Фгбоу впо «Орловский государственный институт экономики торговли» Орел, Россия
Скачать 0.75 Mb.
|
| Бондарева Н.А. ФГБОУ ВПО «Орловский государственный институт экономики торговли» Орел, Россия Принципы обучения иностранным языкам в вузе Одной из практических целей обучения иностранному языку в вузе является формирование у обучаемых профессиональной коммуникативной компетенции, включающей овладение средствами устного и письменного общения на изучаемом языке в различных, постоянно меняющихся ситуациях и сферах общения как в условиях профессиональной деятельности, так и в непосредственном общении с носителями языка. Данная цель определяет отбор и методическую интерпретацию учебного материала, выбор тематики, отбор текстов и наиболее эффективных методических приемов и методов и принципов, пригодных для решения конкретных задач обучения. Что же такое методические принципы и какой из принципов способствует интенсификации речевого общения при обучении иностранному языку? Под методическими принципами, как правило, понимаются обобщенные способы деятельности в процессе обучения. В традиционном учебном процессе это понятие охватывает наиболее общие принципы построения взаимосвязанной деятельности преподавателя и студентов. Существует множество классификаций принципов обучения иностранному языку. По мнению Щукина, все принципы можно разделить на четыре области: – дидактическая: принцип сознательности, принцип активности, принцип наглядности, принцип прочности, принцип доступности, принцип межкультурного взаимодействия, принцип профессиональной компетенции преподавателя; – лингвистическая: принцип системности, принцип концентризма, принцип функциональности, принцип стилистической дифференциации, принцип минимизации языка; – психологическая: принцип мотивации, принцип учета индивидуально-психологических особенностей; – и собственно методическая: коммуникативный принцип, принцип взаимосвязанного обучения видам речевой деятельности, принцип профессиональной направленности обучения, принцип устного опережения. В частности, методические принципы разделяют на общие, частные и специальные [5, 168]. Также под методическими принципами понимаются основные, базисные положения теории обучения иностранным языкам, которые отражают объективные законы и закономерности усвоения языка и определяют системно-структурную организованность, функционирование, развитие и совершенствование процессов обучения иностранным языкам и формирование иноязычной способности, а также определяют деятельность учителя по организации данных процессов [1, 14]. Таким образом, говоря о методических принципах обучения иностранному языку, не представляется возможным дать единую классификацию. Опыт показывает, что для интенсификации речевого общения студентов на иностранном языке, учитывая индивидуальные и возрастные особенности студентов, необходимо как можно больше использовать в учебном процессе всевозможный изобразительный материал, схемы, таблицы, аудио- и видеоматериал, т.е. принципы наглядности, структурной организованности и принцип устного опережения. Студенты, впервые столкнувшиеся с изучением иностранного языка, способны произносить только отдельные слова на иностранном языке, повторяя за преподавателем или за диктором. При использовании этих методических принципов преподавателю удается вывести студентов на вербальный уровень общения на иностранном языке. Также решающее методическое значение для развития речевого общения у студентов вузов имеет работа с лексико-грамматическим материалом: опора на речевой образец, одновременное освоение лексического и грамматического значений слова, раскрытие этих значений в словосочетаниях, контекстах. Лексико-грамматическая работа должна проводиться на основе принципа стилистической дифференциации во взаимосвязи с работой над произносительной стороной иностранной речи и ее восприятием. Учитывая особое значение репродуктивного овладения студентами устной речью, а также языком как целостной системой, необходимо уделять внимание произносительной стороне изучаемого языка, что является важной частью речевого общения и способствует интенсификации коммуникативной