Цивільний захист. До тем для дипломних робіт
Скачать 2.11 Mb.
|
При аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах. При радіаційних аваріях викинуті із реактора радіонукліди піднімаються в атмосферу і переносяться у вигляді аерозолів на значну відстань. Потім вони випадають разом з пилом і дощем на місцевість і утворюють обширні зони радіоактивного забруднення, які є небезпечними для людей і навколишнього середовища. Ступінь радіаційної небезпеки для населення визначається кількістю і складом радіонуклідів, викинутих у зовнішнє середовище, відстанню від місця аварії до населеного пункту, метеоумов і пори року в час аварії. Організація і проведення РІНР при аварії на АЕС полягає у виконанні заходів, до яких відносяться: — оповіщення населення про аварію і постійне його інформування про наявну обстановку та порядок дій у даних умовах; — використання засобів колективного й індивідуального захисту; — організація дозиметричного контролю; — проведення йодної профілактики населення, що опинилося в зоні радіоактивного зараження; — введення обмеженого перебування населення на відкритій місцевості (режими радіаційного захисту); — здійснення евакуації населення (за розпорядженням Уряду) та інші заходи. Після евакуації населення, приступають до дезактивації території і техніки. При аварії на ХНО з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). При виникненні осередку хімічного ураження негайно оповіщаються робітники, службовці та населення, які опинилися в зоні зараження і в районах, яким загрожує небезпека зараження. Організується радіаційна, хімічна і медична розвідка для уточнення місця, часу, типу і концентрації СДОР, визначення межі осередку ураження (зони зараження) та напрямку розповсюдження зараженого повітря. Готуються формування для проведення рятувальних робіт. На підставі даних, отриманих від розвідки та інших джерел, начальник ЦО об'єкта приймає рішення, особисто організовує проведення рятувальних робіт і заходів щодо ліквідації хімічного зараження. Для ліквідації наслідків хімічного зараження та проведення рятувальних робіт у першу чергу залучаються санітарні дружини, зведені загони (команди, групи), команди (групи) знезараження, формування механізації. Спочатку в осередок вводяться санітарні дружини, формування радіаційного і хімічного захисту, охорони громадського порядку та ін. Особовий склад формувань забезпечується засобами індивідуального захисту, антидотами, індивідуальними протихімічними пакетами та підготовляються до порядку дій в осередку ураження. В осередку хімічного ураження, перш за все, надається допомога потерпілим (ураженим), проводиться відбір за складністю ураження та організовується евакуація в медичні установи. В першу чергу, надягти протигази на уражених, надати їм першу медичну допомогу, ввести антидоти. Осередок ураження оточується — здійснюється знезараження місцевості,, транспорту, споруд, а також санітарна обробка особового складу формувань і населення. Формування знезаражування дегазують проїзди та переходи, територію, споруди, техніку, чим забезпечують дії інших формувань, а також виведення населення із осередку хімічного ураження. Необхідно завжди пам'ятати, що при проведенні рятувальних робіт в осередку хімічного ураження можливий застій зараженого повітря в підземних спорудах, приміщеннях, парках, закритих дворах, а також розповсюдження його по трубопроводах та тунелях. Тому після завершення робіт формування направляються на пункти спеціальної обробки. Пункти спеціальної обробки розгортаються на незараженій території (місцевості) та поблизу маршрутів виходу формувань і населення. В осередку бактеріологічного (біологічного) ураження роботи здійснюються за рішенням старшого начальника ЦО. Роботами щодо ліквідації бактеріологічного осередку керує начальник ЦО об'єкта, а організацією та проведенням медичних заходів — начальник медичної служби. В осередку бактеріологічного (біологічного) ураження організовуються та проводяться: — бактеріологічна розвідка та індикація бактеріальних засобів; — карантинний режим або обсервація у відповідності