Скачать 2.11 Mb.
|
Магістральні трубопроводи. Траси магістральних трубопроводів (газопроводів, нафтопроводів, нафтопродуктопроводів) при наземному прокладанні труб повинні проходити за межами зон можливих руйнувань, а при заглибленому їхньому розміщенні — поза зонами можливих сильних руйнувань. У зонах можливих слабких руйнувань припускається відкрите (незаглиб-лене) прокладання магістральних трубопроводів тільки через перешкоди. При прокладанні магістральних трубопроводів у зонах можливого катастрофічного затоплення слід довести до мінімуму кількість відкритих (незаглиблених) ділянок і передбачити заходи, що забезпечать нормальну експлуатацію. Максимально припустимий обсяг транспортування нафти (нафтопродуктів, скраплених вуглеводневих газів) або газу (газового конденсату) в одному технічному коридорі магістральних трубопроводів — 260 млн. тонн умовного палива в рік. У випадку спільного прокладання в одному технічному коридорі нафтопроводів (нафтопродуктопроводів, трубопроводів скраплених вуглеводневих газів) і газопроводів (газових конденсатопроводів) припускається при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні збільшувати цей об'єм до 370 млн. тонн умовного палива в рік. Відстань між технічними коридорами магістральних трубопроводів слід приймати, не менше 30 км. При відповідному обгрунтуванні припускається зменшувати цю відстань до 15 км на ділянках із складними топографічними умовами. Перекачувальні насосні і компресорні станції по трасі магістральних трубопроводів необхідно розташовувати за межами зон можливих сильних руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення. Відстані між ними як в одному коридорі, так і у сусідніх технічних коридорах магістральних трубопроводів, мають бути не менше ЗО км. Мінімальна відстань трубопроводів, перекачувальних насосних і компресорних станцій від будівель і споруд необхідно брати згідно з вимогами норм проектування магістральних трубопроводів. При проектуванні магістральних газопроводів слід передбачати кільцювання їх з існуючими газопроводами і тими, що споруджуються. 5.3. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ З ОЦІНКИ СТІЙКОСТІ ОБ'ЄКТА Дослідження стійкості роботи об'єкта — це всебічне вивчення обстановки, яка може скластися під час надзвичайної ситуації та визначення її впливу на виробничу діяльність підприємства. Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити слабкі місця в роботі об'єкта та виробити найбільш ефективні пропозиції, спрямовані на підвищення його стійкості. Проводиться воно силами інженерно-технічного персоналу із залученням спеціалістів науково-дослідних та проектних організацій. Організатором та керівником досліджень є керівник підприємства. Увесь процес планування і проведення досліджень поділяється на три етапи: — І етап — підготовчий; — II етап — оцінка стійкості роботи ОГД; — III етап — розроблення заходів, які підвищують стійкість роботи об'єкта в умовах надзвичайних ситуацій. На першому етапі розробляються керівні документи, які визначають склад учасників досліджень та організовується їх підготовка. Основними документами для організації досліджень є: — наказ керівника підприємства, щодо проведення дослідження; — календарний план основних заходів з підготовки до проведення досліджень; — план проведення досліджень. Наказ керівника підприємства розробляється на підставі вказівок старшого начальника з урахуванням умов пов'язаних з виробничою діяльністю об'єкта. У наказі вказується: — мета і завдання дослідження; — терміни проведення робіт; — склад учасників досліджень; — склад і завдання дослідницьких груп; — строки готовності облікової документації. Календарний план основних заходів з підготовки до проведення досліджень визначає: — основні заходи; — терміни їх виконання; — відповідальних виконавців; — сили та засоби, які залучаються для виконання завдань. План проведення досліджень є основним документом, який визначає зміст роботи керівника дослідження і груп головних спеціалістів. У плані вказуються: — тема дослідження; — мета дослідження; — тривалість дослідження (1,5+3 міс); — склад дослідницьких груп та зміст їх роботи; — порядок проведення дослідження. Термін дослідження встановлюється залежно від обсягу роботи та підготовки учасників і може тривати 2—3 місяці. Залежно від складу основних виробничо-технічних служб на об'єкті створюються дослідницькі групи. їх кількість і чисельність залежить від обсягу завдань, які вирішуються, специфіки виробництва. На підготовчому етапі з керівниками груп проводиться спеціальне заняття, на якому керівник підприємства доводить до виконавців план роботи, завдання кожної групи та визначає терміни