деятельности. Так, работа по развитию слухового восприятия речи должна проводиться не только на основе коммуникативного принципа обучения, но и на основе различных методов и приемов, применяемых для этой цели в практике обучения иностранному языку. Осуществляемая сегодня стратегия компьютеризации говорит о необходимости применения на занятиях принципа использования технических средств обучения. На практике это трансформируется во включение компьютера в обучение так, чтобы в рамках содержательной учебной деятельности, отвечающей возрастным интересам, студенты овладевали компьютером как средством решения учебных задач. Существует множество других технических средств обучения, которые доступнее, понятнее, чем компьютер. Однако ни одно из них не может заменить части тех уникальных возможностей, которые предоставляет микропроцессорная техника. Опыт работы в лингафонных кабинетах показывает, что формирование и развитие навыка речевого общения на иностранном языке у студентов происходит быстрее. С помощью специальных программ компьютер помогает студентам исправить их ошибки в произношении, построении предложений, интонации. Причем использование этого принципа на занятиях обучения иностранному языку способствует не только интенсификации речевой деятельности студентов, но и снятию языкового барьера. В обучении студентов иностранному языку принцип взаимосвязи с действительностью также является целесообразным для развития речевой деятельности обучающихся. На занятиях этот принцип позволяет осуществить ролевые игры. Как отмечает Н.И. Торунова, «введение деловой игры в вузовский педагогический процесс способствует формированию профессионального становления личности специалиста» [3, 78], а по мнению И.С. Кона, «игра – это единственный способ вызвать отклик юноши, поставить его перед близкой ему проблемой, которая заставляет его самостоятельно размышлять и формировать вывод» [2, 12]. Цель ролевых игр – коммуникативное освоение языка, отработка произношения, развитие слухового восприятия иностранной речи, психологической нагрузки на занятиях, а также навыка речевого общения. Таким образом, ставить вопрос о том, какой из возможных методических принципов обучения иностранному языку является «лучшим» для интенсификации речевого общения, не вполне корректно. Главная цель – понимать, что, будучи проведенными на занятии, различные методические принципы должны соответствовать поставленным целям обучения, а не только способствовать интенсификации навыка речевого общения, и рассматриваться как взаимодополняющие. Так, в реальной педагогической работе представление об методических принципах помогает осознанному выбору методических средств и приемов, адекватных с точки зрения сочетания факторов обучения (цели, содержание, познавательные возможности учащихся и т.п.) в конкретной образовательной ситуации. Список литературы:
Гронь Л.В. Рівненський державний гуманітарний університет Рівне, Україна НАВЧАННЯ УСНОГО ІНШОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ Сучасне суспільство в умовах посилення глобалізаційних процесів висуває нові вимоги до професійної діяльності майбутніх фахівців немовних спеціальностей, у зв'язку з цим змінюються вимоги до викладання іноземних мов, рівня практичного оволодіння студентами уміннями спілкування в усній і писемній формах відповідно до мотивів, цілей, соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях. За Рекомендаціями Комітету Ради Європи з питань освіти (1998) випускники немовних ВНЗ мають володіти професійно-орієнтованими іншомовними навичками й уміннями в усіх видах мовленнєвої компетенції, рівень сформованості яких визначається на основі кваліфікаційної характеристики [1]. Майбутні фахівці за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» повинні продемонструвати просунутий рівень володіння іноземною мовою (В2 – незалежний користувач), як це визначає «Програма з англійської мови для професійного спілкування» [1], що розроблена на основі стандарту Ради Європи [2] і рекомендована Міністерством освіти і науки України. Зміст програми спрямований на формування професійної комунікативної компетенції, яка розглядається як мовна поведінка, що