з рішенням старшого начальника; — санітарна експертиза; — контроль зараження продовольства, харчової сировини, води та фуражу, їх знезараження; — протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а також санітарно-роз'яснювальна робота. При організації робіт щодо ліквідації осередку бактеріологічного (біологічного) ураження враховуються: — здатність бактеріальних засобів спричиняти інфекційні захворювання серед людей і тварин; — здатність деяких мікробів і токсинів тривалий час зберігатися у зовнішньому середовищі; — наявність та тривалість інкубаційного періоду виявлення хвороби; — складність лабораторного виявлення збудника та тривалість визначення його виду; — небезпечність зараження особового складу формувань та необхідність застосування засобів індивідуального захисту. У випадку виявлення ознак застосування бактеріальних засобів у район негайно висилається бактеріологічна розвідка. На підставі отриманих даних встановлюється зона карантину або зона обсервації, намічається обсяг та послідовність проведення заходів, а також порядок використання сил та засобів для ліквідації осередку бактеріологічного (біологічного) ураження. Карантинний режим установлюють з метою недопущення розповсюдження інфекційних захворювань за межі осередку. Ізоляційно-обмежувальні заходи при обсервації менш суворі, чим при карантині. У всіх випадках в осередку бактеріологічного (біологічного) ураження одне із першочергових заходів — проведення профілактичного лікування населення від особливо небезпечних інфекційних хвороб. Для цього застосовуються антибіотики широкого спектра дії та інші препарати, що забезпечують профілактичний і лікувальний ефект, а також препарати, що є в індивідуальній аптечці АІ-2. Після того, як буде визначено вид збудника, проводиться екстрена профілактика — застосування специфічних для даного захворювання препаратів: антибіотиків, сивороток та ін., своєчасне застосування яких зменшить кількість жертв і буде сприяти прискореній ліквідації осередку ураження. Для проведення заходів з ліквідації осередку бактеріологічного ураження залучаються в першу чергу, сили і засоби, які опинилися на території осередку, в тому числі санітарно-епідемічні станції (CEG), ветеринарні станції, пересувні протиепідемічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади, лікарні, поліклініки та інші медичні і ветеринарні установи та формування. Якщо цих сил і засобів недостатньо, то залучаються сили і засоби медичної та інших служб ЦО, які знаходяться за межами осередку. Перед введенням в осередок ураження особового складу формувань проводяться заходи щодо забезпечення їх захисту від інфекційних захворювань. Формування загального призначення залучаються для виявлення хворих та підозрілих на захворювання та їх ізоляцію, проведення знезараження території, будівель і споруд, санітарної обробки людей, дезінфекції одягу. У зоні карантину здійснюється суворий контроль за дотриманням населенням установленого режиму поведінки, виконуються інші протиепідемічні заходи. Інфекційних хворих госпіталізують і лікують в інфекційних лікарнях в осередку ураження, або розгортають тимчасові інфекційні стаціонари. Якщо необхідно, то хворих з особливо небезпечними інфекціями евакуюють спеціальними групами. Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження вважається ліквідованим після того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, що дорівнює максимальному терміну інкубаційного періоду для даного захворювання. Особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках комбінованого ураження. Організувати і провести РІНР в осередку комбінованого ураження набагато складніше, ніж в осередках радіаційного (ядерного), хімічного або бактеріологічного (біологічного) ураження. Це пояснюється складністю обстановки, яка може виникнути внаслідок застосування ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї або при одночасному виникненні аварії на АЕС і хімічно небезпечному об'єкті. З метою досягнення максимальних результатів РІНР в осередку комбіно-. ваного ураження організовують та безперервно ведуть