дослідження. На другому етапі проводиться безпосереднє дослідження стійкості роботи об'єкта. У ході дослідження визначаються умови захисту робітників та службовців від уражаючих факторів, проводиться оцінка уразливості виробничого комплексу від різних уражаючих факторів, оцінюється характер можливих пошкоджень від вторинних уражаючих факторів, вивчається стійкість роботи системи забезпечення та кооперативних зв'язків з іншими об'єктами, з'ясовуються вразливі місця в системі управління виробництвом. Кожна група оцінює стійкість відповідних елементів виробничого комплексу та робить необхідні" розрахунки. Група комплексних досліджень (керівник — головний інженер) входять керівники всіх груп. Робить загальну оцінку стійкості роботи об'єкта. Група досліджень стійкості будівель та споруд (керівник — начальник відділу капітального будівництва) на основі аналізу характеристик і стану виробничих будинків та споруд: — визначає ступінь їх стійкості до дії уражаючих факторів; — оцінює розміри можливої шкоди від дії вторинних уражаючих факторів; — проводить розрахунки сил і засобів, необхідних для відновлення виробничих споруд при різних ступенях руйнування. Крім того, група досліджує та оцінює захисні властивості захисних споруд, визначає необхідну їх кількість на території об'єкта та в заміській зоні. Група досліджень стійкості виробничого обладнання (керівник — головний механік) оцінює стійкість технологічних ліній, верстатів та механізмів і визначає: — можливі втрати станків, приладів і систем автоматичного управління при різних ступенях пошкодження; — способи збереження і захисту особливо цінного обладнання; — потребу в силі і засобах, терміни та обсяги відновлювальних робіт; — можливості створення резерву обладнання та порядок його використання. Група дослідження стійкості технологічного процесу (керівник — головний технолог) оцінює стійкість технологічного процесу для чого: — уточнює заходи переведення об'єкта на режим роботи в умовах надзвичайної ситуації; — визначає найбільш вразливі ділянки технологічної лінії; — розробляє варіанти зміни технологічного процесу при нестачі сировини; — оцінює можливості і терміни безаварійної зупинки виробництва за сигналом «Повітряна небезпека» або при раптовому припиненні подачі електроенергії. Група досліджень стійкості систем енергозабезпечення (керівник — головний енергетик) оцінює: — стійкість системи електро-, газо- та водопостачання, каналізації та можливість переведення котелень на інші види палива; — нормативно-необхідні та мінімальні потреби з кожного виду енергії; — основні та додаткові джерела енергопостачання, можливості внутрішніх та зовнішніх джерел; — стійкість заводських комунікацій; — наявність та можливості автономних джерел енергопостачання; — характер можливих аварій і можливість виникнення вторинних факторів ураження та їх наслідки; — можливі варіанти підвищення стійкості роботи систем енергопостачання; — варіанти відновлення систем енергопостачання при різних ступенях ураження об'єкта; — можливість підключення до сусідніх трансформаторних підстанцій: Група досліджень стійкості матеріально-технічного постачання і транспорту (керівник — начальник відділу матеріально-технічного постачання): — аналізує систему забезпечення робочого процесу всім необхідним для випуску продукції в умовах надзвичайної ситуації; — оцінює умови відправки продукції і стійкості роботи транспорту; — обґрунтовує необхідність і створює додаткові запаси сировини, обладнання, комплектуючих виробів, а також визначає місця їх зберігання; — вивчає стійкість існуючих зв'язків з поставниками та користувачами; — складає розрахунки на потрібну кількість будівельних та інших матеріалів для відновлення виробництва і будівництва сховищ на об'єкті та ПРУ в заміській зоні (на підставі заявок інших груп). Штаб цивільної оборони ОГД у цей період оцінює загальний стан ЦО і визначає заходи для забезпечення захисту робітників і службовців. Для цієї роботи притягається ряд начальників служб, які виконують відповідні функції: Служба оповіщення і зв'язку вивчає і оцінює стійкість зв'язку з органами ЦО, виробничими підрозділами і формуваннями ЦО. Оцінює надійність системи зв'язку й оповіщення, повноту обладнання пунктів управління. Служба сховищ і укрить оцінює інженерний захист робітників і службовців, правильність експлуатації сховищ і укрить, готовність їх до використання за прямим призначенням. Розраховує час на оповіщення робітників і службовців, збір і укриття їх у захисних спорудах. Служба радіаційного та хімічного захисту оцінює можливості роботи об'єкта в умовах радіації і дає пропозиції щодо захисту робітників і службовців від радіоактивного