Литература эпохи конца ХIХ- начала ХХ столетия обладает рядом существенных признаков. На рубеже веков критический реализм из явления нескольких наиболее развитых национальных литератур становятся явлением мировой литературы.

Вопрос 28 Нонконформізм - максимально активне вираження його позиції. Селінджер уміло використовує американський міф про невинного Адама, що будуватиме Місто на Горі, який слугував основою утворення Нового Світу батьками-пілігримами. "Ловець у житі" репрезентує хворобливе сучасне такого міфу. Нічний Нью-Йорк постає замість омріяного міста і в ньому - вразливий чистий підліток, якому просто немає місця в цьому світі "phony" - брехні. У романі йдеться про час формування світогляду героя, початок пошуків ним власної позиції, що означає активізацію уваги як до внутрішнього, так і до навколишнього світу. Тож це не вписаний у механізм дорослого, тобто суспільного життя, відсторонений від нього через свій віковий статус, тінейджер прискіпливо придивляється до нього збоку, а не з середини. Втім, він не може бути і повністю відстороненим, бо, вирісши в цьому ж таки суспільстві, уже є його органічною часткою. Тому і ставлення до навколишнього світу не може бути безсторонньо об'єктивованим, воно неодмінно виявляється емоційним, хай би яка була у хлопчика нервова система. Вопрос 29 Холден Колфілд за своєю природою до товстошкірих не належить. Один із синів процвітаючого нью-йоркського адвоката, він, мабуть, виріс в атмосфері інтелектуальній, духовній, насиченій мистецтвом, творчістю. Про це свідчить його прекрасне знання літератури (англійська мова - єдиний предмет з якого він встигає блискуче, навіть найбільш авторитетні однокласники звертаються до нього за своєрідною допомогою; у його лексиконі проскакують такі вирази як "давідкоперфільдівська муть", що свідчить про знання Діккенса, та ін.); він обізнаний і в театральному світі, і в кіномистецтві, і в сучасному музичному житті - про що свідчать його розповіді про відвідини нью-йоркських вистав тощо. Він почувається природньо, більш того, - охоплений своєрідною ностальгією в музеї, з відвідинами якого пов'язано все його дитинство. А ще лейтмотивом проходить згадка про померлого молодшого брата Алі, що був надзвичайно душевним і талановитим хлопчиком; про маленьку сестричку Фібі, яка весь час вигадує, уявляє себе поетичним персонажем - Грізелою, живе водночас і в реальному, і в уявному, вимріяному світі. "Вона б вам сподобалась", - звертається Колфілд-оповідач до читачів не раз і не два. А ще ж є і старший брат, що став прекрасним письменником, але зрадив власний талант, продавшись у Голівуд... Перед нами герой із чутливою душею, розвиненою уявою, культурною основою, - хлопчик із вищих прошарків середнього класу. Три дні, про які йдеться у романі, аж ніяк не були для нього щасливими, це час зламу і випробувань, за яким (згідно авторського задуму) мають наступати зміни в моралі підлітка, якому випадає подорослішати: дія відбувається просто перед Різдвом, і її можна беззастережно назвати ініціацією. 32. Воннегут. Черный юмор, история этого явления – неоавангардистское направление л-ры в США 60-70гг, но традиции этого явления прослеживаются в л-ре Европы.(Дж. Свифт «Приключения Гулливера», Льюис Кэрролл «Алиса в Зазеркалье»). Черный юмор демонстрирует в себе эмоцию смешного и показывает, что в невероятных жизненных условиях юмор помогает человеку сохранить внутр. «Я», но поскольку всех ограничений материального мира не может снять даже силаюмора, в этом случае приходят «черный», «темные» глубины подсознания. Современный авторы «Черного юмора» - Джон Донливе, Курт Воннегут, Джон Барт. Характеристика «Черного юмора»: - шутки по поводу смерти; -смешивание траг. и комического в одной плоскости; - описание бессмыслицы бытия; - акцент на абсурдности жизни и смерти; - восприятие реальности как хаоса, тотального шутовства, бесконечного скверного анекдота, - это скептический взгляд на ценности окруж. среды. Курт Воннегут (1922-2007) современный автор «черного юмора». Каждый его роман в основе своей — трагикомедия, обусловленная ощущением исчерпанности, нежизнеспособности идеалов традиционного, индивидуалистического гуманизма. Перед лицом современного зла, принявшего характер массовидный и безличный, старые эталоны справедливости и добра, по мысли писателя, наивны, если не абсурдны. Для Воннегута очевидно: «спасти