є специфічною для академічного і професійного середовища. Але практика викладання англійської мови на факультетах немовного профілю свідчить про недостатній рівень сформованості мовленнєвих умінь і навичок першокурсників, тому на початковому ступені навчання іноземної мови у ВНЗ надзвичайно важливого значення для майбутньої професійної мовної підготовки студентів набуває, перш за все, формування іншомовної комунікативної компетенції. Одним з головних її аспектів є навчання усного монологічного мовлення. У процесі усномовленнєвого спілкування найбільш широко використовуються такі типи монологічних висловлювань як розповідь, повідомлення, опис. Близький до розповіді переказ, який низка методистів (І.Л. Бім, Б.А. Лапідус, Ю.І. Пассов та ін.) також відносять до основних комунікативних типів мовлення. Хоча переказ вважається традиційним методичним прийомом навчання усного монологічного мовлення, питання про доцільність його використання у практиці ще не можна вважати остаточно вирішеним. Дискусійним є також питання про те, як навчати переказу. Потрібно мати на увазі, що вміння передати зміст сприйнятого тексту (переказ) може бути і чисто навчальним, і мовленнєвим (комунікативним), включеним в усне іншомовне спілкування. Різниця полягає в інструкції: або переказати текст, щоб продемонструвати рівень сформованості навчальних умінь, або переказати зміст тексту співрозмовникові, який цей текст не читав (не чув), з урахуванням ситуації і з певним мовленнєвим завданням. Невирішеність проблеми навчання переказу підтверджується тим, що в практиці викладання використовується переважно переказ, близький до тексту, а це призводить до того, що студенти запам’ятовують запропонований текст і відтворюють його майже дослівно. При цьому основне навантаження припадає на оперативну пам’ять, а усномовленнєві вміння, які лежать в основі переказу, не розвиваються. Підвищення ефективності формування та розвитку навичок усного мовлення іноземною мовою ми вбачаємо у використанні у навчальному процесі вільного переказу, під яким розуміється стисла передача основного змісту сприйнятого (почутого чи прочитаного тексту) своїми словами. У процесі редукції відбувається відбір матеріалу, його аналіз, виділення основного, суттєвого, його узагальнення. Оскільки сприйняття мовлення проходить через ланку переробки словесних повідомлень (внутрішнє мовлення), створюється новий текст, який має свої структурні особливості, відмінні від первинного тексту. Перетворення відрізняються складністю і обумовлюються трансформацією і новокомбінуванням як елементів змісту, так і засобів вираження. Тобто при стислому викладі матеріалу користуватись мовою, близькою до оригіналу, практично неможливо, особливо при роботі над текстами великого обсягу. Передаючи основний зміст тексту, студент користується не лише мовними засобами, що є у тексті: він пригадує інші, засвоєні ним раніше, спрощує мову, пристосовуючи її де в чому до звичного йому способу мислення, намагається відтворити текст власними засобами. Однак при стислому відтворенні основного змісту сприйнятого повідомлення своїми словами виникає суперечність між планом змісту і планом оформлення: у студента І курсу недостатньо іншомовних слів і конструкцій, щоб передати зміст тексту своїми словами, оскільки їх або немає в його мовленнєвій пам’яті, або вони не закріплені в ній достатньо міцно. Ця суперечність між планом змісту і планом оформлення породжує велику кількість мовних помилок (лексичних, граматичних), які ускладнюють комунікацію іноземною мовою. Саме тому здається спірним захоплення деяких методистів змістовною стороною мовлення на початковому ступені навчання, коли іншомовні засоби ще недостатньо автоматизовані, тобто не створені мовленнєві лексико-граматичні навички. Розділяючи позицію П.Б. Гурвича, І.В. Рахманова, С.