Актуальные вопросы развития экономики и профессионального образования в современном обществе
Скачать 11.66 Mb.
|
Литература
ПРОФЕСІЙНИЙ ІДЕАЛ ЯК ОРІЄНТИР У САМОВИХОВАННІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА А.О. Яковенко, науковий керівник Ю.І. Чернецька Україна, м. Харків, Харківська гуманітарно-педагогічно академія В останні роки занепадає рівень вітчизняної освіти, у студентів спостерігається низька мотивація до навчання. Слід зазначити, що значних змін зазнали і соціально-ціннісні орієнтації студентів: втрачаються гуманістичні професійні ідеали, а їхнє місце займають егоцентриські ідеали особистісного збагачення, руйнується професійний світогляд студентів. Тому, однією із приорітетних задач сучасної освіти є підвищення якості професійного навчання і виховання студентів-педагогів, формування в них мотивів для самовдосконалення. Одним із головних змістоутворювальних мотивів самовдосконалення людини є ідеал як складний комплекс певних ідей, який і регулює поведінку особистості. Формування професійного ідеалу у студентів є невід'ємною частиною реалізації стратегії освіти протягом всього життя, оскільки прагнення до ідеалу забезпечує безперервну самоосвітню діяльність, спрямовану на втілення бажаного в дійсність [2]. Феномен професійного ідеалу завжди був актуальним. Починаючи з первісного ладу і до теперішнього часу старші люди передавали молодшим свої уміння, ідеї, норми, досвід, таким чином виховуючи в них певні якості і допомагаючи стати особистістю. Кожен вчитель залишає дитині спогади про себе, і вони є основою для усвідомлення дитиною якості виховання та навчання, які отримала дитина від кожного конкретного учителя. Дослідженням професійного ідеалу особистості займалися такі відомі вчені: М.О. Бердяєв, Л.І. Божович, С.Л. Рубінштейн, О.Н. Леонтьев та інші. Необхідно зазначити, що в останні роки спостерігається підвищення наукового інтересу до проблем формування ціннісно-змістовної сфери студентів. Велика кількість наукових робіт присвячена проблемам ціннісних орієнтацій, формуванню світоглядних позицій, ідеальних уявлень. Вивчаються різні аспекти професійного становлення студентів. Однак, слід зазначити, що проблема професійного ідеалу ще не достатньо вивчена. Кожен майбутній педагог мріє стати високоякісним фахівцем і має ідеї, згідно з якими він надалі буде виховувати своїх учнів. Це і є його професійний ідеал, який сформувався на базі вражень, залишених попередніми педагогами. Професійний ідеал формується на світогляді, тобто за сприяння системи певних поглядів, ідей, норм та цінностей, що виражають інтереси суспільства. Відомо, що в різні часи був різний світогляд, кожна епоха мала свою ідеологію. Можна прийти до логічного висновку, що професійний ідеал – це певний образ, що з часом змінюється, і, сформувавшись, не залишається однаковим, а зазнає змін під впливом нових поглядів. Більше того, професійний ідеал передає прагнення людей, тобто створивши певний образ особистість не може одразу йому відповідати, а натомість намагається вдосконалити себе щоб досягнути того рівня, який і є її ідеалом. Ця ідея була впроваджена Жаном-Полем Сартром і мала на меті формування випереджального ставлення до самого себе, хоч він і вводив цю ідею в область психології, та вона є не менш актуальною і в педагогічній сфері, вписуючись в сучасну парадигму вищої професійної освіти, яка має носити випереджальний характер. Випереджаюча освіта, на думку С.Л. Фролової, покликана готувати людей, здатних розробляти із себе модель ідеального професіонала і вибудовувати на її основі освітню траєкторію, згідно з якою і будуть діяти в майбутньому [3]. Гуманістична педагогіка, орієнтована на студентів, ставить у центр самого студента як суб’єкта своєї діяльності, вільного у виборі ідеалів. Проте вільний вибір і призвів до втрати соціально-ціннісної орієнтації, тому сучасною актуальною ідеєю гуманістичної педагогіки є ідея педагогічного супроводу формування професійного ідеалу. Ця ідея включає в себе суб’єкт-суб’єктне спілкування, допомогу, підтримку, сприяння у формуванні професійного ідеалу у студентів. Науковці С. Л. Фролова та С. М. Чистякова розглядають педагогічний супровід формування професійного ідеалу як цілеспрямовану, систематичну, комплексну діяльність педагогів, спрямовану на допомогу студентам в осмисленому виборі та розвитку ідеалу, побудові відповідних його змісту моделей професійної поведінки, проектів і програм подальшого професійного вдосконалення [3]. Професійний ідеал майбутніх педагогів це не тільки певний образ, який формує ідеал педагога у свідомості студентів, це інтегроване поняття, складність якого обумовлена термінами «професія» і «ідеал». У словниках термін «ідеал» трактується як зразок, ідеальний образ, який диктує поведінку людини, носія ідеалу. Професія – це історично сформований рід трудової діяльності людини, що потребує спеціальної підготовки. Професійний ідеал вбирає в себе