Русское национально-культурное общество Харьковской области Харьковское областное общество преподавателей русского языка и литературы Информационный деловой центр Санкт-Петербурга в г. Харькове
Скачать 9.71 Mb.
|
Проблема мотивації студентів до вивчення української мови в умовах білінгвізму Серед проблем, які насамперед слід відзначити, торкаючись питання навчання мови в умовах російсько-українського білінгвізму, слід назвати недостатню мотивацію у вивченні саме української. Якщо раніше викладачі наголошували на тому, що державна мова неодмінно знадобиться на офіційному рівневі спілкування, то зараз така мотивація виявляється недостатньою. У південних та східних областях України нечасто можна почути українську мову як у приватному, так і в офіційному спілкуванні. Виникає такий парадокс, що виші звітують про викладання основного загалу предметів українською, а студентам-іноземцям пропонується до вивчення тільки російська мова. Що вони розуміють на лекціях, які читаються українською, в методичних посібниках, виданих українською, – це їхня особиста проблема. Самі студенти-іноземці у 99% обирають до вивчення саме російську мову на підготовчих курсах [1:42]. Для успішного ж навчання й упевненого спілкування за межами навчального закладу їм необхідно оволодівати одразу обома мовами. Завдання викладача української мови ускладнюється ще й тим, що в одній групі можуть одночасно навчатися студенти з дуже сильною різницею в рівневі володіння українською. Стандартний курс дисципліни "Українська мова (за професійним спрямуванням)" розрахований на студентів, які мають знання випускника середньої школи. На практиці ж однак виявляється, що одночасно в аудиторії знаходяться студенти різних рівнів володіння мовою, від вільного володіння (українська – рідна), до майже нульового рівня знання мови (наприклад, громадяни Російської Федерації). Тому ефективна робота є вкрай ускладненим завданням. Ідеальним вирішенням проблеми могло б стати вхідне тестування з української мови, й поділ студентів на групи залежно від результатів, однак, на жаль, це надто складно з точки зору укладання розкладу занять. У зв’язку з цим доводиться користуватися найбільш простими способами компенсації наявної двомовності, що не сприяє підвищенню як престижу української мови, так і рівневі її засвоєння. Засвоєння тільки мови без знання культурних звичок, особливостей спрямовує до того, що відбувається конфлікт між тими культурними цінностями, до яких людина призвичаюється з дитинства з рідною мовою, й тими, які репрезентує інша мова. "Те, як особистість сприймає світ і що вона в ньому бачить, завжди відображається у поняттях, сформованих на основі рідної мови з урахуванням всього багатства притаманних цій мові виражальних засобів. Кожну ситуацію, подію сприймають й оцінюють крізь призму прийнятих у рідному лінгвосоціумі культурних норм і цінностей, через те, як індивід засвоїв картину (модель) світу" [2:72-73]. Тому перші заняття слід присвятити якраз тому, щоб, по-перше, зацікавити студентів вивченням мови, по-друге, нагадати про ті історичні процеси, через які склалася конкретна мовна ситуація. Це є корисним як для загального розвитку особистості, так і для вивчення мови. Володіння позамовними знаннями, що пов’язані з культурою й звичаями народу, виявляється необхідною передумовою для вивчення мови. При цьому, як відзначає зокрема Віра Маковська, авторам підручників з української мові властиве опоетизування України й української мови, пафосне захоплення історичним минулим і культурними традиціями, без ніяких власне пояснень, чим викликані такі високі слова. Дослідниця вважає, що цей стиль є наслідком радянських часів: "Своїм стилем, патетикою, плакатними закликами цей текст нагадує пропагандистські тексти радянських підручників: він далі продовжує відтворювати старий національний міф з усіма його „позитивними” стереотипами... Такі тексти не торкають ані щирістю, ані гумором, і стилістично вони не бездоганні, і в інформативному плані не передають того, що ми вкладаємо в поняття „краєзнавство” [3:42]. Автори ніби бояться розкрити всю неоднозначність і певну нестабільність існування української мови. Однак саме розкриття цієї різноманітності, багатонаціональної традиції, демонстрація сучасної української культури зробило б українську мову більш цікавою для вивчення, більш близькою для молоді, більш пізнавальною для іноземців. Список літератури: 1. Бєй Л. Б. Проблеми викладання української мови різним категоріям іноземних студентів [Текст]/ Л. Б. Бєй, О.