Русское национально-культурное общество Харьковской области Харьковское областное общество преподавателей русского языка и литературы Информационный деловой центр Санкт-Петербурга в г. Харькове

Скачать 9.71 Mb.

Название	Русское национально-культурное общество Харьковской области Харьковское областное общество преподавателей русского языка и литературы Информационный деловой центр Санкт-Петербурга в г. Харькове
страница	28/73
Дата публикации	24.11.2017
Размер	9.71 Mb.
Тип	Документы

100-bal.ru > Литература > Документы

1 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 ... 73

Роль мотивації в структурі навчальної діяльності іноземних студентів
Сучасна методика викладання російської мови як іноземної розвивається на основі особистісно-діяльного і компетентнісного підходів. Вони активно розроблюється в сучасній методиці з метою максимальної індивідуалізації навчання, урахування потреб, мотиваційних та індивідуально-психологічних особливостей студентів, гуманізації навчального процесу.

Навчальна діяльність проходить найбільш успішно тоді, коли вона максимально мотивована.

Мета тез – розглянути роль мотивації у навчальній діяльності та умови створення та підтримки її високого і стабільного рівня на всіх етапах навчання іноземців російської мови .

Питанням мотивації присвячені роботи І.О. Зимньої, О.Н. Леонтьєва, О.О. Леонтьєва, Г.О. Китайгородської, П.Н. Якобсона та ін.

Навчальна мотивація залежить від організації навчального процесу, майстерності викладача, рівня розроблених матеріалів і багатьох інших факторів.

Мотив – це об’єкт, який відповідає тій чи іншій потребі, яка в тій чи іншій формі відбивається суб’єктом і веде його до діяльності. Ми розглянемо найбільш часто зустрічаємі у студентів потреби у вивченні російської мови і типи мотивації на прикладі підготовчого факультету. Потреби у спеціальних знаннях і потреби у спілкуванні знаходяться у зоні внутрішньої, зовнішньої та навчальної мотивації. Здавалося б, саме тут має бути най мотивована діяльність студентів. Але у дійсності це дуже проблемна зона, де викладач найчастіше зустрічається з труднощами у засвоєнні матеріалу.

На нашу думку, причина полягає у занадто дрібному вивченні деяких мовних одиниць і явищ, формальних правил, що не дає змогу побачити їх у єдності.

Для подолання цих труднощів треба ураховувати головні фактори, що забезпечують високий ступінь навчальної мотивації:

Відбір тем уроків і ситуацій, які відповідають комунікативним потребам студентів;
Велика кількість мовного матеріалу, що забезпечує комунікативні потреби, вироблення і перенесення навичок;
Розуміння студентами соціальної значущості та особистої цінності матеріалу, що вивчається, і звідси – прагнення до усвідомлення форми вираження, системи мови, до аналізу і усвідомлення граматики;
Забезпечення індивідуальних стратегій засвоєння матеріалу студентами;
Високий інтелектуальний рівень матеріалу, який активізує розумову діяльність;
Зняття емоційного напруження в процесі навчальної діяльності.

Розглянемо, як діють ці фактори.

1. При створенні і відборі тем уроків і ситуацій, які відповідають комунікативним потребам студентів, треба ураховувати дійсні умови їх життєдіяльності і систему актуальних професійних і навчальних мотивів і потреб.

2. Велика кількість мовного матеріалу, що забезпечує комунікативну компетенцію. У формуванні комунікативної компетенції беруть участь її основні компоненти: мовна, предметна та прагматична компетенції.

3. Розуміння студентами соціальної значущості та особистої цінності матеріалу, що вивчається, і звідси – прагнення до усвідомлення форми вираження, системи мови, до аналізу і усвідомлення граматики. При вивченні структури речення відбір матеріалу повинен відбуватися не шляхом включення нових структурних схем.

4. Забезпечення індивідуальних стратегій засвоєння матеріалу студентами. Індивідуалізація може бути визначена як узгодження змісту навчання, прийомів презентації, тренування та контролю з психологічними факторами ефективності навчального процесу, індивідуальними особливостями навчальної діяльності студентів.

