Нашої дипломної роботи “Психологічна готовність дитини до школи та проблема шкільної успішності молодших школярів”
Скачать 0.71 Mb.
|
Картка психологічного обстеження першокласника. Прізвище, ім'я ____________________________________________ Дата народження __________________________________________ Дата обстеження __________________________________________ Протокол обстеження. Копіювання безглуздих складів (саморегулювання)___________ Фонематичний слух _____________________________________ Словник _______________________________________________ Короткочасна пам'ять ____________________________________ Умовиводи _____________________________________________ Розумова активність ______________________________________ Оцінки за результатами обстеження.
Таким чином, за результатами кожного з трьох наведених комплексів оцінюввання рівня психологічної готовності дитини до школи можуть бути зроблені висновки про рівень шкільної зрілості дитини та припущення відносно її наступної шкільної успішності. Опишемо далі основні принципи та шляхи профілактичної корекційно-розвивальної роботи, яку може здійснювати шкільний психолог з дітьми з недостатнім рівнем готовності до шкільного навчання. 1 1.4. Рекомендації щодо проведення корекційно-розвивальної роботи з дітьми з недостатнім рівнем готовності до шкільного навчання. У випадку слабкої підготовленості до школи в дитини відзначається відставання практично у усіх відзначених вище психічних сферах: афективно-потребносній, довільній, інтелектуальній і мовній. При цьому одна сфера може бути розвита ледве краще, а інша ледве гірше. Але, як правило, такі діти відрізняються відсутністю або дуже слабкою виразністю пізнавальної потреби, і цей момент є ключовим при створенні кореккційно-розвиваючих програм. Неразвиненість пізнавальної мотивації не дозволяє дітям включитися в навчальний процес, оскільки навчальні завдання не викликають у них інтересу, неразвиненість афективно-потребносної сфери затримує формування потреб у навчальній діяльності. Доти, поки дитина не почне приймати поставлені перед нею задачі, ні про який розвиток не може бути і мови. Але яким чином може прийняти завдання і розгорнути цілеспрямовану діяльність учень із слабким розвитком довільності, якщо в мотиваційній сфері ще не відпрацьований механізм супідрядності мотивів? Очевидно, це можливо в тому випадку, якщо завдання здається для учня привабливим саме по собі або через опосередкування. Створюючи кореційно-розвиваючу програму для дітей, не готових до шкільного навчання, доцільно використовувати завдання у формі ігри-змагання: мотив «виграшу в грі настільки сильний, що завдяки йому починає формуватися ієрархія мотивів, свідомо виділятися завдання як ціль і розвертатися довільне поводження. Коли дитина починає справлятися з завданням і виграє, вона відчуває подвійне задоволення: від виграшу і від виконання завдання. У цій ситуації дитина потребуває в похвалі, що виступає як підтвердження його успіхів дорослим. Поступово мотив «виграшу» відсувається на другий план, а на перший виходить прагнення якісно виконати завдання, тобто здійснюється зсув мотиву на ціль, унаслідок чого народжується новий навчальний мотив. Розвиваючи в такий спосіб мотиваційну сферу, ми одночасно розвиваємо довільні форми діяльності й інтелект. Традиційно робота з дітьми проводиться в групі розвитку у відповідності з такими принципами: 1) розвиток окремих психічних процесів відбувається через перебудову і розвиток афективно-потребносної сфери дитини; 2) робота, що розвиває, будується на основі індивідуального підходу, що враховує «зону найближчого розвитку» дитини; 3) заняття проходять в ігровій формі і викликають в учасників групи жвавий інтерес; 4) відношення до дитини повинно бути суб'єктним, а не об'єктним: необхідно домагатися того, щоб дитина стала союзником дорослого і сама побажала домогтися того ж, що пропонує їй цей дорослий; 5) в основі відносин із дітьми лежить доброзичливий і дружелюбний підхід, що виключає менторський тон і осудження за неуспіх; 6) позитивна емоційна оцінка з боку психолога будь-якого досягнення учня; 7) розвиток у дітей спроможності до самостійної адекватної оцінки своєї роботи. Останнє потребує додаткового пояснення. Під оцінкою розуміється не оцінка, виражена тим або іншим балом, а словесний розгорнутий аналіз гідностей