС. А зовні для всіх Карл Хаусхофер зразковий чоловік, який, закінчивши вдалу військову кар'єру, повернувся в науку і став викладачем у Мюнхенському університеті. У 1922 році його «наставники» допомагають заснувати Німецький інститут геополітики. Карл випускає свої книги, присвячені геополітиці. Саме з того «пускового» 1924 року його посилають не тільки навчати Гітлера. Він починає активно популяризувати «свої» ідеї. Для цих цілей видає солідний геополітичний журнал, де протягом наступних двадцяти років публікує свої роботи. З 1924 по 1931 він регулярно виступає по радіо з зверненнями до німецького народу. Загалом, надалі Карл зробив багато чого корисного для Архонтів. Після краху III Рейху він не був притягнутий до суду Нюрнберзького процесу. До речі, тоді судили лише публічних «маріонеток», стративши тих, хто знав більше, ніж потрібно. Але ніхто й пальцем не торкнув справжніх керівників і фінансистів III Рейху. Хаусхофер закінчив життя у 1946 році як справжній посвячений ордену «Зелений дракон» - «ритуальним самогубством», з попереднім приношенням «в жертву» своєї сім'ї. Але повернемося у часи становлення Гітлера як вождя. Паралельно з його навчанням велася інтенсивна робота з планомірного просування націонал-соціалістів в офіційний уряд Німеччини для подальшого «легального» захоплення влади. Причому для цього використовувалися усі способи: підкуп, шантаж, погрози, терор, і навіть провокаційний підпал рейхстагу, щоб підставити своїх конкурентів - комуністів. Архонти, поряд з внутрішніми політичними перестановками в Німеччині, готували зовнішній «плацдарм» для створення «умов до війни». У 1929 році вони штучно влаштовують світову економічну кризу, розтягнувши її до 1933 року, значно помноживши при цьому свій капітал. Причому їхні люди аж ніяк не постраждали. Попереджені заздалегідь, вони перед початком даного проекту Архонтів вклали свої капітали в золото і срібло. Під час кризи «Вільні каменярі», діючи через свої міжнародні банки, фактично за безцінь придбали підприємства і нерухомість в різних країнах, заодно провівши ряд політичних і економічних рокіровок. У Німеччині світова економічна криза призвела ще й до значного загострення політичної системи і створення благодатного грунту для приходу до влади партії Гітлера. Всупереч усім офіційним домовленостям, типу «Версальського договору» і «контролюючих» мирне співіснування народів організацій, на зразок «Ліги Націй», посилено відбудовувалась військова машина Гітлера. До 1936 року понад 100 американських фірм, серед яких такі відомі, як «Дженерал Моторс», «Інтернешнл Харвестерс», «Форд», «Дю Понт», працювали над її відновленням. Наприклад, «Форд» і «Опель» (а «Опель» був дочірнім підприємством «Дженерал Моторс», що знаходиться під контролем Моргана) були одними з найбільших постачальників танків для нацистів. Англія допомагала будувати кораблі. Радянський Союз навчав німецьких льотчиків польотам, причому на своїх територіях. А Радянський Союз - це вам не густонаселена Європа з безліччю наземних орієнтирів. Тут треба ще вміти літати, щоб не заблукати на наших теренах. - Так це що ж виходить, наші своїми руками підготували німців до польоту на своїх же територіях? - не повірив своїм вухам Віктор. - Так і було. І не тільки це. Особливо інтенсивна «дружба між Німеччиною та СРСР» здійснювалася наприкінці двадцятих років, починаючи від співпраці у вищих ешелонах влади, військовій справі, промисловому виробництві і закінчуючи мирними спільними науковими експедиціями (з німецькими фахівцями, котрі ретельно фіксують кожну дрібницю й обладнані передовим німецьким обладнанням) на територіях СРСР. - Лихо продумано! - Але хочу зазначити, що чим більше перед Гітлером відкривалася справжня зовнішність того, хто організував його піднесення до влади, тим більше він розумів, що він необхідний Архонтам лише до пори до часу як публічна маріонетка, і тому шукав можливі варіанти виходу з-під влади Архонтів, щоб отримати одноосібну диктаторську владу. - Ну так, проти кого боровся, на того й напоровся, - посміхнувся Стас. Репресії Сталіна - У цей час його супротивник Сталін вже почав проводити масові репресії. І це багато в чому було пов'язано саме з тим, що Сталін, спостерігаючи за стрімким розвитком подій в Європі, злякавшись за своє життя, вирішив будь-що відгородити себе від Архонтських «контролерів». Через що в СРСР і була створена «залізна завіса» і Сталін почав «тотальну чистку» не тільки свого оточення. Але Архонтам такі сталінські репресії були тільки на руку, оскільки під «шумок» була знищена практично основна військова еліта держави, що мала бойовий досвід минулих років. Гітлер, котрий також неодноразово застосовував методи чищення своїх рядів, тільки з дещо іншими цілями, чудово розумів, до чого прагнув Сталін. Незважаючи на