«Теория и практика межкультурной коммуникации» (2 кредита, 72 часа)
Скачать 2.86 Mb.
|
| ТЕМА. ментальность национального характера В ЭТНИЧЕСКой языковой картине мира План занятия
Основная литература:
Дополнительная литература:
Контрольные вопросы:
Практические задания: Задание 1. Выясните лексическое значение слов «ментальность», «менталитет» с помощью толкового словаря толковыми словарями ( Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Ірпінь : ВТФ «Перун», Київ, 2002. – 1440 с.; Новий тлумачний словник української мови. – К. : Аконіт, 1998. – Т.1. – А ‒ Є. – 190с.). Ментальність тлумачиться як психічне обличчя, психічний склад народу, нації; психіка, інтелект, характер (НТСУМ 1998 : С.605). Ментальність, 3ності, ж. 1. Інтелект, розумові здібності. 2. Психіка, психічний склад (ВТС СУМ 2002 : С.518). Менталітет, 3у, ч. Сукупність психічних, інтелектуальних, ідеологічних, релігійних, естетичних і т.і. особливостей мислення народу, соціальної групи або індивіда, що проявляються в культурі, мові, поведінці і т.і. (ВТС СУМ 2002 : С.518). Задание 2. Выясните значения слов «ментальность», «менталитет» с помощью словаря педагогических терминов (Український педагогічний словник / [авт. уклад. Гончаренко Семен]. – К. : Либідь, 1997. – С.204 –208). Ментальність нації – специфічний спосіб сприйняття і роз’яснення нацією свого внутрішнього світу й зовнішніх обставин; виробляється під впливом багатовікових культурно-історичних, геополітичних, природно-кліматичних та інших чинників. М. н. виступає як цілісне духовне утворення (воно не має внутрішньої диференціації на економічну, політичну, моральну та інші складові), як «дух народу», що пронизує всі сфери життєдіяльності людей. М.н. зберігає код нації. М.н. проявляється в національному характері, самосвідомості етносу, в різних компонентах його культури. Ментальність українського народу має такі основні риси: волелюбність, індивідуалізм, прагнення соціальної рівності, демократизм, духовний аристократизм, оптимізм, філософічність душі, глибока релігійність, милосердя, миролюбність, щирість і душевна щедрість, працелюбність. Задание 3. Прочитайте текст. Используя метод «обозначение», проанализируйте текст научного стиля. (V) ‒ прочитанное подтверждает то, что вы знаете или думаете, что знаете; (-) ‒ прочитанное отличается от того, что вы знаете или думаете, что знаете; (+) ‒ прочитанное несет новую для вас информацию; (?) ‒ прочитанное не совсем понятно, вы хотите знать больше, или не согласны с чем-то, противоречит вашим представлениям; (!) ‒ если вы попадаете на информацию, которая смущает, волнует вас. Кожен народ у процесі свого історичного буття виробив особливий менталітет, тобто своєрідний спосіб усвідомлення й ставлення до світу, який задається мовою, традиціями, вихованням, релігійними уявленнями тощо, тобто усією суспільною практикою людей. Менталітет народу формується історично, однак сам процес його творення має неусвідомлений характер: при цьому саме менталітет детермінує цінності певної людської спільноти та визначає поведінку, почуття, думки її окремих представників. Аналіз праць зарубіжних і вітчизняних вчених дав можливість зробити висновок, що в сучасних наукових школах розрізняють поняття «менталітет» і «ментальність». Менталітет – ціннісномотивована характеристика соціальної спільності; сформована система елементів духовного життя і світосприймання, яка зумовлює відповідні стереотипи поведінки, діяльності, способи життя різноманітних соціальних груп та індивідів; включає сукупність ціннісних, символічних, свідомих чи підсвідомих відчуттів, уявлень, настроїв, поглядів, світобачення. До менталітету належать звички, прагнення, символіка, традиції, інтуїтивне несвідоме, що існують на рівні несвідомих психічних процесів. На відміну від менталітету, під ментальністю слід розуміти частковий аспектний прояв менталітету не тільки в умонастрої суб’єкта, а