Позакласна та факультативна робота з математики в загальноосвітній школі: Методичний посібник// Упорядники С. В. Ковтун, Св. В. Ковтун

Позакласна та факультативна робота з математики в загальноосвітній школі: Методичний посібник// - Упорядники С.В. Ковтун, Св.В. Ковтун. - Переяслав-Хмельницький, 2009 - 60 с. У посібнику викладено методику організації факультативних занять та позакласної роботи з математики в загальноосвітній школі, розглянуто питання методичної підготовки і проведення позакласних заходів, а також зроблено підбірку матеріалів для їх проведення Матеріал може бути використаний вчителями математики, студентами, учнями Зміст Передмова ………………………………………………… 4 1.Наукові засади позакласної роботи з математики в загальноосвітній школі 2. Методика проведення позакласних заходів з математики 2.1. Підготовка учня до позакласної роботи 2.2. Методика проведення різних форм позакласної роботи 3. Матеріали на допомогу вчителю в підготовці позакласних заходів з математики 3.1. Крилаті вислови про математику 3.2.Задачі-жарти, задачі для кмітливих. 3.3. Вірші про математику 3.4. Прислів'я і загадки, в яких зустрічаються числа 4.Література …………………………………………….. 56 Передмова Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною. Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи. Завдання вчителя – сформувати у кожного учня активну позицію, надати йому можливість брати участь в організації та проведенні колективної пізнавальної справи. Саме позакласна робота створює для цього якнайкращі умови, забезпечує прекрасну основу для товариського спілкування, творчого співробітництва учнів, для самовираження та самоутвердження особистості, що позитивно впливає на розвиток інтересів. В даний час потреба в спеціалістах, які володіють математикою, збільшилася значною мірою. Враховуючи це, необхідно формувати відповідний інтерес до цього предмету ще в школі. Значною мірою в цьому допомагає позакласна робота. Позакласна діяльність відкриває нові можливості формування самостійності, розвитку творчого потенціалу особистості, дозволяє виявити потенціальні можливості особистості, рівень розвитку пізнавальних інтересів, врахувати в цій діяльності особливості кожного учня, підтримати інтерес в одних, спиратися на захоплення інших, переключити негативні інтереси на позитивні у третіх. Отже, актуальною проблемою перед вчителями математики постає завдання більш ефективної організації позакласної роботи з метою підвищення рівня математичного розвитку і цікавості до предмета, а також з метою виявити здібних до математики учнів і сприяти їх математичному розвитку. Предметом дослідження є форми і методи проведення позакласної роботи з математики в загальноосвітній школі. Метою є викладення методики підготовки і проведення позакласних заходів з математики. Завдання: визначити роль і завдання позакласної роботи з математики; вказати методи і принципи організації позакласної роботи з математики; познайомити з різними формами і прийомами проведення позакласної роботи з математики; викласти методику проведення різних позакласних заходів; викласти методику проведення факультативних занять з математики; зробити підбірку матеріалів на допомогу вчителю для підготовки і проведення позакласних заходів з математики; познайомити з питаннями організації і проведення “тижня математики в школі”. Сергій Ковтун - старший вчитель Дем'янецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Світлана Ковтун – старший вчитель Циблівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 1.Наукові засади позакласної роботи з математики в загальноосвітній школі Позакласна робота — це різновид освітньо-виховних занять, які виходять за межі обов'язкових навчальних програм та проводяться школою в позакласний час. За своїм змістом позакласна робота різноманітна. Вона може розглядатися як основа для формування різноманітих інтересів учнів та стимулом їх розвитку і дозволяє більш оперативно познайомити учнів з новітніми досягненнями науки, техніки, відповісти на складні запитання школярів. Завдання позакласної роботи — закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання. Позакласна робота будується на своїх специфічних принципах: добровільний характер участі в ній. Сприяє тому, що учні можуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов повинні ретельно продумувати зміст занять, використовуючи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес. суспільна спрямованість діяльності учнів. Цей принцип вимагає, щоб зміст роботи гуртків, клубів та інших форм діяльності, відповідав потребам розбудови української держави, відображав досягнення сучасної науки, техніки, культури і мистецтва. розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. У позакласній діяльності слід ураховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу. розвиток винахідливості, дитячої технічної, юннатської та художньої творчості. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних; приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо. зв'язок з навчальною роботою. Позакласна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках. Так, знання з математики можуть бути поглиблені й розширені на тематичному вечорі. використання ігрових форм, цікавість, емоційність. Реалізація цього принципу потребує широкого використання пізнавальних ігор, ігор з комп'ютерами, демонстрування цікавих дослідів та ін. До форм позакласної роботи можна віднести: математичний гурток; тиждень або місячник математики; математичні ранки і вечори; змагання, ігри, вікторини, конкурси; шкільні олімпіади; шкільні та класні математичні газети; клуби веселих і винахідливих математиків; математичні екскурсії; шкільні наукові конференції; позакласне читання математичної науково-популярної літератури; виготовлення математичних моделей; підготовка доповідей, рефератів, творів; участь в МАН. Специфіка позакласних занять також полягає в тому, що вони проводяться за програмами, які обираються (або складаються) вчителем і зазвичай узгоджені з учнями. Програми можуть коректуватися в процесі навчання з урахуванням їх інтелектуальних можливостей, пізнавальних інтересів і розвиваючих потреб. Брати участь в більшості позакласних занять необов'язково, за результати учень оцінок не отримує, хоч його робота також оцінюється, але іншим способом: заохочення через стінгазету, нагородження грамотами, книгами, сувенірами та інше. 2. Методика проведення позакласних заходів з математики 2.1. Підготовка учня до позакласної роботи В підготовчій роботі доцільно виділити два аспекти: організаційний та дидактичний. Організаційна діяльність розвиає в учнів інтерес до позакласних занять математикою, допомагає залучити їх до участі в масових заходах, в окремих змаганнях, а також спонукає займатися в математичному гуртку або на факультативних заняттях. Дидактична роль підготовчої роботи полягає в тому, щоб допомагати учню подолати труднощі, які виникають при додаткових заняттях математикою в позакласний час, допомогти закріпитись у гуртку, підтримати інтерес до додаткових занять математикою та бажання займатися математичним самонавчанням, тим самим створити базу кожному для подальших успіхів. Від дидактичних ігор на уроках математики легко перейти до командних змагань між класами. Якщо в 5-А класі на уроках частіше виграє команда першого ряду, а в 5-Б класі команда другого ряду, природно виявити яка команда сильніша. Після уроків зустрічаються в математичному змаганні дві команди. Болільників запрошувати не прийдеться: учні двох п'ятих класів прийдуть майже всі. Якщо повісити об 'яву про змагання, яке відбудеться, то прийдуть і учні інших класів. Підготовчу роботу до організації математичного гуртка проводять більш ретельно. Це використання індивідуальних бесід, під час яких виявляються інтереси і потреби школярів; короткі екскурси в історію математики, розв'язування цікавих задач, розповідь про зміст роботи гуртка і можливі програми. Не зайвим виявляється яскраво оформлена об'ява про початок роботи математичного гуртка. Внаслідок підготовчої роботи кількість учнів на першому засіданні може бути достатньо великою. Але на наступне заняття можуть прийти вже не всі. Це буде залежати від методики проведення вступного заняття, його ефективності з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, оскільки серед них будуть діти з різними природніми здібностями до математики, як добре так і посередньо підготовлені. Для слабких учнів теж можна знайти цікаві і доступні завдання, щоб не допускати відсіювання. Проведення позакласного заходу потребує підготовки. Підготовча робота до кожного з них має різну тривалість та трудоємкість. Більше всього сил і часу у вчителя та учнів потребує підготовка математичного вечора. Тому математичні вечори проводяться порівняно рідко: один раз півріччя або рік. До них, як правило, залучаються учні з паралельних класів. Підготовка до вікторини має інший характер. Тут здебільшого готується вчитель. Він добирає запитання, готує плакат або презенції-запитання на комп’ютері. Розглянемо більш детально види позакласної роботи. 2.2. Методика проведення різних форм позакласної роботи Математичні гуртки Математичні гуртки є основною формою позакласної роботи з математики. Заняття в гуртку доповнюють роботу на уроках і дають можливість задовольнити інтереси та запити учнів, які виходять за межі навчальної програми. Робота гуртків будується на основі знань, що їх набувають учні в процесі навчання, і тому її зміст пов'язаний з програмним матеріалом. У гуртках учні розширюють і поглиблюють набуті знання з математики, навчаються працювати над математичними проблемами, читати математичну літературу. Це сприяє підвищенню їх математичної культури, розширенню математичного кругозору і дальшому посиленню інтересу до математики. В діяльності математичних гуртків можна виділити два напрямки: Формування і розвиток початкової цікавості до математики та розвиток математичного мислення; Поглиблення і розширення знань з математики і теж розвиток математичного мислення. Перший напрямок є провідним для гуртків учнів 5-7 класів, другий для гуртків учнів класів починаючи з восьмого, хоч елементи обох напрямків наявні в кожному з класів Як правило, заняття гуртка включають у загальношкільний план і проводять два рази на місяць з вересня по квітень включно. На кожне заняття відводиться не більше як півтори години. Ініціатором і організатором гурткової роботи з математики повинен бути вчитель. Він складає план роботи гуртка, виявляє учнів, які цікавляться математикою, і готує їх до участі в роботі гуртка, працює над посиленням їх інтересу до цього предмета. На перше заняття вчитель запрошує всіх бажаючих, і після цього учень повинен вирішити питання про його участь в роботі гуртка; на цьому ж занятті проводиться вхідна бесіда, на якій керівник гуртка знайомить учнів зі змістом і планом роботи гуртка. Перше заняття гуртка повинно бути типовим. Учні повинні зрозуміти, що такими ж будуть і наступні заняття. Заняття гуртка може бути побудовано за наступним планом: 1. Доповідь одного із учасників гуртка на 10-15 хвилин з історії математики; 2. Розв'язування задач підвищеної складності; 3. Розв'язування задач розважального характеру і задач на кмітливість; 4.Ознайомлення учасників гуртка із задачами, які пропонуються на зовнішньому незалежному оцінюванні; 5. Відповіді на запитання учнів. Робота гуртка проходить ефективніше, якщо він об’єднує відносно стабільний склад учнів. Гуртківці залучаються до участі в шкільних вечорах, до проведення тижнів математики, до випуску стінних газет тощо. Заняття в гутках (особливо учнів 5-7 класів) мають бути якомога жвавішими, з елементами гри, змагань, мають захоплювати учнів. Окремі завдання і запитання бажано добирати так, щоб труднощі, які виникають в процесі їх розвязання, спонукали учнів до розгляду певних питань теорії і нових способів діяльності. У роботі математичного гуртка велике значення має цікавість матеріалу і систематичність його викладу. Цікавість підвищує інтерес до предмету і сприяє розумінню важливої ідеї: математика оточує нас, вона є скрізь. З огляду на це у зміст роботи гуртків варто включати ребуси, математичні фокуси і загадки, турніри й естафети, інсценівки, вікторини, математичні софізми, цікаві факти з історії розвитку математики і біографії видатних математиків тощо. Математичні факультативи Факультативні заняття – форма навчальної роботи, призначення якої полягає в розвитку здібностей і інтересів учнів у поєднанні з загальноосвітньою підготовкою з обраного предмету і на її основі. Деякі педагоги не вважають факультативи формою позакласної роботи, оскільки це одна з форм диференційованого навчання математики. Факультативи допомагають розв’язувати завдання удосконалення змісту і методів навчання. Основна мета факультативних занять з математики полягає в тому, щоб враховуючи нахили і здібності учнів, розширити і поглибити вивчення програмного матеріалу, ознайомити учнів з деякими загальними математичними ідеями і методами, показати найважливіші методи застосування математики на практиці. Факультативні заняття сприяють професійній орієнтації учнів у галузі математики та її застосувань, полегшуючи тим самим вибір спеціальності і подальше удосконалення в ній. Різниця в діяльності факультативних груп і математичних класів повязана з тим, що факультативи не вимагають перебудови системи навчання математики. Вони працюють на базі загального курсу математики. Факультативні заняття проводяться 1-2 рази щотижня. В групи для цих занять об'єднують учнів паралельних класів. Заняття проводяться згідно з програмами і навчальними посібниками, запропонованими Міністерством освіти і науки України або програмами, складеним вчителем, які пройшли відповідне затвердження. Проведення факультативів вимагає високого рівня професійної підготовки вчителя. В ряді випадків для проведення факультативних занять запрошуються викладачі вищих та середніх спеціальних навчальних закладів. Організація і проведення факультативних занять дещо відрізняються від занять за обов'язковими для всіх учнів програмами, їх зазвичай відвідують порівняно невеликі групи (не менше 10 учнів), причому всі вони мають непогану підготовку і цікавляться математикою. Учні вибирають той чи інший факультатив добровільно, але якщо хто вже записався, то повинен відвідувати всі заняття в обов'язковому порядку. Не можна механічно переносити методи, прийоми, організаційні форми і засоби навчання математики в звичайних класах на факультативне навчання. Враховуючи, що учні на факультативних заняттях мають більші можливості у просуванні в навчанні і стійку цікавість до математики, тут мають переважати методи проблемного навчання (проблемний виклад, евристичні бесіди, дослідницький метод). Більше часу потрібно присвятити самостійній роботі. Окремі вчителі ділять виконання завдання дослідницького характеру на кілька етапів. Спочатку учні вивчають потрібну літературу, а потім шукають алгоритм розвязування задачі або проблеми. На заняттях учні звітують про результати своїх пошуків. Факультативні заняття дають можливість для прискореного вивчення частини теоретичного матеріалу за рахунок самостійної роботи. Ефективною тут є лекційно-практична система навчання, в якій належне місце відводиться семінарам. На семінарах учні роблять повідомлення про цікаві застосування математичних методів, способи розвязування нестандартних задач, наводять історичні довідки тощо. Важливою проблемою є зв'язок факультативних занять з вивченям обовязкового курсу, погодженість у часі і змісті, вивченні тих чи інших питань. Методичні рекомендації до створення програми факультативного курсу: Факультативні заняття необхідно зіставляти з основним курсом математики. Для досягненням такого звязку рекомендуємо використати різні методичні прийоми: систематизація, коли відповідна тема факультативу вивчається лише після того, як в основному курсі накопичений широкий матеріал, що безпосередньо її стосується; послідовне розгортання теорії, коли в основному курсі є початковий етап її побудови, недоведений до узагальнюючих результатів; розгорнутий опис застосувань певного методу, якщо в основному курсі про них тільки згадується. Найважливішою особливістю факультативних занять з математики є їх спрямованість в бік застосувань на практиці. Отже, плануючи факультативний курс, обирати задачі практичного спрямування. Наведемо деякі теми факультативних курсів: Системи числення (9 клас), подільність многочленів (10-11клас), побудова перерізів многогранників (10-11 клас), періодичні і неперіодичні дроби (6 клас). Методи навчання на факультативних заняттях: При виборі методів і прийомів навчання на факультативних заняттях необхідно врахувати зміст факультативного курсу, рівень розвитку і підготовленості учнів, їх інтерес до тих чи інших розділів програми. Одна з найголовніших вимог до методів полягає в активізації мислення учнів, розвитку самостійності в різних формах її прояву. На факультативах можна використовувати різні форми і методи проведення занять: лекції, практичні роботи, обговорення завдань з додаткової літератури, доповіді учнів, складання рефератів, екскурсії. Коротко зупинимося на деяких з них. Частину матеріалу можна викласти лекційно, особливо при його синтезі і узагальненні. Мета вчителя – показати, як здійснювати подібну організацію матеріалу: деякі подробиці доведень можна опустити, із означень навести тільки найголовніші, але конкретні методи розв'язування задач викласти в такому вигляді, щоб можна було чітко простежити хід розв'язання. Такі лекції корисно проводити з матеріалу, в якому приділяється велика увага відпрацюванню навичок. Інший тип лекцій використовується, коли метою є не систематизація навичок, а загальний розвиток школярів, наприклад у відношенні розуміння прикладного значення математики. Тут важливо виділити не методи розв'язування окремих типів задач, а ідеї, які є основою для них, або ж самі методи, але в узагальненій формі. У таких лекціях велике місце займають історія, приклади з сучасного життя і виробництва. Під час проведення лекції можливі бесіди з учнями, постановка задач, обговорення питань, які виникають у процесі розповіді. Корисна форма роботи – підготовка учнями рефератів. Виконання таких завдань важливо перш за все у відношенні розвитку навичок самоосвіти, задоволення індивідуальних інтересів учнів. Одночасно індивідуальне завдання повинно мати цінність для всіх учасників факультативної групи. Слід прагнути до того, що підготовлені доповіді заслуховувалися і обговорювалися. До підготовки доповіді можна залучати декількох учнів, які завчасно її вивчили. Вони можуть виконувати роль асистента або опонента доповідача. Факультативні заняття повинні бути цікавими, захоплюючими для школярів. Добре відомо, що цікавий виклад допомагає розкрити зміст складних наукових понять і проблем. Цікавість допоможе школярам освоїти факультативний курс, ідеї і методи математичної науки, які містяться в ньому, логіку і прийоми творчої діяльності. У цьому відношенні мета вчителя – домогтися розуміння учнями того, що вони підготовлені до роботи над складними проблемами, однак для цього необхідні зацікавленість предметом, працьовитість, оволодіння навичками організації своєї роботи. Математичні стінгазети Математична стінгазета є масовим позакласним заходом. Стінгазету видає редколегія гуртка. Стінні математичні газети, як правило, випускають раз на два місяці. У математичній стінгазеті висвітлюють роботу гуртка, розміщують у скороченому вигляді доповіді гуртківців на різні теми, питання з історії математики, відомості про важливі математичні відкриття, біографії видатних учених-математиків, історичні задачі, оригінально доведені учнями теореми або виведені ними формули, оригінальні конструкції саморобних наочних посібників з математики. Можна розмістити статті гуртківців, присвячені використанню математики в техніці, а також задачі, складені самими учнями, матеріали проведених екскурсій. Газета оголошує конкурс на розв'язування задач, поміщає цікаві і складні задачі, тексти задач для підготовки до участі в олімпіаді, задачі першого туру олімпіади. У наступних номерах наводять результати олімпіади, прізвища її переможців, відповіді до раніше запропонованих задач і приклади розв'язання деяких з них, прізвища учнів, що розв'язали задачі. На сторінках газети можна розмістити математичні софізми, задачі-жарти, головоломки, фокуси, кросворди, шаради, ребуси та ін. Майже в кожному номері стінгазети слід наводити перелік нової популярної і доступної для учнів математичної літератури, інколи подавати короткий переказ змісту цієї літератури, підготовлений членами математичного гуртка. Математичні стінгазети завжди привертають увагу більшості учнів, а тому є найбільш ефективним масовим популяризатором математичних знань серед школярів. Газета може мати такі розділи: • передова; • науковий відділ; • історичний відділ; • біографії видатних математиків; • математика і життя; • математичні відкриття; • математичні проблеми; • різні задачі (на конкурс, до олімпіад та ін); • нова література з математики; • запитання і відповіді; • висловлювання про математику. Важливо, щоб дана форма позакласної роботи була дійсно дійовою, тобто, щоб матеріали, які висвітлюються в газеті, використовувалися активно. Газета може бути класною і добре, коли частина матеріалів у ній висвітлює навчальний процес для даного класу (наприклад, наводяться зразки варіантів найближчої перевіреної практичної роботи), друга частина грунтується на нещодавно пройденому в класі матеріалі, поглиблюючи його в певному відношенні (наприклад, наводяться відомості з історії або застосувань на практиці ), і, нарешті, є цікаві задачі, задачі підвищеної складності, з яких систематично проводяться конкурси з математики. Математичні бюлетені Окрім стінгазет, математичні гуртки можуть видавати також математичний бюлетень, призначений переважно для висвітлення математичного життя гуртків, школи, найновіших досягнень математичної науки. Математичний бюлетень виходить 1-2 рази на рік. Теми для бюлетенів підбирають учителі і самі учні. Вчителі дають поради щодо роботи над темою, рекомендують літературу, перевіряють роботи, консультують учнів з окремих питань. Випуск у школі математичного бюлетеня, як і стінгазети, - справа надзвичайно цікава і ефективна. Ця форма позакласної роботи значно сприяє підвищенню математичної культури в школі. Учні завдяки газеті і бюлетеню можуть багато чому навчитись, показати свої знання, проявити математичні здібності. Обдаровані учні, які цікавляться математикою, пропонують у бюлетень змістовий і цінний матеріал. Працюючи над вміщеннями до бюлетеня і стінгазети матеріалами, учні привчаються до математичного мислення, математичної мови, до читання спеціальної літератури, набувають досвіду літературної обробки питань елементарної і вищої математики. Через бюлетень і газету вчитель має можливість поглиблювати найважливіші питання програми з математики, ознайомлювати своїх учнів з доступнішим для них матеріалом, що виходить за межі шкільного курсу. Взагалі матеріал для математичного бюлетеня широкий і різноманітний. Математичні твори Ця форма позакласної роботи може бути проведена як з членами гуртка, так із кожним учнем класу. Вчитель пропонує ряд тем і закріплює одну з них за кожним учнем. Краще коли він дає всім різні теми. В окремих випадках можна допустити і їх повторення. Учням, залежно від змісту теми, він пропонує написати твір протягом півріччя. Вчитель повинен старанно підготувати список літератури до кожного з творів і допомагати учневі скласти його план. У деяких випадках учень підбирає літературу і складає план самостійно. На найбільшу увагу в творі заслуговують самостійно складені і розв'язані задачі, доведені теореми та ін. Переглядаючи і оцінюючи математичні твори, вчитель може запропонувати учню розширити власну роботу, взявши участь у конкурсі робіт серед учнів членів МАН України. Математичні вікторини Математичну вікторину здебільшого проводять на математичних вечорах і рідко практикують як самостійний захід у позакласній роботі. У вікторині можуть приймати участь усі, хто бажає. Пропонують здебільшого 6-12 запитань і задач. Вікторину, залежно від числа учасників, можна проводити по-різному. Перший варіант. Кожне запитання або задачу зачитує вчитель чи учень, який проводить вікторину. На обдумування відповіді дається декілька хвилин. Відповідає той, хто перший підніме руку. Якщо відповідь неповна, то можна дати можливість висловитись ще одному учаснику вікторини. За повну відповідь присуджують два бали, за неповну, але задовільну - один бал. Переможцями вважаються ті учасники вікторини (2-4 учня), які набрали найбільшу кількість балів. Окремі задачі і запитання лише зачитують, умови інших задач можуть бути записані на дошці. Так можна проводити вікторину, коли в неї беруть участь порівняно небагато (50-60) учнів. Другий варіант. Якщо у вікторині бере участь багато (100-200) учнів, то її проводять так. Тексти всіх запитань і задач набирають на комп'ютері і роздруковують на окремих аркушах, які роздають учням. Крім того кожному учасникові видають аркуш чистого паперу, на якому він записує відповідь та коротке пояснення до кожного запитання і задачі, а також своє прізвище, ім'я, клас. Цей аркуш він здає жюрі вікторини. Через певний час після початку вікторини (наприклад, через 30 хв) приймання аркушів від учасників вікторини припиняються. Жюрі перевіряє розв'язання і виявляє переможців. До жюрі вікторини входять звичайно 5- 7 членів гуртка. З гуртківців вибирають також ведучого вікторини. Переможцям видають нагороди (найчастіше книги з математики). Бажано, щоб запропоновані на вікторині задачі і запитання були хоча б частково розібрані. Не можна перетворювати вікторину на олімпіаду. Олімпіада є набагато відповідальнішою формою змагань. Тривалість вікторини — не більше як 25-40 хв. Задачі для вікторини повинні бути невеликими, доступними для усного розв'язування. Крім задач, у вікторину можна включити також різні запитання з математики або з історії математики. У вікторину включають також задачі-жарти. Її можна присвятити повністю якій-небудь одній темі, наприклад, прийомам раціональних обчислень, арифметичним задачам на міркування та інше, але найкраще пропонувати комбіновані запитання. Математична олімпіада Шкільна математична олімпіада є важливою формою позакласної роботи, її завдання — підвищити інтерес учнів до вивчення математики, поглибити їх теоретичну підготовку, вплинути на розвиток їх творчих здібностей, виявити юних аматорів математики, щоб залучити їх у подальшому до наукової роботи. Разом з тим математичні олімпіади мають і виховне значення. Вони привчають учнів до організованості, зміцнюють волю до перемоги, виробляють самостійність і чіткість мислення. На олімпіаді дають розв'язати задачі і приклади в обсязі програми з математики відповідного класу. Проте умови задач і їх зміст нестандартні. Щоб розібратися в них, учасникам треба вміти мислити, мати добре розвинуту геометричну уяву, знати найраціональніші перетворення іт.д. У число задач до олімпіади можна включити одну таку, яку могла б розв'язати більшість учасників. Надміру складне завдання може породити в учня невіру в свої сили і відбити бажання займатися математикою. Але водночас доцільно давати й складніші задачі, щоб з усієї маси учасників виділити найбільш підготовлених. Найкраще пропонувати 3-5 задач різної складності нестандартного змісту. Кожну запропоновану задачу оцінюють певною кількістю балів. Якщо учасник дав бездоганний розв'язок задачі, то йому присуджують більшу кількість балів. Кількість балів дещо зменшується, коли задачу розв'язано неповно або в розв'язку допущені незначні помилки. Нуль балів ставлять за нерозв'язану або неправильно розв'язану задачу. Звичайно, оцінюючи роботу, слід брати до уваги якість її оформлення, оригінальність і раціональність розв'язання. Найчастіше олімпіади проводять в три тури. За кілька дні до початку олімпіади в школі вивішують оголошення приблизно такого змісту: Організаційний комітет оголошує математичну олімпіаду для учнів VІ-ХІ класів Умови олімпіади: 1. До участі в олімпіаді запрошуються учні VІ-ХІ класів. Кожний учасник розв'язує лише задачі, призначені для відповідного класу. 2. Олімпіада проводиться в три тури. 3. Право участі в другому турі дістає той учень, який набере не менш як n-кількість балів, встановлених для всіх задач і прикладів першого туру. 4. Право участі в третьому турі дістають ті учні, що наберуть не менш як n-кількість балів, встановлених за задачі другого туру. 5. Переможцем олімпіади серед учнів відповідного класу вважатиметься той, який у третьому турі набере найбільшу кількість балів. Учні, що займуть перше, друге і третє місця, будуть нагороджені грамотами і подарунками. Математичні вечори Математичний вечір — одна з масових форм позакласної роботи, яка сприяє поліпшенню якості знань учнів з математики, вихованню в них інтересу і любові до цього предмету. Він є своєрідною формою звіту про роботу гуртків перед усім колективом школи. За рік можна провести 1-2 математичні вечори. Підготовка і проведення цього заходу потребує великої роботи вчителів математики і членів математичного гуртка. Вчитель розподіляє завдання між гуртківцями, Учні працюють над завданнями, одержують відповідні поради від вчителя. Якість підготовки до вечора перевіряється на засіданні гуртка. Про день проведення вечора повідомляють у красиво оформленому оголошенні, в якому подають і його програму. Вечір може вести вчитель. Він оголошує про черговий виступ і дає коротке пояснення до нього. Але краще, якщо ведучими будуть учні. Вони можуть не тільки оголошувати про виступ, але і самі виконувати деякі завдання. Майже завжди вечір складається з двох відділень, між ними влаштовується перерва на 10-20 хвилин. Під час перерви, а також на початку вечора школярі можуть ознайомитися з експонатами та плакатами. На математичному вечорі нерідко використовуються математичні фокуси. Більшість таких фокусів пов'язано з "відгадуванням" чисел. Математичною основою такого фокуса є деяка алгебраїчна тотожність. Кожен раз, розглядаючи математичний фокус, необхідно довести до учнів математичну сутність фокуса. Без цього освітня цінність фокуса незначна. Краще всього, якщо учні самі знайдуть тотожність на якій грунтується фокус. В основному розгадування подібного роду фокусів пропонують учням 7-8 класів. Наведемо декілька прикладів математичних фокусів. Пророчення. На аркуші паперу помісячного табель-календаря глядач заключає до квадрату 16 чисел. Учень, який показує фокус, кидає оком на обведену фігуру і записує пророчення. Потім глядач вибирає в цьому квадраті чотири довільні числа, але дотримується наступних правил. Перше з чисел вибирається (обводиться кружечком) довільно. Потім викреслюються всі числа, які знаходяться в тому самому рядку та стовпчику, що і вибране число. Друге число вибирається з тих які залишилися не закресленими. В результаті цих дій залишиться не закресленим одне число. Його глядач теж обведе кружечком. Якщо взяти тепер суму чотирьох відмічених чисел, то вона виявляється рівною напророченому числу. Сума чисел, які вибрані по одному з кожного рядочка та кожного стовпця квадрата, рівна сумі чисел на діагоналі. Ця остання сума чотирьох членів арифметичної прогресії (з різницею 8) і рівна подвоєній сумі першого і останнього членів. Пояснення. Учень, який показує фокус, запам'ятовує два числа, які знаходяться на діагонально протилежних кутах квадрата. Яка з двох можливих пар це буде — байдуже. Щоб отримати відповідь, треба додати ці два числа та знайдену суму подвоїти. Математичні тижні Тижні математики дають змогу залучити до позакласної роботи багатьох учнів усіх класів, розкрити їхні потенційні здібності, підвищити рівень математичної культури, розвити пізнавальний інтерес учнів, розширити їх кругозір, показати роль математики в науково-технічному прогресі і в розвитку інтелектуального потенціалу країни. Ця форма роботи насичена конкретними заходами, і тому успішне проведення “Тижня математики” вимагає серйозної і тривалої підготовки. Досвід засвідчує, що на підготовку його треба відвести 1,5-2 місяці. Керувати цією роботою доцільно доручити організаційному комітету, до складу якого входять вчителі та учні, а очолює його ініціативний вчитель математики. Комітет складає сценарій “Тижня”, призначає відповідальних за кожну ланку роботи (випуск газет, робота членів жюрі, підготовка матеріалів стенда, оформлення приміщення, добір повідомлень, запитань для КВК (Клуб веселих і кмітливих) і т. д.). При цьому треба враховувати індивідуальні інтереси і можливості вчителів і учнів, оскільки підготовча робота має бути масовою і творчою. Вчителі при цьому повинні бути постійно в центрі подій, надавати допомогу, генерувати «ідеї», проводити репетиції, тренування. Велику допомогу можуть надати в цей період шкільна преса, шкільна бібліотека, запропонувавши спеціальні науково-популярні видання з математики, статті в журналах. За 10 днів до початку “Тижня” доцільно оформити спеціаль­ний випуск шкільної математичної газети з інформацією про термін проведення і зміст заходів на весь тиждень. Варто кожному дню “Тижня” присвятити невеликий опис, ілюстрований відповідними малюнками і епіграфом. Наприклад, до конкурсу розв'язування математичних задач можна взяти епіграфом вислів про те, що сила математики - в її практичному застосуванні. Якщо є можливість, то до пропаганди “Тижня” доцільно залучити шкільне радіо. Пропонуємо орієнтовний план-схему проведення “Тижня математики” в загальноосвітній школі Понеділок. Вивішується об'ява про початок “Тижня математики”, стіни коридору прикрашені вислов­люваннями про математику видатних мислителів минулого і сучас­ності. Стенди можуть мати подібну тематику. У понеділок після уроків у молодших і середніх класах (3-9 класи) проводиться класна математична година. Бажано, щоб її підготували і провели учні 10-11 класів. В 10—11 класах можна прочитати лекцію “Із історії