мир», разрешить общественные противоречия человеку-одиночке не по силам. Художественная мысль Воннегута постоянно возвращается в к другому, для него неразрешимому парадоксу. Правда современной жизни убийственна для человека своей безнадежностью. «Добрая» ложь, следовательно, во благо. Но разве не есть всякая ложь обман и трусость, а значит, тайное потворство злу? В романе «Колыбель для кошки» противопоставлены ученый-физик Хонникер и самозваный пророк, вероучитель Боконон. Истина, кумир Хонникера, имеет спутницей безнравственность, мораль, исповедуемая Бокононом, всего лишь сладкая ложь. Конец света, описываемый в романе, происходит случайно, по и с роковой неизбежностью: человеческий дух даже в высших его проявлениях не только не умеет спасти людской род, но сам становится инструментом уничтожения. «И все же отчаяние Воннегуту не свойственно.» Вопрос 33 Час появи роману – остання чверть XX ст. – епоха постмодернізму. Найкращим способом уникнути односторонньої трактовки даного напряму є відмова від спроб затиснути творчість письменників цього періоду в рамки визначення постмодерну. Краще не давати цьому літературному напряму однозначної трактовки, і тим самим утриматись від штучного створення критеріїв, неприйнятних до всього багатоманіття існуючих творів (Герцманн Г., 1995: 75). Незважаючи на вказані місця дії і точне датування подій, «Парфумер» не історичний роман. «Вказівка точної дати підкреслює істинність того, що трапилось; точне вважається реальним…» (Барт., 1994: 438). Як підмітив Д. Затонський, дія в багатьох постмодерністських романах розвивається на фоні певної історичної епохи «і в той же час вона не історична…Це не переодіта заради осміювання дійсність і не відроджена романтичним замилуванням країна…» (Затонский., 1996: 36). Итак, «исторический фон здесь – не что иное, как театральная кулиса», которая маскирует истинные замыслы писателя (Затонский., 1996: 51). Як правило, в творах постмодерністів (У. Эко, М. Павич, М. Кундера, Дж. Фаулз) фігурують жорстокість в системі людських взаємовідносин. Герой Патріка Зюскінда спочатку відкинутий суспільством, а потім сам намагається втекти від ненависних йому людей, але, врешті решт, повертається до них, щоб їх закабалить. Це взаємне неприйняття і, одночасно, тяжіння двох протиборчих сторін в романі «Парфумер» породжує жахливі злочини, і навіть страхітлива смерть героя не може загладити їх. Геній виявляється здатен на злочин і виною тому – світ, що зробив його гоєм. Гренуй мстить цьому світу, вбиваючи безневинних жертв, йдучи за бажанням влади над людьми. Творче начало пересилює в герої жагу владарювання, він усвідомлює своє безсилля як творця. Незважаючи на те, що йому підвладні почуття і думки десятків тисяч людей, стати одним із них, маючи власний, а не вкрадений запах, він не в силі. Метафора запаху, як індивідуальної і невідновлюваної сутності людини може породжувати любі інтерпретації. Взяти хоча б становлення генія і суспільства-натовпу. З одного боку – намагання однієї людини підкорити собі цілий світ, а з іншого – непереборна відраза більшості до любого відхилення від загальноприйнятої норми. Причиною цього зіткнення стає дивна меншовартісність Гренуя, яку він безуспішно пробує компенсувати. Результат його зусиль – масова оргія замість публічної страти – – натяк на всесилля інформації в сучасному світі. Маніпуляція свідомістю з допомогою слів, зорових образів чи запахів, на чому, власне, і ґрунтується фантастичний сюжет роману, здатна примусити боготворити, так само як і знищувати, одну і ту ж людину. Ці проблеми не «нав’язуються» читачу. Вони органічно вплетені в канву твору, ніби «приховані» в загальному полотні роману. В цьому зв’язку уявляється необхідним розглянути оповідальну структуру твору, в якій вони реалізуються, знаходять свій вираз. вопрос 34 конецформыначалоформ “Роман-енциклопедія Т. Толстої “Кись” зроблено висновок про те, що в антиутопії Т. Толстої “Кись” (1986 – 2000) засобами постмодернізму актуалізовані деякі традиції літературного бароко (комбінація енциклопедії з абеткою, візуалізація образів та ін.), які суттєво вплинули на художню структуру антиутопії. Зберігаючи характерну для антиутопії художню модель (вождь (Федір Кузьмич) – силові структури (Великі Мурзи, Червоні Санітари) – рабська свідомість народу (голубчики та ін.)), письменниця доводить її до абсурду, іронічно обігрує її і