усі види розвідки. На основі аналізу даних розвідки начальник ЦО об'єкта уточнює своє рішення і ставить завдання на проведення рятувальних робіт формуванням. В осередку комбінованого ураження в першу чергу визначають найбільш небезпечний уражаючий фактор, який несе найбільшу загрозу ураження, та вживають негайних заходів щодо відвернення або зниження до мінімуму його дії, а потім приступають до ліквідації наслідків дії усіх інших уражаючих факторів у обстановці, яка виникла (сталася). До визначення виду застосованих противником бактеріальних засобів усі заходи організовуються в режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань. Дані, які поступають від розвідки негайно використовують для найбільш ефективного застосування наявних сил і засобів, і проведення режимних заходів щодо ізоляції осередку комбінованого ураження від районів, що його оточують. Проводять екстрену профілактику особового складу формувань та уражених, евакуйовують все населення із зон хімічного зараження на незаражену територію, яка знаходиться в межах зони карантину, проводять дегазацію, дезінфекцію, а при необхідності і дезактивацію шляхів евакуації, важливих ділянок території, споруд і транспорту, організовують і проводять санітарну обробку усіх видів зараження. Головні зусилля розвідки спрямовуються на виявлення типу, концентрації та напрямку розповсюдження хімічних отруйних речовин, радіоактивної хмари, способів застосування та встановлення збудників інфекційного захворювання, меж зон радіоактивного, хімічного і бактеріологічного (біологічного) зараження. При організації проведення РШР і визначенні їх обсягу враховуються особливості, характерні лише для осередку комбінованого ураження. Особовий склад формувань обов'язково повинен використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри, а також мати запасні протигази для одягання на уражених. Робота в 313 помітно знизить темпи РШР. Допустимий час перебування в засобах захисту може бути досить коротким. Наприклад, при температурі повітря +30 °С і вище тривалість перебування в осередку складає 15 хвилин, при +25—29 °С — ЗО хв.; при +20—24 °С — 48 хв.; при +15—19 °С — 2 години; при +15 °С та нижче "— З години. Значне скорочення тривалості роботи змін в осередку комбінованого ураження і залучення значної кількості сил для проведення дезінфекції і дератизації, а при необхідності і дезактивації території, споруд, обладнання, транспорту і проведення санітарної обробки людей потребує збільшення чисельності формувань. Наявність одночасно травмованих кількома уражаючими факторами дуже ускладнює надання їм медичної допомоги і транспортування в лікувальні заклади. Тому виконання своїх завдань в осередку комбінованого ураження формування здійснюють з урахуванням цих особливостей. Населення, залежно від виду і важкості ураження — радіоактивного, хімічного чи біологічного, підлягає медичному сортуванню (ділиться на групи і потоки), що виключає розповсюдження зараження при наданні медичної допомоги. Встановлюється жорсткий контроль за: виконанням формуваннями робіт із знезараження маршрутів евакуації, території, майна, техніки; проведенням протиепідемічних, спеціальних профілактичних та санітарно-гігієнічних заходів; дотримуванням заходів безпеки, а також за своєчасною зміною формувань. Зміна формувань проводиться при суворому дотриманні режимних заходів. Замінені формування виводяться в райони, які призначені старшим начальником, де проводять їх спеціальну обробку (в межах зони карантину або обсервації). Особливість аварійних робіт у районах стихійного лиха. За характером своєї дії на об'єкти окремі явища природи можна прирівняти до дії деяких уражаючих факторів сучасних видів зброї. Для ліквідації наслідків стихійного лиха залучаються формування загального призначення, формування служб ЦО, а також військові частини ЦО. Основне завдання формувань при ліквідації наслідків стихійного лиха — рятування людей і матеріальних цінностей. Характер та порядок дій формувань при виконанні цього завдання залежить від виду стихійного лиха, обстановки, що склалася, кількості та