Русское национально-культурное общество Харьковской области Харьковское областное общество преподавателей русского языка и литературы Информационный деловой центр Санкт-Петербурга в г. Харькове
Скачать 9.71 Mb.
|
Литература
Демченко В.А. Самостійна робота студента як один з основних засобів оволодіння навчальним матеріалом Однією з найважливіших проблем, які стоять перед вищою школою, є підвищення якості підготовки фахівців. Тому, студент, як випускник вищого навчального закладу, повинен не лише отримувати знання по предметах програми, опановувати уміння і навички використання цих знань, методи дослідницької роботи, але і вміти самостійно набувати нових наукових відомостей. Ось чому однією з найактуальніших проблем сучасної методики навчання іноземних мов є орієнтація всього навчального процесу на активну самостійну роботу студентів, створення умов для їхнього саморозвитку, забезпечення відповідного освітнього середовища для формування їхньої особистісної активності. Така активність у навчанні не належить до природжених якостей особистості. Вона формується в процесі пізнавальної діяльності й характеризується прагненням до пізнання, розумовою напругою та проявом морально-вольових якостей студента. Самостійна робота студента – це учбова діяльність студента, яку науково-педагогічний працівник планує разом зі студентом, але виконує її студент за завданнями та під методичним керівництвом і контролем науково-педагогічного працівника без його прямої участі. Самостійній роботі студентів у процесі оволодіння іноземною мовою присвятили свої дослідження Н.С.Журавська, С.Г.Заскалєта, Л.В.Онучак, М.А.Алієва, А.С.Кузьміна та ін. Самостійна робота студента – це основний засіб оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять згідно з Положенням «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах». Доведено, що тільки ті завдання, які студент здобув самостійно, завдяки власному досвіду, думці і дії, будуть насправді міцні. Самостійна робота як педагогічне явище у вищій школі має наступні характерні риси: - самостійна робота сприяє формуванню таких важливих рис особи, як самостійність, пізнавальна активність, творче відношення до праці та ін.; - при самостійній роботі мета кожного завдання має бути усвідомлена, тобто для виконання студенти спираються на свої знання, наочні уміння, досвід у вивченні даної дисципліни, а також уміння користуватися засобами навчання; - самостійна робота вимагає наявність в студентів деяких загальноучбових умінь, які сприяють її раціональній організації: - уміння планувати цю роботу, чітко ставити систему завдань, вичленяти серед них головні; - уміло обирати способи найбільш швидкого, економного вирішення поставлених завдань; - здійснювати оперативний контроль за виконанням завдання; - своєчасно вносити корективи до самостійної роботи; - аналізувати загальні підсумки роботи; - порівнювати отримані результати з наміченими на початку, виявляти причини відхилень і шукати шляхи їх усунення в подальшій роботі. Результативність самостійної роботи студента багато в чому визначається наявністю активних методів її контролю. Існують наступні види контролю: - вхідний контроль знань і вмінь студентів на початку вивчення дисципліни; - поточний контроль, тобто регулярне відстежування рівня засвоєння матеріалу на лекціях, практичних і лабораторних заняттях; - проміжний контроль після закінчення вивчення розділу або модуля курсу; - самоконтроль, який здійснюється студентом в процесі вивчення дисципліни при підготовці до контрольних заходів; - підсумковий контроль по дисципліні у вигляді заліку або іспиту; - контроль залишкових знань і умінь через певний час після завершення вивчення дисципліни. Самостійна робота може вестися як в аудиторії, так і в позааудиторній роботі. Існуть такі форми самостійної роботи при вивченні іноземної мови: - аудиторні під керівництвом викладача (на лабораторних заняттях); - позааудиторні з викладачем (консультації, підготовка до аудиторних занять); - позааудиторні без викладача (виконання домашніх вправ, лабораторних робіт, вивчення теорії, читання іноземної літератури та ін.). До методів стимулювання самостійної роботи відносяться наступні: - створення зацікавленості у студента дисципліною, яку він вивчає; - дух змагання; - зв'язок теорії, яка вивчається, з практикою; - заохочення: оцінка, бали; - покарання: загроза незаліку, догана. У сучасному столітті розвитку комп'ютерної техніки використання можливостей мультимедіа