Оновлення змісту, форм І методів сучасної освіти матеріали четвертої міжвузівської студентської наукової конференції 13 травня 2010 року Володимир-Волинський
Скачать 2.07 Mb.
|
Список використаних джерела
УДК 372 Щедріна Марина, студентка ІV курсу Сарненського педагогічного коледжу Науковий керівник: Костюкевич Л. В., викладач педагогіки, ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ АВТОРСЬКИХ ШКІЛ В УКРАЇНІ Резюме. У статті розглядаються особливості організації навчально-виховного процесу в авторських школах В.Ф.Дурдуківського, В.О.Сухомлинського, О.А.Захаренка, М.П.Гузика. Розкрито місце та роль авторських шкіл в інноваційних процесах, що відбуваються у вітчизняній освіті. Чи задумувалися ви над тим, якого вчителя в умовах економічної, соціальної, культурної та духовної криз чекає школа? Вчителя – творчого, здатного генералізувати навчальний матеріал, зробити складне доступним і зрозумілим, підібрати ті форми, методи і засоби навчання, які є актуальними сьогодні, в умовах саме цього класу, і саме з цими учнями. Тільки такий вчитель зможе перетворити буденну шкільну практику на свято пізнання. До числа таких вчителів хочеться віднести В.Ф.Дурдуківського (1874-1938), В.О.Сухомлинського (1918-1970), О.А.Захаренка (1937-2002), М.П.Гузика (1941р.н.), адже завдячуючи їм у вітчизняній практиці з’явився такий феномен як авторська школа. С.У.Гончаренко в «Українському педагогічному словнику» дає наступне визначення даного поняття: «Авторська школа - оригінальна, загальнопедагогічна, дидактична, методична чи виховна система, опрацьована з урахуванням надбань психології, педагогіки, вікової філософії та інших наук, вітчизняного й зарубіжного педагогічного досвіду, яка реалізується під керівництвом її автора (авторів) принаймні в одному навчально-виховному закладі» [2, 14]. Далі він додає, що, як правило, такі школи є іменними. Отже, авторська школа – це експериментальний навчальний заклад, в якому реалізується нова педагогічна система, розроблена одним педагогом чи творчим колективом. Метою авторських шкіл є пошук найефективніших шляхів удосконалення навчально-виховного процесу. У 1917 році, в період діяльності українських урядів В.Ф.Дурдукiвським була створена Перша українська гiмназiя iмені Т.Шевченка (за радянських часiв Перша трудова семирiчна школа iм. Т.Г.Шевченка). Відкриваючи її, В.Ф.Дурдуківський прагнув «утворити нову за духом, змістом і методами праці школу, наблизити її до життя» [11, 34]. Чим же відрізнялася ця школа від інших шкіл того часу? Це був перший український навчальний заклад, де можна було здобути середню освiту. Діяльність школи була спрямована на формування всебiчно розвиненої особистостi. В.Ф.Дурдуківський закликав вчителів: «… виховати по змозі всі сили і здібності дитини (фізичні, розумові, соціальні, естетичні)…, викликавши максимум самодіяльності, активності і творчості дітей, залучивши їх до загальнолюдських ідеалів» [11, 34]. Така мета перед навчальним закладом ставилася вперше (офіційно вона була висунута лише в 1961 році у Програмi КПРС). Навчаючись у школі, учні знайомилися з iсторiю, культурою, мистецтвом, традицiями українського народу, раніше в освітніх закладах українська мова і культура зазнавали утисків. Виховання здійснювалося на основі принципів: трудової та колективної спрямованості (до цього iндивідуалiзм), iдейності, культуровiдповiдвості (етнокультура), самодіяльності учнів. Форми, які застосовувалися у школі носили новаторський характер, адже тут діяли дитячий науковий клуб з кiлькома десятками гурткiв, дитячий кооператив, дитяча газета, дитяче самоврядування, музей дитячої творчостi, де була представлена науково-дослiдницька робота школярiв. Вже у той час у школі впроваджували такі технології, як комплексний, лабораторний, ланковий (бригадний), проектний методи, які сьогоднi набувають все бiльшого поширення. У школі В.Ф.Дурдукiвського, як пише О.Сухомлинська, дані «технології наповнювалися нацiонально значущим, свiтоглядно формуючим змiстом (наприклад, вивчення теми-комплексу: «Т.