Конспект лекцій. Правове регулювання діяльності тнк (транснац-х корпорацій)
Скачать 1.95 Mb.
|
| 19.Країни– виробники сировини в системі міжнародних організацій (на прикладі ОПЕК).Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) Це об'єднання основних країн Азії, Африки та Латинської Америки, що видобувають нафту, їх частка перевищує третину світового обсягу видобування нафти. Перші заходи в напрямку встановлення тісних зв'язків між країнами-експортерами нафти були здійснені Венесуелою, Іраном, Іраком, Кувейтом і Саудівською Аравією в 1949 р. Після того як у 1960 р. транснаціональні нафтові компанії знизили ціни на нафту, у Багдаді відбулася конференція представників зазначених країн. Було прийняте рішення про утворення постійно діючої організації, основною метою діяльності якої повинно бути регулювання цін на нафту. Наступного року така організація була створена під час конференції у Каракасі — столиці Венесуели. Згодом до ОПЕК увійшли Катар (1961 р.), Індонезія (1962 р.), Лівія (1962 р.), Об'єднані Арабські Емірати (1967 р.), Алжир (1969 р.), Нігерія (1971 р.), Еквадор (1973 р.) і Габон (1975 р.). Останні дві країни вийшли зі складу ОПЕК відповідно в 1993 та 1996 р. Наприкінці 1973 р. країни-члени ОПЕК протягом трьох місяців підняли ціни на нафту вчетверо. Об'єднання ОПЕК встановлює єдині продажні ціни на нафту, сприяє збільшенню доходів від продажу видобутої нафти, стимулює освоєння національних нафтових джерел країн-учасниць. Вплив ОПЕК на світові ціни на нафту послабився, коли Норвегія і Великобританія розпочали експлуатацію власних родовищ нафти з-під дна Північного моря. До того ж промислове розвинені країни світу зайнялися пошуком альтернативних джерел енергії та її економним використанням. Вищим органом ОПЕК є конференція, що скликається двічі на рік. До органів керування належать Рада керівників і Генеральний секретар. Штаб-квартира ОПЕК розташована у Відні — столиці Австрії. 20.Порядок укладання договору міжнародної купівлі-продажу товару. Конвенція 00Н про договори міжнародної купівлі-продажу товарів визначає порядок їх укладення (частина II, ст. 14 — 24), Відповідно до цієї Конвенції пропозиція про укладення договору, яка адресована одному або декільком особам, є офертою. В ній вказується товар, його кількість і ціна. Оферта набирає чинності, коли вона отримана адресатом. Поки договір не укладений, оферта може бути відкликана оферентом, але за УМОВИ, якщо повідомлення про її відклик буде отримано адресатом оферти до відправки акцепту. Проте оферта не може бути відкликана у деяких випадках, коли, наприклад, в оферті вказується шляхом встановлення визначеного строку для акцепту або іншим шляхом, що вона не може бути відкликана. Оферта, яку неможливо відкликати, втрачає свою силу після отримання оферентом повідомлення про її відхилення. Заява або інша поведінка адресата оферти, що свідчить про згоду з офертою, є акцептом. Слід підкреслити, що мовчання або бездіяльність з боку акцептанта не слід розглядати як акцепт, його згоду. Акцепт оферти вступає в силу в момент його отримання оферентом. Акцепт не має сили, коли оферент не отримав згоди у встановлений ним строк, а якщо строк не встановлено, то в розумний строк, беручи при цьому до уваги обставини угоди, швидкість засобів зв'язку. Усна оферта може бути акцептована негайно, якщо із обставин не випливає інше. Якщо на оферту прийшла відповідь з доповненнями, обмеженнями або змінами, то її слід розглядати як пропозицію зустрічної оферти. Проте відповідь на оферту, яка має розглядатись як акцепт, але містить додаткові або відмітні умови, що суттєво не змінюють умов оферти, є акцептом, якщо оферент без затримки не заперечить усно проти цих розбіжностей або не надішле повідомлення про це. Якщо він цього не зробить, то умовами договору будуть умови оферти із змінами, які викладені в акцепті. Додаткові умови щодо ціни, платежів, якості і кількості товарів, місця і строків поставки, обсягу відповідальності однієї із сторін перед іншою або розгляду спорів є такими, які суттєво змінюють умови оферти. Перебіг строку для акцепта, встановленого оферентом в телеграмі або листі, розпочинається з моменту подачі телеграми для відправки або з дати, яка вказана в листі, або, якщо така дата не вказана, з дати, що зазначена на конверті. Перебіг строку для акцепта, встановленого оферентом по телефону, телетайпу або за допомогою інших засобів швидкого зв'язку, розпочинається з моменту отримання оферти її адресатом. Акцепт може бути відмінений, якщо повідомлення про відміну одержано оферентом раніше того моменту або в той момент, коли акцепт повинен був би вступити в силу. Договір вважається укладеним в момент, коли акцепт оферти набирає чинності. 21. Порядок укладання міжнародних економічних договорів за законодавством України. Закон України «Про міжнародні договори України» ІІ. Укладення міжнародних договорів України Стаття 3. Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів 1. Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України подаються Уряду України Міністерством закордонних справ України. 