М, Тростинська//Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки. Наукові дослідження. Досвід. Пошуки: зб. наук. пр. – Х.: ХНУ, 2008. – Вип. 12. – С. 42–49. 2. Дороз В. Соціокультурні стереотипи в контексті крос-культурного навчання учнів-білінгвів української мови [Текст]/ Вікторія Дороз// Теорія і практика викладання української мови як іноземної: зб.наук.праць. – Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка, 2009. – Вип. 4. – С. 72 – 80. 3. Маковська В. Викладання української мови іноземцям: тяглість старої традиції? [Текст]/ Віра Маковська // Теорія і практика викладання української мови як іноземної: зб.наук.праць. – Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка, 2009. – Вип. 4. – С. 40 – 44. Лагута Т.Н., Вержанская О.Н., Селиверстова Л.И. Сучасні вимоги до автора електронного підручника Сьогодні відбувається модернізація освіти шляхом упровадження й використання інформаційно-комп’ютерних технологій, зростає роль і навантаження викладача у підготовці навчальних матеріалів та організації навчального процесу, підвищуються вимоги до професійно-методичних знань і умінь авторів електронних підручників – підручників нового покоління. Сучасні реформи освіти диктують нові правила побудови освітніх програм і, відповідно, підручників у вищій школі, тим самим, змінюючи структуру та форму навчання студентів. Сучасний студент оволодіває не тільки певним обсягом знань, умінь, навичок, а й вчиться самостійно отримувати знання, працювати з великими обсягами інформації, застосовувати отримані знання, вміння, навички в практичній діяльності, формуючи необхідні загальнокультурні та професійні компетенції. Електронний підручник є найзручнішим і найефективнішим засобом для очного й дистанційного навчання. Його основними властивостями є багаторівневість за складністю, багатоманітна наочність, варіативність тестових завдань, мобільність, доступність, різноманітна структура тощо. Функція електронного підручника принципово відрізняється від функції традиційного друкованого підручника. Підручник нового покоління має максимально полегшити розуміння й активне запам’ятовування найсуттєвіших понять, тверджень, прикладів, залучаючи до процесу навчання зовсім інші, ніж звичайний підручник, можливості людського мозку, зокрема, слухову, зорову та емоційну пам’ять. Використання електронних підручників надає можливість створити умови для ефективного самонавчання, самоконтролю, самокорекції студента, підвищити його пізнавальну активність, а накопичені діагностичною системою статистичні дані про перебіг навчання допомагають викладачеві аналізувати, коригувати та прогнозувати навчальний процес. Теорії та практиці створення електронних підручників присвячені роботи як українських (Л. Гризун, М. Бєляєв, В. Вимятін, С. Григор’єв та ін.), так і зарубіжних науковців (Ю. Древс, М. Нельсон, С. Сисоєва, О. Шмегера). Дослідженням електронних підручників з соціально-гуманітарних дисциплін займалися К. Блінова, О. Кирилов, Н. Самаріна, Т. Антонова, О. Харитонов, О. Штомпель, Л. Штомпель та ін. На нашу думку, слід значну увагу приділяти підготовці фахівців, які створюють електронні підручники для навчання іноземних студентів російської та української мов як іноземних, шляхом проведення курсів підвищення кваліфікації, наукових семінарів, функціонування школи педагогічної майстерності тощо. Автором електронного підручника має бути фахівець найвищого наукового й методичного рівня, оскільки підручник повинен повною мірою відповідати складовій дисципліни освітнього стандарту спеціальностей. Електронні підручники покликані забезпечувати безперервність і повноту дидактичного циклу навчання за умови здійснення інтерактивного зворотного зв’язку. Електронне навчання запрограмоване на різні форми роботи: самостійне вивчення пропонованого курсу, лекції, лабораторні заняття, практичні заняття, індивідуальні заняття, консультаційні, контрольні заходи. Створення підручників – це досить складна справа, а електронних – тим більше, оскільки електронний підручник становить сукупність графічної, текстової, цифрової, мовленнєвої, музичної, відео-, фото- та іншої