П. Шатилова відносно доцільності використання мовних (некомунікативних) вправ при навчанні мовленнєвого спілкування іноземною мовою, ми вважаємо, що процес формування мовлення повинен починатись із накопичення іншомовних засобів вираження і формування відповідних ізольованих мовленнєвих дій по оперуванню цими засобами. Це сприятиме глибокому осмисленню мовної одиниці і вільному її вживанню в усному мовленні. Отже, для формування базових мовленнєвих навичок необхідно виконати низку підготовчих до переказу вправ, які спрямовані на активізацію конкретного мовного матеріалу, тобто набуття навичок оперування певними лексичними та граматичними елементами. За характером дій з мовним матеріалом це перекладні, трансформаційні вправи, вправи на розширення і скорочення структур, на конструювання зв’язного висловлювання. Перекладні підготовчі вправи та вправи на розширення структур спрямовані на засвоєння та активізацію лексичних одиниць, типових для усного монологічного мовлення, а саме розмовних формул і кліше, які не тільки допомагають оформляти монолог, а й сприяють більш плавному процесу його продукування, вставні словосполучення, речення, різноманітні засоби зв’язку і т.ін. Перекладні вправи реалізуються у таких завданнях: - прочитайте і перекладіть сталі вирази, за допомогою яких мовець починає розповідь: My story may be titled as follows; I’d like to tell you; I can’t but tell you; Once upon a time і т.ін.; - прочитайте і перекладіть подані сталі вирази, за допомогою яких мовець закінчує розповідь: To sum it up; That’s how all that ended (... came to an end); On top of all that; It led to... і т.ін.; - прочитайте і перекладіть сталі вирази, які допомагають передати особисте ставлення до розповіді: To my surprise; Most probably; Take it from me...; ... the more so that...; This is my way of looking at it; I believe і т.ін.; - прочитайте і перекладіть слова, словосполучення та вирази, які допомагають узагальнити зміст попередніх речень, підсумувати сказане: so; in other words; thus, consequently; as a result і т.ін.; - прочитайте і перекладіть слова та словосполучення, які допомагають з’єднати композиційні частини переказу: As I have already said...; Back to... і т.ін.; - прочитайте і перекладіть слова і словосполучення, які виражають час дії (допоможуть встановити логічний розвиток подій у тексті): firstly (secondly); then (after that); since; few days later; tomorrow, today, immeadiately; before, in the past, at an earlier time; to begin, to start, to go on, to last, to continue, to finish, to follow, to precede і т.ін.; - прочитайте і перекладіть слова та словосполучення, які передають єднальні відносини (наслідкові, протиставно-порівняльні, пояснюючі, причини, часу): to cause, to depend, a reason, motive, end, cause..., though, meanwhile, however, because, therefore, that’s why, so that (in order that), on the contrary, as a result; still, conversely, while, however, yet, nevetheless і т.ін.; - прочитайте і перекладіть слова, які вказують на уточнення, підсилення або підтвердження думки (to be more precise, besides, again, further more). Перекладні вправи є корисними, оскільки у процесі їх виконання відбувається зіставлення мовних систем двох мов, у результаті чого студенти свідомо засвоюють навчальний матеріал. Крім цього, перекладні вправи розглядаються як своєрідна ланка зворотнього зв’язку, що дає можливість викладачеві зробити правильний висновок про якість засвоєння лексичного матеріалу. Використання перекладу сприяє точності передачі та розуміння лексичних одиниць, міцному засвоєнню іншомовної лексики; опора на рідну мову дозволяє використовувати міжмовний перенос, сприяючи раціональному використанню часу на заняттях з іноземної мови. Вправи на розширення структур включають такі завдання: - виразіть впевненість у достовірності того, про що говориться у даному реченні, використовуючи слова “absolutely, of course, truly, really”; - виразіть емоційне ставлення до висловленої думки, використовуючи слова: “happily, strange to say but, to my mind”; - покажіть, що дана думка висловлена мимохідь, вживаючи слова: “By the way, for example”. При переказі, як уже вказувалось, первісний мовний матеріал може зазнавати значних змін, в результаті яких компоненти висловлювання набувають інших граматичних і лексико-семантичних зв’язків. Таких перетворень досягають (у навчальних умовах) у процесі виконання трансформаційних вправ. Мета врав - обробка форми, вироблення навички продукування нової