2. Інші міністерства і центральні органи державної виконавчої влади подають Уряду України пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України разом з Міністерством закордонних справ України або за погодженням з ним. 3. Порядок подання пропозицій щодо укладення міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади міжнародних договорів міжвідомчого характеру визначається Урядом України. 4. У пропозиціях обгрунтовується необхідність укладення міжнародного договору, визначаються можливі політичні, правові, матеріальні та фінансові наслідки його укладення, вказуються суб'єкти виконання міжнародного договору, пропонується склад делегації чи представник України для ведення переговорів, прийняття тексту міжнародного договору чи встановлення його автентичності. До них додається проект міжнародного договору та у разі необхідності проект рекомендацій делегації чи представнику України. 5. Уряд України розглядає внесені пропозиції і не пізніш як у десятиденний термін подає їх разом з відповідними висновками Президентові України, а щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, приймає рішення про укладення такого договору України. 6. Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України можуть подаватися Республікою Крим в особі її вищих органів законодавчої і виконавчої влади. 7. Пропозиції про укладення міжнародних договорів України, які встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України, подаються до Уряду України за погодженням з Міністерством юстиції України. Стаття 4. Рішення про проведення переговорів і про підписання міжнародних договорів України Рішення про проведення переговорів і про підписання міжнародних договорів України приймаються: а) щодо договорів, які укладаються від імені України, -Президентом України; б) щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, -Урядом України; в) щодо договорів, які укладаються від імені міністерств таінших центральних органів державної виконавчої влади України, - в порядку, встановленому Урядом України. Стаття 5. Повноваження на укладення міжнародного договору України 1. Ведення переговорів щодо підготовки тексту міжнародного договору, прийняття тексту міжнародного договору чи встановлення його автентичності та підписання міжнародного договору України здійснюється лише уповноваженими на те особами. 2. Президент України, Прем'єр-міністр України і Міністр закордонних справ України мають право вести переговори і підписувати міжнародні договори України без спеціальних повноважень. 3. Глава дипломатичного представництва України в іноземній державі або глава представництва України при міжнародній організації мають право вести без спеціальних повноважень переговори про укладення міжнародного договору України відповідно з державою перебування або в рамках відповідної міжнародної організації. 4. Повноваження на ведення переговорів і підписання міжнародних договорів України надаються: а) щодо договорів, які укладаються від імені України, -Президентом України; б) щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, -Урядом України або за його дорученням - Міністерством закордонних справ України; в) щодо договорів міжвідомчого характеру - відповідним міністерством або іншим центральним органом державної виконавчої влади разом із Міністерством закордонних справ України. Участь України у міжнародних відносинах взагалі і відносинах економічного характеру обумовила необхідність правового урегулювання порядку укладання, виконання і денонсації міжнародних договорів, де вона виступає одним із суб'єктів міжнародного права. Верховна Рада України 22 грудня 1993 р. прийняла Закон "Про міжнародні договори України". Його положення визначають загальний порядок укладання і виконання міжнародних договорів незалежно від їх характеру (політичний, економічний тощо) і застосовуються до всіх міжнародних договорів України. Міжнародні договори України укладаються з іноземними державами та міжнародними організаціями від імені України, Уряду, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади. Від імені України укладаються міжнародні договори: а) політичні, територіальні, мирні; б) що стосуються прав та свобод людини; в) про громадянство; г) про участь України в міждержавних союзах та інших міждержавних об'єднаннях (організаціях), системах колективної безпеки; д) про військову допомогу та стосовно направлення контингенту Збройній Сил України до Іншої країни чи допуску збройних сил Іноземних держав на територію України; с) про використання території та природних ресурсів України; є) договори, яким за згодою Сторін надається міждержавний характер. Від імені Уряду укладаються міжнародні договори з економічних, торговельних, науково-технічних та інших питань, що належать до його компетенції. Від імені міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади України укладаються міжнародні договори з питань, що належать до їх компетенції. Пропозиції щодо укладання міжнародних договорів України подаються Уряду України Міністерством закордонних справ України. Інші міністерства і центральні органи державної виконавчої влади подають Уряду України такі пропозиції разом з Міністерством закордонних справ України або за погодженням з ним. Порядок подання пропозицій щодо укладення міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади міжнародних договорів міжвідомчого характеру визначається Урядом України. У пропозиціях обґрунтовується необхідність укладення міжнародного договору, визначаються можливі політичні, правові, матеріальні та фінансові його наслідки, вказуються суб'єкти виконання міжнародного договору, пропонується склад делегації чи представник України для ведення переговорів, прийняття тексту міжнародного договору чи встановлення його автентичності. До них додається проект міжнародного договору та у разі необхідності проект рекомендацій делегації чи представнику України. Уряд України розглядає внесені пропозиції і не пізніше як у десятиденний термін подає їх разом з відповідними висновками Президентові України, а щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, приймає рішення про укладення такого договору України. Пропозиції щодо укладання міжнародних договорів України можуть подаватися Республікою Крим в особі її вищих органів законодавчої і виконавчої влади. Що стосується пропозицій про укладення міжнародних договорів України, які встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України, то вони подаються до Уряду України за погодженням з Міністерством юстиції України. Хто приймає рішення про проведення і підписання таких договорів і і хто має повноваження стосовно цієї справи. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про міжнародні договори України" рішення про проведення переговорів і про підписання міжнародних договорів України приймаються: а) стосовно договорів, які укладаються від імені України, — Президентом України; б) стосовно договорів, які укладаються від імені Уряду України, — Урядом України; в) стосовно договорів, які укладаються від імені міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади України, — в порядку, встановленому Урядом України. Згідно зі ст. 5 Закону ведення переговорів щодо підготовки тексту міжнародного договору, прийняття тексту міжнародного договору чи встановлення його автентичності та підписання міжнародного договору України здійснюється лише повноваженими на те особами. Президент України. Прем 'єр-міністр України і Міністр закордонних справ України мають право вести переговори і підписувати міжнародні договори України без спеціальних повноважень, а глава дипломатичного представництва України в іноземній державі або глава представництва України при міжнародній організації мають право вести без спеціальних повноважень переговори про укладення міжнародного договору України відповідно з державою перебування або в межах певної міжнародної організації. Повноваження на ведення переговорів і підписання міжнародних договорів України надаються: а) стосовно договорів, які укладаються від. імені України, — Президентом України; 6) стосовно договорів, які укладаються від імені Уряду України, — Урядом України або за його дорученням — Міністерством закордонних справ України; в) стосовно договорів міжвідомчого характеру — відповідним міністерством або іншим центральним органом державної виконавчої влади разом із Міністерством закордонних справ України. Делегація чи представник України, наділені відповідними повноваженнями, зобов'язані вести переговори чи здійснювати інші дії відповідно до наданих їм повноважень та з урахуванням рекомендацій Міністерства закордонних справ України. Вони за погодженням з Міністерством закордонних справ України подають Президенту України чи Уряду України звіт про виконання даних їм рекомендацій. Звіт повинен містити висновки щодо наступних дій України стосовно укладення міжнародного договору. У практиці міжнародного співробітництва між державами широко використовується практика ратифікації міжнародних договорів, яка теж потребує свого правового урегулювання як на міжнародному рівні, так і в межах відповідної країни.На Україні питання ратифікації міжнародних договорів урегульовано Законом України "Про міжнародні договори". Відповідно до ст. 7 цього Закону ратифікація міжнародних договорів України здійснюється й Верховною Радою шляхом ухвалення спеціального закону про ратифікацію, який підписується Головою Верховної Ради України. Ратифікації підлягають міжнародні договори України: а) політичні (про дружбу, взаємну допомогу і співпрацю, про нейтралітет); загальноекономічні (про економічне та науково-технічне співробітництво); з загальних фінансових питань, з питань позики та кредиту, територіальні, мирні; б) договори, що стосуються прав та свобод людини і громадянина; в) про громадянство; г) про участь в міждержавних союзах та інших міждержавних об'єднаннях (організаціях), системах колективної безпеки; д) про військову допомогу та стосовно направлення контингенту Збройних Сил України до іншої країни чи допуску збройних сил іноземних держав на територію України; е) про історичне та культурне надбання народу України; є) договори, виконання яких обумовлює зміну діючих чи ухвалення нових законів України; ж) інші міжнародні договори, ратифікація яких передбачена законом чи самим міжнародним договором. Загальноекономічні міжнародні договори, договори про участь у міждержавних об'єднаннях (організаціях) є предметом ратифікації. Пропозиції щодо схвалення Президентом України або Урядом України міжнародних договорів України і щодо їх ратифікації подаються Президенту України