інформації, а також друкованої документації користувача. Аби створити такий підручник, автор повинен раціонально поєднати всі можливості сучасного комп’ютера – графіку, відео, звук, гіпертекст, анімацію, комунікаційні ресурси інтернету. Фахівцеві необхідно озброїтися знаннями типів електронних засобів навчання, етапами їх розробки, вивчити структуру і зміст електронного підручника, теорію та методику створення тестових завдань та інші питання, а також мати навички роботи на комп’ютері на рівні просунутого користувача, тобто володіти текстовими редакторами, різноманітними програмами опрацювання відео, графіки, звуку, фотошопом тощо. Для створення найбільш ефективного електронного підручника потрібні такі фахівці: по-перше, це викладач, який на високому науковому рівні володіє змістом навчання й має досвід організації цього навчання для студентів, яким адресовано електронний підручник; по-друге, це педагог-методист, який володіє методикою складання електронного підручника та технологією навчання із його застосуванням; по-третє, це фахівець із комп’ютерних технологій, який забезпечить виконання операцій з подання студентові навчального матеріалу та керування його навчальними діями. Отже, створювати електронний підручник має або колектив авторів, або автор, який поєднує кваліфікаційні характеристики зазначених фахівців. Як свідчать педагогічні дослідження та практика, викладачі вищих навчальних закладів не завжди готові до подання своїх матеріалів у вигляді, що враховує специфіку сприйняття й засвоєння електронної інформації. Часто електронні навчальні видання становлять електронні копії друкованих видань і не враховують комп’ютерних можливостей подання матеріалу. Для вирішення цієї проблеми необхідно знати педагогічні вимоги та познайомитися із досвідом, накопиченим під час створення електронних підручників з окремих розділів, та на їхній основі створювати повноцінні навчальні курси. Викладач, створюючи електронний підручник, повинен не обмежуватися у засобах подання інформації, комуникацій і роботи з базами даних і знань, бо підручники нової генерації покликані забезпечити єдність навчального процесу й сучасних інноваційних наукових досліджень. Методика навчання російської мови як іноземної має особливості, які стосуються саме практичного вивчення мови. Практикум може подаватися у форматі різноманітних вправ, у яких студент може переглянути відеоматеріали, прослухати діалоги, тексти, проаналізувати переглянуті фрагменти протягом спеціальних пауз. В основу кейс-практикуму слід подати реальні ситуації; змоделювати конкретні приклади з життєвих ситуацій і адаптувати до навчальних ситуацій, що дозволить студентові зрозуміти різні сценарії подій, виявити проблеми та знайти шляхи вирішення на базі отриманих компетенцій. Під час проходження практикуму студент має можливість ознайомитися з додатковим теоретичним матеріалом. У практикумі, як правило, використовуються запитання та завдання таких типів: питання з єдиним варіантом відповіді; питання з множинним вибором; завдання на встановлення правильної послідовності; завдання на розстановку відповідностей один до одного або один до багатьох; вибір дії героя фільму зі зміною розвитку сюжету і подальшим аналізом ситуації, різні ситуації. Автор електронного підручника «Російська мова для іноземців» має передусім проаналізувати комп’ютерні програми, що використовуються в навчанні російської мови як іноземної, а також навчальну літературу з погляду їхньої ефективності під час навчання і простоти роботи з ними; визначити етапи створення електронного підручника; обрати найбільш відповідні засоби реалізації; спроектувати структуру і створити дизайн електронного підручника; наповнити змістом розроблений посібник. Відомо, що сучасні інтернет-ресурси подають у вільному доступі матеріали з аудіо-курсів, відео-курсів, ілюстрації, скановані підручники, приклади уроків з курсів дистанційного навчання. Багатоманітність навчальних матеріалів може спантеличити недосвідченого викладача. Автор має систематизувати матеріал із відповідної науково-практичної галузі знань і забезпечити за допомогою підручника творче й активне оволодіння студентами знаннями, уміннями й навичками в цій галузі. Автор має виконати свою роботу на високому методичному, науковому й технічному рівнях, художньо її оформити, наповнити відповідною інформацією, наочністю, дотриматися логічності й послідовності викладу матеріалу. Електронний підручник за своєю структурою становить відкриту систему, тобто автор може доповнювати, коригувати, модифікувати його під час використання. Науково-методичне забезпечення електронного підручника з курсу російської мови для іноземців передбачає: 1) наукові основи електронного навчання для зазначеного освітнього рівня і напрямку підготовки (науковий стиль мовлення), перепідготовки та розширення профілю (підвищення сертифікаційного рівня знання російської мови); 2) критерії, засоби й системи контролю якості електронного навчання російської мови; 3) вимоги до навчального плану, програми та їх відповідність до нормативів електронного навчання, а також стандартів організації навчального процесу; 4) дидактичне, методичне та презентаційне забезпечення електронного курсу російської мови для іноземців; 5) методичну розробку, апробації та впровадження названого електронного підручника; 6) методичне забезпечення форм контролю (самоконтроль, вхідний, поточний та рубіжний контроль, тестування та контрольні завдання); 7) сертифікацію електронного підручника. Отже, фахівець, який створює електронні підручники, повинен мати спеціальні знання й уміння, отримані у процесі організованої системи професійної підготовки. Такий фахівець повинен мати різнобічний практичний досвід, що об’єднує досвід лінгвіста, методиста, викладача, психолога, програміста. З метою підвищення якості й обсягу освітніх послуг пропонуємо організувати регулярний тренінг викладачів для ліквідації комп’ютерної неосвіченості, знайомство із відомими комп’ютерними навчальними програмами, застосування комп’ютерних технологій відповідно до нової інформаційно-комунікативної компетенції викладача тощо. Викладач повинен оволодіти глобальними уміннями й навичками. Він має бути здатним вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, аби створити якісний електронний підручник. У сучасному світі інформаційних технологій формуються нові соціальні структури й інститути, активно розвиваються нові засоби й методи навчання. Нові засоби комунікації поступово змінюють не тільки дійсність сучасного суспільства, але й систему освіти, що має формувати конкурентоспроможну й успішну в електронному інформаційному середовищі особистість. Викладач зобов’язаний реагувати на швидкі зміни, постійно підвищувати свій освітній рівень, рівень своєї інформаційної культури, брати активну участь в інформатизації освіти, активно створюючи високоефективні системи для очного й дистанційного навчання. Література
Лапузина Е.Н., Романов Ю.А. Профессионально-ориентированное обучение русскому языку как иностранному в Украине Современный этап развития украинской системы образования характеризуется все возрастающей из года в год динамикой притока иностранных граждан, которые хотели бы овладеть той или иной специальностью в учебных заведениях Украины, получить высшее образование и ученую степень в нашей стране, организовать и осуществлять в ней хозяйственную деятельность. Языковая ситуация, исторически сложившаяся в Украине, обуславливает тот факт, что большинство иностранцев, прибывающих в нашу страну, традиционно выбирают в качестве языка, на котором они хотели бы проходить обучение, русский язык. В связи с этим актуальность проблемы подготовки иностранных граждан к обучению в украинских вузах, к осуществлению научной деятельности и ведению бизнеса на русском языке в Украине сегодня чрезвычайно высока. Подготовительные факультеты для иностранных граждан, функционирующие в различных университетах Украины, достаточно успешно решают сложную задачу обучения иностранцев русскому языку, используя при этом целый спектр педагогических технологий, позволяющих за короткое время дать знания иностранным слушателям на уровне, достаточном для дальнейшей учебы или деятельности в Украине. Одним из старейших и наиболее опытных подготовительных факультетов для иностранных граждан в Украине является подготовительный факультет Национального технического университета "Харьковский политехнический институт", который в настоящее время носит название факультета международного образования (ФМО НТУ "ХПИ"). За 40 лет работы факультета здесь получили качественные знания по русскому языку и предметам естественнонаучного цикла более 6000 студентов из многих стран мира. В настоящее время факультет осуществляет подготовку студентов по следующим направлениям обучения: инженерно-техническому, экономическому, медико-биологическому, гуманитарному. Одним из наиболее важных аспектов обучения русскому языку как иностранному (РКИ) на ФМО НТУ "ХПИ" является профессионально- ориентированное обучение, связанное как с необходимостью получения иностранными гражданами той или иной специальности, так и с овладением ими русским языком как средством профессионального общения для осуществления деловой активности в Украине. Профессионально-ориентированное обучение иностранному языку признается в настоящее время приоритетным направлением в обновлении образования в целом. Под профессионально-ориентированным понимается обучение, основанное на учете потребностей студентов в изучении иностранного языка, диктуемого особенностями их будущей профессии или специальности [1, с. 5]. Профессионально-ориентированное обучение иностранных студентов в Украине базируется на принципе профессиональной направленности учебного материала при обучении РКИ и предполагает сочетание овладения учащимися навыками профессионального общения на русском языке с развитием их личностных качеств, знанием культуры Украины и приобретением языковой компетенции, основывающейся как на профессиональных, так и на лингвистических знаниях. Изучение русского языка при этом выступает не самоцелью, а средством достижения учащимися необходимого уровня образованности, профессиональной подготовки. Именно поэтому в процессе преподавания на ФМО НТУ "ХПИ" большое внимание уделяется специфике профилирующих направлений, по которым проводится обучение, в частности, работе с текстами по изучаемым дисциплинам, конспектированию с последующей подготовкой монологического высказывания на профессиональную тему с целью развития навыков устной и письменной речи, формированию у студентов активного лексического минимума по соответствующему направлению обучения, созданию преподавателями пособий по научному стилю, обеспечивающих профессиональную направленность при обучении РКИ. Следует отметить, что данные пособия по научной речи [2–5] охватывают все направления обучения, предлагаемые студентам-иностранцам, и давно уже стали неотъемлемой частью учебного процесса на ФМО НТУ "ХПИ". Инновационные педагогические технологии (ИПТ), такие как групповые исследовательские проекты, ролевые игры, ситуационные задания, элементы коммуникативного обучения, активно используются в преподавании и помогают существенно быстрее и качественнее осваивать большие объемы учебной информации. Нельзя не отметить, что в последнее время внедрение ИПТ в учебный процесс все чаще осуществляется с помощью электронных ресурсов. Так, в рамках пилотного проекта "Блогосфера НТУ «ХПИ»" на кафедре естественных наук ФМО используются элементы дистанционного образования при обучении иностранных студентов. Представленные на блоге кафедры http://podfak-ken.blogspot.com материалы обеспечивают возможность самостоятельной работы студентов по математике, информатике, физике, химии, черчению, основам экологии. Данные материалы включают в себя краткое изложение теоретической части изучаемых тем, подробно разобранные примеры решения задач по предметам, учебные видеофильмы, тесты, контрольные, модульные задания и т.п. Студенты имеют возможность работать дома, выполнять задания, присылать их на специально созданный электронный адрес кафедры. Преподаватели проверяют, анализируют ошибки, оценивают выполненные задания и, в случае необходимости, предлагают выполнить дополнительные задания для закрепления изученного материала. Профессиональное общение студентов и преподавателей осуществляется через электронную почту, чат, Skype. Весьма эффективными формами ИПТ при обучении иностранных студентов являются тематические уроки, организация студенческих научно-практических конференций, подготовка и публикация сборников студенческих трудов. При такой форме работы студенты получают неоценимые навыки ведения научно-практической деятельности на языке специальности в профессиональной среде. Проблема формирования профессиональной языковой подготовки будущих иностранных специалистов, которые обучаются на подготовительных факультетах с целью поступления в вузы Украины, характеризуется многоаспектностью. Поэтому, в рамках системы профессионально-ориентированного обучения, преподавателями факультета проводятся необходимые исследования по определению коммуникативных потребностей отдельных категорий иностранных учащихся в учебно-научной сфере их деятельности, формулируются актуальные цели и задачи обучения той или иной группы иностранных учащихся при овладении научным стилем речи и, в целом, подъязыком специальности. По мнению ученых-методистов, характерной особенностью РКИ как учебного предмета является то, что русский язык выступает одновременно и средством, и целью обучения [6]. В частности, на начальном этапе обучения студенты усваивают базовые языковые средства, овладевают различными видами речевой деятельности, которые до определенного момента выступают целью обучения; впоследствии же они используются для освоения более сложных языковых действий, т.е. являются уже средством обучения. Основной целью обучения необходимо считать достижение учащимися уровня, достаточного для практического пользования русским языком в их будущей профессиональной деятельности. Владение языком всегда нужно рассматривать как способность иностранных учащихся участвовать в реальном общении, а сформированные языковые умения должны обеспечивать выполнение конкретных коммуникативных целей: на лекции или семинаре, зачете или экзамене, в библиотеке или в деканате, во время защиты дипломной или диссертационной работы, то есть в результате обучения каждый студент должен уметь адекватно выполнять социо-коммуникативные роли участника семинара, слушателя лекции, посетителя библиотеки, исследователя научной проблемы, докладчика конференции. Профессиональная направленность при обучении РКИ, во-первых, требует координации с дисциплинами естественнонаучного цикла; во-вторых, ставит перед преподавателем русского языка задачу научить будущего специалиста, на основе межпредметных связей, использовать русский язык и в качестве средства систематического пополнения своих профессиональных знаний, и как инструмент формирования профессиональных навыков и умений; в-третьих, предполагает применение форм и методов обучения, способных обеспечить формирование необходимых профессиональных умений и навыков будущего специалиста [7, с. 9]. Профессионально-ориентированное обучение РКИ требует нового подхода и к отбору содержания предлагаемого материала. Правомерно рассматривать содержание обучения русскому языку на подготовительных факультетах для иностранных граждан как совокупность тех необходимых знаний, которые обучающиеся должны усвоить в процессе обучения, при том чтобы уровень владения языком соответствовал как их запросам, так и задачам проходимого этапа обучения. Следовательно, в содержание обучения РКИ необходимо включать: – темы и ситуации, речевые действия и речевой материал, учитывающие профессиональную направленность студентов; – комплекс специальных (речевых) умений, характеризующих уровень практического владения иностранным языком как средством общения, в том числе и в профессиональной сфере; – систему знаний национально-культурных особенностей и реалий страны изучаемого языка. Таким образом, под профессионально-ориентированным обучением РКИ понимают обучение, основанное на учете потребностей иностранных студентов в изучении русского языка, диктуемых особенностями будущей профессии или специальности, которые, в свою очередь, требуют его изучения. Термин "профессионально-ориентированное обучение" употребляется для обозначения процесса преподавания русского языка иностранным гражданам, ориентированного на чтение литературы по специальности, изучение профессиональной лексики и терминологии, а в конечном итоге – на полноценное общение в сфере профессиональной деятельности. Литература 1. Образцов П.И. Профессионально-ориентированное обучение иностранному языку на неязыковых факультетах вузов / П.И. Образцов, О.Ю. Иванова. – Орел: ОГУ, 2005. – 114 с. 2. Введение в язык предмета: Черчение. Математика. Химия. Физика: учеб. пособ. для иностранных студентов подготовительных факультетов / [Ясницкая И.А., Лобода А.И., Снегурова Т.А., и др.]; под. общ. ред. И.А. Ясницкой. [3-е изд. перераб. и доп.]. – Х.: НТУ «ХПИ», 2007. – 160 с. 3. Научная речь для начинающих: Математика. Химия. Физика: учеб. пособ. для иностранных студентов подготовительных факультетов / [Ясницкая И.А., Снегурова Т.А., Нагайцева Н.И. и др.]; под. общ. ред. И.А. Ясницкой. – Х.: НТУ «ХПИ», 2006. – 272 с. 4. Романов Ю.А. Учебное пособие по научному стилю речи для студентов-иностранцев. Экономический профиль / Ю.А. Романов, Н.В. Северин. – Х.: Изд-во "Кортес-2001", 2008. – 104 с. 5. Романёк Л.В. Научный стиль речи: Учебное пособие для студентов-иностранцев гуманитарного профиля / Л.В. Романёк, И.И. Снегурова, М.Е. Шелестина. – Х.: НТУ "ХПИ", 2008. – 160 с. 6. Мельникова А.А. Содержание работы по межпредметной координации при обучении иностранных учащихся в негуманитарном вузе / А.А. Мельникова // Теория и практика преподавания русского языка как иностранного: достижения, проблемы и перспективы развития: Материалы II Международной научно-методической конференции. – Минск, 2008. – С. 92–94. 7. Зиннурова Ф.М. Формирование профессионально-языковой компетентности студентов ССУЗ в полиэтническом регионе (на примере строительных специальностей): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.08. "Теория и методика профессионального образования" / Ф.М. Зиннурова. – Йошкар-Ола, 2006. – 24 с. Ларских З. П. |
Похожие:
 | Норвежский романтизм Генеральное консульство королевства Норвегии Центр искусства и музыки библиотеки им. В. В. Маяковского (Невский, 20) Голландский... | | «Литература. 9 класс» под ред. И. Н. Сухих, С. П. Белокуровой Белокурова Светлана Павловна – учитель русского языка и литературы гимназии №405 Санкт-Петербурга, методист Научно-методического... |
| Изучение форм выветривания горного массива «Бурабай» Омский Научный центр Сибирского отделения Российской академии наук Омское региональное отделение Всероссийской общественной организации... | | Императорское Русское Географическое Общество (ирго) – рго ан СССР... Волжское понизовье (воложеская русь) – поволжье (по «Водному кодексу рф») территория вокруг акваторий куйбышевского, саратовского... |
| Формирование читательской компетенции у учащихся на примере блока... Государственное бюджетное общеобразовательное учреждение центр образования №195 адмиралтейского района Санкт-Петербурга (гбоу центр... | | Информационный бюллетень Администрации Санкт-Петербурга №11 (712), 4 апреля 2011 г Открытие новых социальных объектов Санкт-Петербурга. Подробности в разделе Аппарата вице-губернатора Л. А. Косткиной |
| Общественность урала обсуждает проблемы детства «Общество духовной культуры», Уральское отделение международной ассоциации «Мир через культуру» и Областное педагогическое общество... | | Гражданское общество в россии: настоящее смутно, будущее туманно о чем спор? Закону, защищающему права человека, публичность и информационная открытость власти, действительно подотчетной избирающему ее народу.... |
 | Положение конкурса педагогического мастерства учителей русского языка... Ж. Баласагына при поддержке журнала «Русский язык и литература в школах Киргизстана», общественного фонда «Центр поддержки русского... | | Информационный бюллетень Администрации Санкт-Петербурга №11 (762) от 2 апреля 2012 г Церемония награждения лучших по профессии специального предприятия «Новое поколение» (Дом молодежи Санкт-Петербурга Новоизмайловский... |
| Общество с ограниченной ответственностью «Инженерно-технический центр... | | Календарно-тематическое планирование уроков русского языка в 10 классе Язык и общество. Связь происхождения языка с возникновением челове- ческого общества |
| Признание культуры приоритетной и социально значимой отраслью, определяющей... Санкт-Петербурга в законодательном порядке (Закон Санкт-Петербурга от 11. 01. 2011 №739-2 «О политике в сфере культуры в Санкт-Петербурге»),... | | Программа по формированию навыков безопасного поведения на дорогах... «Информационно-методический центр» Приморского района Санкт-Петербурга (гбоу информационно-методический центр Приморского района... |
| О новых направлениях в культурном сотрудничестве Санкт-Петербурга... Санкт-Петербург, который создавался как «окно в Европу» и на протяжении всей истории известен как многонациональный и многоконфессиональный... | | Отчет о проведении «Недели русского языка и литературы» мо учителей русского языка и литературы «Неделя русского языка и литературы». Цель данного мероприятия-развитие познавательной деятельности учащихся, выявление одаренных... |