багато смислових понять такі як: зразок, мета, норма, програма, мотив, стимул, цінність. Він визначає розвиток людської особистості, манеру поведінки і взаємини у соціумі [2]. Професійний ідеал виконує ряд важливих педагогічних функцій у процесі самовиховання, таких як: функція цілепокладання – сформований професійний ідеал є ціллю майбутнього педагога, до якої він буде прагнути; пізнавальна функція – у процесі самовиховання з орієнтацією на професійний ідеал студент буде пізнавати і усвідомлювати себе; виховна функція – буде реалізовуватись у вихованні майбутнім педагогом тих професійних рис, рис характеру, манери поведінки та спілкування, які присутні у його професійного ідеалу; організуюча функція – студент буде таким чином організовувати своє самовиховання, щоб якнайшвидше наблизитись до свого професійного ідеалу; перетворююча функція – у процесі самовиховання майбутній педагог буде наближатися до свого професійного ідеалу, тим самим поступово перетворюючись із студента в «ідеального педагога»; прогностична функція – забезпечує ставлення студентом певних прогнозів щодо зрушень в сторону свого професійного ідеалу у процесі самовиховання; оціночна функція – забезпечую оцінку результатів діяльності у процесі самовиховання. Зазначимо, що професійний ідеал є основою для самовиховання особистості. Самовиховання – це цілеспрямована свідома, систематична діяльність особистості з метою вироблення в собі бажаних духовних, інтелектуальних, моральних, естетичних, фізичних та інших позитивних рис й усунення негативних [1]. В свою чергу бажані духовні, інтелектуальні, моральні, естетичні, фізичні та інші позитивні зміни є різницею між людиною теперішньою та її професійним ідеалом, і коли особистість зазнає цих змін – вона наблизиться до свого професійного ідеалу. Самовиховання передбачає певний рівень розвитку інтелекту, який виявляється у всьому , що стосується зміни свого «я». Тому робота над собою стає постійною, усвідомлення себе веде до самоспостереження, самоаналізу, самокритики. Це, в свою чергу, призводить до підвищення рівня свого професійного ідеалу і невідомо чи досягне його людина. Однак в теперішні часи, в результаті спрямованості до країн Європи, в нашій державі з’явилися і розвиваються закордонні норми та цінності, у зв’язку з чим наша молодь починає ставити їх собі за основу, а наша культура відходить на другий план. Це проходить свідомо, і тому існує думка, що треба приділяти більше уваги саме культоровідповідності виховання, а для цього потрібно перш за все надавати більше інформації про рідну культуру, рідні звичаї і традиції, приділяти більше уваги історії, пам’ятним датам. Таким чином, роль професійного ідеалу є дуже великою, оскільки узявши його за напрямок, у результаті самоспостереження і самоаналізу, людина бачить різницю між собою теперішньою і тією людиною, якою хоче бути і, завдяки цьому баченню, вона отримує вектор якісного професійного розвитку. Це сприятиме значним позитивним зрушенням, а також допоможе в основу професійної підготовки покласти найкращі традиції рідної культури, розробити нові виховні методи і системи, за якими буде відбуватися більш цікаве і плідне виховання і, в майбутньому, значно підвищити рівень якості професійної освіти. Література 1. Самовиховання як засіб формування особистості [Електронний ресурс]. URL: http://intranet.tdmu.edu.ua. 2. Фролова С.Л. Технологические аспекты самовоспитания по профессиональному ідеалу [Електронний ресурс]. URL: http://www.portalus.ru. 3. Фролова С.Л. Система педагогического сопровождения формирования профессионального идеала у студентов высшей школы: дис… док. пед. наук. М., 2013. 307 с. МОЛОДЕЖНЫЕ ОБЩЕСТВЕННЫЕ ОРГАНИЗАЦИИ И ИХ РОЛЬ В ПОВЫШЕНИИ СОЦИАЛЬНОЙ АКТИВНОСТИ Е.Д. Яшина, научный руководитель А.В. Кошелева Россия, г. Ярославль, Ярославский государственный университет им. П.Г. Демидова Проблемы формирования и развития социальной активности молодежи, анализ специфики ее проявления в зависимости от социально – демографических и психологических характеристик являются предметом междисциплинарных исследований на протяжении многих лет. Положение молодёжи в российском обществе является противоречивым. С одной стороны, в силу своего возраста молодёжь не имеет собственного устойчивого социального статуса, ограничена в доступе к экономическим, социальным и культурным благам, находится в известной материальной зависимости от представителей старшего поколения, и ориентирована на сверстников в культурном и психологическом плане. В то же время молодёжь выполняет особую роль в обществе, определяемую тем, что по мере становления и развития в качестве субъекта социальных отношений, она обеспечивает воспроизводство населения, общественного производства и общественной жизни, способствует сохранению и преемственности истории и культуры страны. Благодаря своей восприимчивости к инновациям участвует в позитивных социальных преобразованиях, передает свой обновленный опыт последующим поколениям и т.