або Уряду України Міністерством закордонних справ України самостійно чи спільно або за погодженням з іншими міністерствами та центральними органами державної виконавчої влади. Президент України або Уряд України розглядають пропозиції щодо схвалення договорів і приймають відповідні рішення про подання їх Верховній Раді України на ратифікацію. Подані на ратифікацію міжнародні договори України попередньо розглядаються постійною Комісією Верховної Ради України у закордонних справах, а в разі необхідності — іншими постійними комісіями Верховної Ради України. Верховна Рада України з урахуванням висновків відповідних постійних комісій розглядає подані на ратифікацію Президентом України або Урядом України міжнародні договори України і ухвалює відповідні рішення. На підставі рішення про ратифікацію Голова Верховної Ради України підписує ратифікаційну грамоту, яка засвідчується підписом Міністра закордонних справ України. В межах міжнародного співробітництва вирішуються питання, пов'язані з затвердженням міжнародних договорів України, які не потребують ратифікації. Таке затвердження здійснюється: а) щодо договорів, які укладаються від імені України, — Президентом України. Рішення Президента України про затвердження міжнародного договору України приймається у формі указу; б) щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, — Урядом України. Рішення Уряду України про затвердження міжнародного договору України приймається у формі постанови . Затвердження міжнародних договорів України міжвідомчого характеру провадиться в порядку, що визначається Урядом України. Україна, як і будь-яка інша держави, може прийняти рішення про приєднання до міжнародних договорів або їх прийняття. Таке рішення ухвалюється: а) щодо договорів, які потребують ратифікації, — Верховною Радою України у формі закону; б) щодо договорів, які не потребують ратифікації і приєднання до яких або прийняття яких провадиться від імені України, -Президентом України у формі указу; в) щодо договорів, які не підлягають ратифікації і приєднання до яких або прийняття яких провадиться від імені Уряду України, — Урядом України у формі постанови. Рішення про приєднання до міжнародних договорів міжвідомчого характеру або їх прийняття ухвалюються в порядку, що визначається Урядом України. |
Похожие:
 | Конспект лекцій з дисципліни п равознавство Харків − хнамг − 2006... Конспект лекцій з дисципліни „Правознавство” (для студентів усіх спеціальностей академії). Автор А.І. Кубах – Харків: хнамг, 2006.... | | Конспект лекцій з дисципліни енергозбереження (1 частина ) (для студентів... Конспект лекцій з дисципліни енергозбереження, частина 1 (для студентів спеціальності 090603 Електротехнічні системи споживання)/... |
| Тема: «международная деятельность тнк» I. проблемы регулирования международной деятельности транснациональных корпораций (тнк) | | Про затвердження Порядку митного оформлення товарів, що переміщуються... З метою подальшого впорядкування діяльності митних ліцензійних складів та у зв'язку зі змінами, які відбулися в митному регулюванні... |
| Конспект лекцій Тема 1 Місцеві фінанси в економічній системі держави Основні теорії, що пояснюють суть І природу місцевого самоврядування як форми місцевої влади |  | Правительство Российской Федерации Федеральное государственное автономное... Международные процессы свидетельствуют, что деятельность тнк непосредственно влияет не только на экономическое развитие стран, где... |
| Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч... ... | | НовостИ «рбк-дайджест» («Коммерсант-Daily»). Тнк-bp получила уведомление фас о налоговой задолженности за 2001г в размере 6,98 млрд руб |
| Программа дисциплины Управление капиталом в холдингах Автор курса: к э н., заместитель Генерального директора ОАО «Удмуртнефть» по экономике и финансам (группа компаний тнк-вр) М. М.... | | Мінімальна кількість балів – 80 Нормативний курс “Міжнародна інформація” призначений ознайомити студентів з теорією та практикою міжнародних інформаційних відносин... |
| Зміст Від авторів Проектування як складова сучасного виробництва та життєдіяльності людини Аналіз та компонування інформації для проекту у різному форматі. Художнє конструювання об’єктів технологічної діяльності | | Рівкінд Ф. М., Оляницька Л. Математика: Підручник для 1 кл Формувати позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребу в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні школярів... |
| Экономический механизм консалтинговых услуг в корпоративных стратегиях тнк Работа выполнена на кафедре Внешнеэкономической деятельности и международного бизнеса Дипломатической академии Министерства иностранных... | | Рабочая программа дисциплины Тнк, интеграционных группировок, международных экономических организаций, т е дает базовую основу студентам в области мирохозяйственных... |
| «Удосконалення торгово-посередницької діяльності тов «Акрос»». Актуальність теми Актуальність теми. Зовнішня торгівля є вагомою рушійною силою економічного зростання в будь-якій країні світу | | Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Сечину больше ничего не напоминает про тнк. Крупнейшая тюменская дочка "Роснефти" переименована, но Якушев по-прежнему в плюсе |
