Русское национально-культурное общество Харьковской области Харьковское областное общество преподавателей русского языка и литературы Информационный деловой центр Санкт-Петербурга в г. Харькове
Скачать 9.71 Mb.
|
Язык специальности как основа профессиональной компетенции Современный этап развития методики преподавания русского языка как иностранного в техническом вузе характеризуется возрастанием требований к профессиональной направленности обучения. Профессионально ориентированное обучение русскому языку как средству получения специальности опирается на изучение коммуникативных потребностей иностранных учащихся прежде всего в учебной и учебно-научной сферах общения. Учебный процесс в этом случае направлен на формирование и развитие у иностранных учащихся умений достигать коммуникативных целей в следующих актуальных ситуациях общения: на лекции и семинаре, зачете и экзамене, в библиотеке и деканате. Цель обучения русскому языку как иностранному - формирование у студентов языковой и речевой компетенции в объеме, обеспечивающем возможность осуществлять учебно-профессиональную деятельность на русском языке, что требует освоение студентами учебно-научного и профессионального русского языка на начальном этапе обучения. Успешное овладение навыками профессионального общения на иностранном языке рассматривается в качестве основного условия овладения специальностью иностранными студентами, обучающимися в технических вузах. В связи с тем, что русский язык для иностранных студентов является средством получения специальности, необходимо, чтобы занятия по русскому языку имели ярко выраженную профессиональную направленность уже на начальном этапе обучения. На этих занятиях закладываются основы пользования языком как средством получения научной информации и обмена ею. Студенты учатся воспринимать услышанные сообщения по теме специальности, фиксировать их основные положения, отвечать на вопросы, воспроизводить основную информацию, вести беседы на профессиональные темы. Известно, что иностранным студентам приходится прочитывать на русском языке большой по объёму материал. Из прочитанного они должны извлечь основную информацию, удержать её в памяти и воспроизвести, когда это необходимо. Поэтому одна из задач, стоящих перед преподавателями РКИ, - научить студентов ориентироваться в тексте, выделять основную информацию, записывать самое главное, то есть обучить их конспектированию как одному из видов письменной речи. Обучение элементам конспектирования начинается на подготовительном факультете (1 этап) и рассматривается как начало большой работы, которая будет продолжена на основных курсах (2, 3 этапы, когда навыки конспектирования формируются, закрепляются и совершенствуются). Учёт технического профиля в организации учебного процесса на подготовительном факультете и привлечение уже на раннем этапе материала, связанного с будущей специальностью учащихся, предусматривает одновременно и решение важнейшей психологической задачи: мотивации в обучении. На начальном этапе закладывается основа пользования языком как средством получения научной информации, для чего необходимо решение не менее важной методической задачи: интенсификации процесса обучения. Подготовка к обучению элементам конспектирования начинается параллельно с обучением студентов чтению. Чтение и конспектирование тесно взаимосвязаны. При этом обучение элементам конспектирования в устной форме (при чтении) предшествует обучению элементам письменного конспектирования. В первом семестре подготовительного факультета при чтении любого текста студентов учат сокращать длинные предложения, сохраняя основной смысл, выделять главную информацию в предложении, писать словарные диктанты. На этом этапе выполняются задания типа: «ответьте на вопрос к предложению»; «найдите и подчеркните опорные слова в предложении»; «сократите предложение, сохранив основной смысл» и т. д. Следующим этапом является работа на уровне сверхфразового единства (СФЕ). Здесь формируется навык поиска основной информации в СФЕ, навык кратко формулировать основное содержание, используя авторские языковые средства. На ранних этапах обучения работа ведется со специально составленными текстами, где СФЕ совпадает с абзацем, а в заданиях используется термин «абзац» и предлагаются следующие задания: «ответьте на основной вопрос к абзацу»; «найдите предложения, выражающие основное содержание абзаца»; «сформулируйте основное содержание абзаца» и т. п. Работа первого этапа направлена на то, чтобы подготовить студентов к выполнению основной работы, проводимой на 2 и 3 этапах. Идёт медленное, но целенаправленное накапливание знаний по всем параметрам (лексика, грамматика и т. д.); приобретается опыт работы с текстом. Такая подготовительная работа сокращает процесс обучения и дает возможность приступить к систематическому обучению конспектированию. Виды работ 2 этапа базируются на заданиях 1 этапа. Так, если в 1 семестре студентам предлагалось ответить на основной вопрос и поставить вопрос к абзацу, то во 2 семестре добавляются задания: «преобразуйте вопросительные предложения в назывные и запишите их в виде плана»; «разделите текст на смысловые части, составьте план»; «разделите текст на абзацы»; «кратко сформулируйте основное содержание смысловой части, используя авторские средства»; «перестройте предложения, где это необходимо». На этом этапе в работе над текстом основное внимание уделяется плану содержания, поиску главной и второстепенной информации, больше времени отводится на самостоятельную работу (при руководстве и контроле преподавателя). Одним из видов практики конспектирования является словарный диктант, во время написания которого оттачивается механизм воспроизведения слов со слуха. Не менее важными в работе над формированием у студентов навыков конспектирования являются фразовые, выборочные, свободные и творческие диктанты. При написании выборочного диктанта студент записывает только ту информацию, которая его интересует в данный момент (задание преподавателя). Это требует сосредоточенности, внимания, лексических и грамматических знаний, которые нужны при конспектировании со слуха. При свободном диктанте текст читается по частям, а студенты записывают эти фрагменты своими словами, что дает возможность проверить умение студентов составлять предложения, правильно использовать падежные окончания и т. д. При написании творческого диктанта преподаватель диктует только часть текста, а студенты самостоятельно дополняют и расширяют его. Такие задания дают возможность проверить качество усвоения изученной темы. Такой вид работы предполагает, с одной стороны, творческую активность студента по осмыслению исходного текста, а с другой стороны — стимулируется и словесно-логическая, и механическая, и зрительная память, совершенствуются навыки и умения создания записи, отличающейся краткостью, простотой формулировки, возможностью лексико-грамматической замены и расшифровки. При введении терминов в иностранной аудитории можно успешно применять анализ терминообразующих элементов Анализ терминообразующих элементов также можно достаточно успешно использовать при работе над специальной лексикой для более прочного ее запоминания. Задача преподавателя учесть наиболее характерные лексические связи ,внутреннюю логику материала , отобрать лексику так, чтобы системность проявлялась наглядно и последовательно, и темсамым расширялись потенциальные возможности словоупотребления. Задачей преподавателя является учет терминосистем подъязыков и активизация термоминимумов будущих специальностей студентов. Каждый урок содержит лексический материал и грамматические конструкции, связанные с определенным разделом изучаемого предмета, что позволяет объединить обучение языку и освоение материала по специальности. Лексико-грамматический материал урока представлен во всех видах речевой деятельности. Так реализуется принцип взаимосвязанного обучения. Уроки содержат разнообразные упражнения для отработки и закрепления языковых навыков. Имитативные, подстановочные, трансформационные, репродуктивные и речевые задания направлены на формирование у студента языковой, речевой и коммуникативной компетенций в их профессиональной сфере. Вниманию студентов предлагаются разнообразные задания (прослушайте и запишите; прочитайте и запишите; определите форму слова; заполните таблицу; напишите слова в транскрипции; найдите правильные соответствия; ответьте на вопросы; восстановите диалог; составьте предложение, диалог, текст и др.), которые позволяют задействовать все виды речевой деятельности в обучении и способствуют развитию профессиональных навыков, реализующихся на русском языке. Перечисленные формы работы, образующие в сумме единую целенаправленную систему упражнений, успешно реализуются при использовании современных пособий по научному стилю и способствуют активному включению иностранных учащихся в учебно-профессиональную деятельность. ЛИТЕРАТУРА: 1. Кузнецова Л.М. (Верещагина Л.М.) Методика обучения иностранных учащихся конспектированию печатных текстов. – М., 1983. 2. Мотина Е.И. Язык и специальность: лингвометодические основы обучения русскому языку студентов-нефилологов. – М., 1983. 3. Павлова В.П. обучение конспектированию: (Теория и практика). – 2-е изд., перераб. и доп. – М., 1983. Сулятицький А.