для інтенсифікації самостійної роботи студентів, може реально оптимізувати процес навчання. Серед основних напрямів використовування мультимедійних технологій найбільш ефективними є: - використання Інтернету для виконання індивідуальних завдань; - підготовка презентацій Power-point за матеріалами теми, яка вивчається, за матеріалами домашнього читання; - підготовка виступів з використанням інтерактивної дошки; - використання цифрових додатків до навчально-методичних комплексів для довиконання домашніх завдань з використанням приведених там аудіо- і відеоматеріалів; - виконання тестових завдань в мультимедійному класі; - проведення учбових конференцій з використанням мультимедійних засобів; - створення своїх підпрограм із заданої тематики (для студентів технічних факультетів). Слід зазначити, що не дивлячись на існуючі проблеми і труднощі, які стримують використання мультемедійних засобів в учбовому процесі (дорожнеча необхідної комп'ютерної техніки, недостатня кількість обладнаних аудиторій, обмежена кількість компьютерних програм для навчання, брак підготовленого викладацького і учбово-допоміжного персоналу) в групах, де самостійна робота була організована з їх використанням, очевидний позитивний результат: - поліпшилась успішність студентів; - підвищився інтерес до вивчення мов; - поліпшилось відвідування занять; - збільшилася кількість студентів, які беруть участь в проведенні конкурсів на кращу презентацію, в олімпіадах, учбових і наукових студентських конференціях. Демьянова В.Г. Методическое сопровождение социокультурной адаптации туркменских студентов, обучающихся в вузах Украины Иностранные студенты, прибывшие в Украину для получения образования из стран дальнего зарубежья, традиционно перед поступлением на первый курс вузов проходят обучение на подготовительных факультетах. Важная роль подготовительных факультетов заключается, в том числе, и в создании условий для успешной адаптации и адекватного поведения иностранных студентов в условиях иноязычной социокультурной и социопедагогической среды. Обучение на подготовительных факультетах обеспечивает преемственность направленности, форм, методов учебно-воспитательного процесса вузов на продвинутом этапе обучения. Туркменские студенты, приезжающие на учебу в харьковские вузы, не проходят обучения на подготовительных факультетах. Поэтому в первый год обучения в Украине они сталкиваются с рядом трудностей. Эти трудности могут быть сгруппированы следующим образом:
Для преодоления отмеченных трудностей на кафедре языковой подготовки Харьковского национального автомобильно-дорожного университета созданы учебные материалы, которые способствуют формированию социокультурной компетенции туркменских студентов и ускоряют процесс адаптации иностранных студентов к образовательной среде университета. Адаптация иностранных граждан к новым социокультурным условиям при поступлении в высшее учебное заведение является основополагающим фактором, определяющим в большинстве случаев эффективность образовательного процесса в целом. Под адаптацией студентов-иностранцев к образовательной среде украинского вуза мы понимаем многофакторный процесс вхождения, развития и становления личности студента-иностранца в образовательном пространстве вуза в рамках комплексного сочетания и взаимодействия информационно-функционального и социокультурного полей Основой социокультурной адаптации туркменских студентов в условиях украинского социума является толерантность. Расширение межнациональных контактов Украины в политике, экономике, науке, культуре, эпоха глобальных коммуникаций повлекли за собой существенные изменения и в образовательном процессе. Актуальной задачей преподавателей украинских вузов, в том числе и преподавателей русского языка как иностранного, становится формирование у студентов нового сознания, при котором человек, наряду с развитым чувством национальной самоидентичности, ощущает себя ответственным за все происходящее в мире. При таком подходе становится очевидной необходимость социально-психологической взаимоадаптации представителей разных лингвокультурных общностей. Методика обучения русскому языку как иностранному отвечает на вопросы времени усилением внимания к развитию таких качеств личности, как толерантность, принятие и понимание туркменскими студентами украинской действительности. Немалый опыт накоплен в этом отношении кафедрой языковой подготовки ХНАДУ. Кафедра организует учебно-воспитательную работу таким образом, чтобы туркменские студенты не только овладели социокультурной информацией, но и активно использовали ее в межкультурном общении. Поэтому все формы социокультурной адаптации туркменских студентов: новая образовательная среда, языковое спонтанное и незапланированное общение, преодоление социально-психологического барьера, даже привыкание к среде мегаполиса (транспорту, передвижению, соблюдению правил личной жизнедеятельности и т.