Високий інтелектуальний рівень матеріалу, який активізує розумову діяльність. На просунутому етапі навчання викладач повинен приділяти уваги не тільки навчанню граматично коректній мові, але й формуванню її виразності.
Зняття емоційного напруження в процесі навчальної діяльності.

Щоб зняти емоційну напругу негативно мотивованих студентів, навчальному процесі перш за все необхідно формувати навички самоконтролю, самооцінки, виховувати достатній рівень вимог до себе.

Висновок. Таким чином, завдяки урахуванню перелічених факторів ми маємо змогу оптимізувати навчальний процес завдяки реалізації мотиваційних завдань. Це висока інтенсивність навчальної діяльності, великий ступінь мотиваційного напруження, одночасне використання студентами стратегій навчання і спілкування, індивідуалізація та розвиток самостійності суб’єктів процесу навчання.

Красникова С.А., Запорожец И.В., Дмитриенко Н.Ф.
Специфика обучения русскому языку студентов из стран СНГ
Организация обучения РКИ на современном этапе включает несколько уровней и иерархий, среди которых особое положение занимает обучение этнических русских и студентов из стран СНГ, окончивших школы русского сектора, получающих образование в Украине. Основная мотивация изучения русского языка иностранными учащимися – получение профессиональных знаний на русском языке – для данного контингента не является актуальной. Прагматический аспект обучения является изначально удовлетворенным в русскоязычной среде носителей языка или билингвов.

В связи с этим возникает задача наполнения учебного пространства актуальной тематикой, мотивирующей процесс обучения.

Нам представляется целесообразным включение в контекст рабрты следующих направлений:

Трудные случаи русской грамматики.
Обучение письменной речи с акцентом на построение собственного суждения на заданную тему (например, написание аннотации медицинского издания).
Обучение оформлению деловой документации (заявления, автобиографии, резюме).
Деонтологический аспект (чтение художественной литературы, публицистики, героями которых являются врачи и их пациенты).
Обучение оформлению медицинской карты стационарного больного.
Развитие культуры речи.

Придерживаясь этой парадигмы, кафедра разработала материалы учебной программы спецкурса для контингента студентов, имеющих высокий уровень владения русским языком (1).

Работа преподавателей по совершенствованию программы спецкурса дополняет его новыми материалами и новыми именами авторов мировой художественной литературы.

Так, в контекст работы по обучению написанию автобиографии и резюме включены произведения А.П.Чехова «Автобиография» и В.В.Маяковского «Я сам». Эта работа позволяет сопоставить официально-деловой и художественный стили речи и знакомит студентов с произведениями, которые вряд ли попали бы в их поле зрения.

Чтение малых литературных форм позволяет в рамках урока не только проанализировать образность поэзии, но и выйти на диалог по теме произведения.

Так, например, маленькое стихотворение Нобелевского лауреата из Польши Виславы Шимборской с таким близким для медиков названием «Кисть руки» выводит на разговор об общечеловеческих ценностях и жизненных приоритетах:

Двадцать семь костей,

тридцать пять мышц,

примерно две тысячи нейронов

в кончике каждого из пяти наших пальцев.

Этого вполне достаточно,

чтобы написать «Майн кампф»

или «Вини Пуха» (2).

Аутентичность текстового материала вызывает у учащихся чувство заинтересованности и удовлетворения от знакомства с новыми для них произведениями русских и зарубежных авторов и современных писателей, а также от обсуждения проблем, духовно и профессионально близких им.

Данная тематическая и текстовая парадигма представляется нам целесообразной и удовлетворяющей целям и задачам учебного процесса в группах иностранных учащихся с высоким уровнем владения русским языком.

Литература

Красникова С.А., Запорожец И.В., Дмитриенко Н.Ф. Место художественной литературы в процессе воспитания личности молодого врача. В сборнике «Русский язык за пределами России». Материалы VII международной научно-практической конференции». Харьков, 2012, с. 158 – 160.
Шимборская В. Сб. «Довольно», Иностранная литература, №1, 2013, с.9.