математики” або провести “Зустріч за круглим столом”, засідання “Клубу цікавих зустрічей”, в рамках яких за­прошені спеціалісти розповідатимуть старшокласникам про роль математики в народному господарстві, досягнення сучасної віт­чизняної та світової математики. Вівторок. У коридорах або в математичному кабінеті ор­ганізовується виставка книг і журналів “За сторінками підручни­ка математики”. Консультанти, серед яких може бути і бібліоте­кар, дають пояснення, зокрема де можна взяти і почитати ту або іншу книжку. Велике зацікавлення виявляють учні до стенда “З посмішкою про математику”. Основним заходом дня може бути математичний ранок для учнів 5-6 класів. Середа. Цього дня в коридорах школи можна розгорнути виставку саморобних наочних посібників, альбомів, рефератів про математику, кращих зошитів учнів 5-6 класів. У шкільному залі проводиться «Математичний бій» учнів 7-8 класів. Спеціаль­на комісія оцінює стенди і переможців. Четвер. Проводяться три заходи “Математичного тижня”: 1) конкурс математичних газет (їх вивішено в коридорі), який оцінює комісія і присуджує три перших місця; 2) для учнів 10-11 класів організовується прес-конференція, на якій вчителі відповідають учням на їх запитання, що стосуються математики. 3) математичний КВК учнів 9 класу. Традиційно його програма містить такі пункти: а) привітання команд; б) розминка; в) домашнє завдання; г) номери художньої самодіяльності; д) конкурс капітанів; е) ці­каві задачі й запитання; є) конкурс болільників. П'ятниця. Цього дня проводиться олімпіада учнів 5-11 кла­сів, математичний вечір учнів 10-11 класів. На черговій шкільній лінійці потрібно оголосити результати і підсумки проведення “Тижня математики”, нагородити команди, які перемогли в різних змаганнях, окремих учнів-переможців олімпіади, конкурсів і учнів, які брали активну участь у підго­товці й проведенні “Тижня математики” (грамоти, жартівливі вірші, книжки математичного змісту, художня література тощо). Треба підбити підсумки “Тижня”, назвати досягнення і недоліки, накреслити плани на майбутнє. Варто оформити мате­ріали “Тижня” у вигляді альбому, який відображає педагогічний досвід позакласної роботи з математики в школі.

Похожие:

	Рабочая программа по курсу «Кубановедение» разработана на основе... Составители: А. А. Иванова, И. П. Скибина, Т. В. Синявская, Н. В. Табунщикова, О. В. Ильченко, Н. И. Родикова, Н. Г. Ковтун, Д. О....		Тип imitatio angeli и его трансформация в системе поэтики в. Г. Распутина... Цель – формирование и развитие познавательного интереса к предмету химии и биологии
	План конспект внеклассного мероприятия по теме: М. В. Ломоносов основоположник... Познакомить детей с одним из видов декоративно прикладного искусства – мозаикой		І конкурс-„ Представлення команд”. Команди представляють свої назви та емблеми Посібник містить цікаві розробки позакласних заходів з історії: lg – еврика, брейн – ринг, найрозумніший та ін Подано варіанти радіогазет...
	Рабочая программа по дисциплине основы филологической теории коммуникации... Федерального государственного образовательного стандарта и примерных основных образовательных программ подготовки по направлению...		Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Розділ 1 психолого-педагогічні основи факультативної роботи з математики у старшій школі
	Курсова робота з Тема		Программа курса «история и методология математики» для студентов... Основные этапы развития математики: взгляды на периодизацию А. Н. Колмогорова и А. Д. Александрова. Формирование первичных математических...
	Список научных и учебно-методических работ Система технического зрения автономного транспортно- исследовательского робота (тезисы)		Программа курса «история и методология прикладной математики» Основные этапы развития математики: взгляды на периодизацию А. Н. Колмогорова и А. Д. Александрова. Формирование первичных математических...
	Тема Роль математики в современном мире. Основные этапы становления математики Целью изучения математики является повышение общего кругозора, культуры мышления, формирование научного мировоззрения		Пояснительная записка к дипломному проектированию на тему: «Исследование... Федеральное государственное автономное образовательное учреждение высшего профессионального образования
	Динамическая модель мобильного колесного робота Сатышев А. С., Каптюк... «Новоубеевская основная общеобразовательная школа» Дрожжановского муниципального района Республики Татарстан		«Философские вопросы математики» Цель дисциплины: формирование целостного системного представления о теоретических и методологических основаниях математики, анализ...
	Итоговая государственная аттестация выпускников института математики... Методические указания предназначены для сотрудников Института математики и студентов, обучающихся в Институте математики по всем...		Проблемы теории и практики ...