Курносова О. А. Прогнозирование развития энергопредприятий Украины / О. А. Курносова, А. И. Микитенко // Вісник Хмельницького національного університету. Т. 3. Економічні науки. – 2008. – №4. – C. 94 – 97. – Хмельницький, 2008. – 230с.
В условиях глобального энергетического кризиса, который затронул большинство стран мира, успех реализации инновационной модели развития Украины во многом зависит от реформ в топливно-энергетическом комплексе (ТЭК), направленных на реализацию перспективной макроэкономической политики энергосбережения. Абсолютно очевидно, что снижение энергоемкости национального хозяйства и переход отечественных производителей на энергообеспечение устойчивого развития имеют решающее значение в контексте евроинтеграционных ориентиров Украины.
Большинство экспертов и аналитиков склоняются к выводам, что спрос на электроэнергию, как и на другие энергоносители (нефть, газ), будет весьма устойчивым, а динамика роста цен на них ускорится. Учитывая высокие темпы инфляции в Украине, сохранение данных тенденций процесса на достаточно длительную перспективу может иметь весьма неблагоприятные последствия в производственной, бытовой, социальной и других сферах. В связи с этим, обеспечить энергетическую безопасность Украины можно за счет наращивания объемов производства и потребления электроэнергии как альтернативы дорогим энергоносителям. Таким образом, прогнозирование объемов производства и потребления электроэнергии лежит в основе управления экстенсивным развитием отечественных энергопредприятий.
В работе построена модель управления, в основе которой лежит механизм прогнозирования тенденций экстенсивного развития энергопредприятий Украины с целью определения приоритетных направлений реформирования национальной энергосистемы. Разработанная модель позволяет сделать выводы о низкой эффективности управления ТЭК на современном этапе. Следовательно, первоочередной задачей реформирования ТЭК является создание комплексной системы управления развитием энергопредприятий, соответствующей индивидуальным потребностям отечественной энергетики и связанной с повышением эффективности производства и электроэнергии. Для этого необходимо:
1. На макроуровне обеспечить государственную поддержку развития ТЭК по направлениям:
создание независимых регулятивных органов в области управления энергетикой Украины;
реализация эффективной макроэкономической политики энергосбережения;
нормативно-правовая поддержка реформ в ТЭК и реализация Стратегии энергосбережения Украины;
разработка и реализация Стратегии национальной энергетической безопасности;
регулирование негативного влияния производства электроэнергии на окружающую среду.
2. На микроуровне ориентировать системы управления энергопредприятий на:
внедрение стратегии инновационного развития энергопредприятий;
совершенствование организационной структуры управления;
описание, регламентацию и оптимизацию бизнес-процессов с целью реформирования деятельности энергетический компаний в соответствии с европейскими стандартами качества;
обеспечение высокой технологической поддержки в обслуживании централизованных систем электроснабжения;
переход на механизм рыночного формирования цен и тарифов на электроэнергию;
внедрение специальных сервисных служб для предоставления услуг профессиональных электриков для индивидуальных потребителей электроэнергии.
Реализация предложенного механизма позволит повысить обоснованность решений на всех уровнях управления предприятиями ТЭК, обеспечит результативность их работы.
Потребич А. А. Особливості застосування заходів щодо зниження втрат електроенергії в електричних мережах / А. А. Потребич, В. И. Ткачев, Д. В. Коваленко, Г. Н. Катренко // Енергетика та електрифікація. – 2008. – № 2. – C. 33 – 35.
Вибір заходів щодо зниження втрат енергії хоча й з об'єктивними труднощами, але відбувається в Україні. Так, суттєво були знижені за останні роки комерційні втрати в електричних мережах енергокомпаній. При цьому принципово, що відбувається поступове зниження комерційних втрат і в численних побутових споживачів. Крім того, в обласних енергокомпаніях впроваджується ще багато інших заходів. Послідовне впровадження заходів, спрямованих, у першу чергу, на вдосконалювання обліку електроенергії, привели в остаточному підсумку до десятикратного зниження комерційної складової втрат і, як наслідок, до істотного зменшення звітних втрат енергії в мережах энергокомпаний. В 2005 році в Україні вже вийшли Методичні вказівки (МВ) з розрахунку аналізу втрат енергії й вибору заходів щодо їхнього зниження в електричних мережах енергосистем, у яких рекомендований в остаточному підсумку комплексний і загальносистемний підхід до вибору цих заходів.
Захід 1.1. Оптимізація місць розмикання ліній 6-10-35 кВт.
Захід 1.5. Оптимізація розподілу навантаження між підстанціями основної електричної мережі 110 кВт і вище перемиканнями в її схемі.
Захід 1.6. Оптимізація місць розмикання контурів електричних мереж з різними номінальними напругами.
При даних заходах бажано: а) використання разових значень навантаження за якусь годину для розрахунків втрат електроенергії та вибору заходів щодо їхнього зниження може приводити до істотних похибок.
б) Через те що дані заходи взаємозалежні, необхідно по можливості враховувати в розрахунках загальну електричну мережу з послідовним і багаторазовим застосуванням цих заходів.
Захід 1.4. Вирівнювання графіків навантаження споживачами
Даний захід пов'язаний зі зменшенням складової втрат електроенергії, що залежить від дисперсії графіків навантажень.
Захід 1.7. Оптимізація робочих напруг у центрах харчування мереж.
Заходи 1.8, 2.4, 2.5, 2.6 повинні вибиратись на основі загальносистемного й взаємозалежного підходу до установки, заміни силового трансформатора оптимізації режиму роботи багато трансформаторної підстанції.
Захід 2.6. Заміна недовантажених силових трансформаторів
Захід 2.7. Уведення в роботу на трансформаторах із РПН обладнань автоматичного регулювання коефіцієнта трансформації.
Захід 2.9. Автоматизація керування режимами мереж.
Захід 2.11. Стимулювання, установка й уведення в роботу компенсуючих обладнань, у споживачів, що споживають більше 5000 квт *ч.
|