й у його діяльності. Ментальність як явище розумового порядку зовсім не тотожна суспільній свідомості. Ментальність – це категорія, яка визначає сучасний контекст онтології людини в культурі, її світосприйняття та світобачення крізь призму власного етносу (нації, народності). Ментальність належить до найбільш ґрунтовних основоутворювальних та фундаментальних культурних традицій. Спільним у поглядах вчених на це явище є акцентування зв’язків даного поняття з поняттям душі народу та її складовими: психічними характеристиками, волею, розумом. Ментальність має здатність виявлятись безпосередньо у матеріалізованих формах, характерних для певної людності: актах, вчинках, формах діяльності, реакціях тощо. Етнічна ментальність проявляється в домінуючих життєвих настроях людей, у характерних особливостях світовідчуття, світосприймання, у системі моральних вимог, норм, цінностей та принципів виховання, у співвідношенні магічних і технологічних методів впливу на дійсність, у формах взаємин між людьми, у сімейних засадах, у ставленні до природи та праці, в організації побуту, свят, у конкретних актах самоорганізації етносу тощо. Менталітет українського етносу сформований історично,на духовно творчих джерелах, на силі гуманізму, життєлюбства, життєпримирення з представниками інших етносів у межах своєї території. Хоча українська ментальність складалася й розвивалася у взаємодії з ментальностями народів Росії, Литви, Польщі та інших етносів, для українців пріоритетними залишаються: ставлення до землі як до Батьківщини матері, до своїх культурно-історичних цінностей; толерантність до інших культур і релігій; волелюбність; прагнення до «чистої крові»; перевага емоційності над раціональністю (філософія «серця»); господарність і працьовитість; характерний індивідуалізм, поєднаний з ідеєю рівності, поваги до окремого індивіда та його свободи, гостре неприйняття деспотизму й абсолютної монархічної влади (О.Ющишин). Задание 4. Сравните представленные толкования понятия «ментальность», «менталитет». Что нового о понятиях «менталитет», «ментальность» вы узнали? Как вы понимаете такие черты украинского народа, как: свободолюбие, индивидуализм, стремление к социальному равенству, демократизм, духовный аристократизм, оптимизм, философичность души, глубокая религиозность, милосердия, миролюбие, искренность и душевная щедрость, трудолюбие? Задание 5. Какую жизненную позицию занимают украинцы, когда говорят: 1. Якби ж знаття. 2. Забув. 3. Спізнивсь. 4. Якось3то воно буде! 5. Я так і знав. О чем говорят такие черты характера? Есть ли подобные черты характера у других народов? Приведите примеры. Задание 6. Украинцы любят философствовать: – Комусь воно щось із того буде. – Воно як трапиться: коли середа, а коли й п’ятниця. – Воно б дуже добре, та нікуди не годиться. – Воно й ніби так, та трохи не так. ‒ Якось-то воно буде! – Якби не теє, то було б онеє. – Ми не з тих, що нічого з них. – Ми голі, та в жупані ходим. – Коли наше не в лад, то ми з своїм назад. Определите жизненную позицию украинца, который использует такие высказывания. А какую жизненную позицию имеют россияне, когда говорят: авось; на всякий случай; в случае чего;если что; небось. Определите жизненную позицию представителя русского человека, который использует такие высказывания: – Авось обойдётся! Авось пронесёт! Ну да ничего авось Бог не выдаст, свинья не съест. – Просто так, на всякий случай. – Если что – мы друг с другом не знакомы. – В случае чего – звони мне. – Небось, заметили, проходя. Небось проголодался. Задание 7. Ознакомьтесь с болгарской легендой. Коли Бог наділяв долею народи, першими прийшли до нього турки. Дав Бог туркам владу. Почули болгари, що Бог обдаровує народи. «Що бажаєте в дар?» – запитав їх Бог. «Хочемо влади». – відповіли болгари. «Владу я віддав туркам, побажайте щось інше!» – відповів їм Бог. «Що ж ти зробив, Боже?» – «Благословіння моє на вас болгари, – сказав Бог, – я своїх слів назад не беру, а дарую вам роботу. Ідіть і будьте здорові». Почули євреї: «Влади хочемо». – «Владу взяли інші». – «Як же ж ти прорахувався, Боже!» – «То нехай рахунки будуть вашими, квитайтеся весь вік з іншими народами». Почули французи – і ті побажали влади. «Владу взяли інші». – «Ото ж ти вправний, Боже!» – «То нехай тоді мистецтво буде за вами» – відповів їм Бог. Довго збиралися росіяни. Прийшли передостанніми до Бога: «Що ж ти так швидко дари свої роздав. Ми йшли до тебе з відкритою душею». – «Так беріть в дар душу розхристану. Ідіть і хай щиросердна розмова замінить вам владу та гроші». – відповів Бог. Дайте ответы на вопросы: - Чего хотели народы? - Что спровоцировало Бога дать каждому народу именно ту ценность, которая ему больше подходит? - Помогает ли эта легенда раскрыть содержание высказывания: «Язык – способ мышления»? Обоснуйте свое мнение. Придумайте продолжение этой легенды, используя знания ментальной характеристики украинца. Проектная деятельность по теме «Стили вербальной коммуникации и ее контексты в общеобразовательной школе с полиэтническим контингентом учащихся». ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАНЯТИЕ 5 ТЕМА. Стереотипы национальных характеров в этнических языковых картинах мира План занятия
Основная литература:
Дополнительная литература:
Контрольные вопросы:
«Відмова від стереотипів вимагала б від людини постійного напруження й уваги і перетворила б увесь процес її життя на безкінечну низку спробі помилок» (Т.Г. Грушевицька). «Фіксація стереотипів у мовних одиницях та знакових продуктах природної мови створює підґрунтя для тлумачення стереотипу як явища мови й мислення, що є стабілізуючим фактором який дає можливість, з одного боку, зберігати і трансформувати деякі домінантні складники культури, а з іншого, виявляти себе серед «своїх» і водночас упізнати «свого» (В.А.Маслова). «Стереотип можна кваліфікувати як сталу, фіксовану структуру свідомості, що уособлює результат пізнання дійсності певним угрупуванням. Якщо угрупування дорівнює етносу, то стереотип є етнічним,.. може фіксуватися в мові та мовленні, зокрема в комунікативній компетенції, але не завжди за цим стереотипом можна ідентифікувати представника лише одного етносу і культури» (О.О. Селіванова).
Практические задания: 1. Общаясь со своими родителями, знакомыми и друзьями, обратите внимание на стереотипные высказывания. Почему вы поняли, что это стереотипы? Проанализируйте эти высказывания. 2. Вспомните, когда вам в последний раз приходилось общаться с представителями другой культуры. Что вы ожидали от общения? Подтвердились ли стереотипные представления, сложившиеся у вас, о представителях этой культуры? Почему? 3. Составьте список наиболее распространенных, на ваш взгляд, стереотипов своей культурной группы. Попросите дать свои представления о вашей культурной группе человека другой национальности. Обсудите с ним полученные результаты. 4. Посмотрите какую-нибудь общественно-политическую программу по любому каналу телевидения. Отметьте для себя прозвучавшие стереотипные высказывания. Что побудило вас считать эти высказывания стереотипными? 5. Беседуя со своими знакомыми о другой культурной группе, попробуйте переубедить собеседника относительно «истинности» его представлений о данной группе. Оцените, насколько успешна была ваша попытка. 6. К каким национальностям относятся такие характеристики? 1. Бесшабашный, щедрый, ленивый, необязательный, простодушный, бестолковый, неорганизованный, бесцеремонный, широкая натура, любит выпить 2. Вежливый, сдержанный, педантичный, малообщительный, невозмутимый, консервативный, аккуратный, добросовестный, изящный 3. Элегантный, галантный, болтливый, лживый, обаятельный, развратный, скупой, легкомысленный, раскованный 4. Аккуратный, педантичный, исполнительный, экономный, неинтересный, въедливый, сдержанный, упорный, работоспособный Вызвало ли выполнение этого задания какие-либо трудности и почему? Приходилось ли вам в повседневной жизни сталкиваться с употреблением этих стереотипов? Насколько широко они известны? Откуда вы их знаете? Как вы считаете, с чем это связано? Какие из перечисленных качеств вы считаете положительными, какие ‒ отрицательными? Можете ли вы себе представить, как представители данных наций, оценили бы такие свои характеристики. Как вы сами оцениваете характеристику украинцев? Групповая дискуссия «Мотивация и результативность учебно-воспитательного процесса в общеобразовательной школе с полиэтническим контингентом учащихся». Мини-эссе на тему: «Средства преодоления межкультурных конфликтов в школьной среде». ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАНЯТИЕ № 6 |
Похожие:
 | Учебно-методический комплекс учебной дисциплины Практическая фонетика... Программа составлена в соответствии с требованиями фгос впо по направлению 035700 лингвистика, профиль подготовки «Теория и практика... | | Российской федерации Профили подготовки – Теория и методика преподавания иностранных языков и культур, Перевод и переводоведение, Теория и практика межкультурной... |
 | Профили: «Теория и практика межкультурной коммуникации» Цифровой код Бакалавриат позволяет гибко менять характер подготовки кадров, учитывая изменение ситуации на рынке труда | | Учебно-методический комплекс Рабочая учебная программа для студентов... ... |
| Учебно-методический комплекс Рабочая учебная программа для студентов... «Теория и методика преподавания иностранных языков и культур» (031201. 65), «Перевод и переводоведение» (031202. 65), «Теория и практика... | | «Основы теории коммуникации» «Основы теории коммуникации» для направления «Филология» (магистратура «Теория и практика речевой коммуникации») |
| Основная образовательная программа (ооп) магистратуры (магистерская... Основная образовательная программа (ооп) магистратуры (магистерская программа «Теория обучения иностранным языкам и межкультурной... | | Основная образовательная программа (ооп) магистратуры (магистерская... Основная образовательная программа (ооп) магистратуры (магистерская программа «Теория обучения иностранным языкам и межкультурной... |
| Кафедра иностранных языков и межкультурной профессиональной коммуникации «Онтология и теория познания», 09. 00. 05 «Этика», 10. 01. 01 «Русская литература», 10. 01. 09 «Фольклористика», 10. 02. 01 «Русский... | | Рабочая программа для студентов направления подготовки 44. 04. 01 Педагогическое образование Содержание: умк по дисциплине в. Од. 8 Теория и практика межкультурной коммуникации для студентов направления подготовки 44. 04.... |
| Рабочая учебная программа по дисциплине специализации «Методология межкультурных исследований» Рабочая учебная программа по дисциплине специализации «Методология межкультурных исследований» составлен в соответствии с требованиями... | | Рабочая программа введение в теорию межкультурной коммуникации направление Введение в теорию межкультурной коммуникации: рабочая программа / авт сост. К. Ю. Ереметова. – Спб.: Ивэсэп, 2012. – 19 с |
| Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... Иностранные языки в контексте межкультурной коммуникации: Материалы докладов IV международной он-лайн конференции «Иностранные языки... | | Межвузовский сборник научных статей иц «Наука» 2013 Иностранные языки в контексте межкультурной коммуникации: Материалы докладов V международной Интернет-конференции «Иностранные языки... |
| Учебно методическое и информационное обеспечение дисциплины основная литература Зарецкая Е. Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации. 4-е изд., доп и испр. М.: Дело, 2002 | | Рабочая программа по дисциплине основы филологической теории коммуникации... Федерального государственного образовательного стандарта и примерных основных образовательных программ подготовки по направлению... |