п) – практически реализуются в учебных материалах кафедры. При выборе тематики учебных материалов социокультурного характера учитывается, прежде всего, профиль будущей специальности иностранных студентов технического вуза. В первую очередь используются темы, отвечающие профессиональным интересам студентов, и ряд ключевых страноведческих тем, необходимых для понимания украинской действительности и связанных с важнейшими историческими событиями и актуальными проблемами современной жизни («Высшее образование в Украине», «Наука и техника Украины», «Социально-экономическая ситуация в Украине», «Города Украины», «История Украины», «Повседневная жизнь украинцев», «Технические университеты Украины», «Обычаи и традиции украинского народа» и др.). Особое место в работе с туркменскими студентами отводится теме «Система высшего образования Украины». По нашему мнению, использование на занятиях таких текстов, как «Учебный процесс в вузе», «Как готовиться к лекции», «Режим дня студента» и др., способствует эффективному «вхождению» иностранных студентов в социальнопедагогическое пространство университета. Опыт работы показывает, что иностранных учащихся чаще всего в социокультурной сфере общения интересует бытовая культура, традиции, обычаи народа и конечно же сам народ, его духовные ценности, психологический склад, национальные черты. В учебных материалах нашли отражение составляющие ментальности украинцев: стремление к духовности, чувствительность, артистичность, мечтательность, доброта, специфика речевого этикета («Культура живая и неповторимая», «Учитесь властвовать собой», «Пословицы, поговорки и крылатые выражения», «Жесты и мимика в речи», «Облик человека» и др.) Созданные на кафедре языковой подготовки ХНАДУ материалы по социокультурной адаптации туркменских студентов используются не только в учебном процессе, но и при подготовке различных внеаудиторных мероприятий, что, по нашему мнению, ускоряет процесс формирования коммуникативной компетенции студентов. Список использованной литературы: 1. Верещагин Е.М. Лингвострановедческие рекомендации составителям учебных пособий по русскому языку для иностранцев. Научные основы и практика преподавания русского языка и литературы / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров.– М.,1986. 2. Слепцова Г.Н. Проблема формирования социокультурной компетентности студентов в процессе обучения иностранным языкам в неязыковом вузе / Г.Н.Слепцова // Ученые записки университета им.П.Ф.Лесгафта, вып.9 (67).– 2010.– с. 95 -100. Денисова С.В. Интерактивные подходы в обучении русскому языку Более чем двадцатилетний период построения образовательной системы предполагает, что современная жизнь вошла в эпоху информатизации, в период развития и реализации цифровой среды обучения РКИ, обеспеченного использованием современных знаний в быстро меняющихся условиях информационного общества. Новые информационные методы в образовании полностью задействуют научно-методический, организационный потенциал всей системы образования с учетом опыта предыдущих лет и эпох. Глобальность информационных перемен очевидна, как очевидна необходимость пересмотра подходов к преподаванию русского языка как иностранного. Быстрый переход от аналоговых технологий к цифровым, все возростающая потребность современного общества к использованию сетевых и интерактивных технологий меняет педагогические процессы, методику обучения РКИ. Специфика обучения иностранным языкам состоит в том, что это процесс овладения навыками и умениями владения языком. Иностранный язык изучается с целью свободного общения на конкретном языке и включает в себя следующие аспекты: слушание, говорение, чтение и письмо и требует, в свою очередь, использования улучшенных интерактивных мультимедийных систем образования. Без новейших технологий невозможно говорить о полноценном, систематизированном обучении языку с применением компьютерных и сетевых форм обучения русскому языку как иностранному. Отечественные и зарубежные специалисты в области преподавания русского