підготовленості задіяних сил ЦО, пори року та доби, погодних умов та інших факторів. Успіх дій формувань у значній мірі залежить від своєчасної організації та проведення розвідки і від урахування конкретних умов обстановки, що склалася. У районі стихійного лиха розвідка визначає: межі району лиха та напрямок його розповсюдження, об'єкти та населені пункти, яким загрожує небезпека, місця масового знаходження людей, шляхи введення сил та техніки, стан і характер руйнувань будинків та споруд, стан людей у пошкоджених будівлях, характер і місця аварій на комунально-енергетичних мережах, обсяг робіт щодо їх локалізації і ліквідації. До складу розвідувальних формувань бажано залучати людей, які знають дану місцевість, розташування об'єктів, комунальних мереж і специфіку виробництва. Якщо виробництво потенційно небезпечне то у склад розвідки залучають спеціалістів-хіміків, дозиметристів та медичних працівників. У зв'язку з раптовим виникненням стихійних лих та аварій оповіщення особового складу формувань ЦО, їх збір, укомплектування, оснащення, створення угрупування сил проводяться у мінімальні терміни. У першу зміну сил ЦО залучаються, як правило, формування того об'єкта, де сталося лихо (аварія) з метою попередити (запобігти) виникнення катастрофічних наслідків, відвернути або значно зменшити людські і матеріальні втрати (збитки). Командири формувань постійно інформуються про зміну обстановки в районі робіт щоб вчасно вносити уточнення або ставити нові завдання підлеглим. Для ліквідації наслідків землетрусів залучаються формування, оснащені інженерною технікою (бульдозерами, екскаваторами, кранами, домкратами, бензорізами) та іншою потужною технікою та інструментом. При проведенні РІНР у районі землетрусу в першу чергу: — витягають людей з-під завалів, із зруйнованих та палаючих будинків і надають їм першу медичну допомогу; — влаштовують проїзди (переходи) у завалах; — локалізують та усувають аварії на інженерних мережах, які загрожують життю людей або перешкоджають проведенню рятувальних робіт; — валять або зміцнюють конструкції будинків і споруд, що загрожують обвалом; — обладнують пункти збору потерпілих та медичні пункти; — організовують водопостачання. Послідовність та терміни виконання робіт встановлює начальник ЦО об'єкта, який опинився у районі землетрусу. Під час повені для проведення рятувальних робіт залучаються рятувальні формування, а також відомчі спеціалізовані підрозділи, оснащені плавзасобами, санітарні дружини і пости, гідрометеорологічні пости та інші формування ЦО. Рятувальні роботи при повені спрямовані на розшук людей на затопленій місцевості та евакуація їх у безпечні райони. Невеликим групам людей, що знаходяться у воді, скидають рятувальні круги, дошки, жердини й інші плаваючі предмети. Враховуючи течію води, напрямок вітру, витягують їх на плавзасоби і евакуюють у безпечні райони. Для вивезення великих груп людей використовують баржі, теплоходи, катери, вибирають та позначають місця посадки або обладнують причали. Людям, які знаходяться на'крижині, подають мотузки, дошки, драбини, жердини і переправляють у безпечне місце. Наближатися до людей, що знаходяться в ополонці, необхідно повзком з розкинутими ногами і руками та опираючись на дошки або драбину. Із напівзатоплених будинків, дерев чи інших місцевих предметів людей рятують на плавзасобах, що використовують для рятувальних робіт, але оснащених необхідним устаткуванням та пристроями. Перша медична допомога надається сандружинницями безпосередньо в зоні затоплення, а перша лікарська допомога після доставки на причал. Особовий склад формувань, що залучається для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт повинен знати і дотримуватися правил поведінки на воді, знати прийоми рятування людей і уміти користуватися рятувальним інвентарем. Забороняється користуватися несправним інвентарем, перевантажувати плавзасоби, проводити підривні роботи поблизу підводних комунікацій, промислових та інших об'єктів без попереднього узгодження з відповідними організаціями. При зсувах організовується і здійснюється термінове