Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський
Скачать 2.07 Mb.
|
Список використаних джерел 1. Вашуленко М.С., Дубовик С.Г. Рідна мова. 4 клас. Частина ІІ.-К.: Освіта, 1996.-142с. 2. Вашуленко М.С. Українська мова 3 клас.-К.: Освіта, 1996.-123с. 3. Когут О.І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури.- Тернопіль: Астон, 2005.-311с. 4. Карнаух Т. Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках читання. Початкова школа №11.-К.: «Початкова школа», 2005.-с.5-3. 5. Кондратюк О. Інноваційні технології в початковій школі.-К.: Шк. Світ, 2008.-250с. 6. Пєхота О.М. Освітні технології.-К., 2001.-255с. 7. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.- К.: А. С. К., 2006.-192с. 8. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. К.: «Початкова школа». - 2006.-429с. 9. Словник іншомовних слів/ Уклад.:С.М. Морозов, Л.М Шкарапута. – К.: Наук думка 2000.-775с. 10. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п’яти томах. Том 3.-К.: «Радянська школа», 1997.-670с. УДК 372 Славінська Ірина, студентка 2-В курсу, секція “Українська мова та методика навчання” студентського наукового товариства ВКНЗ “Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А.Ю.Кримського” Науковий керівник – Шостак Г.С., викладач-методист української мови ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ЛІРИЧНИХ ТВОРІВ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Резюме. У статті розглянуті актуальні питання роботи над ліричним віршем у початкових класах. Автор підкреслює можливості використання цих творів для розвитку емоційної сфери школярів, їх творчих здібностей; пропонує послідовність опрацювання ліричних творів, акцентує увагу на підготовці до сприймання та особливостях цілісного аналу вірша у єдності форми, змісту та мовно – виражальних засобів. Художній твір є основою сучасного уроку читання, організація роботи з яким є складною справою для кожного педагога. Це зумовлено тим, що в кожному класі протягом навчального року діти ознайомлюються з творами різних за жанром, обсягом, складністю. Це, в свою чергу, потребує від учителя творчого підходу до кожного уроку читання. Але від того, наскільки цілеспрямовано вчителеві вдається врахувати особливості сприймання учнями певного віку жанру, змісту твору, активізувати емоції, мислення, значною мірою залежить результат опрацювання твору, позитивного впливу його на всебічний, особливо мовленнєвий, розвиток дитини. Враховуючи художній жанр, вікові, індивідуальні особливості сприймання його учнями певного віку, вчитель має вибрати ті види роботи над текстом, які б допомогли зрозуміти прочитане, уявити ,засвоїти предметні явища, картини в тому порядку й повноті, як прагнув того автор, подивитися на речі його очима, мислити його думками, переживати разом з ним, тобто дати дитині змогу виявити власний емоційно – естетичний відгук на зображене, не захоплюватися позатекстовими асоціативними нашаруваннями, які можуть призвести до розладу авторської, образно – емоційної структури. Лірична поезія – одна з найдавніших форм художньої творчості. За часів «Поетики» Аристотеля її традиційно виділяють як один з трьох родів літератури (лірика, епос, драма). Свій початок лірика бере в первісному синкретизмі, де, крім розповіді про події драматичного дійства, був і вияв почуття. Лірична поезія виступає переважно у віршованій формі. Це зображення внутрішніх душевних переживань, думок, почуттів людини. Ліриці властивий особливий лад мови , де має свій вираз принцип музичності. Лірика – відгомін наспівності, мелодійності первісної поезій. Мова лірики зберігає багато виразних категорій музичності, зокрема у ритміці та мелодиці. Музичність лірики визначається в особливій звуковій інструментовці (наприклад, збірка П. Тичини «Сонячні кларнети»). Ліричні твори відрізняються від епічних та драматичних способом відображення дійсності. У ліричному вірші виражається безпосереднє почуття поета, викликане в ньому якимось явищем природи або життя, і поет передає свою внутрішню реакцію на те враження, що надходить до нього ззовні. Якщо в епосі спосіб змалювання життя спирається на дію та причинно– наслідкові зв’язки, то в ліриці – на єдність настрою та теми. Картини