зараження, визначає типові режими радіаційного захисту людей, розробляє графік робочих змін для проведення (РіНР). Аналізує забезпеченість робітників і службовців засобами індивідуального захисту, умови зберігання і порядок їх видачі. Готує пропозиції щодо організації і ведення радіаційної і хімічної розвідки, організації санітарної обробки людей, знезараження одягу, транспорту, техніки і споруд. Медична служба розробляє заходи щодо організації медичного обслуговування робітників та службовців на об'єкті і в заміській зоні, а також при проведенні РіНР. Визначає сили і засоби для надання першої медичної допомоги потерпілим. Виробляє рекомендації з організації дозиметричного контролю при перебуванні людей у зоні радіоактивного зараження і рекомендації з захисту продуктів харчування і джерел водопостачання. Служба охорони громадського порядку розробляє заходи з підсилення пропускного режиму, охорони матеріальних цінностей, забезпечення громадського порядку. На третьому етапі підводяться підсумки проведених досліджень. Групи спеціалістів за підсумками досліджень готують пропозиції з захисту робітників та службовців і підвищення стійкості елементів виробництва, які досліджуються. Група комплексних досліджень на основі доповідей інших груп складає загальну доповідь, у якій визначаються: можливості щодо захисту робітників і службовців в ЗС; загальна оцінка стійкості об'єкта, найбільш слабкі (вразливі) ділянки виробництва; практичні заходи, терміни та обсяги робіт, які виконуються при повсякденній діяльності та при загрозі надзвичайної ситуації; порядок та приблизні строки відновлюваних робіт при різних ступенях руйнування. За результатами досліджень розробляються плани, в яких визначаються відповідні заходи, необхідні кошти на їх проведення, терміни і відповідальні особи за їх виконання. У зв'язку з тим, що заходи з підвищення стійкості роботи виконуються завчасно (в мирний час), з оголошенням загрози виникнення надзвичайної ситуації (нападу ворота) та в умовах надзвичайної ситуації, відповідні планувальні документи, для зручності користування ними, складаються на кожну можливу ситуацію. У результаті проведення досліджень на об'єкті розробляються наступні документи: 1. Перспективний план заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єкта, які проводяться завчасно. 2. План-графік нарощування заходів з підвищення стійкості роботи об'єкта при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій (нападу противника). 3. Графік безаварійної зупинки виробництва. Правильність проведених розрахунків та реальність пропозицій і рекомендацій перевіряються на спеціальних навчаннях під керівництвом начальника ЦО об'єкта. Завчасно плануються і проводяться, в основному, заходи які потребують значних матеріальних витрат та часу на їх виконання. Економічна ефективність цих заходів може бути досягнута при їх коригуванні з завданнями щодо безаварійної роботи об'єкта, поліпшення умов праці, удосконаленню виробничого процесу, реконструкції виробництва і таке інше. На період загрози виникнення НС плануються заходи, які можуть бути легко реалізовані або виконання яких у мирний час недоцільне. Розділ 6 ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 6.1. РЯТУВАЛЬНІ ТА ІНШІ НЕВІДКЛАДНІ РОБОТИ 6.1.1. ОСНОВИ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт — це усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків. Рятувальні та інші невідкладні роботи включають також усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. РІНР поділяють на рятувальні роботи і невідкладні роботи. До рятувальних робіт відносяться: — розвідка маршрутів руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі; — локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт; — визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека; — визначення потрібного угруповування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки; — пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень; — розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей; — надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади; — вивіз або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони; — організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і громадського порядку; — пошук, розпізнавання і поховання загиблих; — санітарне оброблення уражених; — знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, території, споруд, а також техніки; — соціально-психологічна реабілітація населення. До невідкладних робіт відносяться: — прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (прох'одів) у завалах та на зараженій території; — локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах; — ремонт