форми на основі заданої. Виконуючи трансформаційні вправи, студенти вчаться видозмінювати різні структури на основі логічних операцій (перефраза, розширення, скорочення). Виконання цих вправ потребує не тільки знання правил видозміни структури, але й спонукає студента до активної мисленнєвої діяльності по вибору адекватних лексичних одиниць. За допомогою цих вправ формується вміння трансформувати речення, не виходячи із сфери іншомовного мовлення та виробляються навички відтворювати трансформовані елементи. Вправи на перефраз реалізуються у таких завданнях: - замініть іменники (в дужках) займенниками; - прочитайте текст, замінюючи підкреслені іменники займенниками; - замініть підкреслене слово (частину речення) синонімом за зразком: The number of her portraits was considerable. - The number of her portraits was really quite big; - перетворіть активний стан у пасивний за зразком: They laughed at him. - He was laughed at; - перебудуйте структуру речення, використовуючи пасивний стан; - перебудуйте структуру речення з використанням антонімів за зразком: They didn’t accept our suggestion. - Our suggestion was turned down; - передайте зміст речення іншими словами за зразком: Summer hats are in great demand now. - Everybody is buying summer hats now; - перетворіть структуру складнопідрядного речення, використовуючи герундій замість підрядного речення за зразком: I think I'll go to the Caucasus next week. - I think of going to the Caucasus next week; - передайте зміст складного речення простим, не змінюючи смислу; - змініть у реченні часову форму дієслова, поданого в дужках (теперешній час змініть на минулий); - замініть пряму мову на непряму; - передайте зміст поданого складного речення декількома простими. Виконання окремих вправ з перефразування дає можливість активізувати вивчений лексичний та граматичний матеріал і забезпечує формування таких важливих умінь як уміння робити синонімічні заміни, в тому числі займенникову заміну, спрощувати складні речення (складнопідрядні та складносурядні), роз’єднуючи їх на прості, перебудовувати структуру речення, замінювати пряму мову на непряму, що, в свою чергу, сприяє створенню у студентів навичок вільного оперування мовним матеріалом, необхідним для переказу тексту “своїми словами”. Вправи на скорочення структур реалізуються у таких завданнях: - знайдіть надлишкову інформацію на рівні речення; - прочитайте абзац і знайдіть речення, у якому міститься основна інформація; - утворіть із двох простих речень одне складне (складносурядне або складнопідрядне); - підберіть узагальнююче словосполучення до поданого речення; - замініть деталізацію одним словом; - дайте найкоротший варіант запропонованого речення; - прочитайте поданий уривок; скажіть, як можна передати його зміст одним реченням. Названі врави покликані сформувати у студентів уміння скорочувати несуттєві для передачі основного змісту елементи тексту шляхом виключення та узагальнення. Виконуючи ці вправи, студенти вчаться опускати надлишкову інформацію на рівні речення, смислової частини, узагальнювати великі відрізки запропонованого для переказу тексту і виражати їх зміст мінімальною кількістю слів, лаконічно, стисло. Щодо комунікативності мовної реакції і формулювання інструкції, запропоновані трансформаційні вправи є, в основному, формальними. Оскільки продукування висловлювання у студентів перебуває під контролем свідомості (відключити яку не завжди можемо), мовець сам розподіляє увагу між змістом і формою висловлювання. Більша частина уваги зосередиться на змістові лише тоді, коли у студента вже досить міцно виробилась навичка оперування даною мовною формою. Таким чином, комунікативно подане формулювання інструкції само по собі ще не гарантує ефективності вправи. Нам здається, що спочатку повинні йти вправи з формально-академічною інструкцією, тому що при цьому увага студентів звертається не тільки на зміст трансформації, а й на форму самих мовних явищ. Згодом доцільно використовувати умовно-комунікативні вправи типу: скажіть, що дію, яку я виконаю сьогодні, ви виконали вчора; погодьтеся із сказаним; виразіть впевненість у достовірності висловленої думки і т.