д. В настоящее время в российском обществе молодежь как социальная группа имеет противоречивый статус. С одной стороны, ее характеризуют как социально незрелую и политически индифферентную, с другой – считают социально – инновационным ресурсом и субъектом общественных преобразований. Как отмечает в своей работе Д.В. Кротов, российская студенческая молодежь не видит в социальной активности смысла, не интересуется тем, что выходит за пределы личной жизни, слабо участвует в экологических движениях, не озабочена в отличие от ее зарубежных сверстников проблемами безопасности и социальной несправедливости; не просматривается позиция молодежи в борьбе с социальными болезнями современного российского общества. Он подчеркивает, что работающей молодежи свойственны узость социально инновационной деятельности, концентрирование в сферах мелкого бизнеса и услуг. Однако тенденции развития молодежных движений и сообществ таковы, что отмечается рост понимания частью молодых людей значимости собственной роли в процессе становления и развития общества. Одним из важнейших принципов современной молодежной политики является принцип участия молодых людей в ее выработке и реализации. Формой реализации молодежной активности и, соответственно, участия молодежи выступают молодежные общественные объединения. По данным исследований Д.В. Кротова, в молодежных объединениях сейчас состоят около 7% молодежи, 5% ранее состояли в них, а 20% хотели бы участвовать в их работе. Именно эта малая часть представляет собой молодежь, являющуюся социальным, политическим, экономическим ресурсом общества и потенциалом развития России для обеспечения ее конкурентоспособности. Так же в исследовании Кротова Д.В. установлено, что все респонденты идентифицируют себя с социально активной молодежью. На вопрос «Считаете ли Вы себя социально активным человеком?» 75 человек дали однозначные утвердительные ответы, 35 — положительные ответы, дополненные некоторыми комментариями(«в какой-то мере», «в некоторой степени» и т. д.). Молодежь, социально активная в высокой степени, чаще всего проявляет себя в качестве организаторов различных мероприятий (64% респондентов), координаторов какой-либо деятельности, специалистов (59%) и ответственных за какой-то объем работы (53%). Причем наиболее распространенными сферами жизнедеятельности, в которых проявляется социальная активность данной группы молодежи, являются образовательная, профессиональная и культурно-досуговая, а экологическая, художественно-эстетическая сферы и семья занимают последние места. Обеспечивая участие молодых людей в решении собственных проблем, молодежные объединения содействуют их развитию, самореализации и социализации, включению в социально-экономическую жизнь общества. Молодежные объединения являются полигоном для освоения навыков самоуправления, лидерства, реализации проектов молодежи. Молодежные объединения выступают также как элемент социальной инфраструктуры общества, обеспечивая удовлетворение потребностей большой части населения - молодежи - в решении самых разнообразных проблем. Сфера деятельности молодежных объединений охватывает получение образования, трудоустройство, досуг, решение жилищных проблем, политику, культуру, спорт, социальную поддержку и другие области. Технологически развитие социальной активности молодежи осуществляется через воспитание и обучение лидерских качеств, а также отбор и поддержку наиболее эффективных лидеров. Система такого воспитания заложена в основу скаутского движения, деятельности всероссийской организации «Детские и молодежные социальные инициативы» (ДИМСИ), элементы подготовки лидеров состоят в проведении коммуникативных и управленческих тренингов и семинаров, повышении квалификации руководителей молодежных и детских общественных объединений. В качестве примера отбора и поддержки наиболее эффективных лидеров можно назвать всероссийский конкурс руководителей и лидеров молодежных и детских общественных объединений «Лидер XXI века», который проводится с 2003 года Министерством образования и науки РФ, программы формирования кадрового резерва. Среди других молодежных организаций, способствующих повышению социальной активности молодежи можно назвать такие всероссийские организации: Всероссийский Союз «Гражданское общество - детям России», Движение «Россия Молодая», Молодежное движение «Российский союз молодёжи», Союз пионерских организаций - Федерация детских организаций и другие. В Ярославской области действуют такие организации как: Агентство по делам молодежи Ярославской области, Ассоциация Молодых Профессионалов, Всероссийская Общественная Организации поддержки молодежных инициатив «Время молодых», Ярославская областная молодежная общественная организация «Союз студентов», Ярославская Молодёжная Секция Российской Ассоциации Содействия ООН, Ярославский городской молодежный центр, Молодежный Совет города Ярославля. Например, в основе деятельности Совета лежат собственная инициатива и потребности молодежи города Ярославля: в самореализации, общении, формировании положительного образа молодежи в обществе. Целями организации являются создание условий для самореализации молодежи города и продвижение молодежных социальных инициатив. Основные направления деятельности Молодежного Совета являются: спортивно-оздоровительная работа, гражданско-патриотическое воспитание, творческое воспитание, работа с молодежными субкультурами, досуговая деятельность, работа с коммерческим сектором. Ежегодно в рамках данных направлений проводится более 15 крупных городских проектов и около 25 районных. За 13 лет работы Молодежного Совета более 60000 молодых людей приняли участие в его мероприятиях, более 500 человек в разное время входило в его состав. В данный момент членами и волонтерами Организации является более 100 молодых людей – студентов, работающей молодежи, старшеклассников. Таким образом, работа молодежных общественных организаций играет важную роль в повышении социальной активности молодых людей. Благодаря деятельности подобных организаций молодежь оказывается включена в общественную жизнь. Участие молодежи в деятельности различных общественных структур выступает, с одной стороны, показателем ее социальной активности, а с другой – показателем зрелости гражданского общества. В соответствии с этим одной из задач реализации государственной молодежной политики должна стать более целенаправленная и адресная поддержка деятельности общественных молодежных объединений и организаций, вовлечение в их деятельность молодежи, поскольку роль молодежных общественных объединений в современных социально-политических процессах выражена, прежде всего, в политической социализации молодежи, ее социальной интеграции, представительстве социальных интересов молодежи как особой социальной группы, создании дополнительных каналов общественного участия. |
Похожие:
 | Актуальные вопросы развития экономики и профессионального образования в современном обществе Материалы XII международной молодежной научно-практической конференции 18 марта 2015 г., гг. Екатеринбург, Алматы, Харьков, Елабуга:... | | Актуальные проблемы мировой экономики на современном этапе ... |
 | Программа работы конференции предполагает работу нескольких секций... Пермский институт экономики и финансов приглашает Вас принять участие в работе IV всероссийской ежегодной научно-практической конференции... | | Ростов-на-Дону, 6-8 декабря 2010 г. Актуальные вопросы управления... В. Н. Некрасов, д э н., профессор, проректор по экономике и международным связям Северо-Кавказской академии государственной службы,... |
| «Наука в современном информационном обществе» Оргкомитет международной... Фгос спо по специальности 080014 Экономика и бухгалтерский учет (по отраслям), утвержденный Министерством образования и науки РФ... | | Программа дисциплины «Современные тенденции развития медиасистемы» Актуальные проблемы современности и журналистика: актуальные проблемы мировой цивилизации и журналистика, основные проблемы развития... |
| Пояснительная записка Происходящие изменения в современном обществе... Проектная деятельность как один из способов развития самостоятельности младших школьников | | Концепция развития дополнительного образования детей в российской федерации (Первая версия) Ценностный статус и стратегическая роль дополнительного образования в современном обществе 4 |
| 23 августа 11: 00 «Актуальные вопросы развития научно-технического... Городские площадки по приоритетным направлениям развития московского образования. (по графику) | | «Актуальные вопросы аритмологии: механизмы возникновения, вопросы... Фгу российский кардиологический научно-производственный комплекс Минздравсоцразвития России |
| Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Программа предназначена для преподавателей, ведущих данную дисциплину, учебных ассистентов и студентов, обучающихся по направлению... | | Актуальные вопросы казачьего образования и воспитания Краснодарский краевой институт дополнительного профессионального педагогического образования |
| Концепция развития средней общеобразовательной школы №36 г. Томска Школа в современном обществе рассматривается как социокультурный институт, основной функцией которого является организация процесса... | | Секция 1 Общественные науки в современном мире: актуальные вопросы... Победители XVI всероссийской студенческой научной конференции «От творческого поиска к профессиональному становлению» |
| Методические рекомендации по организации самостоятельной работы студентов:... Филиал негосударственного образовательного учреждения высшего профессионального образования | | «актуальные проблемы экономики и права» с 2007 года Алпатова Э. С. Факторы формирования новой институциональной среды в банковском секторе // Актуальные проблемы экономики и права.... |