Краснікова С.О., Козка І.К., Мухортова О.Д.
Формування у студентів полікультурної компетенції в читанні на матеріалі російськомовних культурно – країнознавчих текстів
Читання є основним джерелом отримання культурно-країнознавчої інформації, ефективним способом доповнення й розширення лексико-граматичного матеріалу, засобом формування комунікативної компетенції. У навчанні російської мови як іноземної актуальним є поєднання оволодіння мовою з вивченням культур народів світу, оскільки це сприяє соціальному збагаченню світогляду студентів, розвитку вмінь знаходити те спільне, що лежить в основі усіх культур, підготовці до здійснення полікультурної комунікації, розвитку почуття поваги до різних культур, коли подолання культурного бар’єра стає нормою життя. У студентів можна й необхідно формувати полікультурну компетенцію засобами російської мови, пропонуючи тексти, що знайомлять їх з культурами західних, близькосхідних і східних народів, а також народів Півдня й Півночі, з такими героями фольклору, як дотепник Абу-Нувас, халіф Харун ар-Рашид, викрутні Джуха та Насреддин.

Мета роботи – розглянути методику опрацювання російськомовних текстів, що відображають усну творчість народів Сходу та знайомлять з культурною спадщиною Китаю, Туреччини, Індії, Узбекістану, Туркменістану та інших країн. Такі тексти є додатковими по відношенню до основного підручника, але кількісний показник знаків, з яких він складається, не має принципового значення. Вирішальне значення мають не кількісні, а якісні характеристику тексту, зокрема його лексико-граматична наповненість, за якою визначається доступність мови тексту для тих, хто його читає. Мета роботи з такими текстами – спонукати студентів до емоційної оцінки прочитаного, заохочувати їх висловлювати власну точку зору, розвивати їхні думки на основі ключової фрази, твердження, цитати тощо. З метою реалізації цих завдань потрібно організувати навчальний процес так, щоб розвинути у студентів такі вміння:

читати текст з вилученням основної інформації, що означає здатність визначати проблему, знаходити в тексті важливі факти, критично аналізувати, порівнювати, робити висновки й узагальнення;
користуватися власним досвідом у ході розв’язання проблем, що виникають у зв’язку зі змістом тексту;
усвідомлювати, де можуть бути використані здобуті знання.

Для досягнення вище накреслених завдань робота з текстами повинна мати чітко виписану структуру і культурологічний зміст, а саме:

передтекстові завдання, мета яких полягає, по-перше, в усуненні лексичних труднощів читання, по-друге, у формуванні й розвитку прогностичних навичок та вмінь і, по-третє, у розширенні культурно-країнознавчого кругозору студентів у контексті полікультурного спілкування;
завдання для читання тексту з розумінням представленої в ньому інформації;
читання тексту;
післятекстові завдання, які націлені, по-перше, на засвоєння лексико-граматичного матеріалу та його використання в усному й писемному мовленні; по-друге, - на розвиток творчої активності й критичного мислення студентів на матеріалі прочитаного.

Система вправ включає дотекстові завдання:

- «мозковий штурм», метод «колективного мозку» (brainstorming) («Що ви знаєте про цього героя фольклору?», «Чи знаєте ви будь-яких російських/українських героїв, схожих на нього?»);

- знайдіть еквіваленти даних виразів у вашій рідній мові;

- поєднайте слова лівої колонки з дефініціями правої колонки;

- здогадайтеся про значення виділених слів з контексту.

Текстові завдання:

- прочитайте ці короткі оповідання про героїв та скажіть, яке вам сподобалось та чому;

- дайте свій варіант назви оповідання;

- скажіть, де та коли відбуваються зображені події.

Післятекстові завдання:

- чи відповідають наведені приказки темі оповідання?