ін. Вправи на конструювання зв’язного висловлювання передбачають розвиток у студентів уміння розрізняти засоби зв’язку та поєднувати окремі вузлові речення, смислові частини на основі знання всіх засобів зв’язку для продукування монологу. Завдання у цьому виді вправ можуть бути такими: - які відношення між реченнями виражають такі слова: first, to be more precise, to draw a conclusion, second, further, again, previously; - згрупуйте слова, які передають однакові відношення: moreover, thus, similarey, nevertheless, otherwise, yet, likewise, consequently, but, accordingly, so, thus, to sum up, as a result; - які із запропонованих слів вказують на уточнення, підсилення, підтвердження думки - to be more precise, besides, again, further more; - читаючи текст, зверніть увагу на слова, які передають єднальні відносини (наслідкові, протиставно-порівняльні, пояснюючі, причини, часу, перерахування, узагальнення, повторення); - замініть сполучники and, or, yet, thus, so, next запропонованими нижче словами; - з’єднайте окремі речення у зв’язне висловлювання за допомогою поданих засобів зв’язку; - з’єднайте смислові частини за допомогою засобів зв’язку, необхідних за змістом; - з’єднайте речення за допомогою одного із поданих у ключі сполучників так, щоб новий варіант містив відношення причинного характеру. Аналогічно виконується завдання на заміну відношення причина-наслідок на відношення наслідок-причина, відношення часової послідовності подій на причинно-наслідкові відношення (або відношення способу дії), на встановлення часової послідовності фактів. При виконанні цих вправ студенти усвідомлюють відношення, які виражають різноманітні засоби зв’язку та вчаться відбирати адекватні мовні засоби, необхідні для забезпеченя зв’язності, логічності та послідовності викладу думок. Використання підготовчих вправ дозволяє досягти міцного засвоєння студентами необхідного лексико-граматичного матеріалу та вміння вживати його у мовленні. При виконанні цих вправ розвиваються ті мисленнєві дії, які на основі певної психічної діяльності (порівняння, узагальнення і т.ін.) перетворюються в операції, тобто вони забезпечують операційну структуру утворення монологу. При цьому відбувається оволодіння способом здійснення дії по перетворенню мовної форми будь-якого сприйнятого тексту оригіналу. Підготовчі вправи до вільного переказу бажано вплітати в тканину занять, що передують навчанню власне переказу. Викладач сам планує, коли і як проводити роботу на заняттях над рекомендованими вправами. Після виконання названих вправ студенти тренуються у самому переказі - відтворенні основного змісту прочитаного (прослуханого) своїми словами. Відтворення є активним творчим процесом, яким можливо керувати, потрібно лише частіше змінювати комунікативну ситуацію відтворення, пропонуючи студентам різноманітні творчі завдання. Вони змінюють установки студентів, потребують повної перебудови мислення, уваги, емоційного співпереживання героїв, вираження власного ставлення до вчинків героїв, окремих фактів і подій, які описані в оповіданні. Вміння виразити свою думку стосовно викладеного має важливе значення при обговоренні заданого змісту, переглянутого фільму або спектаклю, прослуханої передачі і т.ін. З метою активізації мнемічної діяльності студентів при тренуванні у переказі можуть використовуватись вербальні опори - план та ключові слова. Наведемо приклади вправ: - перекажіть текст за поданим планом, який відображає основні факти, події, викладені у тексті; - складіть план, перекажіть текст за планом; - перекажіть текст, відповідаючи на запитання; - перекажіть текст за ключовими словами, які підкажуть вам послідовність викладу думок; - передайте основні факти прослуханого (прочитаного) оповідання; - перекажіть текст від іншої особи (від імені персонажу); - перекажіть текст в іншому часі; - перекажіть текст, змінивши початок (або кінець); - перекажіть основний зміст тексту, замінивши пряму мову на непряму; - перекажіть сюжет тексту, висловивши своє ставлення до описуваного; - перекажіть текст, доповніть його зміст інформацією із власного досвіду; - розкажіть про подію, звернувши увагу на такі фрагменти: а) час дії; б) місце події; в) учасники події; - розкажіть коротко про життєвий шлях головного персонажа оповідання; - розкажіть коротко про подію так, ніби ви були її учасником; - перекажіть текст, дотримуючись композиційної схеми переказу: вступ, основна частина, кінцівка. Відтворення основного змісту сприйнятого тексту “своїми словами” спрямоване на формування таких важливих умінь як утримувати план майбутнього висловлювання в оперативній пам’яті, антиципувати виклад змісту, враховувати особистість співрозмовника: ступінь його інформованості про події, підготовленості до сприйняття розповіді, його можливу реакцію. У всіх цих вправах передбачається розвиток основних характеристик усного монологічного мовлення, таких як змістовність, логічність, цілеспрямованість, безперервність, зв’язність. Підготовчі вправи і вправи, які безпосередньо навчають переказу, являють собою взаємопов’язані і взаємообумовлені підсистеми вправ, які спрямовані на формування, удосконалення і подальший розвиток навичок і вмінь усного іншомовного мовлення. |
Добавить документ в свой блог или на сайт
Похожие:
 | Фгбоу впо «Орловский государственный институт экономики и торговли»... Данная цель определяет отбор и методическую интерпретацию учебного материала, выбор тематики, отбор текстов и наиболее эффективных... | | Фгбоу впо «Орловский государственный институт экономики и торговли» Анализ системы российского образования позволяет сделать вывод о том, что нарушение непрерывности образования влечет за собой нарушение... |
| Гоу впо «Орловский государственный институт экономики и торговли» «Утверждаю» Ректор Организационно-правовое обеспечение образовательной деятельности и выполнение лицензионных нормативов… |  | Российская федерация министерство сельского хозяйства федеральное... Примерная программа предназначена для учащихся старшей школы социально-экономического профиля |
| В. В. Тишаев Орловский государственный технический университет, Орел, Россия «Многообразные связи, возникающие между социальными группами, классами, нациями, а также внутри них в процессе экономической, социальной,... | | Научный электронный журнал "Наука и образование: открытия, перспективы, имена" Фгбоу впо «Таганрогский государственный педагогический институт имени А. П. Чехова», г. Таганрог, Россия |
| Российская федерация министерство сельского хозяйства федеральное... «Содержание и методика психосоциальной работы» раскрыть студентам проблематику и специфику содержания психосоциальной работы, ее... | | Фгбоу впо «Российский государственный педагогический университет им. А. И. Герцена» Фгну «Институт педагогического образования и образования взрослых рао»; кафедрой социальной педагогики фгбоу впо ргпу им. А. И. Герцена;... |
| С. В. Кобенко фбгун институт физики прочности и материаловедения... Фундаментальное решение для уравнения Гельмгольца в (полу)пространстве. Условие излучения Зоммерфельда. Формула Кирхгофа. Постановки... | | Фгоу впо «Орловский государственный аграрный университет», доцент,; Алфеева М. В Гоу впо «Орловский государственный технический университет», студентка |
| Анализ современного состояния потребительского рынка в россии и за рубежом хубулова Т. Д Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования «Государственный университет... | | Методические рекомендации по написанию рефератов Москва Мировой экономики и международной торговли ноу впо «Институт международных экономических связей» к э н. Богомоловой Ю. И. с использованием... |
| Методические рекомендации по написанию рефератов Москва Мировой экономики и международной торговли ноу впо «Институт международных экономических связей» к э н. Богомоловой Ю. И. с использованием... | | Российская федерация министерство сельского хозяйства федеральное... ... |
| Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Фгбоу впо «Владивостокский государственный университет экономики и сервиса (вгуэс) общеобразовательная школа–интернат среднего (полного)... | | Фгбоу впо «Российский государственный педагогический университет им. А. И. Герцена» Институт биологии, экологии, почвоведения, сельского и лесного хозяйства (Биологический институт) |