В. Роль самостійної роботи студентів під час вивчення дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» в удосконаленні навиків самоосвіти студентів Незважаючи на гнучкість і велику індивідуалізацію самоосвіти, її не можна розглядати як стихійний процес. Особливу увагу необхідно звернути на існуючий взаємозв'язок освіти і самоосвіти, обумовлений закономірністю, пов'язаний з тим, що на кожній стадії навчання разом з науковими основами предметів вивчається і науковий метод пізнання, методика самостійного засвоєння знань і застосування їх на практиці. Сучасні дослідження проблем самоосвіти, зокрема, студентів під час їх навчання у вищих навчальних закладах, представлені в роботах М. Бондаренка, О. Бурлуки, І. Грабовець, М. Заборщикової, Т. Івашкової, Н. Ілініцької, В. Корвякова, О. Малихіна, М. Рогозіної, І. Сидоренко, Н. Сидорчук, Н. Терещенко, В. Шпак та інших. Окремі аспекти самоосвіти в умовах інформатизації суспільства розглянуті в працях О. Алексюка, А. Андрєєва, Є. Ганіна, В. Козакова, Ю. Насонової, Н. Ничкало, С. Сисоєвої, О. Шукліної, С. Яшанова та інших. При тому, що проблемі самоосвіти присвячено багато наукових робіт в Україні та за кордоном, у педагогічній літературі немає єдиного погляду на те, що собою являє дане явище. Академік С. Гончаренко визначає самоосвіту як освіту, яку отримує людина у процесі самостійної роботи без проходження систематичного курсу навчання у стаціонарному навчальному закладі [1]. Дослідниця О. Бурлука вважає, що самоосвіта – це інформаційно-забезпечувальна діяльність, яка здійснюється шляхом придбання (засвоєння), накопичення, упорядкування, систематизації і відновлення знань з метою задоволення пізнавальних потреб особистості для здійснення різноманітних видів діяльності. Роль самоосвіти в житті особистості і суспільства визначається властивими їй соціальними функціями (загальноосвітньої і професійної підготовки, загальнокультурного розвитку, оптимальної організації вільного часу і функції навчання принципам і навичкам самоосвітньої діяльності), що реалізуються в їх єдності і дозволяють оптимально вирішувати перспективні, довгострокові, короткострокові, ситуаційні й одиничні суспільно й індивідуально значимі завдання [2]. Варто зазначити, що у педагогічній літературі існують різні погляди дослідників на взаємовідношення понять "самоосвіта", "самоосвітня діяльність" та "самостійна робота" студентів. Наприклад, досить часто ототожнюються поняття самоосвіти і самоосвітньої діяльності, в той час як самоосвіту і самостійну роботу вважають різними педагогічними явищами, хоча й тісно пов’язаними. Так, за словами С. Татаринцевої, самоосвіта, або самоосвітня діяльність, – це ціль та результати діяльності, а самостійна робота – це спосіб досягнення даного результату [3]. У своїх судженнях видатні педагоги, науковці зазначали, що "самоосвіта" – це розвиток мислення, який здійснюється якісно тільки в процесі постійного вдосконалення особистості. На основі аналізу наукових праць хочеться зазначити, що успішна організація самоосвіти студентів ВНЗ забезпечується за таких умов: 1) науково обґрунтованого вибору навчального матеріалу; 2) забезпечення усвідомлення студентами значущості визначеної освітньої інформації; 3) самостійного висунення цілей та їх утримання упродовж процесу навчання; 4) самоорганізації процесу навчання, що передбачає: а) самостійне програмування процесу навчання; б) вибір форм самоосвіти; в) самостійне придбання знань; г) самостійне оцінювання проміжних і кінцевих результатів своїх навчальних дій, самоконтроль тощо. Як свідчить проведений аналіз, сьогодні відбуваються інтенсивні зміни не тільки в організації навчального процесу та змісту навчальних програм, але й у характері взаємодії між студентами й викладачами. Зокрема, навчальні програми підготовки майбутніх фахівців на рівні бакалаврів чи магістрів передбачають значне збільшення часу на самоосвіту шляхом зменшення аудиторного навантаження, скорочення кількості практичних занять і введення великої кількості дисциплін, які студент вибирає за індивідуальним планом та вивчає в період навчання. Однак важливо відзначити, що в європейських ВНЗ відсоток навчального навантаження, який відводиться на організацію самоосвіти студентів, займає набагато більше годин, ніж на аналогічну роботу у вітчизняних закладах. Більш того, переважна частина робочого часу викладачів, які працюють у вищих освітніх закладах Західної Європи, відводиться саме на забезпечення педагогічної підтримки організації цієї роботи. В українських ВНЗ організації самоосвіти студентів не тільки традиційно приділяється менше уваги, але й у більшості випадках керівництво нею не відображається в робочих планах викладачів. Недооцінка