поетичного світу подаються крізь призму ліричного «Я». Основною формою виразу виступає монолог. Але монолог – це єдина форма лірики. Типовою формою пейзажної лірики є опис, де ліричне «я» виражається зображенням картин навколишнього світу. Переживання людини поет може помістити в якийсь конкретний образ – образ зорі, журавлиного ключа, сонця та інші. Для повноцінного сприймання пейзажних поезій важливо емоційно налаштувати учнів безпосередньо перед читанням і слуханням твору. Дуже добрим, але,на жаль, вже рідшим явищем є нагромадження в учнів цілеспрямованих спостережень за станом природи з метою їх актуалізації на уроках читання. Добре, коли вчитель читає поезію сам, краще – напам’ять. Скажімо, поетичні перлинки поезій Т.Шевченка («Світає…», «Вранці»), Лесі Українки («Вишеньки», «На зеленому горбочку»), Ліни Костенко («Ліс на світанку», «Баба Віхола»), Олександра Олеся («Все навколо зеленіє…», «Серед краси») у читанні учителя сприймуться доступніше та емоційніше. Цей прийом заохочує дітей до активного сприймання,адже вони чують, як вільно, захоплено читає вчитель. Якщо твір великий, бажано, щоб деякі рядки чи строфи класовод теж читав, не заглядаючи до книжки, а вдивляючись у вічі дітей, передаючи їм свої почуття. Якщо є вдалий фонозапис, то варто прослухати його разом із вихованцями. Цей спосіб з-поміж інших виграє тим, що виконання артиста діти сприймають загострено, вслухаючись у незнайомий голос. Запис тієї чи іншої частинки тексту можна слухати неодноразово; вчитель має змогу добре спостерігати реагування дітей. У багатьох випадках, якщо читається великий за обсягом або емоційно напружений текст, доцільним є комбіноване читання. Це має кілька переваг: навперемінно з учителем можуть читати діти, які підготувалися до рольової гри «Я – вчитель», «Я – диктор», загострюється увага до читання товариша (бо треба пильнувати за текстом), збільшуються можливості самостійного читання вголос, що має неабияке значення, коли опрацьовуються великі за обсягом тексти. Класоводові варто брати на себе читання діалогів, експресивно насичених уривків, речень, які треба виділити логічним наголосом або передати підтекст. Враховуючи спосіб первинного ознайомлення з твором, учитель вирішує, як попередньо вправляти дітей у читанні багатоскладових слів, маловживаних або сумнівних щодо вимови. У підручниках такі слова, як правило, вказані відразу після тексту. Але не всі вчителі достатньо відпрацьовують їх з учнями. Залежно від складності, їх можна читати по-різному: спочатку мовчки,потім уголос усім класом, по рядках, групами, вибірково окремими учнями; спочатку повільно, потім швидше; голосно і тихо. Іноді корисно обмежити підготовку до читання тільки повідомленням назви твору і його автора або про те, як створюється твір. Іншого разу доречно показати книжечку, де є твір повністю тощо. Ліричні вірші потребують своєрідного підходу до їх вивчення. Зумовлено це тими почуттями та емоціями, які лежить в основі пізнання дійсності. Звідси стає зрозумілою вимога - вводити дітей у світ художніх образів через почуття, а далі вести від почуттів до думок та висновків. Настроїти, наприклад, школярів на сприймання пейзажної лірики можуть спогади про екскурсію в парк, поле, ліс які відповідають темі читаного твору. Перед читанням вірша В. Грінченка "Білі ночі" можна провести таку бесіду за спостереженням: - Яка зараз пора року? - Чим приваблює вас сьогоднішня весна? - Що побачили, що вразило, що відчули, спостерігаючи за буйним цвітом саду? - Хтось із поетів написав: "Стоять сади в вінчальному вбранні..." - Чи можна так сказати про сьогоднішні сади? - Чому так сказав поет? - Чи бачили квітучий сад в ночі? - Чи чули вираз "Білі ночі"? - Чи можна допустити, що на Україні сьогодні "Білі ночі"? Відповідний емоційний настрій може дати й музика. Так, перед читанням вірша Т.Г.Шевченка "Зоре моя вечірняя" можна запропонувати слухання музичних творів відомих композиторів - вони викличуть настрій глибокої задуми, тужлива урочиста мелодія і розповідь учителя настроїть учнів на сприймання тексту. Інший емоційний вплив (почуття радості, замилування) справлять п'єси Чайковського, відомі під назвою "Пори року". Ними можна послугуватися і при читанні ліричних віршів про осінь, весну («Дивувалась зима...» І Франка, »3олота осінь» К.