та тимчасове відновлення робота комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт; — зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і безпечному веденню робіт; Рятувальні та інші невідкладні роботи здійснюються в три етапи. На першому етапі вирішуються завдання: — щодо екстреного захисту населення; — із запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків; — з підготовки до виконання РІНР. Основними заходами щодо екстреного захисту населення є: — оповіщення про небезпеку; — використання засобів захисту; — додержання режимів поведінки; — евакуація з небезпечних у безпечні райони; — здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги; — локалізація аварій; — зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва; — попередження (запобігання) і гасіння пожеж. На другому етапі проводяться: — пошук потерпілих; — звільнення потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених транспортних засобів; — евакуація людей із- зони лиха, аварії, осередку ураження; — надання медичної допомоги; — санітарна обробка людей; — знезараження одягу, майна, техніки, території; — проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт. На третьому етапі вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС: — відновлення чи будівництво житла; — відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку; — організація медичного обслуговування; — забезпечення продовольством і предметами першої необхідності; — знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території; — соціально-психологічна реабілітація; — відшкодування збитків. Відновлювальні роботи ЦО не виконує, їх здійснюють спеціально створені підрозділи (бригади). Залежно від рівня надзвичайної ситуації (загальнодержавного, регіонального, місцевого чи об'єктового) для проведення РІНР залучаються сили і засоби ЦО центрального, регіонального або об'єктового підпорядкування. |
Закон україни Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт І послуг за державні кошти | Дипломної роботи бакалавра Рекомендований обсяг пояснювальної записки випускних робіт 80-90 сторінок формату А4 (без додатку); кількість плакатів не менше 7... | ||
Сыктывкарский государственный университет Из указанного количества 55 тем были финансируемыми из различных источников (т е более 50 тем), а 50 тем выполнялись по госбюджетной... | Рабочая программа по изобразительному искусству для 6 классов для учебников Также сделаны изменения формулировок тем уроков (с тем, чтобы можно было по журналам отслеживать выполнение государственного образовательного... | ||
Обычно в нашем сознании понятие "стресс "ассоциируется с чрезвычайно... Книга предназначена и тем, кто находится в состоянии повышенного нервного возбуждения, и тем, кто не может справиться со своими... | Пояснительная записка Перечень тем для подготовки выпускниками экзаменационных... Примерный перечень тем рефератов для проведения государственной (итоговой) аттестации выпускников | ||
Урок-экскурсия по теме: «The Place We Live In» Тем не менее, проведение отдельных уроков, вводных или заключительных по целому ряду тем, представляется вполне возможным. Музейные... | Данный учебник отличается от большинства подобных ему изданий тем, что предлагает для ознакомления и изучения литературу всего XIX... | ||
Тем, кто когда-то слушал «Арию» и «Мастера» Казалось бы, автор этой книги совершенно не нуждается в представлении, а уж тем более для тех, кто целенаправленно взял ее в руки.... | Лекция Проектирование баз данных Данный учебник отличается от большинства подобных ему изданий тем, что предлагает для ознакомления и изучения литературу всего XIX... | ||
Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Что ни говорите, а Носов — самая подходящая фамилия для писателя, тем более — для детского писателя, и уж тем более — для весёлого... | Примерный перечень тем рефератов Перечень тем для подготовки выпускниками экзаменационных рефератов по основам безопасности жизнедеятельности, предложенный ниже,... | ||
Чем меньшее количество пикселей на дюйм вы выберите, тем сильнее... «тяжелый» файл. Конечно, лучше использовать специальные программы для предварительной обработки изображения, но если их у Вас нет,... | Названия разделов, тем, тем уроков | ||
Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... В настоящее время все большее значение имеет раннее выявление и развитие способностей детей дошкольного возраста. Чем раньше начинается... | Учебник для общеобраз учреждений в 2-х ч. Авт сост. Ю. В. Лебедев.... Данный учебник отличается от большинства подобных ему изданий тем, что предлагает для ознакомления и изучения литературу всего XIX... |