педагогами необхідності забезпечення оволодіння майбутніми фахівцями знаннями та вміннями, необхідними для здійснення ефективної самоосвіти, призводить до зниження не тільки якості виконаних ними курсових і дипломних робіт, але й провокує гальмування їх професійного становлення в цілому. Тому необхідно підкреслити, що зростання ролі самоосвіти для студентів вітчизняних ВНЗ у світлі вимог Болонського процесу є цілком закономірною тенденцією, яку необхідно враховувати кожному викладачу. В умовах кредитно-трансферної системи організації навчання у вищій технічній школі проблема формування досвіду самостійної діяльності студентів залишається малодослідженою. Ознайомлення з висновками теоретичних напрацювань учених, практичним досвідом підготовки студентів, з досвідом роботи провідних фахівців дало змогу виявити основну суперечність: між об'єктивним зростанням потреби у вихованні фахівця, здатного самостійно аналізувати, оцінювати і регулювати власну діяльність, усвідомлювати перспективи саморозвитку, і недостатнім рівнем сформованості рефлексивних механізмів у випускників технічних ВНЗ, слабким розумінням сутнісних вимірів власної діяльності і суб'єктивних станів, тобто відсутністю теоретичної і практичної готовності до самостійної пізнавальної діяльності [4]. Підготовку майбутніх фахівців слід спрямовувати на формування здатності до самостійної діяльності на всіх етапах процесу навчання: цільовому; процесуальному; результативному; під час аудиторних занять (індивідуальних, групових і фронтальних); в позааудиторний час, коли студент здійснює науково-дослідну роботу, готується до семінарських та лабораторних занять, працює над контрольними та курсовими роботами, з різними джерелами інформації. Особливе значення для удосконалення навиків самоосвіти студентів має підготовка до предметів циклу гуманітарної освіти, зокрема самостійна робота студентів під час вивчення дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням». На думку деяких викладачів і методистів, немає потреби у застосуванні спеціальних методів і прийомів підвищення навчальної активності студентів під час вивчення дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням», оскільки сама програма, зміст і організація занять відповідають цьому завданню. Викладачі часто перебільшують значення педагогічної майстерності, логіки викладу змісту дисципліни і недооцінюють процеси його внутрішнього сприйняття. Часто кількість і обсяг завдань на самостійну роботу і кількість контрольних заходів визначає викладач за принципом "чим більше, тим краще"; необґрунтовано оцінюючи складність завдань і час, необхідний для виконання. Деякі завдання для самостійної роботи мають репродуктивно-пасивний характер, які сформульовані у вигляді фрази "законспектувати...", "прочитати...", "повторити матеріал з теми...", "виписати формулювання термінів..." тощо. Для розвитку самостійності та навчальної активності доцільно використовувати завдання типу "дослідити...", "систематизувати...", "узагальнити...", "обґрунтувати..." тощо. Не завжди узгоджені в часі терміни представлення результатів виконання завдань з різних дисциплін, що призводить до нерівномірності розподілу самостійної роботи студентів у семестрі і навчальному році. Це призводить до формального виконання самостійної роботи, списування, зниження пізнавальної активності студентів тощо. А самостійна робота обов’язково повинна мати дослідницький елемент. До основних видів позааудиторної самостійної роботи студентів належать: підготовка і написання рефератів, доповідей, тез та інших письмових робіт (з правом вибору теми і форми звітності); виконання індивідуальних навчально-дослідних і домашніх завдань різного характеру (переклад і переказ текстів, добір і вивчення літературних джерел); підготовка до семінарських і практичних занять, участі в науково-теоретичних конференціях, олімпіадах, конкурсах тощо. Значні педагогічні можливості в організації самостійної пізнавальної діяльності студентів має виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань. Під час організації навчальної самостійної роботи викладач ставить перед студентами цілі, пов'язані з необхідністю засвоєння навчального матеріалу, і пропонує їм самостійно, тобто без безпосередньої його участі, досягнути цих цілей. Залежно від задуму він визначає час здійснення самостійної роботи поза аудиторією, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, пропонує конкретні завдання, проводить інструктаж щодо їх виконання, з'ясовує повноту, глибину та обсяг обов'язкового виконання завдань, здійснює допоміжні заходи (консультації, спостереження, співбесіди та ін.) з опосередкованого