Перелісної, «Вже брами літа замикає осінь» Л.Костенко», »Чотири пори року» Н.Забілої і інші). Мажорний тон музики на слова пісні "Вийшли в поле косарі" відповідно настроїть на слухання цієї народної пісні, а урочистий марш - на сприймання високопатріотичної героїчного змісту поезії. Відповідні почуття, настрій викличе в учнів і художня репродукція. Але, використовуючи її, треба пам'ятати, що бесіду потрібно будувати так майстерно, щоб краса фарб не перевершила краси художнього слова . Наприклад, при вивченні вірша А.Малишка «Яблука» можна використати репродукцію картини К.Білокур «Богданівські яблука». Готуючи учнів до сприймання ліричного вірша, можна використати і лінгвістичну гру, у ході якої зацікавимо учнів образністю мови, милозвучністю вірша, загадковістю висловлювань, наприклад, перед читанням вірша В. Грінченка "Білі ночі" можна запропонувати гру "Відгадай". Один учень виходить з класу, а клас придумує назви предмета для відгадки. Учень повинен відгадати назву через порівняння, які пропонують учні класу. Потім учні прочитують вірш мовчки або вголос, далі читається текст за частинами. Прочитавши частину, спочатку визначаємо її зміст, й потім детально опрацьовуємо художні образи - слова та сполучення слів. Вірш І. Франка "Дрімають села" можна проаналізувати в такому порядку. Після першого читання запитуємо: про що розповів нам поет? Який день він описав? Що ви уявили, слухаючи? (Теплий, ясний, тихий осінній день. У зелених садах розкинулися села.) Прочитайте перші чотири рядки. Яку картину уявили? У якому значенні вжито слово «дрімають»? Хто може дрімати? (жива істота.) З яких слів цих рядків можна довідатися, що у вірші написано про осінь? ("Осіннє сонце сяє", "Холодом осіннім потягає"). Прочитайте наступні чотири рядки. Яку картину вони змальовують? Прочитайте, що сказано про садки, (Вони темно-зелені, але вже без плоду). Коли таке буває? (Восени, коли зібрали урожай). У якому значенні вжито слово «гріються»? Про що розповів автор в останніх чотирьох рядках? Які слова вказують на те, що літо продовжується? (Ластівка звивається над загоном). Знайдіть рядки, де є слова «ще» і «вже». Як ви гадаєте, що автор передає цими словами? (Мабуть, те, що ще важко виділити і відрізнити літо від осені, але вже відчутно ті зміни, що вказують на відмінність від недавніх гарячих літніх днів.) Далі робимо висновок і підводимо учнів до розуміння потреби навчитися передавати голосом ті почуття, емоції, переживання і настрої про які прочитали, тобто готуємо учнів до виразного читання вірша. Особливе місце в процесі логічного розбору ліричного вірша займає творча робота, яка формує творчу уяву, усне мовлення, логічне мислення. Кожне таке завдання розпочинається з інструктажу та зразка вчителя. Зв'язне вчительське висловлювання дає учням зразок міркування, особливості побудови речень, використання цікавих висловлювань. Після зразка учні намагатимуться наслідувати вчителя у доборі речень, інтонації висловлювання. Творчі завдання доцільно планувати тоді, коли учні усвідомили текст і можуть уявити конкретні картини, порядок їх розташування, особливості авторської мови. Вперше цю роботу можна виконати так: спочатку вчитель пропонує ще раз прочитати віршову строфу, потім малює картину, вказуючи, які фарби використав, який фон, що і як намалював. А потім показує малюнок, дає завдання його розглянути і порівняти з тим, що змалював вчитель словом, з тим, як цю картину змалював автор у вірші. А потім залучаємо учнів до такої творчої роботи. Ґрунтовне експериментальне дослідження психолога В.Ягункової щодо проблеми індивідуальних та вікових особливостей формування літературних здібностей школярів показало, що «... слабка мотивація літературно-творчої діяльності, падіння інтересу до неї призводить до того, що розвиток здібностей уповільнюється, незважаючи на високий рівень як загального розвитку так і окремих інтелектуальних процесів »[7;12]. Результати експериментального дослідження науковців показали, що розвиток повноцінної мотивації до зазначеної діяльності формується у результаті цілеспрямованого стимулювання емоцій, почуттів, інтересів. При формуванні естетичного сприйняття світу в учнів виникає бажання не лише підняти власний престиж за допомогою творчості, принести задоволення батькам, учителю, а самовиражатись і спілкуватись засобами мистецтва слова. Як наголошує педагог Н. Є. Миропольська, «...формуванню естетичної позиції школяра сприяє створення ситуації естетичного переживання. Вони є важливою педагогічною умовою, завдяки якій учнями здійснюється активне ставлення до світу»[2; 22]. Пропонуємо наступні прийоми стимулювання естетичних переживань, які вчитель може використати для формування позитивної мотивації літературної творчості молодших школярів: - звернення до високохудожніх зразків літератури з метою емоційного їх сприйняття; - формування досвіду переживання відчуття краси; - створення ситуацій співпереживання з героями твору шляхом «вживання» в ці образи; - спілкування з природою та спостереження за змінами у природі; - предметне унаочнення художньої деталі твору; - використання засобів образотворчого та музичного мистецтв. Формування цілісного емоційного сприйняття молодшими школярами високохудожніх зразків літератури виступає важливою передумовою успіху в підготовці дітей до літературної творчості. Мова поетичних творів викликає «...естетичні переживання. Почуття краси слова, яке притягує, бажання повторювати його - вчитуватись. Прислухатись до тексту, немовби вбирати його в себе, співпереживаючи його звучанню і переливам смислу ».[3; 20]. Якщо у дитини в результаті вмілого педагогічного керівництва виникне співчуття до героїв, то воно перетвориться на співчуття до реальних людей. Великому сплеску позитивних емоцій та формуванню естетичної позиції молодшого школяра сприяє переживання почуття краси. Дослідник проблеми розвитку літературних здібностей молодших учнів О. Я. Савченко наголошує на тому, що «...дітям цього віку доступні естетичні враження від краси спостережуваного, від краси стосунків, від зробленої речі»[4; 42]. Чуйність і сприйнятливість до краси в дитячі роки незрівнянно глибші, ніж у наступні періоди розвитку особистості. Треба насичувати навчальну діяльність замилуванням красою, щоб пам'ять, мислення. Уява учнів збагачувались яскравими образами, які западають у душу, активізують мислення і мовлення . Створенню ситуації естетичного переживання допомагає прийом емпатії - співпереживання з героями твору: людьми, тваринами, рослинами шляхом перевтілення в ці образи. Перевтілення - це особлива, специфічна людська діяльність, яка має своїм результатом і певну форму пізнання, і своєрідну практику. Перевтілення дає поштовх до роздумів, переживань, оцінки, дає змогу розвивати творчі здібності учня, стимулювати його активність, збуджувати інтерес до власного емоційного стану, сприяє самоствердженню молодших школярів, появи віри у власні можливості. Мета виховного впливу емпатії, на думку І. Д. Беха, « полягає у створенні таких умов, за яких певна, майже індиферентна соціальна цінність зачепила б вихованця, так би мовити,« за живе »[1;15]. Невичерпне джерело натхнення, прагнення сказати « своє слово » - спілкування з природою. Видатний вихователь почуттів В. О. Сухомлинський вбачав важливе завдання в тому, щоб навчити дитину бачити і відчувати прекрасне в природі: « Зупинись і ти у подиві від прекрасного - і в твоєму серці теж розквітне краса ».[5;79] Слово про красу викличе естетичну дію на дитину, якщо вона побачить її своїми очима. Молодшим школярам, як правило, важко уявити емоційно-образний зміст вірша, тому що вони сприймають тільки сюжет, окремі деталі, а не цілісну пейзажну картину з певним настроєм. Завдання вчителя - навчити бачити гру фарб, помічати нові відтінки звуків, робити щоденні дивовижні відкриття. Завдяки вчителю дітям може відкритись чудова музика природи: глибина синього неба, відображення сонця у прозорих краплинах ранкової роси, сірі нитки дощу в похмурий осінній день, тендітний дзвоник першого проліску, ласкавий шепіт хвиль і теплий запах липневого степу. Споглядання і слухання, емоційне переживання побаченого і почутого — це перше віконце у світ краси і творчості. Важливу роль у цьому відіграють подорожі, екскурсії, походи, спостереження за явищами природи, поетичні образи та яскраве слово вчителя . Джерелом духовного збагачення і розвитку почуттів дитини є вплив музики та образотворчого мистецтва. Музика створює сприятливий емоційний фон для виконання літературно-творчих видів завдань. Складання творів-описів, віршів - поетичних картин природи, казок під тихе звучання музики стимулює кольоровість уяви, вивільнює дивергентне мислення, яке активізується в стані релаксації. Поєднання впливів різних видів мистецтв збагачує та урізноманітнює чуттєвий досвід молодшого школяра. Образотворче мистецтво дає змогу дитині всебічно сприйняти зорові образи. У взаємодії з точним, образним словом вони дають емоційно-образну основу для дитячого мовленнєвого фантазування. Як стверджують педагоги і психологи, не всі діти мають розвинене художнє бачення дійсності. Більшість із них сприймає намальовані предмети, природу у їх реальному значенні. Завдання вчителя - так організувати розглядання, щоб активізувати індивідуальне сприйняття, стимулювати емоції з приводу побаченого . Всі запропоновані прийоми здійснюють прямий вплив на мотиваційну підготовку дітей та реалізуються через використання системи творчих завдань, проблемних запитань, ігор на уроках читання, позакласного читання, через інтегрований зв'язок з уроками образотворчого мистецтва та музики, під час екскурсій та в процесі гурткової роботи. Розвивально-творче середовище передбачає можливість постійного опанування учнями нових способів діяльності, виконання нових розвитку всіх психічних процесів літературної творчості, підтримки і стимулювання їхніх потреб, інтересів, нахилів,пізнавальної та естетичної активності та створює максимально сприятливі умови для розвитку літературної творчості. |
Похожие:
 | Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... До основних принципів освіти відносять: пріоритетність освіти, демократизацію освіти, гуманізацію освіти, гуманітаризацію освіти,... | | Програми для загальноосвітніх навчальних закладів Навчальні програми для профільного навчання Головного управління змісту освіти Міністерства освіти І науки України Н. Прокопенко |
| Олена Полякова, викладач кафедри З 1 вересня 2012 року в перших класах загальноосвітніх навчальних закладів розпочинається впровадження Державного стандарту початкової... | | Інструктивно-методичні матеріали щодо контролю та оцінювання навчальних... Міністерства освіти І науки від 21. 08. 2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових... |
| Про Національну доктрину розвитку освіти З метою визначення стратегії та основних напрямів дальшого розвитку освіти в Україні п о с т а н о в л я ю | | Впровадження компетентністно зорієнтованого підходу Україні та розвинених країнах світу. Відомі міжнародні організації, що нині працюють у сфері освіти, останніми десятиліттями вивчають... |
| Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Методика як сукупність форм, методів І прийомів роботи вчителя, тобто технологія професійної практичної діяльності. 3 Методика як... | | Виступ на міській науково-методичній конференції вчителів російської мови та літератури |
| Виступ на міській науково-методичній конференції вчителів російської мови та літератури | | Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. №450 |
| Атлас Характерною прикметою сучасної енергетики України є рух в напряму розвитку екологічно чистої енергетики на основі нетрадиційних та... | | Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Підготовка національної символіки до урочистої лінійки, присвяченої початку навчального року |
| Семинар для специалистов фармацевтического рынка 15. 04. 2010 Киев... Актуальные вопросы выпуска таблетированных форм в фаРмацевтической промышленности | | Волков Ю. Г. Социология: учебник / Ю. Г. Волков. Изд. 3-е, перераб и доп Матеріали підготовлені доцентом Макаренко В. А. – зам керівника науково-дослідного комітету сау «Джерелознавство та історіографія... |
 | Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Я, Янович Анастасія Євгеніївна, народилася 6 вересня 1997 року в місті Перевальськ Луганської області | | У рефераті повинні бути відображеними Реферат з обраної наукової спеціальності разом із відгуком передбачуваного наукового керівника вступник повинен подати разом з іншими... |
