Нашої дипломної роботи “Психологічна готовність дитини до школи та проблема шкільної успішності молодших школярів”
Скачать 0.71 Mb.
|
Розумовий і мовний розвиток. Методика 1. “Мислення і мовлення”. Дитині пропонуються такі завдання. Розуміння граматичної конструкції. Психолог вимовляє пропозицію: “Петро пішов у кіно після того, як дочитав книгу”. Пропозицію потрібно вимовляти повільно і чітко. Потім психолог запитує: “Що Петро робив раніш - дивився кіно або читав книгу?” 2. Зміна імен іменників по числах. Психолог говорить дитині: “Я назву тобі словом один предмет, а ти зміни це слово так, щоб утворилося багато предметів. Наприклад, я скажу: “Олівець”, а ти повинний відповісти: “Олівці”.” Далі психолог називає одинадцять іменників в однині: “книга”, “ручка”, “лампа”, “стіл”, “вікно”, “місто”, “стілець”, “вухо”, “брат”, “прапор”, “дитина”. Якщо дитина не відразу розуміє інструкцію, то необхідно її поправити і знову дати зразок правильної відповіді: “книга - книги”. Розповідь по картинці. Перед дитиною безладно кладуть чотири картинки, на яких зображена певна, добре відома їй послідовність подій. Психолог просить дитину розкласти картинки в потрібному порядку і пояснити, чому вона поклала їх так, а не інакше. Підсумковий рівень розвитку мислення і мовлення оцінюється як «високий», якщо виконання всіх трьох завдань буде оцінено знаком «+», як «низький», якщо виконання всіх завдань буде оцінено знаком «-», як «середній», якщо виконання двох будь-яких завдань буде оцінено знаком «+», а третього - знаком «-». Методика 2. Образні уявлення. Дитині пропонуються такі завдання. Збирання розрізаних картинок. Дитині пропонують скласти картинку з частин, що лежать перед нею. Психолог говорить при цьому: “Бачиш, картинка зламалася. Полагодь її”. Якщо дитина не справляється з завданням, то їй пропонують виконати його спрощений варіант. У будь-якому випадку називати зображені предмети не треба. Малюнок людини. Дитині пропонують намалювати людину (“дядька”), найкращу, яка у неї утвориться. Якщо дитина говорить, що не вміє малювати, психолог повинний побадьорити її, пояснити, що в даному віці всі діти малюють не дуже добре, але все рівно кожний малюнок по-своєму цікавий. Якщо дитина завзято відмовляється виконати завдання, психолог може запитати в неї: “Що є в людини?” і, отримавши відповідь, наприклад: “Голова”, запропонувати: “Так намалюй голову” і т.д. Наприкінці обов'язково варто запитати дитину: “Чи намальовано усе, що потрібно?” При оцінюванні малюнка людини враховується:
Малюнок оцінюється знаком “+”, якщо є всі сім основних частин і не менше трьох другорядних деталей (поза залежністю від наявності додаткових деталей і від засобу зображення конечностей). У противному випадку малюнок оцінюється знаком “+-“. Підсумковий рівень розвитку образних уявлень оцінюється як “високий”, якщо обидва завдання методики дитина виконує зі знаком “+”, і як “низький”, якщо він виконує їх із знаком “-”. У проміжних випадках говорять про “середній” рівні. Методика 3. Аналіз зразка. На столі перед дитиною викладається із сірників фігурка людини так, щоб зразок не відповідав дитячому стандартному варіанту. Далі психолог говорить: «Я хочу, щоб ти мені зробив таку ж. Уважно подивися. Запам'ятав? Тепер я її закрою, а ти поруч із цим листочком зроби мені точно таку ж людину». Зразок закривають листом, дитині дають сірники і вказують місце на столі поруч, де вона повинна виконати завдання. Під час проведення цієї методики увагу дитини не варто звертати ні на які особливості вихідної фігури. Дітям, що відразу ж построїли фігуру, точно відповідну зразку, можна додатково запропонувати більш складну конструкцію - “кроватку”, що має асиметричні деталі. Відтворити такий зразок відразу ж без помилок дитині звичайно не вдасться, оскільки він асиметричний, і ця асиметрія не має функціонального пояснення. Проте дорослий наполягає на тому, щоб усе було зроблено в точності так, як у нього. Подальша процедура експерименту така ж, як в основному завданні. При “високому” рівні готовності дитина спроможна самостійно виявити відхилення від зразка в зробленій нею фігурі і внести необхідні корективи. Цього цілком достатньо: не обов'язково, щоб фігура відразу відповідала зразку, цілком припустимі невеличкі відхилення, важливо тільки вчасно їх виправити. Показником “середнього” рівня готовності є уміння виправити свою фігуру за допомогою дорослого, який фіксує увагу дитини на певних частинах або навіть особливостях зразка (наприклад, говорить: “Подивися, що в людини на ногах”). Дитина з “низьким” рівнем готовності до школи не виправляє помилки у своїй конструкції навіть при максимальній помочі з боку дорослого. (Наприклад, навіть після правильної відповіді на питання: “Що в людини на ногах?” дитина нічого не змінює в розташуванні сірників; а коли її запитують, чи однаково стоять фігурки і прямо підказують: “У твоєї людини ноги широко розставлені, а в моєї зрушені”, вона усе рівно відповідає, що однаково. Іноді у відповідь на навідні запитання такі діти виправляють те, що виправляти зовсім не обов'язково, наприклад, поправляють не дуже акуратно лежачий сірник.) Орієнтуватися при оцінці готовності дитини до школи за результатами даної методики слід на перше завдання. Методика 4. Одномоментне сприйняття кількості. На столі перед дитиною розсипом лежать сірники. Психолог говорить їй: “Бери звідси стільки сірників, скільки буду брати я”. Потім бере один сірник, показує його дитині на долоні і відразу ж затискає в куркулі (час пред'явлення повинно бути коротким, оскільки перевіряється не спроможність до перерахунку, а можливості одномоментного сприйняття кількості). Дитині пропонується, у свою чергу, також узяти відповідну кількість сірників. Кількість сірників, узятих дитиною, фіксується, після чого і дорослий, і дитина знов кладуть їх на стіл. Далі психолог бере і показує 3, 2, 4 і 5 сірників. “Високий” рівень фіксується, коли дитина спроможна до одномоментного сприйняття 4-5 сірників; “середній” - 3 сірників; “низький” - 1-2 сірників. Розвиток рухів. Методика 1. Дрібні рухи. Визначити рівень розвитку дрібних рухів можна за допомогою завдання “їзда по доріжці”. Психолог пропонує дитині “проїхати по доріжці”, з`єднаючи лінією зображення машини і будинку. Дитині потрібно пояснити, що вона повинна проводити лінію, не відриваючи олівець від паперу. Інструкція звучить так: “Ти - водій. Тобі треба проїхати до цього будиночка. Ти поїдеш от так (на малюнку-зразку психолог показує, як саме треба “їхати по доріжці”). Олівець повинний увесь час рухатися по папері, інакше утвориться, що машина злетіла в повітря, як літак. Їзжай акуратно, щоб машина не з'їхала з дороги”. На основі виконання завдання заповнюється відповідний пункт протоколу. Результат оцінюється, як “високий”, якщо дитина жодного разу не виходить за межі “доріжки” і олівець відривається від паперу не більш трьох разів; і як “низький” - при трьох і більш виходах за межі “доріжки”, наявності слабкої або тремтячої лінії і т.п.; у проміжних випадках результат оцінюється як “середній”. Слід також звернути увагу на те, у якій руці дитина тримає олівець, і відзначити це в протоколі. Методика 2. Крупні рухи. При недостатньому рівні розвитку крупних рухів (тобто рухів рук, ніг, усього тіла) у школярів часто виникають трудності на заняттях фізкультурою, у рухливих іграх із ровесниками і т.д. Оцінюється хода дитини (дається завдання принести яку-небудь річ, що лежить в іншому кінці кімнати), уміння ловити м'яч, кидати його дорослому і т.д. Показниками “низького” рівня розвитку крупних рухів вважають:
Якщо одне з названих порушень виражено достатньо яскраво, розвиток крупних рухів рахується “недостатнім”. В усіх інших випадках розвиток крупних рухів оцінюється як “достатній”. За результатами опитуванння заповнюється протокол такої форми. Протокол індивідуального психолого-педагогічного обстеження. Прізвище, ім`я ____________________________________________ Дата народження___________________________________________ Чи відвідував раніше дитячий сад_____________________________ Орієнтування в оточуючому, запас знань 1.___ 2.___ 3.___ 4.___ 5.___ 6.___ 7.___ 8.___ Підсумковий рівень_________________________________________ 2. Відношення до школи 9.___ 10.___ 11.____ 3. Мислення і мовлення 1.___ 2.___ 3.___ 4.___ Підсумковий рівень_________________________________________ 4. Образні уявлення 1.___ 2.___ Підсумковий рівень_________________________________________ Аналіз зразка Рівень_______________________(високий, середній, низький)_____ 6. Одномоментне сприйняття кількості Рівень_____________________________________________________ 7. Дрібні рухи Рівень_____________________________________________________ Крупні рухи Рівень_____________________________________________________ Примітки__________________________________________________ __________________________________________________________ Визначення ступеня психологічної готовності дитини до шкільного навчання. Методика Ю.З. Гільбуха по визначенню ступеня психологічної готовності дитини до шкільного навчання також подає собою комплекс перевірочних тестів. Цей комплекс складається з трьох простих (“Тест фонематичного слуху”, “Тест словника” і “Тест копіювання безглуздих складів”) і один складного тест (“Тест короткочасної пам'яті й умовиводів”). Дані тести достатньо компактні і порівняно прості по утриманню, що пов'язано з віковими можливостями 6-7-літніх дітей і, зокрема, необхідністю обмежити час тестування 15-20 хвилинами. Тест фонематичного слуху. Експериментатор пропонує дитині: “Давай із тобою задумаємо яке-небудь слово, наприклад, “вікно”. Я буду його увесь час повторювати, а потім заміню іншим, приміром, “табуретка”. Ти повинний при цьому ляснути долонькою по столі, цим як би вказуючи на мою помилку. Зрозуміло?” Іспит включає чотири завдання: перше завдання - тренувальне, інші три - залікові. Набір слів для російського варіанта:
Використовується чотирибальна шкала оцінок (як для дітей шести років, так і для семиліток). Таблиця 3. Параметри оцінювання розвитку фонематичного слуху.
Тест копіювання безглуздих складів. Для прогнозування рівня саморегулювання при виконанні дитиною письмових дій традиційно використовувався “тест копіювання фрази” Керна-Йірасека. Проте, як показала практика, розходження в результатах виконання зазначеного тесту визначаються не тільки рівнем сформованості даної спроможності, але і тим, чи може дитина прочитати запропоновану їй фразу. Діти, що вміють читати, за інших рівних умов, справляються з цим завданням краще, чим діти, що читати не вміють. У зв'язку з цим пропонується копіювати не фрази, а безглузді склади, наприклад: Тор же мур. Написання складів дитиною (може бути запропоновано 10 варіантів взаємозамінних завдань) оцінюється в балах - від 1 до 5, а потім по спеціальній таблиці оцінюється рівень саморегулювання майбутнього школяра. Критерії оцінки цього рівня, як і в попередньому випадку, однакові як для шестирічних, так і для семирічних дітей. Таблиця 4. Парметри оцінювання рівня розвитку саморегулювання.
Тест словника. Тест побудований за принципом вибірки: береться певна (стандартна) сукупність слів (кількість їх обмежується 10) і визначається, які з них дитині відомі. На підставі отриманих відповідей судять про словниковий розвиток дитини взагалі. Існує 8 стандартних наборів слів, що можна чергувати. Набір слів для російського варіанта (приклад): велосипед, цвях, лист, парасолька, хутро, герой, початися, з'єднувати, кусати, гострий. Оцінкою за даний тест служить сума балів, виставлених за кожне з 10 слів набору (від 1 до 2 балів). Таким чином, максимальне число балів - 20. У цьому випадку до дітей семи років пред`являються більш високі вимоги, чим до шестирічних дітей, і рівень розвитку в дітей даної здібності визначається за допомогою такої таблиці: Таблиця 5. Параметри оцінювання рівня словникового розвитку.
Тест короткочасної пам'яті й умовиводів. Даний тест носить комбінований характер. Один і той же навчальний матеріал використовується для оцінювання двох, хоча і взаємозалежних, але якісно різних здібностей - короткочасної пам'яті і логічного мислення. Випробування полягає в тому, що експериментатор розповідає дитині невеличку розповідь і просить повторити її. Приклад: “Жили-були три хлопчики - Коля, Петро і Іван. Коля нижче Петра, Петро нижче Івана. Повтори”. Потім дитині задаються питання: “Хто з хлопчиків найвищий? А хто найнижчий?” Чим менше повторень, тим вище рівень пам'яті в дитини. Для оцінювання цього рівня використовується така таблиця: Таблиця 6. Параметри оцінювання рівня розвитку смислової пам`яті.
При визначенні рівня розвитку в дитини здібності здійснювати найпростіші умовиводи враховується загальна кількість повторень, що треба буде їй для виконання даного тест у цілому (починаючи з запам'ятовування). При цьому використовується така таблиця: Таблиця 7. Параметри оцінювання рівня розвитку здібності робити найпростіші умовиводи.
Рівень активності дитини визначається за підсумками спостереження за виконанням нею усіх чотирьох описаних вище тестів. При цьому використовуються визначені критерії. За результатами всього комплексу тестів заповнюється спеціальна картка, що має таку форму: | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Похожие:
 | Дипломної роботи бакалавра Рекомендований обсяг пояснювальної записки випускних робіт 80-90 сторінок формату А4 (без додатку); кількість плакатів не менше 7... | | Методичне забезпечення самостійної роботи студентів нормативної дисципліни Ринок фінансових послуг: Методичне забезпечення самостійної роботи студентів нормативної дисципліни для спеціальності 6050100 «Фінанси»... |
| Психолого-педагогічна діагностика готовності дитини 6 – 7 років до шкільного навчання Данный методический материал разработан в лаборатории коррекционной педагогики нии г. Москвы под руководством Г. Ф. Кумариной |  | Рівкінд Ф. М., Оляницька Л. Математика: Підручник для 1 кл Формувати позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребу в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні школярів... |
| Министерство Образования Республики Башкортостан реферат " Глобальная энергетическая проблема" ... | | Олександр вікторович власенко Діалогічне мовлення школярів необхідно збагачувати новими словами. На уроках учитель повинен проводити словникову роботу, постійну... |
| Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Розділ 1 психолого-педагогічні основи факультатив ної роботи з математики у старшій школі | | «Философия» Проблема роста, развития знания как центральная проблема в современной западной философии науки |
| Урок доброти: «Дивіться на нас, як на рівних» Конвенції прав дитини;усвідомлення життєвих проблем людей, які потребують особливої уваги І милосердя; сприяти розвитку волонтерського... | | 1 После приема жирной пищи у больного появляются тошнота и изжога,... Характерною ознакою глікогенозу є біль у м”язах під час фізичної роботи. В крові |
| 1. Поняття права інтелектуальної власності Методичні вказівки для самостійної роботи та практичних занять з дисципліни «Інтелектуальна власність» ( для студентів усіх спеціальностей... | | Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... «Проблема природы, жизни – это проблема первичной организации материи в живых объектах» |
| Реферат На тему: «История развития дополнительного (внешкольного) образования» Актуальная проблема нашего времени среди молодежи – проблема проведения свободного времени | | Інноваційні підходи до планування роботи вихователя групи продовженого дня Продовжений день, як форма громадського виховання є дієвим засобом попередження бездоглядності І правопорушень серед неповнолітніх,... |
| Коренченко татьяна ивановна Это означает, что экологическая проблема встает сегодня не только как проблема сохранения окружающей среды от загрязнения и других... | | Планы семинарских занятий тема проблема коррупции: понятие и виды Проблема определения коррупции. Уровни восприятия коррупции: бытовой, научный, практический |