- запропонуйте свій варіант завершення оповідання;

- закінчить дані речення;

- визначте підмет та присудок цих речень з тексту;

- дайте відповідь на запитання за змістом тексту;

- виберіть правильну відповідь із запропонованих;

- заповніть пропуски;

- дайте характеристику герою за його мовою, думками, діями та відношенням до інших героїв;

- опишіть події, зображені в оповіданні, від імені одного з персонажів (доцільно використовувати метод «мікрофон»);

- складіть план та передайте зміст оповідання за планом;

- проведення рольової гри.

Ми прийшли до висновку, що під час читання зразків світового фольклору шляхом ознайомлення студентів з культурно-країнознавчими особливостями різних регіонів можна успішно формувати в них полікультурну компетенцію.
Креч Т.В.
Русский язык в образовательном пространстве Украины. Социолингвистический срез
Все приведённые ниже факты и аргументы свидетельствуют о планомерном наступлении на права русскоговорящих граждан, которое наиболее болезненно проявляется в системном ограничении сфер употребления русского языка и вытеснении его из образовательного пространства.

На государственном уровне это проявляется и в финансировании программы, направленной на реализацию Европейской Хартии. Из 1 млн.960 тыс. гривен, выделенных на эту программу, болгарскому национальному меньшинству досталось 387 тыс. при численности 103,6 тыс., греческому – 118,3 тыс. при численности 103,6 тыс., крымско-татарскому – 507,2 тыс. гривен, при численности 248, 2 тыс., а русскому национальному меньшинству было выделено 60 тыс. Гривен при численности 13 млн. 540 тыс. (данные пятилетней давности из доклада Народного депутата В.В. Колесниченко).

Более свежие данные по финансированию подобных программ держатся в строжайшем секрете, но по всему видно, что эти средства сокращаются, как «шагреневая кожа», а соотношение остаётся тем же.

Харьковский областной совет пошёл ещё дальше, не выделяя последние 3 года ни копейки на программы « Русский язык» и отменив Неделю русского языка в Харькове.

Что касается самой чувствительной и обширной сферы функционирования русского языка – сферы образования, то здесь дела обстоят не просто плохо, а очень плохо.

В сфере дошкольного образования из 12743 учреждений только в 1012 дети воспитываются и обучаются на русском языке. Количество общеобразовательных государственных учебных заведений, в которых обучение происходит на украинском языке, - 16594, на русском – всего лишь 1149, то есть менее 7%. Это данные годичной давности, но с каждым годом ситуация только ухудшается.

В целом с 1990 года на Украине число школ с русским языком обучения уменьшилось на 3484 ( более 65%) в пользу украинских и смешанных.

Что касается Харькова, то статистика столь же печальна.

В Харьковской области 523 украинских школы, 20 – двуязычных и только 51 – русская школа. При этом в 12 районах области нет ни единой русской школы.

По официальным данным, в Харькове 93 украинских школы, 35 смешанных и 53 – русские школы. Но эти данные вызывают серьёзные опасения. Если сравнить их с данными 2006 года, то они нисколько не изменились, хотя на самом деле ежегодно закрывается всё больше русских школ. Что касается смешанных школ, то это сплошное лукавство. Смешанные школы официально (большей частью на словах) предоставляют право выбора языка обучения, на самом деле под давлением администрации родители выбирают украинские классы, а русские классы закрываются, превращая смешанные школы в украиноязычные. Интересно, что председатели методических объединений преподавателей русского языка на вопрос, сколько в городе русских школ, отвечают – 10-12, что значительно расходится с официальными данными. По словам директора Департамента образования Харьковского городского совета Ольги Деменко, родители с каждым годом всё чаще и охотнее выбирают украинские классы, хотя нам известны многочисленные случаи нарушения прав родителей при выборе языка обучения

К культурно-языковой деградации системно ведут и программы обучения по русскому языку и литературе.

В русскоязычных классах русский язык как предмет изучается с 6 по 9 классы в количестве 2-х часов в неделю, в 10-11 классах – всего один час в неделю. В украинских школах положение с русским языком просто катастрофическое – только в 6 классе и только один час в неделю.