как иностранного языка рассматривают электронную коммуникацию не только как средство, но и как цель обучения. Современный период характеризуется интенсивным развитием электронной коммуникации - коммуникации между двумя или более людьми, осуществляемой в электронной среде - в Интернете или локальной сети, с помощью компьютера. Она все активнее используется в разных сферах - обиходно-бытовой, профессиональной, деловой, научной, академической. Количество людей, пользующихся всемирной сетью постоянно увеличивается. Интерес исследователей к электронной коммуникации связан в первую очередь с развитием дистанционного и комбинированного (очно-дистанционного) обучения, появлению авторских инструментальных средств обучения, позволяющих подготовленному педагогу самостоятельно создавать электронные средства обучения, размещать их в сети и дистанционно управлять процессом обучения. Изучаются особенности различных средств электронной коммуникации и принципы интеграции этих средств в дистанционные и комбинированные учебные курсы, принципы взаимодействия виртуальных учебных групп с помощью персональных компьютеров, наиболее эффективные для использования в виртуальной среде виды заданий. Современные компьютерные средства стали доступнее для студентов, изучающих русский как иностранный: технические характеристики компьютеров и их программное обеспечение совершенствуется, превращая компьютер в более привлекательный и эффективный инструмент проведения исследований и использования информационных технологий в обучении разнообразным дисциплинам. Основное внимание уделяется осуществлению письменных (набранных на клавиатуре) электронных сообщений - электронных писем и сообщений на форуме. При обучении используется комплекс упражнений и заданий, направленных на развитие всех компонентов компетенции, предупреждение коммуникативных ошибок и подготовку студентов к участию в общении на достаточном уровне. Исходя из осознания цели образования, как становления личности, внедрение сетевых информационных технологий в образовательный процесс обеспечит создание информационно-развивающей среды для более эффективного развития основного направления учебной деятельности — самостоятельно-познавательного. Внедрение сетевых информационных технологий способствует решению проблемы формирования многих профессиональных умений студентов. Эффективность формирования умений самостоятельного изучения русского языка у студентов разных специальностей повысится в том случае, если в процессе обучения осуществляется комбинация языковой, компьютерной и специальной подготовки, проводится регулярное включение студентов в познавательную деятельность в условиях информационно-развивающей среды, содержащую элементы творчества. Дитюк С.О. Комунікативно-мовна компетенція як складова педагогічної майстерності Успіхи у навчанні та вихованні студентів визначаються багатьма чинниками, кожен із яких є достатньо вагомим. Комунікативний аспект головним чином визначає ефективність навчально-виховного процесу. Вміння чітко і зрозуміло висловлювати свої думки, говорити грамотно, здатність не тільки привернути увагу своїм мовленням, але й впливати на студентів, переконувати їх у правильності своєї точки зору, коректно дискутувати – своєрідна характеристика професіоналізму, риторичної культури викладача. Риторична культура, майстерність припускає знання викладачем риторичних норм і вміння застосовувати ці норми у процесі мовленнєвої взаємодії, через яку і відбувається реалізація мети та завдань освіти. Її основними компонентами є здатність проектувати, планувати та творчо створювати риторичну подію, здійснювати риторичну рефлексію. Актуальність проблеми педагогічного спілкування підтверджують результати багаторічних спостережень та опитувань, проведених серед студентів ХНУБА. Таким чином, створюючи професіограму викладача, студенти виділяють таку характеристику, як риторична майстерність, вважаючи її основоположним фактором. Анкетування, проведене серед студентів ХНУБА за декількома напрямками, дозволяє сконцентрувати увагу на певних питаннях риторичної та культурно-мовленнєвої грамотності викладачів різних дисциплін. Перш за все, студенти звертають увагу на етичний компонент культури мовлення викладача. 