і хиб якості виконаної роботи. Спочатку дорослий сам пояснює дитині, що в неї утворилося добре, а що не вдалося, причому такого роду пояснення повинно бути в максимально доброзичливій формі, ні в якому разі не можна лаяти учня за помилки. Потім психолог разом із дитиною оцінює результати її роботи. Через якийсь час учню пропонується самостійно проаналізувати якість своєї роботи. Можна пропонувати учням оцінювати роботу один одного. Такого роду навчання самоаналізу результатів власної роботи сприяє розвитку самоконтролю під час виконання завдання, а також адекватному сприйняттю оцінки вчителя. Група розвитку повинна бути невеличкою - 4-6 чоловік (бажано перне число учасників для організації в ході ігор двох команд). Тривалість заняття - 1 година із перервою через 5-10 хвилин. Частота і систематичність занять забезпечують їхню ефективність. За ходом діяльності групи можуть спостерігати батьки дітей, що дозволить їм надалі організувати роботу зі своєю дитиною в домашніх умовах. З урахуванням виявленої структури неготовності шестирічних дітей до шкільного навчання в заняття такої групи доцільно включити спеціальні вправи з розвитку зорово-моторної координації та наочно-схематичного мислення. Наведемо декілька прикладів таких вправ. !) Копіювання фігур, моделювання з деталей. Готуються спеціальні картки з шести квадратів; в трьох верхніх квадратах малюються різні за конструкцієї фігури. Саме такі фігури дитина повинна намалювати в квадратах, що розташовані нижче. При оцінюванні роботи потрібно обов`язково звернути увагу дитини на помилки (невідповідність розмірів, неправильне співвідношення рис, елементів, невірне розміщення в квадраті, чіткість ліній і т.д.) та пояснити, як потрібно робити правильно. При необхідності завдання можна виконувати неодноразово, ускладнюючи його. Наприклад, зробити “правий” або “лівий” поворот фігури; запам`ятати, що намальовано, а потім перевернути картку і намалювати фігуру, що зображена на ній і т.д. 2) Тренування здатності розташувати фігури одну стосовно іншої. Дитину просять намалювати овал (круг) та поставити крапки посередині, зверху, знизу, справа, сліва. Потім дитині надають поняття про симетрію та просять намалювати квадрат, а біля нього розташувати по два кружки зверху і знизу та по одному праворуч і ліворуч так, щоб вони були симетрічні. 3) Розвиток дрібної моторики. На нелінованому аркуші паперу дитину просять намалювати 10-15 крапок та зірочок. Потім вона повинна об`єднати однією лінією всі зірочки, а іншою – всі крапки. Завдання може бути ускладнено за рахунок введення такої умови: лінії повинні перехрещуватися. Для того, щоб навчитися “вести” руку, можна запропонувати дитині “розкрутити” спіраль управо та уліво, намалювати “хвилі”, штрихувати і т.п. 4) Тренування здатності розрізнювати фігури, букви, запам`ятовувати їх конфігурацію та співвідношення їх елементів. Дитині пропонують знайти на малюнку круги (трикутники, квадрати) та обвести їх олівцями різного кольору. Можна також запропонувати дітям зіграти в лото, але в лото спеціальне, де кожний квадрат – це частина букви, що розрізана по горизонталі та по вертикалі. На кожному боці квадрата повинна бути половина букви, а всього доцільно використовувати від 4-х до 6-ти букв. Це завдання можна зробити більш складним, якщо на квадратах буде надано зображення елементів букв. Наведемо також деякі рекомендації для батьків та вчителів початкових класів щодо підвищення позитивного відношення шестирічної дитини до школи. Рекомендації для батьків. 1. Будите дитину спокійно; прокинувшись, вона повинна побачити вашу посмішку і почути ласкавий голос. Не підганяйте з ранку, не смикайте по дрібницях, не докоряйте за помилки і хиби, навіть якщо «учора попереджали». 2. Не квапите. Уміння розрахувати час - ваша задача, і якщо це погано вдасться, це не провина дитини. 3. Ні в якому разі не попереджайте, коли прощаєтеся з дитиною на порозі школи: “Дивися, не балуйся”, “Поводься добре”, “Щоб сьогодні не було поганих оцінок” і т.п. Побажайте дитині удачі, знайдіть декілька ласкавих слів - у неї попереду важкий день. 4. Забудьте фразу: “Що ти сьогодні одержав?” Зустрічайте дитину після школи спокійно, не обрушуйте на неї тисячу питань, дайте розслабитися. Якщо ж дитина надто збуджена, якщо жадає чимсь поділитися, не відкладайте на потім, вислухайте, це не займе багато часу. 5. Якщо бачите, що дитина засмучена, але мовчить, не задавайте багато зайвих питань, нехай заспокоїться, тоді і розповість усе сама. 6. Вислухавши зауваження вчителя, не поспішайте влаштовувати прочухан; постарайтеся, щоб ваша розмова з учителем відбувалася без дитини. До речі, завжди не зайве вислухати обидві сторони і не поспішати з висновками. 7. Після школи не поспішайте відразу сідати з дитиною за уроки, їй необхідно 2-3 години відпочинку (добре б поспати) для відновлення сил. Кращий час для готування уроків із 15 до 17 годин. 8. Не змушуйте дитини робити всі уроки відразу, після 15-20 хвилин занять необхідні 10-15-хвилинні “перерви”, краще, якщо вони будуть рухливими. 9. Під час готування уроків не сидить “над душею”, дайте можливість дитині працювати самій, але якщо вже потрібна ваша поміч, наберіться терпіння. Спокійний тон, підтримка (“не хвилюйся, усе утвориться”, “давай розберемося разом”, “я тобі допоможу”) - необхідні. 10. Пам'ятайте, що протягом навчального року є критичні періоди, коли учитися складніше, швидше наступає стомлення, знижується працездатність. Для першокласників це перші 4-6 тижнів, кінець другої чверті (приблизно з 15 грудня), перший тиждень після зимових канікул, середина третьої чверті. У ці періоди варто бути особливо уважним до стана дитини. Рекомендації для вчителів початкових класів. 1. При несформованості позитивного відношення до школи необхідно приділяти дитині на уроках якнайбільше уваги. Спілкування з нею повинно будуватися не в шкільних, а в дошкільних формах. Воно повинно бути безпосереднім, емоційно насиченим. Від такої дитини не можна строго потребувати дотримання правил шкільного життя, не можна лаяти і карати її за їхнє порушення: це може призвести до появи стійкого негативного відношення до школи, навчанню, учителю. Необхідно дочекатися, поки дитина сама, спостерігаючи за іншими дітьми, прийде до правильного усвідомлення свого нового положення (ролі школяра) і вимог, що випливають із нього, до поводження. 2. Учню необхідно дати можливість проявити себе з найкращої сторони: може бути, він гарний товариш, співає, малює, танцює, знає і любить тварин, знає всі марки машин і т.п. Пам'ятайте, що навчальні успіхи - це ще не усе. Повага інших адже починається з поваги себе, і це дуже важливо. 3. Довіру і повагу дитини можна завоювати, тільки проявляючи терпіння, доброзичливість, розташувавши до себе малюка. Можна спробовати поговорити з ним серйозно, “по-дорослому”, але не при всіх, а наодинці. І, звісно ж, потрібно обов'язково помічати і відзначати при усіх однокласниках навіть найменші успіхи учня. 4. Варто дуже уважно ставитися до скарг дитини на головний біль, утому, поганий стан: частіше усього це об'єктивні показники труднощів (що, можливо, пов'язані з настанням одного з критичних періодів, про наявність та терміни яких ми говорили вище). 5. Наявність негативного відношення до школи часто сполучається з наявністю низького рівня розвитку мислення і мовлення. У цьому випадку дитині із самого початку навчання в школі повинні бути забезпечені додаткові індивідуальні заняття, спрямовані на більш повне засвоєння нею навчальної програми (надалі ліквідувати прогалини, що утворилися, буде сутужніше). Корисно збільшити обсяг пропедевтичних знань, що даються дитині (особливо по математиці). При цьому не потрібно поспішати з виробленням навичок: працювати треба над розумінням матеріалу, а не над швидкістю, точністю і безпомилковістю відповідей на запитання або виконання яких-небудь дій. Таким чином, вивчення рівню готовності кожної окремої дитини до шкільного навчання дозволить вчасно оказати їй необхідну психологічну допомогу та усунути багатьох майбутніх проблем (зокрема – пробему шкільної успішності). 2. Висновки. На підставі вивчення науково-теоретичної літератури з проблеми психологічної готовності дитини до шкільного навчання та аналізу результатів проведеного психологічного дослідження можна зробити такі висновки. Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміється необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для освоєння шкільної програми в умовах навчання в колективі ровесників. З метою дослідження рівню готовності шестирічних дітей до шкільного навчання найчастіше використовуються комплекси методик “Готовність дітей до школи. Діагностика психічного розвитку та корекція його несприятливих варіантів” (за редакцією О.Л. Венгера, Є.А. Бугрименко, ВНІК “Школа”) та “Психолого-педагогічні основи диференціації навчання в початковому ланці загальноосвітньої школи” (за редакцією Ю.З. Гільбуха, Київський науково-дослідний інститут психології), або окремі методики з цих комплексів. Перший комплекс методик передусім орієнтовано на діагностику невербального інтелекту, а комплекс Ю.З. Гільбуха – на діагностику вербального інтелекту дошкільників. Психологічна готовність до шкільного навчання вимірюється, перш за все, з метою визначення дітей, які не готові до шкільного навчання і потребують індивідуального підходу та додаткової корекційно-розвивальної роботи з профілактики шкільної неуспішності та дезадаптації. Робота корекційно-розвиваючих груп спрямована на профілактику шкільної неуспішності і дезадаптації. Основним моментом у таких групах є мотиваційний розвиток дитини, як-от розвиток пізнавального інтересу і навчальної мотивації. Спочатку дорослий будить у дітях бажання навчитися чомусь новому, а вже потім, коли дитина стає активним суб'єктом діяльності, психолог починає роботу з розвитку вищих психічних функцій. Слід також обов`язково враховувати роль батьків, вихователів та вчителів як у формуванні психологічної готовності дитини до школи, так і в організації плідного та цікавого навчання, що допоможе запобігти багатьох проблем (в тому числі – психологічних) та сприятиме швидкій адаптації та успіхам протягом всього навчання. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Похожие:
 | Дипломної роботи бакалавра Рекомендований обсяг пояснювальної записки випускних робіт 80-90 сторінок формату А4 (без додатку); кількість плакатів не менше 7... | | Методичне забезпечення самостійної роботи студентів нормативної дисципліни Ринок фінансових послуг: Методичне забезпечення самостійної роботи студентів нормативної дисципліни для спеціальності 6050100 «Фінанси»... |
| Психолого-педагогічна діагностика готовності дитини 6 – 7 років до шкільного навчання Данный методический материал разработан в лаборатории коррекционной педагогики нии г. Москвы под руководством Г. Ф. Кумариной |  | Рівкінд Ф. М., Оляницька Л. Математика: Підручник для 1 кл Формувати позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребу в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні школярів... |
| Министерство Образования Республики Башкортостан реферат " Глобальная энергетическая проблема" ... | | Олександр вікторович власенко Діалогічне мовлення школярів необхідно збагачувати новими словами. На уроках учитель повинен проводити словникову роботу, постійну... |
| Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Розділ 1 психолого-педагогічні основи факультатив ної роботи з математики у старшій школі | | «Философия» Проблема роста, развития знания как центральная проблема в современной западной философии науки |
| Урок доброти: «Дивіться на нас, як на рівних» Конвенції прав дитини;усвідомлення життєвих проблем людей, які потребують особливої уваги І милосердя; сприяти розвитку волонтерського... | | 1 После приема жирной пищи у больного появляются тошнота и изжога,... Характерною ознакою глікогенозу є біль у м”язах під час фізичної роботи. В крові |
| 1. Поняття права інтелектуальної власності Методичні вказівки для самостійної роботи та практичних занять з дисципліни «Інтелектуальна власність» ( для студентів усіх спеціальностей... | | Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... «Проблема природы, жизни – это проблема первичной организации материи в живых объектах» |
| Реферат На тему: «История развития дополнительного (внешкольного) образования» Актуальная проблема нашего времени среди молодежи – проблема проведения свободного времени | | Інноваційні підходи до планування роботи вихователя групи продовженого дня Продовжений день, як форма громадського виховання є дієвим засобом попередження бездоглядності І правопорушень серед неповнолітніх,... |
| Коренченко татьяна ивановна Это означает, что экологическая проблема встает сегодня не только как проблема сохранения окружающей среды от загрязнения и других... | | Планы семинарских занятий тема проблема коррупции: понятие и виды Проблема определения коррупции. Уровни восприятия коррупции: бытовой, научный, практический |