створює поліфункціональну пародію: на владу загалом, на російську історію, на утопізм свідомості, а також на сам жанр антиутопії. Уперше в розвитку жанру антиутопія стає об’єктом іронічної рефлексії автора. Художній конфлікт у романі-антиутопії перенесений у психологічну площину. Герой (Бенедикт) знаходить вихід із замкненого простору – в духовну сферу. Соціальному абсурду й насильству Т. Толстая протиставляє цінності національної та світової культури. У зв’язку з цим велике значення в романі набуває тема Слова, Книги. В образі-симулякрі “пушкіна-кукушкіна” закладений культурний, філософський, моральний і сакральний код. Уперше ставлення до Пушкіна висувається в антиутопії як критерій оцінки соціального ладу та морального стану людини. Новаторство письменниці виявилося також в посиленні ігрового начала, поєднанні елементів різних стилів і жанрів, у застосуванні міфологізму (гра з відомими міфологічними структурами й створення нових), в експериментах з мовою, пошуку в ній прихованих смислів і можливостей тощо. Епічна лінія в романі Т. Толстої супроводжується ліричними відступами (про силу людського розуму, про Слово, про Книгу, про духовне багатство та ін.), що допомагають розкрити авторську позицію й переживання головного героя, в якому відбувається напружена внутрішня боротьба. Т. Толстая розвинула традиції “сказу” (рос.) за рахунок інтертекстуальності, котра втілює ідею необхідності залучення людини до здобутків культури, філософії, мистецтва, без чого неможливе духовне відродження суспільства.

Похожие:

	История зарубежной литературы ХХ века Литература конца XIX- начала ХХ в. Позитивистские течения: реализм, натурализм. Франция: Мопассан, Золя		Москва Издательство «Потомки Зубовых» Николай Владимирович Зубов – один из популярнейших композиторов конца XIX – начала XX веков, сочинения которого были утрачены в советское...
	Тематический план дисциплины «хiх-xx века» Изучение мировой новейшей литературы представляет собой сложную научную проблему. Данный курс, охватывающий важнейшие литературные...		Тематическое планирование 11 класс. Дата Тема. Основное содержание Введение. Русская литература 20 века. Литературный процесс рубежа веков- конца 19 века. Новаторство литературы начала 20 века
	Рабочая программа История Средних веков Охватывает период с конца V по XV в., от падения Западной Римской империи до начала эпохи Великих географических открытий. Курс дает...		Художественно-философское осмысление первой мировой войны в русской... ...
	Диплом Интертекст в поэзии Бродского на примере «венецианского» Общие сведения о модернизме и постмодернизме как об основных направлениях литературы конца ХIХ – начала ХХ вв		Интертекст в поэзии Бродского на примере «венецианского цикла» Общие сведения о модернизме и постмодернизме как об основных направлениях литературы конца ХIХ – начала ХХ вв
	Программа дисциплины Пояснительная записка Программа дисциплины «История... Государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования города Москвы		Используемая литература 11 Специалисты признают, что не сегодняшний день туризм является одной из ведущих и наиболее динамичных отраслей мировой экономики,...
	Словесная живопись в русской прозе ХIХ начала ХХ вв Юрий Александрович Дворяшин — доктор филологических наук, профессор, ведущий научный сотрудник Института мировой литературы ран		Программа дисциплины дпп. Ф. 12 История русской литературы (ч. 3: 1/2 XIX в.) В истории русской литературы особую эстетическую и этическую значимость имеет литература начала и середины ХIХ века. При ее изучении...
	Программа по истории Средних веков. 6 класс Пояснительная записка Охватывает период с конца V по XV в., от падения Западной Римской империи до начала эпохи Великих географических открытий. Курс дает...		Программа обязательного лекционного спецкурса «Сравнительная фольклористика» Европы, Азии и Америки в их локальном многообразии и межэтнических связях; оценить значение фольклора в становлении мировой литературы,...
	Календарно-тематическое планирование. 11 класс Основные тенденции развития мировой литературы на рубеже 19-20 веков. Общественно историческая обстановка в мире. Новые эстетические...		Рабочая программа по истории средних веков для 6 класса составлена... Программа курса охватывает период с конца V по XV вв., от падения Западной Римской империи до начала эпохи Великих географических...