53% опитаних відзначають недотримання норм мовленнєвого етикету, а саме: 1) всім імпонує етикетне звертання на “Ви”, звертання ж до студента на “ти” не завжди сприймається позитивно; 2) зустрічаються випадки вживання викладачами несхвальних епітетів на адресу студентів; 3) засуджується розмова “на підвищених тонах”, зневажливе та неповажне ставлення до студентів. Приниження людської гідності, зверхність, упередженість, грубість, невитриманість – це неповний перелік тих якостей, які викликають неприйняття викладача студентською аудиторією. Адже нестача або взагалі відсутність зацікавленості та поваги до студента, нерозуміння його вікових та індивідуально-психологічних особливостей формують негативне ставлення студента до викладача, і, як наслідок, до дисципліни, яка вивчається. 30% опитаних звертають увагу на комунікативний аспект культури мовлення викладача, перш за все відзначається неточність мовлення (вживання слів у невластивому їм значенні, неоднозначність, яка не усувається контекстом та породжує багатозначність, що призводить до непорозуміння), незрозумілість мовлення, вживання слів-паразитів. 17% студентів відзначають недотримання норм літературної мови та перш за все орфоепічне перекручування термінів, імен і прізвищ відомих людей. Навчання – це, перш за все, спілкування між викладачем і студентами, під час якого здійснюється освіта, виховання та розвиток останніх. Все це надає можливість говорити про необхідність формування риторичної культури викладача як невід’ємної складової педагогічної майстерності. |
Похожие:
 | Норвежский романтизм Генеральное консульство королевства Норвегии Центр искусства и музыки библиотеки им. В. В. Маяковского (Невский, 20) Голландский... | | «Литература. 9 класс» под ред. И. Н. Сухих, С. П. Белокуровой Белокурова Светлана Павловна – учитель русского языка и литературы гимназии №405 Санкт-Петербурга, методист Научно-методического... |
| Изучение форм выветривания горного массива «Бурабай» Омский Научный центр Сибирского отделения Российской академии наук Омское региональное отделение Всероссийской общественной организации... | | Императорское Русское Географическое Общество (ирго) – рго ан СССР... Волжское понизовье (воложеская русь) – поволжье (по «Водному кодексу рф») территория вокруг акваторий куйбышевского, саратовского... |
| Формирование читательской компетенции у учащихся на примере блока... Государственное бюджетное общеобразовательное учреждение центр образования №195 адмиралтейского района Санкт-Петербурга (гбоу центр... | | Информационный бюллетень Администрации Санкт-Петербурга №11 (712), 4 апреля 2011 г Открытие новых социальных объектов Санкт-Петербурга. Подробности в разделе Аппарата вице-губернатора Л. А. Косткиной |
| Общественность урала обсуждает проблемы детства «Общество духовной культуры», Уральское отделение международной ассоциации «Мир через культуру» и Областное педагогическое общество... | | Гражданское общество в россии: настоящее смутно, будущее туманно о чем спор? Закону, защищающему права человека, публичность и информационная открытость власти, действительно подотчетной избирающему ее народу.... |
 | Положение конкурса педагогического мастерства учителей русского языка... Ж. Баласагына при поддержке журнала «Русский язык и литература в школах Киргизстана», общественного фонда «Центр поддержки русского... | | Информационный бюллетень Администрации Санкт-Петербурга №11 (762) от 2 апреля 2012 г Церемония награждения лучших по профессии специального предприятия «Новое поколение» (Дом молодежи Санкт-Петербурга Новоизмайловский... |
| Общество с ограниченной ответственностью «Инженерно-технический центр... | | Календарно-тематическое планирование уроков русского языка в 10 классе Язык и общество. Связь происхождения языка с возникновением челове- ческого общества |
| Признание культуры приоритетной и социально значимой отраслью, определяющей... Санкт-Петербурга в законодательном порядке (Закон Санкт-Петербурга от 11. 01. 2011 №739-2 «О политике в сфере культуры в Санкт-Петербурге»),... | | Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... «Информационно-методический центр» Приморского района Санкт-Петербурга (гбоу информационно-методический центр Приморского района... |
| О новых направлениях в культурном сотрудничестве Санкт-Петербурга... Санкт-Петербург, который создавался как «окно в Европу» и на протяжении всей истории известен как многонациональный и многоконфессиональный... | | Отчет о проведении «Недели русского языка и литературы» мо учителей русского языка и литературы «Неделя русского языка и литературы». Цель данного мероприятия-развитие познавательной деятельности учащихся, выявление одаренных... |