зовнішню публічну антипатію, він вирішив об'єднати з ним зусилля, з метою повалення влади Архонтів. Гітлер пішов зі Сталіним на таємну змову, у зв'язку з чим, згодом, Гітлер здійснить напад на Англію, проведе диверсійні операції навіть у самій Америці, що стане повною несподіванкою для деяких досвідчених аналітиків того часу. А Сталін до самого останнього не вірив, що Німеччина нападе на СРСР. Обидва диктатора поставили собі за мету об'єднати свої військові машини і піти проти Архонтів. І дійсно, якби війська фашистської Німеччини тоді об'єдналися з військами Радянського Союзу, то їм за військовою могутностю не зміг би протистояти ніхто. Тим більше що самих Архонтів-то всього лише жалюгідна купка. Проте залишалося відкритим головне питання: як протистояти окультним силам Архонтів. Лише для людей, котрі не стикалися з проявом цих сил, подібна перешкода двох диктаторів може викликати здивування, адже в їх повсякденних поняттях сила може бути тільки фізичною. Проте ті, хто стоять біля важелів великої влади, знають, що подібне не можна недооцінювати. Пошуки Гітлером Шамбали та Граалю Особливо це добре знав Гітлер. Він хоч в очах звичайних людей і являв собою «неперевершену владу», насправді добре розумів, що його влада у порівнянні з реальною владою, якою володіла еліта ордену «Зелений дракон» - це ніщо. Йому самому, ще з дитячих років, доводилося стикатися з проявом окультних сил, які просто лякали таємничістю і могутністю свого впливу. Гітлер був свідком дії цих «невидимих» сил і під час свого просування до влади. Він бачив окультну практику ордену «Зелений дракон» у дії, коли на Гітлера неодноразово здійснювалися замахи і він виходив з цих ситуацій незбагненним для простих людей чином живим і неушкодженим. Він знав, наскільки контролювали його дії. Але протистояти цій невидимій силі реальної влади могла тільки ще більша сила, яка згідно з стародавніми джерелами різних народів була або у Шамбалі, або в тому, що люди пізніше назвали Граалем. Тому і Гітлер, і Сталін так посилено займалися їхніми пошуками... Особливо старався Гітлер. Він взагалі плекав мрію не просто вирватися з-під влади Архонтів, а й самому зайняти місце 13-го, щоб досягти тієї повноцінної влади над світом, яку той мав, вічно жити і вічно правити. Женька пирснув зо сміху: - Забрати владу у самого Арімана? Ну й амбіції були у цього чувака, Архонти відпочивають! - Що поробиш, він усього лише людина, - посміхнувся Сенсей разом з хлопцями. - Так от, коли з пошуками Шамбали у Гітлера нічого не вийшло, він підсилив пошуки Граалю. І треба сказати, що Гітлер підійшов до цього питання дуже серйозно. Його команда не тільки займалася пошуками Граалю, а й почала будівництво, розраховане на двадцять років, цілого комплексу, де передбачалося зберігати Грааль. Комплекс отримав назву «замок Вевельсбург», на честь стародавнього замку, що знаходився на тому місці. Саме звідти передбачалося вести управління усім світом, влаштувавши там центр нацистської «нової релігії», яку розробляли в еліті СС як синтез вірувань древніх германців, християнства, «не отруєного євреями», і окультизму. Був затверджений план будівництва цього комплексу, відповідно до якого трикутник замку, що нагадує наконечник списа, вписувався в гігантське кільце споруд, що відповідають формі срібного кільця «Мертва голова», яке мав кожен з членів СС. Цей образ спису символізував не стільки легенду про «Спис Долі», згідно з якою римський центуріон завдав розп'ятому Ісусові рану, скільки легенду стародавніх германців та скандинавів. Згідно з останньою, один з найбільш шанованих древніх богів цих народів, що жив у небесному місті Асгарді, був Один (німецький Водан) - бог війни і військової честі. Постійними атрибутами цього бога були спис Гунгнір, яке не знало промаху, і кільце Драупнір, що породжує собі подібних. Так ось, північна вежа замку-трикутника була спрямована на легендарний острів Туле в Арктиці. Зверну вашу увагу, що в самому замку були не тільки апартаменти для усіх дванадцяти вищих генералів СС... - Дванадцяти? - перепитав Микола Андрійович. - Так. Там на одній осі, але на різних рівнях було зведено три основних зали. Нижній зал називався «Валгаллу», який являв собою світ мертвих із стародавніх саг, з вічним вогнем посередині і криптою-усипальницею для обергруппенфюрерів, а також зберігання кілець усіх членів «чорного ордена», після їх відходу з життя. Далі, поверхом вище, звели зал «Мідгард», як називався згідно з німецько-скандинавською міфологією світ живих. Приміщення було розписано аж до підлоги особливими символами-рунами. У ньому перебувало дванадцять колон. Цей зал призначався для актів сили ближнього кола, тобто тих же дванадцяти «лицарів чорного ордену», які збиралися вершити тут долі людства. І, нарешті, вінчав північну башту «зал Граалю», який в одночас символізував давньогерманської світ богів - «Асгард». Він призначався особисто для фюрера, який мріяв, як я вже казав, завдяки Граалю, прибрати до своїх рук не тільки владу Архонтів, але й 13-го. Причому саме там було зведено спеціальний постамент для шуканих Гітлером чотирьох каменів Граалю. - Чотирьох каменів Граалю? Так Грааль - це ж начебто чаша, - промовив Віктор. Сенсей таємниче посміхнувся. - Гітлер, будучи посвяченим у деякі реальні події минулого, приховані від більшості людей, знав, що Грааль - це дванадцять «рунічних» знаків, що останній раз були написані на чотирьох каменях по три на кожному. Ці камені він і шукав... *** - Так ось, Гітлер збирався разом зі Сталіним об'єднати свої зусилля проти Архонтів. Не можна сказати, що Архонти не знали про це. Звичайно ж знали і використовували це у своїх інтересах. А коли настав час, просто добре натиснули на Гітлера через «людину в зелених рукавичках» і змусили його піти війною на Радянський Союз. - Чого ж він так злякався їх? - промовив Віктор. - Такі плани, такі амбіції... - Ага, повівся на повідку, як лох! - завершив думку Женька, не соромлячись у своїх висловлюваннях. Хлопці засміялись, а Сенсей пояснив: - Тому що своя сорочка ближче до тіла. Тому й пішов туди, куди його повели, щоб здійснити поштовх «не революції, але еволюції», як кажуть Архонти. Те, що Радянський Союз виграв цю війну, для Гітлера теж стало повною несподіванкою. Хоча для Архонтів це був прогнозований результат. Незалежно від того, хто б виграв у цій війні, Архонти в будь-якому випадку отримували розширення свого впливу на країни - учасниці війни, а їхні люди від «Вільних каменярів» вже були в матеріальному виграші від продажу зброї та продовольства воюючим сторонам і від подальшого надання післявоєнних міжнародних кредитів. |
Похожие:
 | Тишівська зош I-II ступенів «Бистрий». Тут живуть щирі І працьовиті люди, які ревно бережуть І передають з уст в уста оповіді про минуле рідного села та пам'ять... | | Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... «Сказка про хитрую ловушку», «Сказка про молоток и гвозди», «Сказка про Ойку-плаксу», «Сказка про самого большого зайца на свете»,... |
| Реферат на английском языке на тему : «Правда, сказанная слишком поздно, страшнее лжи» «Правда, сказанная слишком поздно, страшнее лжи» и защитить его. И подготовить монолог от имени известного деятеля на тему : «Где... |  | Использование инновационных технологий при обучении русскому языку и литературе «Спеши в школу как на игру. Она и есть такова, -» писал Ян Коменский. Не правда ли, про современную школу так не скажешь? Хорошо... |
| Классный час : «Правда и ложь» Цель: знакомство с понятиями правда и ложь, совершенствовать навыки культуры общения, воспитывать такие нравственные качества личности,... | | Классный час: «Правда и ложь». Цель: знакомство с понятиями правда и ложь, совершенствовать навыки культуры общения, воспитывать такие нравственные качества личности,... |
| Не правда ли, про современную школу так не скажешь? Эта проблема давно привлекает к себе внимание учителей. Многообразие поисков ее решения находит свое отражение как в привлечении... | | «Кримський агротехнологічний університет» на тему Білі двері краса в минуле вміє одчинять І в будуче”. Духовність, культура, мистецтво в поезії Рильського |
| Правда истории и «правда» киноискусства Режиссеры создавали биографические фильмы, герои которых жили в период античности или средневековья, а зрители могли «разглядеть»... | | Издательском Доме «Комсомольская правда» Издательском Доме «Комсомольская правда» состоялась пресс-конференция руководителя Рособразования Н. И. Булаева на тему «Уроки егэ.... |
| Сказка про Царя-хитреца, Иванушку-лопуха и лютого змея Чеэса Усаживайтесь поудобней, детишки. А расскажу-ка я вам сказочку про добра молодца Иванушку, царя Жугета, енералов Тушилу и Гошу, да... | | По яс ни тель ная за пис ка «Ис кус ство 8-9 клас сы», ав то ры про грам мы Г. П. Сер ге е ва, И. Э. Ка ше ко ва, Е. Д. Крит ская. Сбор ник: «Про грам мы для... |
| Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... «Донеччина», «День», «Дзеркало тижня», «Крымская правда», «Газета по-українськи», «Зоря Полтавщини», «Деснянська правда», «Високий... | | Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Страна ищет свой почерк…Обложка журнала «Наше минуле». Автор композиции — Георгий Нарбут. 1918 год (с. 14) |
| Книга-білінгва, у якій вибр Гончар писал, что правда «Кобзаря», как правда Святого Письма, для человечества никогда не устареет и не угаснет. Шевченко открыл... | | Горячие страницы украинской печати дайджест Крымская правда», «Запорізька правда», «Сіверщина», «Літературна Україна», «Українська літературна газета», «Слово Просвіти», «Чорноморські... |