Г.Шевченко» для всiєї школи, раз на рiк упродовж тижня)» [11, 31]. У 1929 році В.Ф.Дурдуківського, було заарештовано за організацію та участь у діяльності «Спілки визволення України», а у 1938 році - розстріляно. Так канули у небуття оригінальні ідеї організації навчально-виховного процесу у школі. Отож школа В.Ф.Дурдуківського є символом національної ідеї та реформаційних процесів в організації навчання. Тому так важливо сьогодні, у час розбудови української освіти, звернутися до ідей, які лежали в основі діяльності авторської школи В.Ф.Дурдуківського. Про автора наступної педагогічної системи написано дуже багато, але і його досвід сьогодні потребує переосмислення. Школу В.О.Сухомлинського називають школою гуманізму, духовності і дитинства, адже навчально-виховний процес у ній був орієнтований на особистість дитини. «Моя педагогічна система склалася протягом тридцяти років роботи в школі. - писав В.О.Сухомлинський - Вона виходить з таких принципів:
Як пише донька педагога О.Сухомлинська: «Ціннісними засадами у школі Сухомлинського виступає гуманізм, загальнолюдські та національні цінності (якi вперше після довгої перерви з’являються в педагогічному арсеналi школи) - і, що було новим, - екологічні цінності та цінності людини» [11, 33]. У своїх працях В.О. Сухомлинський узагальнив дидактичні передумови формування у дитини «радості розумової праці», до яких він відносить:
Отже, система виховання у авторській школі В.О.Сухомлинського спрямована на розвиток індивідуальності, неповторності внутрішнього світу дитини, її здібностей, потенційних можливостей. Досвід виховання та навчання в Павлиській середній школі став орієнтиром у подальшій роботі для педагога-новатора О.А.Захаренка, який створив власну оригінальну систему виховання, що має багато спільного з поглядами і практичним доробком відомого педагога-мислителя XX століття В.О.Сухомлинського. Авторська школа О.А.Захаренка (1937-2002) розглядається в структурі руху «педагогiки співробітництва», але водночас має свої, притаманні лише їй характеристики. Це модель школи, відомої у нашій країні та за її межами як «школа-толока». Педагогіку О.А.Захаренка називають ще «педагогікою конкретної мети», адже педагог був переконаний у тому, що діти успішніше вчаться, якщо вони разом з вчителями, батьками, односельчанами займаються конкретною корисною діяльністю, наприклад, будівництвом обсерваторії, планетарію, написанням листа майбутнім поколінням і т.п. Цiннiсними засадами діяльності авторської школи О.А.Захаренка були любов до дітей, патрiотизм (iсторична пам’ять), нацiональна свiдомiсть, фiзичне здоров’я, максимальне розширення спецiально організованого виховуючого середовища, культуротворчiсть, естетизацiя оточення. Особливо цiкавим є матеріально-технічне забезпечення школи О.А.Захаренка. Не багато шкіл в Україні та й за її межами мають навчально-спортивний комплекс з літнім та зимовим басейном, дендропарк, музей села з художньо-меморiальним ансамблем «Криниця совісті», радiо- та телемережi, випускають багатотиражну газету «Дівочi гори», створену «Енциклопедію шкільного роду» i т. ін. І все це, починаючи від проекту будови до її здачі, як кажуть, «під ключ», силами учнівського, педагогічного та батьківського колективів школи. В умовах сільської школи О.А.Захаренко висунув, обґрунтував і впроваджував у практику ідею творчої взаємодії вчителя й учня: навчання без примусу; ідею досягнення поставленої мети, індивідуального та колективного підходів до діяльності учнів, творчого самоврядування, особистісного підходу до виховання, співпраці вчителя з батьками, громадськістю тощо. В творчій спадщині педагога можна виділити основні константи авторської системи розвитку особистості. Це, насамперед, загальнолюдські цінності, які має засвоїти дитина під час шкільного життя: скромність, здоров'я, толерантність, порядність, патріотизм, культура, турбота і соціальна справедливість. Таким чином, система розвитку особистості у педагогічній спадщині О.А.Захаренка зосереджена не тільки на зміні форм навчання і виховання учнів, а й на глибокому ціннісному фундаменті становлення Людини. Тому завдання педагогів - організовувати системне вивчення, узагальнення і широке використання досвіду роботи авторської школи О.А.Захаренка у сучасній шкільній практиці. Авторська школа М.П.Гузика - iнновацiйний, унiкальний освiтнiй заклад, головною iдеєю якого є створення для учня такого освiтнього простору, який з одного боку, є для нього звичайним, комфортним і спроможним максимально допомогти реалiзувати життєвi завдання та можливостi дитинства, пiдлiткового перiоду і юностi, а з іншого, практично моделює його майбутнє продуктивне життя. Що саме за системою М.П.Гузика переноситься у сьогодення школяра з його пiсляшкiльного майбутнього? Як стверджує її автор, це: по-перше, можливiсть ефективно використовувати свiй фiзичний, душевний та духовний потенцiали і, найперше, - природний талант; по-друге, вмiння вiльно обирати для себе ефективний спосiб творчого життя і пристосовуватися до умов постiйного нарощування складностi тих проблем, якi виникають перед людиною; по-третє, бажання і вмiння самостiйно навчатись упродовж усього життя [4, 15]. Дидактико-методична або Комбінована система, яка запроваджена в авторській школі М.П.Гузика, порівняно з iншими педагогічними технологіями, якi використовуються у практицi вiтчизняних учителiв, по-iншому трактує мету, змiст і технологiчнi пiдходи до навчання та оригiнально визначає змiст і форми кiнцевих продуктiв навчально-розвивальної і виховної дiяльностi учнiв, що вiдбувається на уроках та поза ними. За Комбiнованою системою М.П.Гузика, найсуттєвiшою метою шкiльного навчання є вiдкриття дитинi її Небесного Отця, а через Нього й власного таланту як засобу для виконання нею Його Волi щодо її земного й вiчного життя. Отже, своєчасне вiдкриття, ефективна реалiзацiя у навчаннi та динамiчний розвиток природного таланту дитини є метою навчально-виховного процесу за Комбiнованою системою М.П.Гузика. Оскiльки талант, а значить життєве призначення дитини персонiфiкованi, то i конкретнi цiлi та завдання її шкiльної освiти конкретизуються згiдно з ними. Тому метою будь-якого педагогiчного дiйства, в якому бере участь дитина, є забезпечення поступового переростання типу ключових компетентностей у конкретний вид її таланту. Наприклад, якщо вона володiє академiчним типом природних ключових компетентностей, то методом її навчання буде забезпечення тих процесів, якi сприяють щонайшвидшому i якiсному переростанню цього типу в конкретний вид академiчного таланту (мовний, математичний, природничий, суспiльно-iсторичний та iн.). За М.П.Гузиком у авторській школі на вiдповiдних ступенях шкiльної освiти існують певні ієрархічні пiдроздiли. Так, у початковiй школi ця iєрархiя представлена у виглядi двох змiстових рiвнiв навчання: загальноосвiтнього і прогiмназiйного. До прогiмназії приймаються учнi на другому році навчання, якi мають добре розвиненi сприймальнi можливості, виявили здібності та інтерес до академiчного навчання. Після закінчення прогімназії діти можуть складати вступні iспити до гімназії, яка в iнтерпретацiї педагогчної системи М.П.Гузика має два ступенi, а саме: універсальний і спецiалiзований гуманiтарний. Універсальний ступiнь призначасться для тих випускникiв початкової школи, якi володiють високими академiчними знаниями та вмiннями самостійно вчитися. Діти, які успiшно складають пiдсумкові випробування за курс універсальної гімназії, можуть перейти на навчання до спецiалiзованої гуманітарної гiмназії. Ті учнi, якi добре склали iспити з математики, але тільки задовiльно з мов та iсторії, можуть продовжити навчання у так званому про ліцеї, в якому навчальнi програми орiєнтуються на поглиблення, розширення математично-природничої освіти за умов збереження стандартiв гуманiтарно-суспiльної та художньо-естетичної складових, які притаманнi загальноосвiтнiй школi. Таким чином, на етапi 5-6-го класу вiдбувасться чiтка диференціація академiчного типу природних ключових компетентностей у певного контингенту дiтей, якi виявляють гуманiтарно-мовний вид таланту та хист до суспiльних наук. З тими учнями, в яких цей процес виокремлення суто гуманітарного таланту ще не завершився, продовжується цілеспрямована робота впродовж навчання у 7-8-х класах. По закінченні 8-класу учнi пролiцею складають вступнi іспити до математико-природничого лiцею або до гуманітарної гiмназiї. Тi, які не витримали екзаменiв, продовжують навчатися у загальноосвiтнiх класах, з яких вони теж можуть ще потрапити до ліцею чи гімназiї у будь-який час за вiдповiдних умов. Отже, на етапi 8-го класу контингент учнiв авторської школи розподiляється на три освiтнi напрямки, а саме: загальноосвітній, гiмназiйний і лiцейний. Навчання в школі побудоване так, що кожна дитина може виявити свої здібності, обрати шлях освіти, який найбільше відповідає її природі. Отож аналіз діяльності авторських шкіл В.Ф.Дурдуківського, В.О.Сухомлинського, О.А.Захаренка, М.П.Гузика показав, що навчально-виховний процес у них відрізняється технологічно, проте в центрі уваги педагогів перебуває особистість дитини. Досвід цих вчителів спонукає до пошуків нових форм організації виховання та навчання учнів на сучасному етапі. Тому зрозумілим є інтерес творчих вчителів до самої ідеї створення авторських шкіл. |
Похожие:
 | Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... До основних принципів освіти відносять: пріоритетність освіти, демократизацію освіти, гуманізацію освіти, гуманітаризацію освіти,... | | Програми для загальноосвітніх навчальних закладів Навчальні програми для профільного навчання Головного управління змісту освіти Міністерства освіти І науки України Н. Прокопенко |
| Олена Полякова, викладач кафедри З 1 вересня 2012 року в перших класах загальноосвітніх навчальних закладів розпочинається впровадження Державного стандарту початкової... | | Інструктивно-методичні матеріали щодо контролю та оцінювання навчальних... Міністерства освіти І науки від 21. 08. 2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових... |
| Про Національну доктрину розвитку освіти З метою визначення стратегії та основних напрямів дальшого розвитку освіти в Україні п о с т а н о в л я ю | | Впровадження компетентністно зорієнтованого підходу Україні та розвинених країнах світу. Відомі міжнародні організації, що нині працюють у сфері освіти, останніми десятиліттями вивчають... |
| Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Методика як сукупність форм, методів І прийомів роботи вчителя, тобто технологія професійної практичної діяльності. 3 Методика як... | | Виступ на міській науково-методичній конференції вчителів російської мови та літератури |
| Виступ на міській науково-методичній конференції вчителів російської мови та літератури | | Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. №450 |
| Атлас Характерною прикметою сучасної енергетики України є рух в напряму розвитку екологічно чистої енергетики на основі нетрадиційних та... | | Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Підготовка національної символіки до урочистої лінійки, присвяченої початку навчального року |
| Семинар для специалистов фармацевтического рынка 15. 04. 2010 Киев... Актуальные вопросы выпуска таблетированных форм в фаРмацевтической промышленности | | Волков Ю. Г. Социология: учебник / Ю. Г. Волков. Изд. 3-е, перераб и доп Матеріали підготовлені доцентом Макаренко В. А. – зам керівника науково-дослідного комітету сау «Джерелознавство та історіографія... |
 | Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Я, Янович Анастасія Євгеніївна, народилася 6 вересня 1997 року в місті Перевальськ Луганської області | | У рефераті повинні бути відображеними Реферат з обраної наукової спеціальності разом із відгуком передбачуваного наукового керівника вступник повинен подати разом з іншими... |