Ещё хуже обстоит дело с русской литературой, которая является незначительной частью предмета «Мировая литература», в русских школах – это всё то же один час в 10-11 классах, 2 часа – в младших классах, а в украинских школах её нет вообще. Что касается степени «интеграции «в мировую литературу, то чиновники от образования на Форуме русистов в 2012 году как величайшее достижение приводили цифру 17%. На фоне 27% англоязычной литературы это скорее провал, а не достижение.

В высшей школе ситуация ничуть не лучше. Количество высших учебных заведений, в которых обучение ведётся на украинском языке, – 82,6%. Только в 6.9% вузов сохранилась, да и то частично, обучение на русском языке, преимущественно, это частные учебные заведения. В Харькове это соотношение 74% и 14% в пользу украиноязычных вузов.

Сопоставив и обработав статистические данные, можно прийти к неутешительному выводу о том, что удовлетворение потребности в обучении на родном, русском языке, составляет всего 3%. По словам Вадима Колесниченко, это своеобразный «набат, который может стать похоронным, если мы не сможем реализовать тот потенциал, который у нас есть».

И это на Украине, где, по данным института Гэллапа, который трудно заподозрить в излишней симпатии к России, 68% населения – русскоговорящие. И это в государстве, где русских более 8 млн. человек, то есть 17% населения. А русскоязычных граждан на Украине – 13,5 млн. человек, треть всего населения.

До тех пор, пока русские и русскоязычные граждане Украины будут причислять себя к «национальным меньшинствам», наступление на права русских будет продолжаться.

Не изменит ситуацию и Закон Колесниченко – Кивалова «Об основах государственной языковой политики».

Во-первых, этот Закон нивелируется целым рядом других законов, например, «О рекламе», «О государственном устройстве», «Об образовании»…Во-вторых, в сфере образования декларируется, что «свободный выбор языка обучения является неотъемлемым правом граждан Украины, которое реализуется в рамках этого Закона, при условии (дальше самое интересное!) обязательного изучения государственного языка в объёме, достаточном для интеграции в украинское общество». И вот тут снова возникает возможность для двоякого толкования, и непонятно, какой уровень достаточен для интеграции в украинское общество и как быть с «Законом об образовании», предписывающим обязательное обучение в государственных образовательных учреждениях на украинском языке. Возможно, это тоже одна из причин, которая заставляет родителей сделать выбор в пользу класса с украинским языком обучения

И если в сфере образования ситуация не изменится в ближайшее время, то вырастет поколение манкуртов, не владеющих русским языком, оторванных от русской культуры и мировой цивилизации. При той программе по русскому языку и литературе, которая сегодня существует в школе, мы очень скоро подойдём к черте невозврата.

Несколько лет подряд я возглавляла жюри городского конкурса знатоков русского языка и с большим сожалением вынуждена констатировать стремительное падение знаний, уровня грамотности учащихся. Так, дать правильное толкование пословицам и поговоркам уже сейчас может только 30% учащихся (на вопрос «дайте правильное толкование идиомы « вариться в собственном соку» давали ответы « варить варенье», « жарко» и т.д.»).

Пока интерес к русскому языку, определённый уровень грамотности поддерживается, в основном, энтузиазмом учителей – подвижников русского языка и литературы, которые на свой страх и риск, нарушая догмы существующей программы, пытаются втиснуть минимальный объем знаний за счёт иностранной литературы.

Ко всему этому следует добавить ещё ряд вопиющих нарушений прав русских на Украине: Украина – единственная страна, где фамилии и имена не транскрибируются, а переводятся на украинский язык (так, Елена становится Оленою, Михаил – Михайлом, Татьяна – Тетяною и т.д.), что создает массу неудобств и противоречит здравому смыслу; диссертации и авторефераты по русскому языку и русской литературе должны быть на украинском языке; при оформлении перерегистрации Русского национально-культурного общества документацию требовали на украинском языке. К сожалению, таких примеров великое множество. В заключение хочу привести некий «поэтический перл»:

Пускай трудяги русский как следует стараются

Пусть громоздят потеючи щебёнку и бетон-

По перешейку этому (Керченский) пройдут вперёд

украинцы

В свои края исконные Кубань и Левбердон

И там отстроят фабрики, засеют нивы нищие,

Нуждающимся выдадут и сало и муку

Отсталость ликвидируют, район в Европу

вытащат,

С безграмотностью справятся, обучат языку.