оповіщення населення і| об'єктів, евакуюють населення і матеріальні цінності, приводять у готовність формування. У район зсуву висилається розвідка та оперативна група на чолі із ведучим спеціалістом по зсувах. На підставі даних розвідки і особистого спостереження начальник оперативної групи уточняє завдання формуванням. У першу чергу проводять розшук уражених людей і витягують їх з-під завалів і зруйнованих будинків, надають першу медичну допомогу. Влаштовуються проїзди в завалах, локалізують та гасять пожежі, ліквідовують наслідки зсуву. Після чого відновлюються дороги, дорожні споруди, комунально-енергетичні мережі. При ліквідації зсувів особовий склад формування та населення повинні суворо дотримуватись заходів перестороги. Небезпечні ділянки огороджуються спеціальними знаками, а в нічний час — знаками, що світяться. Для боротьби зі сніговими заметами та обледенінням залучаються як формування ЦО так і працездатне населення даного адміністративного поділу (населеного пункту), а при необхідності і сусідніх районів (населених пунктів). Снігоочисні роботи проводяться на основних транспортних магістралях, відновлюються роботи, які забезпечують життєдіяльність населення, об'єктів енерго-, тепло- та водопостачання. При обледенінні найбільш уразливі і руйнуються лінії електропередач і зв'язку, контактні мережі електротранспорту. Боротьба з обледенінням здійснюється трьома способами — механічним, тепловим та за допомогою антиобліднювачів. Механічний спосіб передбачає збивання льоду та снігу із дротів жердинами, мотузками, перекинутими через проводи, за допомогою автодрезин. При тепловому способі використовують перемінний та постійний струми. На дорогах лід сколюють або посипають піском та шлаком, особливо на поворотах та на ділянках з обмеженою видимістю. При ліквідації снігових заметів, обледеніння та їх наслідків влаштовують місця для обігрівання і відпочинку особового складу формувань та населення, яке залучається. При буревіях, ураганах, смерчах проводяться попереджувальні (запобіжні), рятувальні та інші невідкладні роботи. У районах, де часто виникають урагани, будинки та споруди будуються із найбільш стійких матеріалів, ставлять міцні опори ліній електрозв'язку, а для укриття людей — заглиблені захисні споруди. Про загрозу виникнення урагану оповіщається населення, адміністрація об'єктів та формування. До появи ураганного вітру здійснюються різноманітні інженерно-технічні заходи стосовно посилення конструкцій будівель та споруд, зміцнення та закріплення техніки, дахів будинків, зачиняються вікна та двері, перекриваються комунально-енергетичні мережі, забезпечується укриття людей у захисних спорудах (пристосованих приміщеннях). Після урагану особовий склад формувань і працездатне населення проводять рятувальні та інші невідкладні роботи щодо надання допомоги потерпілим і відновлення життєдіяльності в районах лиха. Боротьба з пожежами (лісовими та торф'яними). Щоб ліквідувати пожежу потрібно її зупинити, локалізувати, погасити і організувати патрулювання. Основні способи гасіння лісових пожеж: — захльостування або закидання кромки пожежі землею; — влаштування огороджувальних та мінералізованих смуг та канав; — гасіння пожежі водою або розчинами вогнегасячих хімікатів; — відпал (пуск зустрічного вогню). Основним способом гасіння підземної торф'яної пожежі є окопування палаючої території канавами (ровами). Ширина рову становить 0,7—1 метр, а глибина — до мінерального грунту або ґрунтових вод. Окопують пожежу насамперед з боку підприємства або населеного пункту, в яких існує потенційна небезпека загорання від палаючого торфу. Палаючий торф заливається водою у вигляді потужного струменя (під сильним тиском). Успіх боротьби з лісовими та торф'яними пожежами залежить від своєчасного виявлення та негайного прийняття заходів щодо його обмеження і ліквідації. На підставі даних розвідки начальник ЦО об'єкта оцінює пожежну обстановку і ставить завдання перед формуваннями на її ліквідацію. Командир формування отримавши завдання організовує висування свого підрозділу в район пожежі. З метою уточнення