управління діяльністю студентів і діагностики якості самостійної роботи, що стимулює студентів у самостійному пошуку додаткових джерел інформації, знайомства з сучасними методами узагальнення та обробки отриманого матеріалу. Отже, самоосвіта є органічною складовою професійної підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ. Однак на даний момент вітчизняна система вищої освіти недостатньою мірою стимулює студентів до здійснення процесу самоосвіти, не надає їм необхідної педагогічної підтримки в цьому питанні. У свою чергу, це не тільки призводить до зниження її якості, але й не сприяє підготовці кваліфікованих фахівців. Тому актуальною потребою на сьогодні є подальше вивчення проблеми організації самоосвіти студентів вищих навчальних закладів, яка має відповідати основним положенням Болонської угоди. Література 1. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь,1997. – 376 с. 2. Бурлука О. В. Самоосвіта особистості як соціокультурне явище : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 17.00.01 "Теорія та історія культури" / О. В. Бурлука. – Харків, 2005. – 16 с. 3. Татаринцева С. В. Методическая компетенция учителя и её формирование в процессе самостоятельной работы студентов : дис. канд. пед. наук : 13.00.08 / С. В. Татаринцева. – Тольятти, 2003. – 319 с. 4. Окунева О.А. О роли самообразования студентов в процессе профессиональной подготовки //Сб. науч. трудов «Естествознание и гуманизм» (Том 4, выпуск 4).– Калуга, 2007.– 350 с. Сухова И.В., Косьмина В.Ю. |
Похожие:
 | Норвежский романтизм Генеральное консульство королевства Норвегии Центр искусства и музыки библиотеки им. В. В. Маяковского (Невский, 20) Голландский... | | «Литература. 9 класс» под ред. И. Н. Сухих, С. П. Белокуровой Белокурова Светлана Павловна – учитель русского языка и литературы гимназии №405 Санкт-Петербурга, методист Научно-методического... |
| Изучение форм выветривания горного массива «Бурабай» Омский Научный центр Сибирского отделения Российской академии наук Омское региональное отделение Всероссийской общественной организации... | | Императорское Русское Географическое Общество (ирго) – рго ан СССР... Волжское понизовье (воложеская русь) – поволжье (по «Водному кодексу рф») территория вокруг акваторий куйбышевского, саратовского... |
| Формирование читательской компетенции у учащихся на примере блока... Государственное бюджетное общеобразовательное учреждение центр образования №195 адмиралтейского района Санкт-Петербурга (гбоу центр... | | Информационный бюллетень Администрации Санкт-Петербурга №11 (712), 4 апреля 2011 г Открытие новых социальных объектов Санкт-Петербурга. Подробности в разделе Аппарата вице-губернатора Л. А. Косткиной |
| Общественность урала обсуждает проблемы детства «Общество духовной культуры», Уральское отделение международной ассоциации «Мир через культуру» и Областное педагогическое общество... | | Гражданское общество в россии: настоящее смутно, будущее туманно о чем спор? Закону, защищающему права человека, публичность и информационная открытость власти, действительно подотчетной избирающему ее народу.... |
 | Положение конкурса педагогического мастерства учителей русского языка... Ж. Баласагына при поддержке журнала «Русский язык и литература в школах Киргизстана», общественного фонда «Центр поддержки русского... | | Информационный бюллетень Администрации Санкт-Петербурга №11 (762) от 2 апреля 2012 г Церемония награждения лучших по профессии специального предприятия «Новое поколение» (Дом молодежи Санкт-Петербурга Новоизмайловский... |
| Общество с ограниченной ответственностью «Инженерно-технический центр... | | Календарно-тематическое планирование уроков русского языка в 10 классе Язык и общество. Связь происхождения языка с возникновением челове- ческого общества |
| Признание культуры приоритетной и социально значимой отраслью, определяющей... Санкт-Петербурга в законодательном порядке (Закон Санкт-Петербурга от 11. 01. 2011 №739-2 «О политике в сфере культуры в Санкт-Петербурге»),... | | Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... «Информационно-методический центр» Приморского района Санкт-Петербурга (гбоу информационно-методический центр Приморского района... |
| О новых направлениях в культурном сотрудничестве Санкт-Петербурга... Санкт-Петербург, который создавался как «окно в Европу» и на протяжении всей истории известен как многонациональный и многоконфессиональный... | | Отчет о проведении «Недели русского языка и литературы» мо учителей русского языка и литературы «Неделя русского языка и литературы». Цель данного мероприятия-развитие познавательной деятельности учащихся, выявление одаренных... |