Расселятся украинцы горами и долинами.

Аборигенам сделают не жизнь, а просто класс

И будет то, что должно быть – всё станет Украиною,

Как прадеды задумали – «Від Сяну до Кавказ».

(знаки препинания на совести автора).

Над этим можно было бы посмеяться, если бы этот «шедевр» не был опубликован в журнале « Образование, техникумы, колледжи» (№1, 2007 год), издающемся на бюджетные деньги, то есть на деньги налогоплательщиков.

В этой непростой ситуации возрастает роль русских общественных организаций, союза соотечесвенников. Только объединив все усилия, можно заставить правительство, чиновников различных уровней осознать, что дальнейшее наступление на права русских и русскоязычных гражан на Украине может привести к серьёзным последствиям.
Криволапова Е.В., Квашина Т.С.

1 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 ... 73

	Норвежский романтизм Генеральное консульство королевства Норвегии Центр искусства и музыки библиотеки им. В. В. Маяковского (Невский, 20) Голландский...		«Литература. 9 класс» под ред. И. Н. Сухих, С. П. Белокуровой Белокурова Светлана Павловна – учитель русского языка и литературы гимназии №405 Санкт-Петербурга, методист Научно-методического...
	Изучение форм выветривания горного массива «Бурабай» Омский Научный центр Сибирского отделения Российской академии наук Омское региональное отделение Всероссийской общественной организации...		Императорское Русское Географическое Общество (ирго) – рго ан СССР... Волжское понизовье (воложеская русь) – поволжье (по «Водному кодексу рф») территория вокруг акваторий куйбышевского, саратовского...
	Формирование читательской компетенции у учащихся на примере блока... Государственное бюджетное общеобразовательное учреждение центр образования №195 адмиралтейского района Санкт-Петербурга (гбоу центр...		Информационный бюллетень Администрации Санкт-Петербурга №11 (712), 4 апреля 2011 г Открытие новых социальных объектов Санкт-Петербурга. Подробности в разделе Аппарата вице-губернатора Л. А. Косткиной
	Общественность урала обсуждает проблемы детства «Общество духовной культуры», Уральское отделение международной ассоциации «Мир через культуру» и Областное педагогическое общество...		Гражданское общество в россии: настоящее смутно, будущее туманно о чем спор? Закону, защищающему права человека, публичность и информационная открытость власти, действительно подотчетной избирающему ее народу....
	Положение конкурса педагогического мастерства учителей русского языка... Ж. Баласагына при поддержке журнала «Русский язык и литература в школах Киргизстана», общественного фонда «Центр поддержки русского...		Информационный бюллетень Администрации Санкт-Петербурга №11 (762) от 2 апреля 2012 г Церемония награждения лучших по профессии специального предприятия «Новое поколение» (Дом молодежи Санкт-Петербурга Новоизмайловский...
	Общество с ограниченной ответственностью «Инженерно-технический центр...		Календарно-тематическое планирование уроков русского языка в 10 классе Язык и общество. Связь происхождения языка с возникновением челове- ческого общества
	Признание культуры приоритетной и социально значимой отраслью, определяющей... Санкт-Петербурга в законодательном порядке (Закон Санкт-Петербурга от 11. 01. 2011 №739-2 «О политике в сфере культуры в Санкт-Петербурге»),...		Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... «Информационно-методический центр» Приморского района Санкт-Петербурга (гбоу информационно-методический центр Приморского района...
	О новых направлениях в культурном сотрудничестве Санкт-Петербурга... Санкт-Петербург, который создавался как «окно в Европу» и на протяжении всей истории известен как многонациональный и многоконфессиональный...		Отчет о проведении «Недели русского языка и литературы» мо учителей русского языка и литературы «Неделя русского языка и литературы». Цель данного мероприятия-развитие познавательной деятельности учащихся, выявление одаренных...

Похожие: