Актуальные вопросы развития экономики и профессионального образования в современном обществе
Скачать 11.66 Mb.
|
Література
СТУДЕНЧЕСКАЯ СЕМЬЯ КАК ОСОБЫЙ СОЦИАЛЬНЫЙ ИНСТИТУТ А.В. Тодожекова, научный руководитель Е.В. Благовская Россия, Алтайский край, г. Горно-Алтайск, Горно-Алтайский государственный университет Проведение политических, экономических, социальных реформ и преобразований, которые произошли и происходят в Российской Федерации, непосредственно отразилась на социально-экономическом положении большинства российских семей. В настоящее время на государственном уровне признаётся, что в Российской Федерации происходит глубочайший кризис семьи, и что в связи с этим сложилась угрожающая демографическая ситуация. Основные тенденции данной ситуации характеризуются:
Как мы видим, даже среди тенденций усугубляющих данную ситуацию с кризисом семьи выделяют увеличение числа разводов, особенно среди молодых пар, то есть молодых и студенческих семей. Прежде чем раскрыть особенности технологий социальной работы со студенческими семьями стоит рассмотреть данное понятие с точки зрения разных авторов. В зарубежной и отечественной литературе приводится огромный перечень классификации семей, в том числе молодой. Сама классификация во многом оказывается неполной. Примером может послужить отсутствие понятия студенческая семья в классификации семей многих авторов. Многие авторы в структуре молодых семей не выделяют такой «особенный» её тип, как семья студенческая. Понятие «студенческая семья» не так давно вошло в обиход. Поэтому, она как специфический субъект, освоена не в полном объёме. Студенческая семья определяется как семья, где оба супруга являются студентами дневного (очного) отделения высшего учебного заведения, а также неполная семья с детьми, в которой мать или отец является студентом дневного (очного) отделения высшего учебного заведения [2]. Согласно статье 38 Конституции материнство, детство и семья находятся под государственной защитой; воспитание детей, забота о них, является равным правом и обязанностью родителей; дети, достигшие 18 лет приобретают статус трудоспособности и, следовательно, должны заботиться о нетрудоспособных родителях. Говоря другими словами, российское государство и общество в целом не равнодушно относится к семье, особенно к её сохранению и укреплению, так как семьи это уникальная социальная структура, способная выполнять перечень главных социальных функций. Остановимся на понятии «студенческая семья». О семье данного типа государство и общество должны особенно, заботится, так как именно с этим типом семьи связано улучшение в современной России демографической ситуации. Ведь именно это на сегодняшний день является одним из главных национальных проектов и основным направлением государственной семейной политики. С другой стороны, именно студенческая семья ввиду отсутствия у нее достаточного опыта построения семейных отношений, прочной финансовой опоры и целого ряда иных обстоятельств более всего инертна, попадает под влияние всей совокупности отрицательных факторов, влияющих на семью. В рамках Российского государственного социального университета, ежегодно проходящий, по инициативе и под руководством Общественного национального комитета, Международный конгресс «Российская семья», был целиком посвящен социальным (включая и правовые), психологическим, демографическим и иным насущным проблемам, которые, так или иначе касаются студенческой семьи. Были рассмотрены и вопросы, связанные с определением понятия студенческой семьи. Так, например, в Постановлении Центрального Комитета Коммунистической Партии Советского Союза и Совета Министров СССР от 22 января 1981 г. «О мерах по усилению государственной помощи семьям, имеющим детей» указывалось, что с учетом сложившейся в различных регионах СССР демографической ситуации автономные округа, автономные области, области, края и республики должны были упорядочить порядок обеспечения молодоженов как минимум комнатой, при вступлении в брак, а при рождении первого ребенка - отдельной квартирой. Лица, не достигшие возраста 30 лет, вступившие в первый брак признавались молодоженами. Спустя некоторое время эти критерии, применяемые уже к выражению «молодая семья», употреблялись в законодательстве, когда речь шла о других мерах государственной помощи молодой семье, в частности о выделении комнат в семейных общежитиях, о предоставлении кредитов на обзаведение домашним хозяйством и т.п. По истечению времени стало выделяться и использоваться понятие «студенческая семья». В состав студенческой семьи входили лица, не достигшие 30 лет, вступившие в 1-й брак, если хотя бы одно из них обучается в высшем или среднем специальном учебном заведении по очной форме. Может показаться, что понятия «молодожены», «молодая семья» и «студенческая семья», по существу, означают одно и то же. Молодоженами в собственном значении этого понятия являются лица молодого возраста, вступившие в брак впервые, однако в обыденной жизни это слово стало использоваться в более широком значении: молодоженами называют супругов, не так давно оформивших свои отношения в ЗАГСе, совершенно независимо от того сколько им лет и в какой брак они вступают по счету. Если посмотреть на данную ситуацию с другой стороны, то исходя из того, что вступление в брак сам по себе - еще не является созданием семьи, а лишь её основа. Заключается с главной целью создания семьи, то до рождения ребенка лиц, вступивших в 1-й брак (молодоженов), еще не стоит называть молодой семьей. Если же выделять признаки молодой семьи, присущие именно данной категории семьи, раскрывающие содержание данного понятия. Если исходить чисто из демографических данных (пол, возраст и т.п.), то к числу молодых семей можно отнести любые их типы: неполную семью, материнскую семью, семью с детьми-инвалидами и даже многодетную семью, так как трое детей, наличие которых разрешает отнести семью к числу многодетной, может родиться и у молодых родителей (близнецы, погодки и т.п.), а не только у родителей среднего возраста. Студенческая семья – это, своего рода, социальный феномен. От обычной молодой семьи ее отличает то, что оба супруга – студенты, и, соответственно имеют общие привычки и интересы. Часто у них одинаковый режим дня и они почти все время находятся вместе (дом, учёба и т.д.). Однако наряду с общей системой мер по государственной защите и поддержке семьи для каждого типа семей с учетом обусловленных ею трудностей и проблем необходим комплекс особых мер помощи и поддержки. К примеру, как студенческая семья в самом начале своего существования, так и многодетная семья после рождения третьего и последующих детей могут испытывать материальные затруднения и нуждаться в денежных средствах [3]. Государственная система мер, обеспечивающая социальную защиту и поддержку семьи реализуется также при помощи социальной работы. Именно социальная работа для эффективного разрешения возникающих проблем, используются различные социальные технологии [4, с.8]. В ходе исследования было выяснено, что на государственном уровне нет общепринятого понятия студенческой семьи, однако на региональном уровне оно находится в разных интерпретациях. Так, например в Сахалинской области студенческая семья – это семья где оба родителя (в неполной семье – один родитель) являются студентами государственных профессиональных образовательных организаций или образовательных организаций высшего образования, расположенных на территории Сахалинской области, проходящим очное обучение, проживающих на территории Сахалинской области, и имеют одного или нескольких несовершеннолетних детей [5]. В Москве студенческая семья - семья, в которой оба родителя или одинокая мать (отец) обучаются по очной форме в учреждениях высшего профессионального образования [6]. В Кемеровской области студенческая семья - молодая семья, в которой хотя бы один из супругов является студентом [7]. По-видимому, отсутствие определения студенческой семьи на федеральном уровне, обусловлено отсутствием большого спектра различий с понятием молодая семья. Однако, на наш взгляд, студенческая семья – особый социально-демографический тип семьи, имеющий ряд характеристик свойственных только данному типу семьи:
Выше перечисленные характеристики свойственные именно студенческой семье даёт сделать вывод о том, что студенческая семья на современном этапе развития общества имеет не меньшую значимость для государства и всего общества в целом. Данный тип семьи имеет ряд особых характеристик отличающих её от молодой семьи и как следствие от всех остальных типов семьи (многодетная, полная, неполная семья и т.д.), позволяющих выделить студенческую семью как особый социально-демографический тип семьи. Литература 1. Формы и технологии социальной работы: научно-методическое пособие / под ред. Л.Г. Гусляковой. Барнаул: Изд-во ИП «Азбука», 2008. 247 с. 2. Социальная работа. Российский энциклопедический словарь./под общ. ред. В.И. Жукова. М., 2007. 210 с. 3. Семейное право [Электронный ресурс]. URL: http://familyties.ru. 4. Технология социальной работы: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / под ред. И.Г. Зайнышева. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. 240 с. 5. Закон Сахалинской области от 06.12.2010 № 112-ЗО «О социальной поддержке семей, имеющих детей, в Сахалинской области». 6. Закон города Москвы «О социальной поддержке семей с детьми в городе Москве» 23 ноября 2005 года № 60. 7. Закон Кемеровской области «О предоставлении долгосрочных целевых займов и развитии ипотечных отношений в жилищной сфере в Кемеровской области» № 930 от 25 января 2000 г. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ С.П. Тямало, науковий керівник С.В. Коношенко Україна, Донецька область, м. Слов’янськ, Донбаський державний педагогічний університет Постановка проблеми та її актуальність. Педагогічні університети як учбові заклади, що готують вчителів, завжди виконували важливу роль у системі народної освіти. Актуальність проблеми формування особистості майбутніх педагогів в педагогічному університеті зумовлена тим, що з фонду університетського студентства поповнюються педагогічні колективи шкіл, а особистість майбутнього вчителя є головним чинником гуманізації освіти. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методологічні основи формування особистості педагога в системі університетської педагогічної освіти розкриваються в дослідженнях О. Абдулліної, І.Беха, Б. Гершунського, Ф.Гоноболіна, В.Загвязінського, А. Капської, Н. Кузьміної, Б. Ліхачева, В. Сластьоніна й ін. Дослідження, присвячені готовності педагога до реалізації цілісного педагогічного процесу, представлені працями Ю. Азарова, І. Зязюна, Л. Кондрашової, Л.Міщик й ін.; формуванню у нього педагогічної культури, професійно-ціннісних орієнтацій і особових якостей – науковими роботами Є. Бондаревської, А. Мудрика, А. Колесової, Л. Яковлєвої й ін. Але проблема формування професійно-педагогічної спрямованості особистості майбутнього педагога в педагогічному університеті у вітчизняній науці, на жаль, ще недостатньо досліджена. Мета даної статті - визначення основних шляхів формування професійно-педагогічної спрямованості особистості майбутнього педагога в педагогічному університеті. Викладення основного матеріалу. Нині існують різні позиції відносно формування особистості студентської молоді. Прибічники традиційного підходу вважають, що формування особистості студента має здійснюватися відповідно до заданого суспільного ідеалу. З іншого боку існує погляд на студента як особистість, що склалася, яка не потребує зовнішньої виховної дії. В той же час для сучасної педагогічної науки і практики все більше значення набуває розуміння виховання як засобу, спрямованого на створення умов для саморозвитку і самовиховання особистості, максимально повного освоєння нею матеріальних і духовних цінностей, культури суспільного буття [1]. За своєю суттю особистість представляє унікальне, неповторне утворення, яке в цілісності реалізовує себе в соціумі. Ключовою характеристикою особистості виступає прагнення до саморозвитку і самореалізації. Звідси, необхідність вивчати особистість не стільки з погляду досягнутого нею, скільки виходячи з урахування її творчого потенціалу і стратегії індивідуального життєвого шляху. Л. Виготський вважає, що вивчення особистості необхідно проводити виходячи з «соціальної ситуації її розвитку», включаючи як зовнішні фактори багатосторонньої соціальної дії, так і її внутрішній, феноменологічний світ [2, с. 123]. Формування особистості майбутніх педагогів в педагогічному університеті має свої особливості, зумовлені відмінністю педагогічних університетів від вищих учбових закладів інших типів. На наш погляд, специфічними рисами підготовки педагогічних кадрів в педагогічному університеті є: формування загально гуманітарного складу мислення у фахівців; оволодіння в процесі навчання фахівцями педагогічними спеціальностями науково-дослідної спрямованості, що дозволяє найбільш творчо підходити до процесу викладання шляхом вишукування нових форм і методів навчання; формування у майбутніх педагогічних кадрів у процесі навчання в університеті всебічного, універсального світогляду; оволодіння випускниками університету - майбутніми педагогами - новітніми методиками і технікою сучасного експерименту; орієнтація навчання і освіти на рішення дидактичних, виховних, розвивальних задач. В. Гриньова, Т. Дмитренко, С. Золотухіна висувають наступні головні вимоги до формування особистості студента педагогічного вузу: «розвиток творчого мислення, навичок дослідницької роботи, самостійного, нешаблонного підходу до рішення практичних задач, потреба в постійному поповненні знань, подальшій самоосвіті» [3]. Потреба у фахівцях, здатних до самостійного рішення складної, професійно значущої задачі, висуває на перший план завдання професійного виховання. Рішення цієї задачі ми бачимо у формуванні професійно-педагогічної спрямованості студентів педагогічного університету. Професійно-педагогічна спрямованість є тим каркасом, навколо якого компонуються основні професійно значущі властивості особистості педагога. Професійна спрямованість особистості