обстановки на маршруті та в районі пожежі він висилає розвідку із завданням: — визначити характер та межі пожежі; — визначити напрямок розповсюдження вогню та можливі місця улаштування загороджувальних сил; — наявність і стан вододжерел, як до них під'їхати; — шляхи виведення та способи рятування людей, які потрапили у зону пожежі. Прибувши на місце пожежі, командир формування на підставі отриманого завдання даних розвідки та особистого спостереження визначає: — прийоми, способи і порядок дій при гасінні пожежі; — ставить завдання кожному відділенню. При постановці завдання командир вказує: — напрямок розповсюдження пожежі; — прийоми, способи і порядок дій при гасінні пожежі; — район відпочинку; — пункт харчування; — заходи безпеки. Усі формування, задіяні для гасіння пожежі, взаємодіють із протипожежними (лісопожежними) формуваннями. їх головне завдання — рятування людей, надання їм медичної допомоги, евакуація людей і матеріальних цінностей із зони можливого розповсюдження пожежі. У першу чергу розшукують людей, які опинилися в районі пожежі, в палаючих будинках чи спорудах. З метою безпеки розшук ведуть парами: один веде пошук, другий, за допомогою мотузки — страхує, знаходячись у менш небезпечному місці. У зонах задимлення, загазованості роботи ведуться в засобах захисту. |
Похожие:
 | Закон україни Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт І послуг за державні кошти | | Дипломної роботи бакалавра Рекомендований обсяг пояснювальної записки випускних робіт 80-90 сторінок формату А4 (без додатку); кількість плакатів не менше 7... |
| Сыктывкарский государственный университет Из указанного количества 55 тем были финансируемыми из различных источников (т е более 50 тем), а 50 тем выполнялись по госбюджетной... | | Рабочая программа по изобразительному искусству для 6 классов для учебников Также сделаны изменения формулировок тем уроков (с тем, чтобы можно было по журналам отслеживать выполнение государственного образовательного... |
| Обычно в нашем сознании понятие "стресс "ассоциируется с чрезвычайно... Книга предназначена и тем, кто находится в состоянии повышенного нервного возбуждения, и тем, кто не может справиться со своими... | | Пояснительная записка Перечень тем для подготовки выпускниками экзаменационных... Примерный перечень тем рефератов для проведения государственной (итоговой) аттестации выпускников |
| Урок-экскурсия по теме: «The Place We Live In» Тем не менее, проведение отдельных уроков, вводных или заключительных по целому ряду тем, представляется вполне возможным. Музейные... | | Данный учебник отличается от большинства подобных ему изданий тем, что предлагает для ознакомления и изучения литературу всего XIX... |
| Тем, кто когда-то слушал «Арию» и «Мастера» Казалось бы, автор этой книги совершенно не нуждается в представлении, а уж тем более для тех, кто целенаправленно взял ее в руки.... | | Лекция Проектирование баз данных Данный учебник отличается от большинства подобных ему изданий тем, что предлагает для ознакомления и изучения литературу всего XIX... |
 | Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Что ни говорите, а Носов — самая подходящая фамилия для писателя, тем более — для детского писателя, и уж тем более — для весёлого... | | Примерный перечень тем рефератов Перечень тем для подготовки выпускниками экзаменационных рефератов по основам безопасности жизнедеятельности, предложенный ниже,... |
| Чем меньшее количество пикселей на дюйм вы выберите, тем сильнее... «тяжелый» файл. Конечно, лучше использовать специальные программы для предварительной обработки изображения, но если их у Вас нет,... | | Названия разделов, тем, тем уроков |
| Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... В настоящее время все большее значение имеет раннее выявление и развитие способностей детей дошкольного возраста. Чем раньше начинается... | | Учебник для общеобраз учреждений в 2-х ч. Авт сост. Ю. В. Лебедев.... Данный учебник отличается от большинства подобных ему изданий тем, что предлагает для ознакомления и изучения литературу всего XIX... |