вчителя включає інтерес до професії вчителя, педагогічне покликання, професійно-педагогічні наміри і схильності [6, с. 35 - 36]. Наголошується, що педагогічне покликання, на відміну від педагогічного інтересу, який може бути і споглядальним, означає схильність, що зростає з усвідомлення здібності до педагогічної справи [Там само]. Наявність професійно-педагогічної спрямованості важлива тим, що вона виконує відразу декілька функцій: відображає суттєвіше в духовному світі і тому є критерієм вихованості особистості; характеризує основне ставлення до навколишнього світу; виступає одночасно як мотив і регулятор поведінки, освіти і самоосвіти, виховання і самовиховання; управляє задоволенням провідних потреб й інтересів людини. І. Фастовець [5, с.49] виділяє шість типів професійно-педагогічної спрямованості. Основою для їх виділення були професійні мотиви (з орієнтацією на зміст учбового предмету, спілкування і вдосконалення), а також рефлексія вчителя на мотивацію процесу і результати своєї роботи. Використання цих двох підстав дозволило досліднику виділити такі типи педагогічної спрямованості: ділова спрямованість (мотиви розкриття змісту учбового предмету); гуманістична спрямованість (мотиви спілкування); індивідуалістична спрямованість (мотиви вдосконалення). Колектив авторів під керівництвом І. А. Зязюна відносить професійно-педагогічну спрямованість до властивостей особистості, які створюють комплекс, що забезпечує високий рівень самореалізації професійної діяльності [4]. Професійно-педагогічну спрямованість вважають одним з визначальних факторів придатності особистості до педагогічної професії Н. Кузьміна, В. Сластьонін, Р. Хмелюк й ін. У даній статті професійно - педагогічна спрямованість розглядається нами як складне утворення в структурі особистості, інтегруюче інтерес, позитивне відношення до професії, прагнення до досягнення успіху в ній, наявність гуманістичних цінностей, відношення до педагогічної професії як до суспільної цінності; сформованість і розвиненість професійно важливих якостей особистості педагога, наявність внутрішньої мотивації педагогічної діяльності, потреба займатися педагогічною діяльністю. Провідною лінією формування професійно-педагогічної спрямованості повинна стати зміна особистості студента в цілому, перетворення його з об'єкту виховання в активний суб'єкт, особисто зацікавлений в оволодінні професійними якостями, - відзначає в своєму дослідженні Г. Колєв [5, с. 67]. Цей процес повинен включати цілу систему засобів, що удосконалюють учбово-виховну роботу вузу. Рушійною силою формування професійно-педагогічної спрямованості студента, у зв'язку з перебудовою його позиції, є внутрішні протиріччя між труднощами, які виникають в засвоєнні теоретичних, практичних умінь і знань, та особистими можливостями їх подолання. Г. Томілова вважає одним з методів розвитку професійно-педагогічної спрямованості в умовах університету спеціальне навчання і виховання тобто виконання студентами певної системи вправ, спрямованих на формування професійно значущих якостей особистості вчителя і сприяючих розвитку навичок і умінь, відповідних основним структурним компонентам педагогічної діяльності. Головні параметри виміру вказаної спрямованості - готовність до діяльності, задоволеність нею, результативність і здібність до неї. Серед різних форм прояву психічної готовності до професійної діяльності автор вказує відношення до педагогічної практики, бажання надалі одержати класне керівництво, прагнення працювати за фахом в школі, боротьба з напруженістю [6, с. 26]. На наш погляд, ефективним способом формування професійно-педагогічної спрямованості студентів педагогічного університету є використовування методики, яку ми пропонуємо і яка дозволяє сформувати у студентів позитивне відношення до педагогічної професії, потребу займатися нею, створити систему мотивів, які б спонукали студентів займатися педагогічною діяльністю, а також сформувати систему професійно-педагогічних цінностей в структурі особистості майбутнього вчителя і відношення до педагогічної професії як до цінності. Дана методика включає теоретичну підготовку студентів на лекціях з курсу «Педагогіка» і використовування наступних методів організації учбової діяльності в ході семінарських занять: дискусії, які стимулюють інтелектуальне забезпечення емпатійних намірів, що, у свою чергу, сприяє переоцінці цінностей; мозковий штурм - креативний метод, розвиває здатність мислити творчо, знаходити нестандартні рішення стандартних ситуацій; дебати, які сприяють розвитку ораторських навичок, формують уміння аргументовано доводити свою точку зору і шанобливо відноситися до думки співрозмовника; робота в малих групах вчить студентів культурі спілкування, розвиває навички ефективної співпраці; ділова гра - дозволяє розглянути ту або іншу педагогічну ситуацію з позицій всіх її учасників, «приміряти на себе» раніше не властиві ролі, проникнути в суть ситуації; перегляд і подальше обговорення художніх фільмів з педагогічної тематики (педагогічний кіно-клуб) - розвиває здатність аналізувати, бачити ситуацію із сторони, дозволяє застосувати навички, сформовані в ході дискусій і дебатів. Висновки. Аналіз теоретичного та практичного матеріалу з даної проблеми дозволив нам зробити наступні висновки: - професійно-педагогічна спрямованість особистості - один з визначальних факторів придатності особистості до педагогічної професії. Вона включає інтерес до педагогічної діяльності, потребу реалізовувати себе в ній, професійні мотиви, цінності, ціннісні орієнтації, а також наявність і розвиненість професійно значущих якостей особистості педагога; - специфіка педагогічної діяльності вимагає розвитку гуманістичної спрямованості особистості, що забезпечує формування світоглядних позицій і визначення особливового значення педагогічної діяльності, а тому метою навчально-виховного процесу у вузі повинно бути формування професіонально значущих утворень у структурі особистості; - одним із шляхів виховання майбутніх педагогів у педагогічному університеті є використання методики формування професійно-педагогічної спрямованості, яка підвищує ефективність традиційної системи навчання; активність й інтерес майбутніх педагогів до майбутньої професійної діяльності; дозволяє розвинути у студентів комунікативну культуру, адаптивні і організаторські здібності, здібність до емпатії і навички ефективного спілкування, що в цілому підвищує їх рівень професійно-педагогічної спрямованості. |
Похожие:
 | Актуальные вопросы развития экономики и профессионального образования в современном обществе Материалы XII международной молодежной научно-практической конференции 18 марта 2015 г., гг. Екатеринбург, Алматы, Харьков, Елабуга:... | | Актуальные проблемы мировой экономики на современном этапе ... |
 | Программа работы конференции предполагает работу нескольких секций... Пермский институт экономики и финансов приглашает Вас принять участие в работе IV всероссийской ежегодной научно-практической конференции... | | Ростов-на-Дону, 6-8 декабря 2010 г. Актуальные вопросы управления... В. Н. Некрасов, д э н., профессор, проректор по экономике и международным связям Северо-Кавказской академии государственной службы,... |
| «Наука в современном информационном обществе» Оргкомитет международной... Фгос спо по специальности 080014 Экономика и бухгалтерский учет (по отраслям), утвержденный Министерством образования и науки РФ... | | Программа дисциплины «Современные тенденции развития медиасистемы» Актуальные проблемы современности и журналистика: актуальные проблемы мировой цивилизации и журналистика, основные проблемы развития... |
| Пояснительная записка Происходящие изменения в современном обществе... Проектная деятельность как один из способов развития самостоятельности младших школьников | | Концепция развития дополнительного образования детей в российской федерации (Первая версия) Ценностный статус и стратегическая роль дополнительного образования в современном обществе 4 |
| 23 августа 11: 00 «Актуальные вопросы развития научно-технического... Городские площадки по приоритетным направлениям развития московского образования. (по графику) | | «Актуальные вопросы аритмологии: механизмы возникновения, вопросы... Фгу российский кардиологический научно-производственный комплекс Минздравсоцразвития России |
| Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Программа предназначена для преподавателей, ведущих данную дисциплину, учебных ассистентов и студентов, обучающихся по направлению... | | Актуальные вопросы казачьего образования и воспитания Краснодарский краевой институт дополнительного профессионального педагогического образования |
| Концепция развития средней общеобразовательной школы №36 г. Томска Школа в современном обществе рассматривается как социокультурный институт, основной функцией которого является организация процесса... | | Секция 1 Общественные науки в современном мире: актуальные вопросы... Победители XVI всероссийской студенческой научной конференции «От творческого поиска к профессиональному становлению» |
| Методические рекомендации по организации самостоятельной работы студентов:... Филиал негосударственного образовательного учреждения высшего профессионального образования | | «актуальные проблемы экономики и права» с 2007 года Алпатова Э. С. Факторы формирования новой институциональной среды в банковском секторе // Актуальные проблемы экономики и права.... |
